Рішення

від 30.10.2023 по справі 160/22861/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року Справа № 160/22861/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РБС ІМПОРТ" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості,-

УСТАНОВИВ:

07 вересня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РБС ІМПОРТ" до Дніпровської митниці з вимогами:

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 18.07.2023 року №UА110130/2023/000141/1, від 27.07.2023 року UА110130/2023/000143/1.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ "РБС ІМПОРТ" з метою митного оформлення товарів подало до Дніпровської митниці електронні митні декларації № №23UА110130014660U4 від 17.07.2023р. та №23UА110130015519U0 від 27.07.2023р. а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаними електронними митними деклараціями позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, рахунок-фактуру (інвойс), коносамент, автотранспортна накладна та інші документи, зазначені в графі 44 митної декларації. Вказує, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

27.09.2023 року (вх.№22710/23) на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатам розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості. Однак, під час проведення процедури консультацій декларантом не спростовані розбіжності та відсутність даних. Таким чином, враховуючи результати митного контролю, та те, що позивач відмовився від надання додаткових документів, відповідачем було здійснено коригування митної вартості товару.

09.10.2023 року (вх..№12424/23) на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив Дніпровської митниці є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.

19.10.2023 року (вх.№24967/23) на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких наведено доводи, що були надані у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 08.05.2023 року між ТОВ "РБС ІМПОРТ" (покупець) та компанією GT BACA RUSLAN FIODOR (Республіка Молдова) (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 08/05-1 та додаткову угоду до Контракту від 10.05.2023.

Відповідно до п. 1.1 Контракту компанія GT BACA RUSLAN FIODOR зобов`язалася поставляти ТОВ "РБС ІМПОРТ" свіжі овочі та фрукти в порядку та на умовах, визначених даним Контрактом.

Згідно до п. 2.2. Контракту постачання здійснюються партіями у кількості, періодичності та асортименті, за цінами узгодженими між Продавцем та Покупцем. Під партією товару сторони розуміють товар, найменування, кількість та вартість якого визначено однією специфікацією на постачання товару. Контракт діє до 31.12.2023 р.

У відповідності до п. 3.1. Контракту (в редакції Додаткової угоди від 10.05.2023р.), асортимент, номенклатура, код згідно з УКТ ЗЕД, одиниця виміру, кількість, ціна та інші дані, необхідні для організації поставок, визначаються у специфікаціях та/або в інвойсах (рахунках, рахунках-фактурах), які складаються на кожну поставку Товару. При цьому кількісні і вартісні показники, зазначені в інвойсах (рахунках, рахунках-фактурах) превалюють над тими ж показниками, вказаними у специфікаціях.

Відповідно до пункту 5.1, 5.2 вказаного контракту - ціна товару встановлюється на умовах FСА та погоджується між Продавцем та Покупцем, встановлюється на кожну партію окремо та відображається у Специфікації та виставленому рахунку Продавця. Ціна визначається відповідно до ІМСОТЕRVS-2020". Ціни товару, крім вартості товару, включають: вартість упаковки товару та її маркування; вартість оформлення супровідних документів на товар, вартість експортного митного оформлення товару; вартість навантаження товару на перевізні засоби; вартість перевезення товару до місця завантаження.

Оплата за замовлений товар проводиться безготівковим розрахунком, валюта платежу погоджується у Специфікації на кожну поставку. Розрахунок Покупцем за Товар здійснюється на наступних умовах: 100% післяплата (пункт 6.1, 6.2 контакту).

До вказаного контракту за сторонами складено: комерційний інвойс №01 від 14.07.2023р. та №02С від 25.07.2023р. на постачання товар: «Цибуля ріпчаста», вага нетто 22000 кг, ціною 0,23 Євро за 1 кг, загальна вартість за специфікацією склала 5060,00 Євро. Умови поставки БСА (Інкотермс-2020), с. Кошница, Дубоссарський р-н, Республіка Молдова. Умови оплати - 100% передплата.

