Постанова

від 30.10.2023 по справі 466/6082/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/6082/22 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчука О.І.

Провадження № 22-ц/811/1857/23 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року м. Львів

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С.М.,

суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 травня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юрія Липи 39» про визнання безпідставним боргу та визнання вимоги правомірною,

В С Т А Н О В И В:

в серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юрія Липи 39» (далі - ОСББ «Юрія Липи 39»), в якому, із урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд ухвалити рішення, яким визнати безпідставним борг в розмірі 9605 грн 51 коп. за вивіз сміття та користування ліфтом за період з жовтня 2020 року по січень 2023 року.

На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 05 серпня 2022 pоку він отримав повідомлення від ОСББ «Юрія Липи 39» про нарахування платежів за послуги по утриманню будинку і прибудинкової території, у якому за ним рахувався борг і пропонувалось до сплати, за липень 2022 pоку 7841 грн 30 коп. У вказаному будинку, у жовтні 2020 року було створено ОСББ «Юрія Липи 39». Відповідно до статуту ОСББ - співвласники будинку приймають участь у витратах по утриманню будинку, прибудинкової території та у витратах по виконаних роботах пов`язаних з експлуатацією та утриманням будинку, а також комунальних платежах. Тариф за квадратний метр площі квартири ОСББ був встановлений - 6.51 грн., куди входить плата за : -1.52 грн. за м/кв. (вивіз сміття), - 0.76 грн. за м/кв. (обслуг.ліфта) - 1.00 грн. (ремонтний фонд), - 0,50 грн.(резерв. фонд), -1,13 грн. (фонд з/плати),- 0,01 грн. (адмінвитрати), - 0,01 грн. (послуги банку), - 0,01 грн. (інвентар), -0,84 грн. (прибирання), -0,17 грн. (обслуг, тепломережі), - 0,19 грн. (обслуг. димовентканалів),- 0,14 грн. (аварійна служба), - 0,23 грн.( ел/ен. МЗК.). При з`ясуванні причини заборгованості в сумі 7841,30 грн., позивач встановив, що за розрахунками керівництва ОСББ «Юрія Липи 39», цей борг утворився за 22 місяці, у період з жовтня 2020 р. по липень 2022 р., у зв`язку з невнесенням щомісячної плати 1,52 грн. за м/кв. (вивіз сміття), 0,76 грн. за м/кв. (обслуг.ліфта). Загальна площа квартири АДРЕСА_1 становить 150,4 квадратних метри (37 кв.м - житлова і 113,4 кв.м. - не житлова площа). Таким чином, 1.52 грн. за м/кв. (вивіз сміття) + 0.76 грн. за м/кв. (обслуг.ліфта). = 2,28 грн. за м/кв. 2,28 грн. за м/кв. х 150,4 кв.м = 342,91 грн. 342,91 грн. х 22 місяці = 7544,02 грн. - так званий (на думку ОСББ) борг. У квартирі АДРЕСА_2 , до січня 2019 року проживала сім`я сина позивача, яка тимчасова виїхала за кордон на роботу, залишивши у квартирі свої речі. З січня 2019 року у квартирі ніхто не проживає, така не здається в оренду, про що документально підтверджено сусідами. 27 жовтня 2020 pоку, 15 лютого 2021 pоку, 02 березня 2021 pоку, 24 липня 2021 року керівництво ОСББ «Юрія Липи 39» отримало заяви-претензії позивача, про порушення його прав, вимог законодавства і підписаних договорів, у яких позивач просив привести в норму тариф платежів за послуги ОСББ з утримання будинку, та прибудинкової території по квартирі АДРЕСА_1 . У цих заявах керівництво ОСББ «Юрія Липи 39» було проінформовано, що в даний час у квартирі АДРЕСА_1 з січня 2019 року ніхто не проживає і не зареєстрований. Позивач просив це врахувати при розрахунках платежів ОСББ для цієї квартири, проте його законні вимоги були проігноровані. Крім того, вказує, що не несе обов`язку сплачувати кошти за користування ліфтом, оскільки рішенням ОСББ «Юрія Липи 39» надано дозвіл усім мешканцям перших поверхів будинків не вносити плату за обслуговування ліфтів, хоча вони мають змогу користуватися ліфтом. Тому, постійно вимагав від керівництва і бухгалтера ОСББ «Юрія Липи 39», на законних підставах, зробити перерахунок нарахувань з жовтня 2020 року, для кв. АДРЕСА_1 , за утримання будинку по тарифу 4.23 грн. (6.51 грн. - 1.52 грн.(вивіз сміття) - 0.76 грн.(обслуговування ліфта)), у зв`язку тим, що в цій квартирі ніхто не проживає та не зареєстрований. На його письмові звернення стосовно скасування нарахування за ненадані послуги, а також виключення з тарифу вартості послуг, які не надаються, голова ОСББ не реагує, відповіді своєчасно не надає. Позивач, який є власником квартири АДРЕСА_1 у цьому будинку, не отримував житлово-комунальних послуг з поводження з побутовими відходами та не користувався ліфтом, а тому наявні визначені законом підстави для скасування заявленої ОСББ заборгованості. У цьому зв`язку просив уточнені позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 18 травня 2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСББ «Юрія Липи 39» про визнання безпідставним боргу в розмірі 9605 грн 51 коп. та визнання вимоги на зменшення оплати послуг правомірною відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , подавши в червні 2023 року апеляційну скаргу, в якій міститься прохання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 травня 2023 року скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким його уточнені позовні вимоги про визнання безпідставним боргу в розмірі 9605 грн 51 коп. за вивіз сміття та користування ліфтом за період з жовтня 2020 року по січень 2023 року задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що, на думку заявника, оскаржуване судове рішення є незаконним, внаслідок неповного з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, має місце невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи, а також порушення норм процесуального права, а тому вважає, що таке підлягає скасуванню.

