Постанова

від 24.10.2023 по справі 420/11131/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 420/11131/22

адміністративне провадження № К/990/9882/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Шарапи В.М.,

за участю секретаря судового засідання: Лупу Ю.Д.,

представника позивачів: Савицької О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу № 420/11131/22

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради

про зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради

на рішення Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Андрухіва В.В. від 18 листопада 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г., Шевчук О.А. від 6 березня 2023 року,

У С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , позивачі) звернулися до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - УДАБК Одеської МР, відповідач), в якому просили:

- визнати протиправними дії УДАБК Одеської МР щодо повернення на доопрацювання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) № ОД051220613697, найменування об`єкта «Капітальний ремонт по відновленню нежитлового приміщення бару та магазину, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 », яке було подано 13 червня 2022 року;

- зобов`язати УДАБК Одеської МР зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) № ОД051220613697, найменування об`єкта «Капітальний ремонт по відновленню нежитлового приміщення бару та магазину, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 », яке було подане 13 червня 2022 року.

2. В обґрунтування позову зазначено, що 20 червня 2022 року УДАБК Одеської МР повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД051220613697 було повернуто на доопрацювання, причиною повернення зазначено: «Інше. Не зазначено шифр проєктної документації, упорядкувати інформацію щодо дати видачі експертного звіту». Позивачі не погоджуються з рішенням та діями відповідача щодо повернення вищевказаного повідомлення на доопрацювання, вважають такі дії протиправними, а повідомлення таким, що підлягає реєстрації.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2023 року, позов задоволено.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право на виконання будівельних робіт у замовника виникає на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт за формою згідно додатку 21 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466), а внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з Порядком № 466 забезпечує орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення.

5. Суди попередніх інстанцій також дійшли висновку, що ані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», ані Порядком № 466 не передбачено повноважень відповідача повертати повідомлення на доопрацювання.

6. Також суди зазначили, що Порядком здійснення державно-архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року (далі - Порядок № 553), також не передбачено таких повноважень відповідача як повернення повідомлення на доопрацювання, натомість Порядок № 533 передбачає, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2023 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, УДАБК Одеської МР звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення Порядку № 466, а також Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681 (далі - Порядок № 681), внаслідок чого дійшли необґрунтованого висновку про те, що відповідач не уповноважений повертати повідомлення про початок виконання будівельних робіт на доопрацювання.

9. З огляду на вищезазначене, УДАБК Одеської МР наголошує на відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, а саме - стосовно можливості направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт органом державного архітектурно-будівельного контролю у Реєстрі будівельної діяльності на доопрацювання.

10. Від представника позивачів надійшов відзив на касаційну скаргу УДАБК Одеської МР, в якому зазначається, що вимоги касаційної скарги є безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, оскільки суди дійшли правильних висновків про декларативну процедуру подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1), а також про відсутність у відповідача повноважень щодо повернення такого повідомлення на доопрацювання. На підставі цього представник позивачів просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

11. 18 вересня 2023 року від представника позивачів надійшли додаткові пояснення, в яких зазначається, що відповідно до Порядку № 681 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) № ОД051220613697, не належить до критичного рівня ризику електронного документа, а тому таке повідомлення підлягало реєстрації у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи без повернення на доопрацювання, оскільки про можливість повернення повідомлення на доопрацювання не зазначено при обранні програмними засобами електронної системи типів процедури розгляду та реєстрації відповідних документів. Натомість, така процедура була передбачена пунктами 12 та 14 Порядку ведення Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року № 92, який втратив чинність 5 лютого 2021 року.

З огляду на зазначене, представник позивачів вказує на те, що правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 160/2196/20, не можуть бути застосовані під час розгляду та вирішення цієї справи, оскільки предметом спору у вищезгаданій справі було невнесення до Єдиного реєстру повідомлення про початок виконання будівельних робіт, поданого 3 жовтня 2019 року, тобто на момент чинності Порядку № 92.

12. 20 вересня 2023 року від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначається, що пунктом 149 Порядку № 681 передбачено можливість внесення до Реєстру будівельної діяльності електронної системи відомостей про стан розгляду документів. Відповідач вважає, що оскільки у надісланому повідомленні про початок виконання будівельних робіт відсутня повнота даних, то відповідно УДАБК Одеської МР ухвалив правомірне рішення про повернення повідомлення на доопрацювання із внесенням до Реєстру будівельної діяльності електронної системи відомостей про статус розгляду такого повідомлення: «повернуто на доопрацювання».

