Постанова

від 30.10.2023 по справі 120/3165/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3165/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сало П.І.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

30 жовтня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Позивач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (Категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

Згідно витягу з наказу № 274 від 25.07.1991 "Про підтвердження перебування співробітників УМВС України у Вінницькій області в зоні Чорнобильської АЕС" позивач з 02.05.1986 по 10.05.1986 вважався відкомандированим на роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

З довідки УМВС України у Вінницькій області № 19/42 від 18.03.2003 вбачається, що добове навантаження на позивача склало 14,55 Бер.

Відповідно до довідки від 13.01.2012 за № 2/81, виданої Управлінням кадрового забезпечення УМВС України у Вінницькій області, позивач в період з 02 травня по 10 травня 1986 року (9 днів) виконував службові обов`язки по ліквідації наслідків аварії ЧАЕС в населених пунктах с. Лубянка (07,08.05.1986 р.) (2 зона), с. Полесское (10.05.1986 р.), с. Киев (02.05.1986 р.), с. Діброва (09.05.1986 р.) (1 зона), м. Чорнобиль (03-06.05.1986 р.) (2 зона).

На відповідне звернення позивача відповідач видав позивачу довідку № 47 від 14.02.2023 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

За змістом довідки під час роботи в пунктах зони відчуження в м. Чорнобиль, с. Лубянка, с. Діброва з 02.05.1986 до 10.05.1986 позивач перебував на посаді командира взводу ДАІ УМВС України у Вінницькій області і його посадовий оклад становив 110 крб., оклад за звання 120 крб., доплата за вислугу років 23 крб. Заробітна плата працівника за роботу в зоні відчуження, із якої визначається пенсія 206,50 крб., в тому числі оплата праці за тарифними ставками за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 рр. 148,40 крб. та зебережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 рр. 58,10 крб.

У зв`язку з відсутністю у вказаній довідці відомостей у графах "Премії.." та "Інші доплати та надбавки....", позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами, зокрема від 20.02.2023, 27.02.2023, 13.02.0223, 16.02.2023 та 16.03.2023, в яких просив зазначити у виданій йому довідці про заробітну плату в зоні відчуження ЧАЕС подвійний посадовий оклад та подвійний оклад за спеціальне звання, а також грошову винагороду-премію за Чорнобиль 10000 крб. і доплату за Чорнобиль в розмірі 126 крб.

Відповідач листами від 02.03.2023 за № 63 та від 09.03.2023 за № 77 повідомив позивача про відсутність законних підстав для внесення змін до довідки № 47 від 14.02.2023 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, статтею 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон № 796-XII) передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону № 796-XII визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, згідно з яким пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків (пункт 1 цього Порядку).

Згідно статті 15 Закону № 796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).

Пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 встановлено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період. При цьому розмір отриманої заробітної плати, зазначений у довідці, має відповідати первинним документам, на підставі яких ця довідка видається.

Після аварії на ЧАЕС 26.04.1986 Уряд колишнього СРСР та Української РСР ухвалили рішення із грифом "таємно" щодо оплати праці осіб-ліквідаторів. Після зняття грифа "таємно" та для "службового користування" стало відомо, що при нарахуванні заробітної плати не були враховані вимоги таких нормативно-правових актів: розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964; постанови Ради Міністрів СРСР від 07.05.1986 № 524-156; розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 № 1031; постанови Ради Міністрів СРСР від 05.06.1986 № 655-195; постанови Ради Міністрів УРСР від 10.06.1986 № 207-7 та інші.

У вказаних нормативно-правових актах йде мова про умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і закладів, які брали участь у роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, дія яких поширюється на військовослужбовців та військовозобов`язаних запасу, яких було призвано на військові збори та які в 1986-1990 роках виконували роботи в зоні відчуження, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Так, пунктом 1 постанови Центрального Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 07.05.1986 № 524-156 "Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції" передбачались виплати військовослужбовцям військових частин і органів КДБ СРСР, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, що виконують службові обов`язки в зоні Чорнобильської АЕС, посадові оклади і оклади за військовим або спеціальним званням в подвійному розмірі.

Розпорядженнями Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964-рс "Про виділення Міненерго СРСР додаткових фондів заробітної плати" дозволено керівникам міністерств і відомств, які брали участь у ліквідації аварії, за згодою представника урядової комісії проводити у виключних випадках оплату праці працівників, зайнятих роботах у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах.

Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 № 1031-рс поширено порядок та умови підвищеної оплати праці, передбачені розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964, на військовослужбовців, начальницький та рядовий склад органів внутрішніх справ.

Грошове забезпечення особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, що виконували службові обов`язки в зоні Чорнобильської АЕС, здійснювалося на підставі нормативно-правових актів МВС СРСР та МВС УРСР, зокрема наказів МВС СРСР від 11.05.1986 № 0130, від 17.05.1986 № 0149, від 30.06.1986 № 0189 та інших.

Абзацом 1 пункту 1 наказу МВС СРСР від 17.05.1986 № 0149 "Про додаткові виплати особистому складу органів та внутрішніх військ МВС СРСР, які зайняті на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" на виконання зазначених розпоряджень міністру внутрішніх справ Української РСР було дозволено за погодженням з головою Урядової комісії з ліквідації аварії здійснювати у виняткових випадках оплату праці робітників, службовців, а також призваних на збори військовозобов`язаних, які зайняті на особливо важливих і відповідальних роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у ІІІ зоні небезпеки у 5-кратному розмірі у порівнянні зі встановленими чинним законодавством нормами, у II зоні у 4-кратному розмірі, у І зоні у 3-кратному розмірі.

Абзацом 2 пункту 1 цього наказу передбачалося у такому ж порядку і розмірах виплачувати грошове забезпечення військовослужбовцям, особам начальницького та рядового складу, що були зайняті на зазначених роботах у І ІІІ зонах небезпеки, виходячи з посадових окладів, а особам офіцерського і начальницького складу, прапорщикам та мічманам також окладів за військовим і спеціальним званням.

Надбавки за вислугу років та інші надбавки нараховувалися за основним місцем служби.

Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195 (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7) надано право керівникам міністерств і відомств та їх заступникам здійснювати оплату праці працівників, зайнятих на роботах у третій, другій і першій зонах небезпеки, відповідно в чотирьох, трьох і двократному розмірах понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки (окладу), встановленої за основним місцем роботи.

Отже, після прийняття розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964 робота працівників оплачувалась у кратному розмірі, виходячи з тарифної ставки за місцем роботи, без застосування підвищених тарифів та подвійного посадового окладу та окладу за спеціальними званнями згідно постанови Центрального Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 07.05.1986 № 524-156.

Відтак, вказані нормативно-правові акти не застосовуються одночасно, оскільки розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964 для визначення зон небезпеки на території зони відчуження вводить нові умови оплати праці, замість попередніх, встановлених Постановою від 07.05.1986 № 524-156.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.02.2022 у справі № 810/1198/17.

Звідси, нарахування грошового забезпечення за роботу в зоні відчуження військовослужбовців, рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ проводилось відповідно до розпорядження Ради Міністрів СРСР № 1031 від 23.05.1986 та листа Державного комітету УРСР з праці № 136с від 23.09.1986 "Про порядок матеріального забезпечення призваних на збори військовозобов`язаних".

Зазначеними нормативно-правовими актами передбачено, що оплата фактично відпрацьованого часу (включаючи вихідні і святкові дні) у відповідних зонах небезпеки повинна проводитись виходячи із розрахункової денної тарифної ставки (посадового окладу), що враховується із тарифної ставки (посадового окладу) за даний місяць, поділеної на календарну кількість днів цього місяця.

Додаткова оплата днів роботи, що припадають по календарю на вихідні та святкові дні, не проводиться.

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для нарахування, виплати та включення у довідку про грошове забезпечення на роботах в зоні відчуження подвійної заробітної плати.

Відповідна довідка видається відповідачем на підставі архівних даних, які не містять відомостей щодо нарахування та виплату позивачу посадового окладу та окладу за військове звання у кратному розмірі.

Крім цього, відповідно до роз`яснень Міністерства соціальної політики України № 924/0/14-12/20 від 27.01.2012 норми КЗпП УРСР на працівників органів внутрішніх справ не поширювалися, в тому числі й щодо режиму робочого часу, додаткової оплати за роботу у вихідні, святкові і неробочі дні, надурочні і нічні години тощо.

Таким чином, відсутні правові підстави для видачі позивачу довідки про заробітну плату за роботу у зоні відчуження з урахуванням оплати у подвійному розмірі за роботу у вихідні, святкові, надурочні дні, а також посадового окладу в подвійному розмірі з урахуванням І та ІІ зон небезпеки.

Щодо премії за участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, то її виплата чинними на той час нормативно-правовими актами не передбачалась і могла виплачуватися лише відповідно до прийнятих у відомстві положень з питань преміювання.

На момент проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ діяв наказ МВС СРСР № 090 від 19.03.1984 "Про затвердження Положення про грошове утримання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ".

Зазначеним Положенням не установлювалося преміювання осіб рядового і начальницького складу, а також виплати за роботу у вихідні, святкові дні та нічний час.

Відповідно пункту 1 постанови Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань та Секретаріату ВЦРПС від 07.05.86 № 153/10-43 працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, винагороди і заохочення нараховуються відповідно до діючих положень.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, провадилась відповідно до абз. 4 п. 1 постанови РМ СРСР і ВЦРПС № 665-195 від 05.06.1986 (абз. 4 п. п. 1 п. 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради № 207-7 від 10.06.1986) у відповідних зонах небезпеки в 4-, 3-, 2- кратному розмірі, виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Пунктами 4 та 5 постанов Ради Міністрів Української РСР № 207-7 від 10.06.1986 та Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05.06.1986, робітникам підприємств, організацій, які виконують роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, установлено додаткову оплату праці за роботу у нічний час в розмірі 35% годинної тарифної ставки за кожну годину роботи в нічний час та максимальний розмір премії 60 % тарифної ставки, а також право залучати робітників на роботи в вихідні та святкові дні з оплатою праці в подвійному розмірі.

Згідно постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС № 153/10-43 від 07.05.1986 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання.

Отже, якщо до поїздки працівника в зону відчуження або після його повернення роботодавець нараховував премію за період виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, то її розмір повинен був визначатися на підставі положення, що діяло на підприємстві на момент відрядження.

Постанова Укрпрофради № 207-7 дозволяла керівникам підприємства встановлювати працівникам, зайнятим на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, премії до 60% тарифної ставки (посадового окладу) на місяць.

Відтак, якщо премія за період виконання робіт з ліквідації наслідків аварії ЧАЕС не нараховувалась та не виплачувалась, право на її включення до довідки про заробітну плату відсутнє.

Таким чином, вимога позивача про включення у спірну довідку доплати-премії за Чорнобиль в розмірі 126 крб. задоволенню не підлягає.

Пункт 2 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС № 665-195 від 05.06.1986 дозволяв міністерствам і відомствам виплачувати працівникам, в тому числі військовослужбовцям військових частин і органів КДБ СРСР, військовозобов`язаним, призваним на збори, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, направленим на роботи, зазначені у пункті 1 цієї постанови, добові в розмірі 3 руб. 50 коп.

Отже, міністерствам і відомствам було надано право (а не обов`язок) виплачувати певним категоріям осіб добові у зазначеному розмірі.

Проте в матеріалах справи відсутні відомості щодо нарахування та виплати позивачу таких добових, що свідчить про відсутність підстав для їх включення відповідачем у спірну довідку

Слід зазначити, що кошти в сумі 10000 крб. були виплачені позивачу згідно з наказу № 147 від 22.04.1993 "Про заохочення співробітників-учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС", як матеріальна допомога за самовіддану працю, витримку та стійкість, виявлені при виконанні службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відтак вказана виплата мала разовий характер, була проведена у 1993 році та не може бути включена у довідку про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках. До того ж це не відповідатиме приписам ст. 54 Закону № 796-XII, згідно з якими в усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Таким чином, під час оформлення та видачі позивачу довідки № 47 від 14.02.2023 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, і прав та інтересів позивача не порушив.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.