Зазначає, що не погоджується з висновками суду першої інстанції, що обраний ним спосіб захисту порушеного права шляхом визнання безпідставним боргу в розмірі 9605 грн 51 коп. не передбачений діючим законодавством, оскільки, на думку заявника, судом не враховано приписи абзацу другого частини другої статті 16 ЦК України, відповідно до якого суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Так, порушення його права як споживача підтверджується відповідними доказами, зокрема, неодноразовими письмовими зверненнями заявника до Голови ОСББ «Юрія Липи 39» про факт його непроживання та факт непроживання інших осіб в належній йому на праві власності квартирі в період з січня 2019 року по січень 2023 року; Актом мешканців будинку АДРЕСА_3 , які підтверджують, що в квартирі АДРЕСА_2 з січня 2019 року ніхто не зареєстрований та не проживає по даний час. При цьому, звертає увагу на те, що відповідач, попри його законний обов`язок засвідчувати певні обставини шляхом складання відповідного Акту, не мав наміру складати такий, а також відмовився посвідчувати Акт, складений мешканцями будинку АДРЕСА_3 .

Вважає, що оскільки його вимоги до відповідача ОСББ «Юрія Липи 39» про тимчасове припинення щомісячного нарахування обслуговування ліфтом та вивіз сміття не виконано, його заяви - претензії не розглянуті, він обрав законне право захисту в судовому порядку шляхом визнання безпідставним нарахування боргу в розмірі 9 605,51 грн. за період з жовтня 2020 року по січень 2023 року.

Також, на думку заявника, є помилковими і висновки суду першої інстанції про те, що ОСББ «Юрія Липи 39» є неналежним відповідачем у справі.

Так, відповідно до абзацу 8 статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» ОСББ відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і не майнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об`єднання не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників.

Із договору № 441/2020 про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 09 жовтня 2020 року укладеного між ТОВ «ГРІНЕРА Україна» та ОСББ «Юрія Липи 39», убачається, що саме ОСББ «Юрія Липи 39», в особі голови правління Галицького Я.В. ( як споживач), уклав відповідний договір, а відтак, за умовами даного договору ОСББ «Юрія Липи 39» є споживачем, який згідно Закону України « Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» сприяє управлінню, утриманню і використанню майна».

Таким чином, позовна вимога визнання безпідставним боргу в розмірі 9605 грн 51 коп. пред`явлена до належного відповідача у справі - ОСББ «Юрія Липи 39».

Апеляційна скарга вмотивована також і тим, що заявник в лютому 2023 року подав до суду заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог в порядку статті 49 ЦПК України, проте, суд до уваги таку не взяв та в резолютивній частині рішення ухвалив відмовити в задоволенні позову, при цьому зазначивши позовні вимого, які не були зазначені ні в позові від 15 серпня 2022 року, а ні в заяві, поданій в порядку статті 49 ЦПК України від 02 лютого 2023 року, яка судом в порушення норм процесуального права не розглядалася.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України (у чинній редакції) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Із змісту оскаржуваного судового рішення убачається, що судом повно та всебічно встановлено фактичні обставини справи, такі учасниками справи не оспорюються, відтак судом апеляційної інстанції не перевіряються.