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

13. Касаційну скаргу подано до Верховного Суду 20 березня 2023 року.

14. Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 420/11131/22, витребувано матеріали адміністративної справи та встановлено для учасників справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу УДАБК Одеської МР.

15. Скаржником подано клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення розгляду справи у касаційному порядку, у задоволені якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2023 року. Цією ж ухвалою Верховного Суду справу № 420/11131/22 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 5 вересня 2023 року, яке перенесено на 24 жовтня 2023 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належать на праві власності нежитлові приміщення бару та магазину за адресою: АДРЕСА_1 .

17. Вищезазначені приміщення були пошкодженні внаслідок пожежі, яка сталася 5 квітня 2016 року, що підтверджується актом про пожежу від 5 квітня 2016 року, внаслідок якої ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вирішили провести капітальний ремонт по відновленню нежитлових приміщень.

18. У лютому 2019 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 як замовниками та ПП «А-2» як виконавцем було укладено договір № 02/02-19 ПР, відповідно до якого ПП «А-2» зобов`язалося надати послуги щодо розробки проєкту капітального ремонту по відновленню приміщення бару та магазину, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 , також було складено та підписано між сторонами Завдання на проєктування.

19. На підставі договору № 02/02-19 ПР головним інженером проєкту ПП «А-2» було призначено ОСОБА_3 .

20. ПП «А-2» було здійснено розрахунок класу наслідків (відповідальності) об`єкта: «Капітальний ремонт по відновленню нежитлового приміщення бару та магазину, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 », відповідно до якого об`єкт відноситься до класу наслідків (відповідальності) - CC1.

21. Також головний інженер проєкту та архітектор проєкту розробили проєкт «Капітальний ремонт по відновленню нежитлового приміщення бару та магазину, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 ».

22. 11 жовтня 2021 року наказом № 11/10-А «Про призначення авторського нагляду» ПП «А-2» поклала обов`язки щодо авторського нагляду за капітальним ремонтом на ОСОБА_4 .

23. 25 жовтня 2021 року у зв`язку із звільненням з ПП «А-2» головного інженера проєкту ОСОБА_3 , на підставі наказу «Зміна № 1 до наказу № 02/02», головним інженером проєкту призначено ОСОБА_4 .

24. У зв`язку із зміною головного інженеру проєкту, до Реєстру будівельної діяльності також були внесені зміни, зокрема відповідно до витягу з Реєстру будівельної діяльності від 18 листопада 2021 року, в розділі «Відповідальні особи» в проєктній документації вже було зазначено - ОСОБА_4 на підставі наказу «Зміна № 1 до наказу № 02/02 від 25 жовтня 2021 року.

25. 13 червня 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до УДАБК Одеської МР було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1), № ОД051220613697, найменування об`єкта «Капітальний ремонт по відновленню нежитлового приміщення бару та магазину, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 ».

26. У Реєстрі будівельної діяльності наявне повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CC1) у статусі - повернуто на доопрацювання, найменування об`єкта «Капітальний ремонт по відновленню нежитлового приміщення бару та магазину, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 », замовник - ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , проєктувальник - TOB «А-2» (ЄДРПОУ 33072983), авторський нагляд - ОСОБА_4 (серія та номер кваліфікаційного сертифікату АЕ № 016085).

27. Підставою повернення зазначеного повідомлення стало те, що замовником не зазначено шифр проєктної документації, який передбачено бланком повідомлення. Крім того, за висновком відповідача, замовником зазначено дату призначення головного інженера, який розробляє проєктну документацію - 25 жовтня 2021 року, а дата отримання експертного звіту - 28 лютого 2019 року, яка не може передувати даті призначення головного інженера проєкту.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

29. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

30. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

31. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

32. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2023 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є неприйнятними, з огляду на наступне.

33. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

34. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

35. У касаційній скарзі скаржник вказує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень Порядку № 466 та Порядку № 681, що зумовило необґрунтованість висновку судів попередніх інстанцій про те, що відповідач неуповноважений повертати повідомлення про початок виконання будівельних робіт на доопрацювання.

36. Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів виходить з наступного.

37. Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною сьомою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

38. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини 1 цієї статті, не вимагається.

Згідно з частиною третьою статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних в поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини сьомої цієї ж статті право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проєктній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відомості про скасування права на виконання будівельних робіт вносяться до реєстру.

Частиною восьмою статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених в поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

39. Відповідно до частини першої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Замовник зобов`язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.

40. Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком № 466 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

41. Відповідно до пункту 4 Порядку № 466 підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - дозвіл).

42. Пунктом 4-1 Порядку № 466 передбачено, що документи, які надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, подаються за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю особисто через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюються та надсилаються рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.

Відповідно до абзацу восьмого цього ж пункту створення та подання електронних документів, завантаження документів, необхідних для отримання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, отримання відомостей (даних) про стан розгляду електронних документів та результати їх розгляду здійснюється через електронний кабінет відповідно до Порядку № 681.

43. Згідно з пунктом 15 Порядку № 466 у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомленні про початок виконання будівельних робіт, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє про це замовникові протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник (його уповноважена особа) протягом трьох робочих днів з дня отримання від органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про виявлення недостовірних даних або самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у поданому повідомленні зобов`язаний надіслати до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 з виправленими (достовірними) даними щодо інформації, яка потребує змін.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом трьох робочих днів з дня отримання від замовника повідомлення, визначеного абзацом другим цього пункту, забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю»).

44. При цьому пунктом 15 Порядку № 466 передбачено повноваження органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомляти замовника в електронній або паперовій формі про виявлену технічну помилку або інші неточні чи недостовірні відомості, виявлені у надісланому повідомлені про початок виконання будівельних робіт, які не є підставою вважати об`єкт будівництва самочинним. Отримавши таке повідомлення, замовник зобов`язаний протягом трьох днів направити повідомлення з відповідними виправленнями, після чого орган державного архітектурно-будівельного контролю вносить отриману інформацію до Реєстру будівельної діяльності.

45. У цій справі на момент виникнення спірних правовідносин процедура та вимоги щодо ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва визначалася Порядком № 681.

46. Відповідно до пункту 4 Порядку № 681 електронна система складається з таких компонентів:

Реєстру будівельної діяльності електронної системи;

електронного кабінету користувача електронної системи (далі - електронний кабінет);

порталу електронної системи.

Для забезпечення функціонування електронної системи до її складу можуть входити інші програмні модулі.

47. Згідно з підпунктом 13 пункту 15 Порядку № 681 функціональними можливостями електронної системи забезпечується, зокрема: проведення автоматичного аналізу поданих/внесених даних щодо їх повноти, відповідності формату, логічності та достовірності поданих електронних документів для отримання адміністративних послуг та інших послуг у сфері будівництва та відомостей, які вносяться до Реєстру будівельної діяльності електронної системи, у тому числі з урахуванням критеріїв рівня ризику.

48. Відповідно до пункту 23 Порядку № 681 під час подання документів в електронній формі для надання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва з використанням електронного кабінету та внесення інформації (даних) до електронної системи проводиться аналіз поданих/внесених даних щодо повноти, відповідності формату, логічності та достовірності з урахуванням критеріїв згідно з додатком 2. Такий аналіз проводиться автоматично програмними засобами електронної системи, у тому числі для визначення рівня ризику, визначеного пунктом 29 цього Порядку, та обрання відповідного типу процедури розгляду, визначеного пунктом 35 цього Порядку.

49. Згідно з пунктом 19 Порядку № 681 створення, внесення, перегляд, надсилання, використання інформації, відомостей (даних) та електронних документів у електронній системі, внесення змін та доповнень до них здійснюється користувачами електронної системи в межах повноважень, визначених законодавством.

50. Пунктами 23-27 Порядку № 681 визначено, що під час подання документів в електронній формі для надання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва з використанням електронного кабінету та внесення інформації (даних) до електронної системи проводиться аналіз поданих/внесених даних щодо повноти, відповідності формату, логічності та достовірності з урахуванням критеріїв згідно з додатком 2. Такий аналіз проводиться автоматично програмними засобами електронної системи, у тому числі для визначення рівня ризику, визначеного пунктом 29 цього Порядку, та обрання відповідного типу процедури розгляду, визначеного пунктом 35 цього Порядку.

Аналіз поданих/внесених даних щодо їх повноти проводиться шляхом перевірки заповнення всіх обов`язкових даних форм (полів).

Аналіз поданих/внесених даних щодо їх відповідності формату проводиться шляхом аналізу відповідності поданих/внесених даних вимогам до структури та формату, встановленим для відповідного виду даних форм (полів).

Аналіз поданих/внесених даних щодо їх логічності проводиться шляхом порівняння поданих/внесених даних з метою встановлення їх відповідності та/або невідповідності даним, які містяться в електронній системі (у тому числі у класифікаторах, довідниках, словниках), взаємозв`язків між поданими/внесеними даними, співставлення із сукупністю аналогічних даних, які містяться в електронній системі, правильності арифметичних розрахунків.

Аналіз поданих/внесених даних щодо їх достовірності проводиться шляхом порівняння, встановлення відповідності та підтвердження поданих/внесених даних з даними, визначеними додатками 3 і 4, та даними, що надходять у порядку електронної інформаційної взаємодії електронної системи з електронними інформаційними ресурсами та мережами.

51. Пунктом 28 Порядку № 681 за результатами аналізу даних, які містяться в документах, поданих для надання адміністративних послуг в електронній формі, щодо їх повноти, відповідності формату, логічності та достовірності визначається рівень ризику згідно з пунктом 29 цього Порядку та згідно з пунктом 35 цього Порядку обирається автоматично програмними засобами електронної системи відповідний тип процедури розгляду та реєстрації для таких електронних документів, зокрема, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (повідомлення про зміну даних у повідомленні).

52. Пунктами 30-34 Порядку № 681 визначені критерії, за якими електронні документи відносяться до вище перелічених рівнів ризику.

53. Зокрема, згідно з пунктом 34 Порядку № 681 до критичного рівня ризику належать електронні документи, за результатами аналізу яких щодо їх повноти, відповідності формату, логічності та достовірності з урахуванням переліку критеріїв згідно з додатком 2 встановлено:

1) наявність перевищення обмежень гранично допустимої висотності будинків, будівель та споруд у метрах, максимально допустимого відсотка забудови земельної ділянки, максимально допустимої щільності населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону), зазначених у містобудівних умовах та обмеженнях;

2) на дату надання містобудівних умов та обмежень, будівельного паспорта невідповідності цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні, крім випадку, коли містобудівні умови та обмеження надаються у формі висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури про можливість/неможливість розміщення на земельній ділянці виробничих потужностей підприємств, переміщених (евакуйованих) із зони бойових дій, або об`єктів для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб);

3) відхилень від техніко-економічних показників, встановлених проектною документацією на будівництво об`єкта;

4) порушень охоронних зон об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій та інших планувальних обмежень, що зазначені у містобудівних умовах та обмеженнях, внесених до електронної системи;

5) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, що не передбачають права на виконання будівельних робіт, згідно з додатком 5;

6) заяви виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, щодо внесення недостовірних відомостей про залучення їх замовником як осіб, які здійснюють авторський та технічний нагляд, з накладенням кваліфікованого електронного підпису.

54. Відповідно до пункту 35 Порядку № 681 за результатами визначення рівня ризику обираються автоматично програмними засобами електронної системи такі типи процедури розгляду та реєстрації відповідного електронного документа:

1) для низького рівня ризику - автоматична реєстрація електронного документа та внесення відомостей (даних) до Реєстру будівельної діяльності електронної системи без участі посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю;

2) для середнього рівня ризику - розгляд та реєстрація документів у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи за участю посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю;

3) для високого рівня ризику - розгляд та реєстрація документів у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи за участю посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю та автоматичне надіслання програмними засобами електронної системи до відповідного органу ДІАМ повідомлення про необхідність проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з метою огляду об`єкта будівництва (візуальне обстеження об`єкта будівництва, у тому числі фото- та відеофіксація). Результати фото- та відеофіксації вносяться посадовою особою органу ДІАМ до відомостей про об`єкт будівництва в Реєстрі будівельної діяльності електронної системи;

4) для критичного рівня ризику - автоматичне блокування можливості подання/внесення електронного документа або відомостей до Реєстру будівельної діяльності електронної системи, що передбачає припинення програмними засобами можливості подальшого заповнення документа замовником та його надсилання, а також надсилання повідомлення (попередження) про блокування замовнику.

55. З вищенаведених положень Порядку № 685 вбачається, що електронні документи низького, середнього та високого рівнів ризику підлягають реєстрації у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи, і лише документи критичного рівня ризику - автоматичному блокуванню можливості подання/внесення електронного документа або відомостей до Реєстру будівельної діяльності електронної системи.

56. Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що після подання позивачами 13 червня 2022 року повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1), було автоматично зареєстровано за № ОД051220613697, проте у подальшому було повернуто на доопрацювання, про що у статусі електронного документа проставлена відповідна відмітка: «повернуто на доопрацювання».

Судами також встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що підставою відправлення на доопрацювання повідомлення зазначено: «Інше. Не зазначено шифр проєктної документації, упорядкувати інформацію щодо дати видачі експертного звіту».

57. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи та на підставі пункту 34 Порядку № 681 слід дійти висновку, що повідомлення позивачів не належить до критичного рівня ризику електронного документа, а отже, його блокування Порядком № 681 не передбачене, позаяк, це повідомлення підлягало реєстрації у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи в автоматичному порядку.

58. На підставі вищезазначеного Суд доходить висновку, що Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» і Порядок № 466 визначають обов`язок органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо внесення інформації, зазначеної у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, яке подано у паперовій формі, до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номеру в цьому реєстрі та оприлюднення її на порталі електронної системи.

59. Водночас, з урахуванням положень Порядку № 681, у разі подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, відомості, які містяться у такому повідомленні, включаються до Реєстру будівельної діяльності автоматично з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи; процедура автоматичного блокування можливості подання/внесення електронного документа або відомостей до Реєстру будівельної діяльності електронної системи передбачена лише стосовно електронних документів, що відносяться до критичного рівня ризику.

60. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що чинним законодавством у сфері містобудівної діяльності не передбачено повноважень посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю направляти повідомлення про початок виконання будівельних робіт на доопрацювання, тобто не здійснювати реєстрацію поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

61. Отже, доводи скаржника про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку № 466 та Порядку № 681 не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

62. Касаційна скарга також не містить інших належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували висновки суду апеляційної інстанції. У ній не наведено інших міркувань, які не були б предметом перевірки судів попередніх інстанцій та щодо яких не наведено мотивів відхилення відповідного аргументу.

63. Оскільки колегія суддів не вбачає неправильного застосування норм матеріального права або недотримання норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час розгляду справи та прийняття рішення, то відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає такі рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

64. Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

65. Важливо наголосити, що низка рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) дійсно містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (мотивованості) судових рішень.

66. ЄСПЛ наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення (рішення у справі «Якущенко проти України», заява № 57706/10, пункт 28). До того ж, принцип належного здійснення правосуддя також передбачає, що судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються (рішення у справах «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява №30544/96, пункт 26), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23), «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58), «Бендерський проти України» (заява N 22750/02, пункт 42)).

67. Крім того, у пункті 60 рішення «Helle v. Finland» (заява №20772/92) ЄСПЛ наголосив також і на тому, що суд обов`язково повинен мотивувати рішення, а не просто погоджуватися з висновками рішення суду попередньої інстанції. Вмотивованість рішення можна досягти або шляхом використання мотивів суду попередньої інстанції, або шляхом наведення власних мотивів щодо розгляду аргументів та істотних питань у справі.

68. Також у пункті 71 рішення у справі «Peleki v. Greece» (заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що рішення суду може бути визначене як «довільне» з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене мотивувань або якщо зазначені ним мотиви ґрунтуються на порушенні закону, допущеного національним судом, що призводить до «заперечення справедливості» (рішення у справі «Moreira Ferreira v. Portugal» (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов`язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.

69. До того ж, у пункті 80 рішення у справі «Perez v. France» (заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (рішення у справі «Artico v. Italy», заява № 6694/74, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (рішення у справі «Van de Hurk v. The Netherlands», заява № 16034/90, пункт 59).

70. Однак, варто наголосити, що в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні, ЄСПЛ також неодноразово зазначав, зокрема у рішенні «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява №30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах «Van de Hurk v. The Netherlands» (заява № 16034/90, пункт 61), «Шкіря проти України» (заява № 30850/11, пункт 43). Разом з тим, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може варіюватися в залежності від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.

71. Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов`язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях «Ruiz Torija v. Spain» (заява №18390/91, пункт 29), «Higgins and others v. France» (заява № 20124/92, пункт 42), «Бендерський проти України» (заява № 22750/02, пункт 42) та «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03, пункт 54).

72. Так, у пункті 54 рішення «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03) ЄСПЛ зазначив, що не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявника, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими.

73. Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

74. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

75. З огляду на те, що касаційний суд залишає без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то у силу частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскарженою.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді: Н.В. Коваленко

В.М. Шарапа