17.07.2023 з метою митного оформлення ввезеного товару ТОВ "РБС ІМПОРТ" було подано до митного органу митну декларацію № №23UА110130014660U4, з наданими на підтвердження митної вартості товару документами: контракт № 08/05-1 від 08.05.2023, комерційний інвойс №01 від 14.07.2023, сертифікат якості № 14/07/2023-1 від 14.07.2023, копія митної декларації країни відправлення BRK2743101907 від 15.07.2023, сертифікат про походження товару форми СТ-1 №А302626 від 16.07.2023, договір на перевезення 12/07-1 від 12.07.2023 (ФОП ОСОБА_1 ), документ, що підтверджує вартість перевезення товару 17/07-1 від 17.07.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 312 від 17.07.2023, некласифікований комерційний документ № 12/07-1 від 12.07.2023, фотосанітарний сертифікат MD 2480537073 від 15.07.2023, автотранспортна накладна б/н від 14.07.2023.

Також 27.07.2023 з метою митного оформлення ввезеного товару ТОВ "РБС ІМПОРТ" було подано до митного органу митну декларацію №23UА110130015519U0, з наданими на підтвердження митної вартості товару документами: контракт № 08/05-1 від 08.05.2023, комерційний інвойс №02С від 25.07.2023, сертифікат якості № 25/07/2023-1 від 25.07.2023, копія митної декларації країни відправлення BRK2743102053 від 25.07.2023, сертифікат про походження товару форми СТ-1 №А302627 від 25.07.2023, договір на перевезення 24/07-1 від 24.07.2023 (ФОП ОСОБА_1 ), документ, що підтверджує вартість перевезення товару 27/07-1 від 27.07.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 27/07-1 від 27.07.2023, некласифікований комерційний документ № 24/07-1 від 24.07.2023, фотосанітарний сертифікат MD 2480537996 від 25.07.2023, автотранспортна накладна № 811943 від 25.07.2023.

Митна вартість товару ТОВ "РБС ІМПОРТ" визначена за основним методом - за ціною договору.

У ході проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, митницею були виявлені розбіжності у поданих документах, що стало підставою для запиту додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Відповідачем надіслано позивачу електронне повідомлення про необхідність надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, з відповідним обґрунтуванням вищезазначених підстав для запиту додаткових документів, а саме:

1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2) виписку з бухгалтерської документації;

3) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару;

4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

5) транспортні документи, договір на перевезення, рахунки на оплату послуг та інші.

Повідомлення містило також інформацію про необхідність надання перекладу на українську мову наданих до митного оформлення документів, складених іноземною мовою відповідно до ст. 254 МКУ та п. 2.5. розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 631 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672.

У відповідь на повідомлення митниці 18.07.2023 та 27.07.2023 у складі електронного повідомлення декларантом надіслано відмову від надання додаткових документів.

Відповідачем 18.07.2023р. прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА110130/2023/000141/1, за яким митна вартість визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, та скоригована з 5254,89 Євро до 13327,60 Євро, а також винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів коменційного призначення №UА110130/2023/000427 від 18.07.2023р.

Також відповідачем 27.07.2023р. прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА110130/2023/000143/1, за яким митна вартість визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, та скоригована з 5257,75 Євро до 13523,40 Євро, а також винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів коменційного призначення №UА110130/2023/000445 від 27.07.2023р.

В оскаржуваних рішеннях зазначено, що: "... .- товари постачаються на підставі зовнішньоекономічного договору від 08.05.2023 №08/05-1, укладеного між ТОВ "РБС ІМПОРТ" та компанією GT BACA RUSLAN FIODOR (Молдова). Згідно частини 6 контракту визначаються умови оплати товару, що погоджуються у відповідній специфікації. Специфікацію до митного контролю не надано. Крім того, договором визначено 100% післяоплату, проте не зазначено за яких саме умов та в який термін така оплата має бути здійсненою. В той же час в комерційному документі від 14.07.2023 №01 зазначено протилежні дані, а саме 100% передплата за товар. Платіжні документи, що підтверджують факт оплати товару та дозволяють здійснити перевірку числового значення та обчислення митної вартості товару з урахуванням складових митної вартості товару до митного контролю не надано, всупереч зазначеним даним. Комерційний документ не містить відомостей щодо якісних характеристик товару, а саме період врожайності, що зазначений у сертифікаті походження від 15.07.2023 №А302626. Пакувальний лист до митного контролю не надано. Згідно заявлених даних товар постачається на умовах FCA Кошниця. У Розрахунку до ЕМД відсутні відомості щодо експедиційних витрат. До митного контролю не надано договір на перевезення або на транспортно-експедиційне обслуговування, що суперечить закону «Про транспортно-експедиторську діяльність», до митного контролю надано лише заявку на перевезення, без посилання на відповідний договір в рамках якого виставлений такий документ. Страхові документи, акт виконаних робіт, на підставі якого здійснюється оплата товару, а також платіжні документи, що підтверджують факт оплати заявленої вартості перевезення до митного контролю не надано. Рахунок на оплату транспортних послуг не містить відомостей щодо вартості експедиторських послуг за межами території України. Наданий до митного контролю документ довідка щодо транспортних витрат не є бухгалтерським документом та не може бути прийнята в якості єдиного документа, за відсутності інших документів, що перераховані вище, в якості підтвердження складових митної вартості. Крім того, в наданому до митного контролю транспортному документі CMR від 14.07.2023 №б/н/ від 25.07.2023 №811943 зазначено фактичного перевізника PE Ananiev Vadym/ РЕ ОСОБА_2 , в той час як в наданій заявці на перевезення зазначено надавачем послуг ФОП ОСОБА_1 . Таким чином, відомості зазначені у даному документі та в інших транспортних документах містять розбіжності. Відносини між експедитором та фактичнім перевізником неврегульовані документально, з відображенням вартості таких послуг. ... ».

Також в рішенні №UА110130/2023/000143/1 від 27.07.2023 додатково зазначено, що - «До митного контролю надано платіжний документ від 29.05.2023 №7. Проте даний документ не містить посилання на рахунок або специфікацію у гр.70. Відповідно до положень частини 2 статті 53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у тому числі, якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно до пункту 2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», платник заповнює реквізит «Призначення платежу в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів. Враховуючи вищезазначене, надані платіжні доручення в іноземній валюті не містять реквізитів, необхідних для ідентифікації ввезеного товару. Платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж (у разі коли відповідно до умов відповідних зовнішньоекономічних договорів такий авансовий платіж мав здійснюватися лише після отримання декларантом рахунку-фактури (інвойсу), не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. У наданих до митного контролю платіжних дорученнях відсутні печатки та інші відмітки банку. Відсутні відомості щодо банку-кореспонденту. Зазначені розбіжності не дають можливості однозначно ідентифікувати документальне підтвердження здійсненої оплати за товар..».

18.07.2023 на підставі митної декларації №23UА110130014745U8 товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 66 361,88 грн. та 27.07.2023 на підставі митної декларації №23UА110130015567U4 товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 66 878,72 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, а саме про те, що позивачем специфікацію до митного контролю не надано, не зазначено за яких саме умов та в який термін оплата має бути здійсненою; в той же час в комерційному документі від 14.07.2023 №01 зазначено протилежні дані, а саме 100% передплата за товар; платіжні документи, що підтверджують факт оплати товару та дозволяють здійснити перевірку числового значення та обчислення митної вартості товару з урахуванням складових митної вартості товару до митного контролю не надано - суд вказує, що у відповідності до п. 3.1. Контракту (в редакції Додаткової угоди від 10.05.2023р.), асортимент, номенклатура, код згідно з УКТ ЗЕД, одиниця виміру, кількість, ціна та інші дані, необхідні для організації поставок, визначаються у специфікаціях та/або в інвойсах (рахунках, рахунках-фактурах), які складаються на кожну поставку Товару. При цьому кількісні і вартісні показники, зазначені в інвойсах (рахунках, рахунках-фактурах) превалюють над тими ж показниками, вказаними у специфікаціях. Таким чином, саме інвойсами встановлюється порядок оплати за Контрактом.

Крім того суду зазначає, що що відсутність пакувальних листів, складених єдиним документом, ніяким чином не впливає на кількісні показники митної вартості товару (як і на числові значення митної вартості товарів).

Стосовно відсутність у Розрахунках до ЕМД-1-2 відомостей щодо експедиційних витрат суд зазначає наступне.

Так, зі змісту Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів коменційного призначення №UА110130/2023/000427 від 18.07.2023р. за ЕМД-1 вбачається, що до митного оформлення Позивачем було надано митному органу договір-заявку на перевезення вантажу №12/07-1 від 12.07.2023р., укладеного з ФОП ОСОБА_1 , рахунок ФОП ОСОБА_1 №312 від 17.07.2023р., довідку ФОП ОСОБА_1 за вих. №17/07-1 від 17.07.2023р.

Вказаними документами підтверджено включення у митну вартість 7000 грн. транспортних послуг до кордону України та 1000 грн. експедиційних послуг. Тобто, всього 8000 грн. транспортних послуг.

Зі змісту Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів коменційного призначення №UА110130/2023/000445 від 27.07.2023р. за ЕМД-2 вбачається, що до митного оформлення Позивачем було надано митному органу договір-заявку на перевезення вантажу №24/07-1 від 24.07.2023р., укладеного з ФОП ОСОБА_1 , рахунок ФОП ОСОБА_1 №27/07-1 від 27.07.2023р., довідку ФОП ОСОБА_1 за вих. №27/07-1 від 27.07.2023р.

Вказаними документами також підтверджено включення у митну вартість 7000 грн. транспортних послуг до кордону України та 1000 грн. експедиційних послуг. Тобто, всього 8000 грн. транспортних послуг.

Щодо страхових витрат - то в даному разі вантаж за ЕМД-1-2 не страхувався, що було заявлено Позивачем та вбачається із змісту довідок перевізника ФОП ОСОБА_1 про вартість транспортних послуг, які були подані Позивачем до митного оформлення товарів разом з ЕМД-1-2. Тобто, до митної вартості товарів страхові витрати не включались за їх відсутності.

Стосовно твердження відповідача проте, що - до митного контролю не надано договір на перевезення або на транспортно-експедиційне обслуговування, що суперечить закону «Про транспортно-експедиторську діяльність», до митного контролю надано лише заявку на перевезення, без посилання на відповідний договір в рамках якого виставлений такий документ - суд зазначає наступне.

Так з матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано до митного органу договори-заявки на перевезення товарів, укладені між ТОВ «РБС ІМПОРТ» та ФОП ОСОБА_1 . Зі змісту даних документів чітко вбачається, що вони є договорами на перевезення вантажу. Зі змісту рахунків ФОП ОСОБА_1 №312 від 17.07.2023р., №27/07-1 від 27.07.2023р. також вбачається посилання на відповідні договори-заявки.

Щодо необхідності надання перекладу товаро-супроводжуючих документів, складених іноземною мовою суд вказує наступне.

Згідно до ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

51 Правилом Процедури Генеральної асамблеї ООН, до якої входить Україна, передбачено, що «арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська мови є офіційними та робочими мовами Генеральної Асамблеї, її комітетів та підкомітетів».

Таким чином, декларант не повинен надавати, а митний орган витребувати переклад митної декларації країни відправлення з китайської мови, та інші документи - з англійської мови, оскільки такі документи складені китайською мовою, тобто мовою міжнародного спілкування, що відповідає приписам ст. 254 МК України.

Отже, ненадання позивачем перекладу товаро-супроводжуючих документів, складених іноземною мовою не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки надання таких не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

Також суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Також суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Отже, фактична оплата або не оплата за отриманий позивачем товар не впливає на його митну вартість.

За сукупності викладених обставин суд приходить до висновку, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 27.07.2018 року у справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

На підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що вказані документи повністю підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішеннями від 18.07.2023р. №UА110130/2023/000141/1 та від 27.07.2023р. UА110130/2023/000143/1.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем протиправно, отже є такими, що підлягають скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РБС ІМПОРТ" підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2684 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією № 101 від 25.08.2023 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2684 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РБС ІМПОРТ" (проспект Олександра Поля, буд. 101, м. Дніпро, 49069; ІК в ЄДРПОУ 44693650) до Дніпровської митниці (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038, ІК в ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 18.07.2023р. №UА110130/2023/000141/1, від 27.07.2023р. UА110130/2023/000143/1.

Стягнути з Дніпровської митниці (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038, ІК в ЄДРПОУ 43971371) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РБС ІМПОРТ" (проспект Олександра Поля, буд. 101, м. Дніпро, 49069; ІК в ЄДРПОУ 44693650) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2684 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30 жовтня 2023 року.

Суддя Е.О. Юрков