Враховуючи, що позивач 08 лютого 2023 року подав до суду заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, зокрема, в такій просив суд ухвалити рішення лише про визнання безпідставним боргу в розмірі 9605 грн 51 коп. за вивіз сміття та користування ліфтом за період з жовтня 2020 року по січень 2023 року, оскаржуване судове рішення в частині вирішення позовної вимоги про визнання вимоги на зменшення оплати послуг із утримання будинку і прибудинкової території у відповідності до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яка не пред`являлась позивачем, слід скасувати.

Надаючи оцінку заявленій позивачем ОСОБА_1 позовній вимозі про визнання безпідставним боргу в розмірі 9605 грн 51 коп. за вивіз сміття та користування ліфтом за період з жовтня 2020 року по січень 2023 року, місцевий суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом визнання безпідставним боргу не передбачений діючими нормами чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи, інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, що визначений законом або договором, а якщо закон або договір ефективного способу захисту не визначають суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За частиною другою статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Так, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (подібна позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 по справі № 916/1415/19).

У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

А застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17).

Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права, має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові. У тому ж випадку, якщо заявлена позовна вимога взагалі не може бути використана для захисту будь-якого права чи інтересу, оскільки незалежно від доводів сторін спору суд не може її задовольнити, така вимога не може розглядатися як спосіб захисту.

Визначаючи належність обраного позивачем способу захисту, слід оцінювати його ефективність для захисту того права чи інтересу, за захистом якого позивач звернувся до суду. Вимога про захист цивільного права або інтересу має відповідати змісту цього права чи інтересу, характеру його порушення, оспорювання або невизнання і повинна забезпечувати поновлення права чи інтересу, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати отримання відповідного відшкодування (пункти 69 та 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц).

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 462/5889/16-ц (провадження № 61-909св17), оспорювання правильності нарахування розміру плати за певні види житлово-комунальних послуг (заборгованості за такими), що є різновидом претензії, чинним законодавством як спосіб захисту не передбачений, споживачі вправі у випадку пред`явлення до них вимог про стягнення таких нарахувань заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів.

Як убачається з матеріалів справи, позивач у цій справі звернувся в суд з позовом про визнання безпідставним боргу в розмірі 9605 грн 51 коп. за вивіз сміття та користування ліфтом за період з жовтня 2020 року по січень 2023 року.

Спір виник у зв`язку з наявністю/відсутністю правових підстав для нарахування плати за вивіз сміття та користування ліфтом за період з жовтня 2020 року по січень 2023 року в розмірі 9605 грн 51 коп.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з підстав обрання неправильного способу захисту є вірним.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про визнання безпідставним боргу в розмірі 9605 грн 51 коп. за вивіз сміття та користування ліфтом за період з жовтня 2020 року по січень 2023 року суд також вважав, що ОСББ "Юрія Липи 39" є неналежним відповідачем по даній справі, проте, такі висновки суду першої інстанції є помилковими.

Частиною першою статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно зі статтею 4 цього Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

ОСББ відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном ОСББ, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді.

Таким чином, законодавець визначає ОСББ як юридичну особу приватного права (створену в добровільному порядку шляхом її заснування власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на підставі домовленості між собою), створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

З урахуванням мети створення, ОСББ має пряме та безпосереднє відношення до усіх питань, що стосуються будинку, а отже може мати власну, окрему від інтересів кожного окремого члена об`єднання, матеріально-правову зацікавленість у спорах що стосуються будинку. Наявність матеріально-правової зацікавленості у ОСББ у правовідносинах, що виникають щодо будинку чи його складових, утримання, експлуатації та інших подібних питань є передумовою визнання за ОСББ самостійної процесуальної правосуб`єктності.

Реальний захист прав співвласників будинку (членів ОСББ) у певних випадках потребує звернення до суду.

Таким чином, висновок суду стосовно того, що ОСББ "Юрія Липи 39" є неналежним відповідачем у цій справі, є невірним.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами частини другої статті 376ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина четверта статті 376 ЦПК України).

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення в частині вирішення позовної вимоги про визнання вимоги на зменшення оплати послуг із утримання будинку і прибудинкової території скасувати; в частині вирішення позовної вимоги про визнання безпідставним боргу змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання щодо неналежності відповідача; в решті рішення суду залишити без змін.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу (перерозподілу) судових витрат у справі, відсутні.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 376, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 травня 2023 року в частині вирішення позовної вимоги про визнання вимоги на зменшення оплати послуг правомірною скасувати.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 травня 2023 року в частині вирішення позовної вимоги про визнання безпідставним боргу в розмірі 9605,51 грн змінити, виключивши з його мотивувальної частини як підставу для відмови у її задоволенні, пред`явлення позову до неналежного відповідача.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 30 жовтня 2023 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич