Рішення

від 20.10.2023 по справі 523/6792/20

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/6792/20

Провадження №2/523/298/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2023 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Мурманової І.М.,

за участю секретаря судового засідання Бєлік Л.В.,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначила, що 04.09.2007 року була прийнята на посаду оператора комп`ютерного набору у відділ нормування праці структурного підрозділу судноверф «Україна» ДП «Одеський порт». В подальшому, 25.01.2018 року була переведена на посаду провідного інженера по роботі з контрагентами. Позивач зазначає, що 13.12.2019 року відповідачем було видано наказ № 621 Про внесення змін до штатного розпису ДП «Одеський порт» в якому скорочувалась посада провідного інженера по роботі з контрагентами. Позивач зазначає, що виданий наказ не відповідає фактичним намірам підприємства, оскільки в цей час було прийнято на роботу на посаду інженера другої категорії ОСОБА_3 , якій було одразу надано 60% надбавки за виконання особо важливих робіт. Позивач зазначає, що вивільнення її з посади відбулось з порушенням КЗпП.

На підставі викладеного просить скасувати наказ про звільнення № 86-к від 27.03.2020 року як незаконний, поновити її на роботі на посаді провідного інженера по роботі з контрагентами ВСП «Судноверф «Україна» ДП «Одеський морський торгівельний порт», стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.04.2020 року до дня поновлення на роботі та допустити негайне виконання рішення суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа була розподілена судді Бабакову В.П.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 12 травня 2020 року (суддя Бабаков В.П.) позовну заяву було прийнято до розгляду та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.02.2021 року суддю ОСОБА_4 звільнено з посади судді Суворовського районного суду міста Одеси у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Згідно ч. 7 ст. 33 ЦПК України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до положення ч. 11 ст. 33 ЦПК України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

При повторному автоматизованому розподілі, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси (суддя Мурманова І.М.) від 17.02.2021 р. цивільну справу прийнято до провадження, призначено розгляд справи в судове засідання (а.с.118).

На адресу суду за вих. № 20/7-492 від 01.07.2021 року надійшло клопотання представника відповідача про приєднання до матеріалів справи низки документів: довідки про заробітну плату позивача, наказ № 621 від 13.12.2019 року про внесення змін до штатного розпису ДП «Одеський порт», лист про направлення наказу, вакансії в ДП «Одеський порт», акт від 27.01.2020 року про ознайомлення з наказом від 13.12.2019 року № 621, Подання про надання згоди на звільнення ОСОБА_2 за п.1 ст. 40 КЗпП України, виписка з протоколу № 6 засідання профкому ВСП «Судноверф «Україна» від 24.02.2020 року, Наказ № 86-К 3-1 від 24.03.2020 року про припинення трудового договору ОСОБА_2 , Наказ № 102/К від 13.04.2020 року «про внесення змін до наказу про припинення трудового договору з ОСОБА_2 , виписка із штатного розпису станом на 13.12.2019 рік, наказ № 99 від 26.02.2020 року «Про внесення змін до штатного розпису ДП «Одеський порт», яким виведено з штатного розпису ДП «Одеський порт», контори ВСП ««Судноверф «Україна» посаду інженера 2 категорії -1 од. із середньомісячною тарифною ставкою 8 930, 88 грн. з погодинною тарифною ставкою 53, 532 грн., рапорт про виключення з штатного розпису посаду провідного інженера (по роботам з контрагентами) 1 одиниця, у зв`язку з оптимізацією штатного розкладу, рапорт про внесення змін до штатного розкладу, рапорт від 21.02.2020 року про скорочення посади інженера 2-ї категорії, з посадовим окладом 8 930, 88 грн., посадова інструкція Інженера від 19.05.2016 року; посадова інструкція інженера ІІ категорії від 24.12.2019 року; посадова інструкція юрисконсульта від 28.12.2016 року; розпорядження № 50/0 від 13.11.2017 року про внесення змін до посадової інструкції; розпорядження № 33/0/1 від 24.12.2019 року про внесення змін до Положень та посадових інструкцій; наказ про прийняття на роботу №410К 1-1 від 02.12.2019 року ОСОБА_3 на посаду інженера ІІ категорії; наказ про припинення трудового договору № 52К з-1 від 21.02.2020 року з ОСОБА_5 ; наказ про тимчасове переведення на іншу роботу № 177К 2-1 від 30.06.2020 року ОСОБА_6 на період відсутності основного працівника на час відпустки по догляду за дитиною до 3-х років; наказ про прийняття на роботу № 259К 1-2 від 26.07.2019 року ОСОБА_7 тимчасово, за строковим трудовим договором на період відпустки основного працівника; наказ про припинення трудового договору № 155К 3-2 від 11.06.2020 року з ОСОБА_7 ; лист непрацездатності виданий 27.03.2020 року ОСОБА_2 з 27.03.2020 року по 04.04.2020 рік та листок непрацездатності з 06.04.2020 року по 07.04.2020 року (а.с.131-172).

Разом з клопотанням позивача про надання оригіналів документів та надання пояснень відповідачем стосовно документа підстави скорочення посади провідного інженера (по роботі з контрагентами) позивачем надано копію посадової інструкції провідного інженера (по роботі з контрагентами) від 25.04.2018 року (а.с.184-187).

Ухвалою суду від 29.09.2021 року частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів - витребувано від Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» - оригінал штатного розпису ДП «Одеський порт» з 13.12.2019 року по теперішній час; рапорт начальника ВСП «Судноверф «Україна» Фещенко М.А., з редакцією «виключити з штатного розкладу ВСП «Судноверф «Україна» посаду провідного інженера (по роботі з контрагентами); Наказ про прийняття на роботу в січні 2020 року ОСОБА_7 ; Накази про доплату інженера 2 категорії ОСОБА_3 , з 03.12.2019 року до моменту її звільнення за власним бажанням 25.02.2020 року. В іншій частині клопотання залишено без задоволення (а.с.190-191).

На виконання ухвали про витребування доказів, 24.11.2021 року (вх. № 34190) надійшло клопотання представника відповідача про прийняття доказів, а саме: наказ про прийняття на роботу № 259К 1-2 від 26.07.2019 року ОСОБА_7 ; наказ № 625 від 16.12.2019 року про встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи; рапорт про виключення з штатного розкладу посаду провідного інженера (по роботі з контрагентами) 1 одиниця; рапорт про внесення змін до штатного розкладу; виписка із штатного розпису ДП «Одеський морський торгівельний порт» станом на 13.12.2019 рік та 01.11.2021 рік (а.с.193-252).

Чергове судове засідання у справі призначено на 20 жовтня 2023 року.

Позивач ОСОБА_8 та представник позивача адвокат Верхола Ігор Олегович в останнє судове засідання не з`явились, представник позивача надав заяву про можливість проведення судового засідання у відсутність сторони позивача, згідно якої зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с.29 том №2).

Представник відповідача Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» Пахомов Костянтин Юрійович суду пояснив, що з урахуванням всіх досліджених доказів, які за клопотанням позивача, були витребувані від відповідача, та як наслідок дублюються у справі, підстав для задоволення позовних вимог не має, запросив врахувати те, що справа перебуває в провадженні суду тривалий час, що зокрема, пов`язано з клопотаннями позивача про відкладення слухання справи з тих чи інших підстав. Зазначив, що в цілому підтримує відзив на позовну заяву та просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, який просив відмовити у задоволенні позовних вимог, заяву представника позивача про підтримку позовних вимог, дослідивши матеріали справи, докази надані на підтвердження та спростування обставин позову в їх сукупності, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, дійшов висновку щодо відсутності підстав задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Звертаючи до суду з даним позовом позивач зазначила, що наказ від 13.12.2019 року № 621 про внесення змін до штатного розпису ДП «Одеський порт» згідно якого, була скорочена посада провідного інженера по роботі з контрагентами не відповідає підставам про затвердження програми оптимізації фонду оплати праці та чисельності штату, оскільки, вже 16.12.2019 року було видано наказ про прийняття на роботу ОСОБА_3 , якій в подальшому було виписано надбавку в розмірі 60%. Позивач зазначає, що було звільнено з посади тільки її, таким чином, позивач зазначає, що виданий наказ є незаконним, а відтак просить поновити її на роботі на посаді провідного інженера по роботі з контрагентами ВСП «Судноверф «Україна» ДП «Одеський морський торгівельний порт», стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.04.2020 року для дня поновлення на роботі та допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за один місяць.

Судом встановлено, що позивача ОСОБА_2 згідно трудової книжки звільнена з посади 13.04.2020 року запис № 14 за ст. 40 п.1 КЗпП України Наказ № 102 К скорочення штату працівників (т. 1, а.с.6-7).

Згідно рапорту від 8.11.2019 року № 80/1298 В.о. директора ДП «Одеський порт» Мясковському О.М. У зв`язку з виробничої необхідністю, прошу внести зміни в штатний розклад ВСП «Судноверф «України» виключити: економіст 1 кат. 1 одиниця, інженер 2 кат. -1 один. Рапорт погоджено заступником директора ДП «Одеський порт» (а.с.9).

Так, згідно наказу № 621 від 13.12.2019 року «Про внесення змін до штатного розпису ДП «Одеський порт» На виконання наказу від 01.08.2019 року № 384 «Про затвердження Програми оптимізації фонду оплати праці та численності штату ДП «Одеський порт» щодо підготовки та проведення заходів, спрямованих на зменшення витрат підприємства в частині оптимізації чисельності управлінського персоналу та скорочення витрат на оплату праці та наказу від 03.10.2019 року № 488 «Про введення в дію організаційної структури управляння ДП «Одеський порт»

наказано: скороти в штатному розписі ДП «Одеський порт», виробнича служба, ССП Судноверф «Україна» з подальшим виведенням наступні посади: контора: - провідний інженер (по роботі з контрагентами) -1 одн. із середньомісячним посадовим окладом 10 465, 16 грн, з погодинною тарифною ставкою 63, 012 грн.

проектно-технологічна служба, технологічний відділ; доково-комплексний цех. Робітники доково-комплексного цеху; суднокорпусник-ремонтник; Доково-комплексний цех, група з ремонту систем та корпусів суден, робітники групи з ремонту систем та корпусів суден; Доково-комплексний цех, електрогрупа, робітники електрогрупи.

Контроль за виконанням наказу покладено на в.о. заступника директора з операційної діяльності ОСОБА_9 (а.с.14-15).

Згідно подання від 21.02.2020 року (а.с.17), встановлено, що у зв`язку з неможливістю працевлаштування в порту ОСОБА_2 , остання була попереджена 27.01.2020 року про наступне звільнення її з дотриманням термінів зі ст. 40 п. 1 КЗпП України.

Листом від 13.04.2020 року ОСОБА_2 повідомлено про звільнення відповідно до ст. 40 п.1 КЗпП України та запрошено прибути до відділу управління персоналом для отримання трудової книжки (т. 1, а.с.16).

Згідно акту від 27.10.2020 року складеного начальником ВУП ОСОБА_10 старшим інспектором з кадрів ОСОБА_11 , начальником відділу технічної безпеки ОСОБА_12 за обставинами того, що ОСОБА_2 була ознайомлена з наказом від 13.12.2019 року № 621, попередженням від 12.12.2019 року № 02-6/640 щодо скорочення посади, яку вона займає, повідомленням від 21.12.2019 року № 02-6/641 та додатком № 1 до нього з наявними у ДП «Одеський порт» вакансіями, але ставити власний підпис ОСОБА_2 відмовляється (т. 1, а.с.62).

Так, згідно наказу № 86К від 24.03.2020 року про припинення трудового договору ОСОБА_2 звільнити з 27.03.2020 року з посади провідний інженер (по роботі з контрагентами). Причина звільнення: Наказ від 13.12.2019 року № 621; попередження від 21.12.2019 року № 02-6/40; повідомлення від 21.12.2019 року № 02-6/641; Акт від 27.01.2020 року; Подання від 21.02.2020 року № 02-6/83; виписка з протоколу від 24.02.2020 року № 6.

Додаткові відомості: компенсація 23 календарних днів відпустки, вихідна допомога у розмірі: середнього місячного заробітку згідно ст. 44 КЗпП України (т. 1, а.с.52).

Разом з цим, судом встановлено, що Наказом №102/Квід 13.04.2020року «Про внесення змін до наказу про припинення трудового договору з ОСОБА_2 у зв`язку з наданням листків непрацездатності АДЦ № 803334 від 27.03.2020 року та АДЦ № 803374 від 06.04.2020 року провідного інженера (по роботі з контрагентами) ВСП Судноверф «Україна» ОСОБА_2 частково змінено наказ № 86К 3-1 від 24.03.2020 року про припинення трудового договору з провідним інженером (по роботі з контрагентами) за ст. 40 п.1 КЗпП України та вважати дату звільнення 13.04.2020 року з компенсацією 1 календарного дня відпустки. Наказано начальнику ВУП внести необхідні записи до трудової книжки та облікових документів; головному бухгалтеру здійснимим перерахунок сум, належних ОСОБА_2 при звільненні.

Підставою для внесення змін до наказу стали листки непрацездатності (т. 1, а.с.145).

Згідно виписки із штатного розпису ДП «Одеський порт» станом на 13.12.2019 року Назва структурних підрозділів та посад: код посади за класифікатором професій: 1210.1 Директор судноверфі 1 одиниця; 1226.2 начальник ВСП «Судноверф «Україна» - 1 одиниця; 1223.1 головний інженер 1 одиниця; 2149.2 провідний інженер (по роботі з контрагентами) 1 одиниця; 2149.2 інженер 2 одиниці (т. 1, а.с.146).

Разом з цим, згідно наказу № 99 від 26.02.2020 року «Про внесення змін до штатного розпису ДП «Одеський порт» - виведено з штатного розпису посаду інженера 2 категорії -1 одиниця із середньомісячною тарифною ставкою 8 930, 88 грн. (т.1, а.с.147).

Судом досліджується відзив на позовну заяву, згідно якого представник відповідача зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Так, відповідач зазначає, що він відповідно до вимог ст. 49-2 КзпП України попередив працівників, зокрема позивача про вивільнення не пізніше ніж за 2 місяці, згідно наказу № 621 від 13.12.2019 року про внесення змін до штатного розпису ДП «Одеський морський торгівельний порт», в якому, зокрема, була скорочена й посада провідного інженера (по роботі з контрагентами), яку обіймала позивач у справі.

Представник зазначає, що позивачу було запропоновано переведення на інші вакантні посади, від яких позивач відмовилась.

Судом досліджується повідомлення від 21.12.2019 року, яким згідно з наказом ДП «Одеський порт» № 621 від 13.12.2019 року «Про внесення змін до штатного розпису ДП «Одеський порт» скорочується посада інженера (по роботі з контрагентами). У зв`язку з наступним вивільненням з посади, відповідно до положення ст. 49-2 КЗпП України та з урахуванням кваліфікації позивачу пропонується працевлаштування на вакантні посади наявні на теперішній час згідно додатку № 1 (т. 1, а.с.56-61).

Щодо прийняття на посаду інженера 2 категорії, іншого працівника та не повідомлення про дану посаду позивачу, представник відповідача зазначив, що ОСОБА_3 була прийнята на роботу 03.12.2019 року, тоді, як наказ про скорочення штату, було видано 13.12.2019 року, що відповідно свідчить про відсутність порушення з боку підприємства (т. 1, а.с.48-50).

Судом встановлено, що 24.03.2020 року позивач зверталась до начальника ВСП Судноверф «Україна» ОСОБА_13 про відповідальність стосовно незаконного звільнення з посади провідного інженера (по роботі з контрагентами) шляхом прийому на роботу 03.12.2019 року інженера 2 категорії з внесенням її посадових обов`язків в обов`язки інженера 2 категорії, таким чином, неправомірно подавши рапорт про скорочення посади (т. 1, а.с.8).

В матеріалах справи відсутні докази, а саме заява про відмову або прийняття пропозиції позивача щодо переведення її на запропоновані відповідачем посади згідно додатку № 1 вакансії ДП «Одеський порт». Разом з цим, в матеріалах справи наявний Акт від 27.01.2020 року за підписом начальника ВУП Ткаченко О.В. старшого інспектора з кадрів ОСОБА_11 та начальника відділу технічного безпеки Лисенко С.М. складеного за обставинами відмови ОСОБА_2 яка була ознайомлена з наказом від 13.12.2019 року № 621, попередженням від 21.12.2019 року щодо скорочення посади, яку вона займає, повідомленням від 21.12.2109 року та додатком № 1 до нього з наявними у ДП «Одеський порт» вакансіями, але ставити власний підпис відмовилась (т. 1, а.с.62).

Згідно рапорту від 16.12.2019 року про встановлення співробітникам підрозділу надбавки за виконання особливо важливих робіт, з даного рапорту вбачається, що ОСОБА_3 було встановлено надбавку в розмірі: 60% за проведення робіт: зустріч з клієнтами, переговори, оформлення листів, договорів, реклама виробничих процесів в тому числі організація і контроль виконання виробничих завдань на місцях. Окремі співробітники підрозділу не зважаючи на особистий час виконують додаткові роботи по нарощуванню обсягів підрозділу та виходу з кризової ситуації (т.1, а.с.11).

Таким чином, встановлено, що надбавка працівника згідно даного рапорту була встановлена в знак виконання додаткових робіт з метою виходу з кризової ситуації та не була встановлена на постійному рівні, тобто є одиничним випадком, що відповідно не свідчить про відсутність оптимізації фонду оплати праці.

Також, судом встановлено, що наказ № 621від 13.12.2019 року про внесення змін до штатного розпису ДП «Одеський порт» було винесено за збігом 10 днів після прийняття на роботу ОСОБА_3 , яка була прийнята на роботу згідно наказу №410К 1-1 від 02.12.2019 року на посаду інженера ІІ категорії (т.1, а.с.166).

Посилання позивача щодо звільнення лише її з займаної посади, також не знайшли свого підтвердження, оскільки за даним оскаржуваним позивачем наказом № 621 від 13.12.2019 року, було звільнено 7 працівників.

Разом з цим, в подальшому, 26.02.2020 року згідно наказу № 99 про внесення змін до штатного розпису було скорочено посаду інженера 2 категорії. Підстава: рапорт начальника ВСП «Судноверф «Україна» Фещенка М.А (т.1, а.с.150).

Тобто, на момент звільнення позивача 13.04.2020 року, наказом від 26.02.2020 року посада на яку претендувала позивач у справі вже була також скорочена з метою оптимізації штатного розкладу.

Наказом від 21.02.2020 року про припинення трудового договору ОСОБА_3 була звільнена з займаної посади (т.1, а.с.167).

Щодо інших посад інженерів, судом встановлено, що ОСОБА_7 була прийнята на роботу 29.07.2019 року, а звільнена 12.06.2020 року (т.1, а.с.169,170).

Щодо випискизі штатногорозпису ДП«Одеський морськийторгівельний порт»станом на13.12.2019рік вбачається,що закодом посадиза класифікаторомпрофесій,у ВСПСудноверф «України»були наявні3посади закодом 2149.2,серед якийй посадапозивача (т.1,а.с.208),а згідноштатного розписустаном на01.11.2021рік наявналише одназ зазначенихпосад закодом 2149.2(т.1,а.с.235),що відповідносвідчить провідповідність наказу№ 621від 13.12.2019 року про внесення змін до штатного розпису ДП «Одеський порт», а саме, виконання програми оптимізації фонду оплати праці та чисельності штату щодо підготовки та проведення заходів, спрямованих на зменшення витрат підприємства в частині оптимізації чисельності управлінського персоналу та скорочення витрати на оплату праці та наказу від 03.10.2019 року № 488 «Про введення в дію організаційної структури управління ДП «Одеський порт».

Пунктом 1 ч.1 ст.40 КЗпП України, передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною 2 ст.40 Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1,2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

За положеннями ч.ч.1-3 ст.49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 2 місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

З огляду на норми Закону судом встановлено, що відповідачем у відповідності до норм КЗпП України було проведено звільнення працівника у зв`язку з скороченням штатного розпису, що відповідно підтверджено матеріалами справи.

Також матеріалами справи встановлено, іншого суду не доведено, що відповідачем було здійснено пропозицію позивачу щодо переведення на інші вакантні (наявні) посади, однак, позивач не прийняла пропозицію щодо зайняття наявних вакантних посад, письмових доказів про прийняття або відмову від прийняття матеріали справи не містять. В матеріалах справи міститься лише заява позивача на ім`я начальника щодо не погодження та незаконності її звільнення від 24.03.2020 року.

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», з наступними змінами, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, проте, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Судам слід мати на увазі, що при проведенні вивільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).

Аналізуючи вказані норми права і роз`яснення до п.1ст.40 КЗпП України, можливо зробити наступний висновок про те, що відповідач належно виконав вимоги ст.49-2 КЗпП України щодо звільнення працівника, з підстав скорочення штатного розпису, запропонував позивачу наявні на підприємстві вакантні посади за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Згідно ст. 2,5 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1статті76ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.ч. 1,5,6ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд наголошує на тому, що статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Слід зазначити, що предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки обставини за якими позивач скасувати наказ № 86К від 27.03.2020 року про звільнення, (з внесенням змін) спростовані матеріалами справи.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Позивач не довела, що саме вона, а не інший працівник, мав право на зайняття декретної посади.

Згідно п.27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Статтею ст.263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Аналізуючи в сукупності досліджені докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, що стороною позивача не доведено тих обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до положення ст. 141 ЦПК України, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, судові витрати належить компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 258-259, 263, 265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення буде складено 25.10.2023р.

Суддя: