Постанова

від 19.10.2023 по справі 904/1270/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2023 року м.Дніпро Справа № 904/1270/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 (прийняте суддею Мілєвою І.В., повне судове рішення складено 15.11.2022) у справі №904/1270/22

за позовом Криворізької міської ради

до Приватного підприємства "Сармат"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державний реєстратор Глеюватської сільської ради Криворізького району

про припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовної заяви.

До Господарського суду Дніпропетровської області звернулася Криворізька міська рада з позовною заявою до Приватного підприємства "Сармат" про:

- припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності за Приватним підприємством "Сармат" на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2451334212110 на незавершене будівництво будівлі магазину, готовністю 11%-Г, що внесений до Державного реєстру прав на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Волос Оленою Володимирівною від 08.09.2021 № 43869948;

- зобов`язання Приватного підприємства "Сармат" усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,3194 га, (м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Лєрмонтова, 33, кадастровий номер 1211000000:08:309:0005), а саме: знести за власний рахунок споруду нерухомого майна - незавершене будівництво будівлі магазину, готовністю 11%-Г та привести земельну ділянку у придатний для використання стан.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Суд першої інстанції мотивував таке рішення тим, що позивачем належним чином не обґрунтовано та не доведено порушення відповідачем прав позивача при здійсненні будівництва та реєстрації незавершеного будівництва будівлі магазину, готовністю 11%-Г (на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:08:309:0005), з огляду на те, що відповідно до частини 1 статті 27-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва відповідач подав документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (декларація про початок будівельних робіт, серія та номер ІУ013210811830) та документ, що містить опис об`єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об`єкта (технічний паспорт, серія та номер: ТІ01:7472-6305-2054-7126, виданий 07.09.2021), а надання правовстановлюючих документів на землю було не обов`язковим, оскільки інформацію про наявність у відповідача права оренди щодо спірної земельної ділянки розміщено у відповідному реєстрі речових прав, тому у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови у державної реєстрації права. Позивачем належним чином не обґрунтовано та не доведено порушення відповідачем прав позивача при здійсненні будівництва та реєстрації незавершеного будівництва будівлі магазину на зазначеній земельній ділянці з огляду на умови договору оренди, укладеного між сторонами, за якими ця земельна ділянка (житлової та громадської забудови) передавалася відповідачу в оренду саме для розміщення магазину. Разом із тим суд першої інстанції дійшов висновку, що існування між сторонами у справі договірних орендних правовідносин, виключає можливість застосування до спірних правовідносин обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (негаторний позов).

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Криворізька міська рада, яка просить скасувати рішення та задовольнити позов.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.02.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Суд апеляційної інстанції задовольнив позов ради з тих підстав, що позивачем рішення про надання дозволу на будівництво будівлі магазину на спірній земельній ділянці не приймалося. Оскільки об`єкт незавершеного будівництва, збудований на земельній ділянці не відведеній для цієї мети на час будівництва, є самочинним будівництвом, то відповідно до частини 2 статті 376 ЦК ПП "Сармат" не набуло право власності на нього. Отже, за висновками суду, позовні вимоги в частині припинення права власності підлягають задоволенню, а відтак задоволенню підлягають і позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності. Також, за висновками суду, є обґрунтованою і вимога позивача про знесення за власний рахунок об`єкта самочинного будівництва.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.06.2023 у справі касаційну скаргу Приватного підприємства "Сармат" задоволено частково; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.02.2023 у справі № 904/1270/22 скасовано; справу № 904/1270/22 передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції зазначив наступне.

Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи. Отже, при дослідженні судом обставин наявності в особи права власності, необхідним є, перш за все, встановлення підстави, на якій особа набула таке право.

Суд апеляційної інстанції, в оскаржуваному судовому рішенні, пославшись на те, що державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва проведено за відсутності підстав, передбачених законодавством, та повного пакету документів, необхідних для реєстрації, зокрема відсутності документа, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, не надав належної оцінки документам, зазначеним державним реєстратором як підставу для державної реєстрації за відповідачем права власності на об`єкт незавершеного будівництва, в контексті положень частини 1 статті 27-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у відповідній редакції) та положень договору оренди, у тому числі щодо цільового призначення земельної ділянки, умов використання зазначеної земельної ділянки, прав і обов`язків сторін тощо. При цьому, судом апеляційної інстанції не встановлено та в рішенні не зазначено, який саме пакет документів, за таких обставин, мав надати відповідач для проведення відповідної реєстрації.

Водночас, дійшовши висновку про наявність підстав для припинення права власності відповідача на об`єкт незавершеного будівництва, суд апеляційної інстанції не врахував, що право власності може бути припинене у випадках, встановлених законом (стаття 346 ЦК), а відтак не встановив і в рішенні не зазначив обставин, які відповідно до вимог чинного законодавства є підставою для припинення права власності.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині вимог про усунення позивачу перешкод у користуванні земельною ділянкою, наданою відповідачу в оренду для розміщення магазину не встановив, які саме перешкоди в реалізації позивачем своїх повноважень щодо орендованої земельної ділянки створює відповідач при користуванні нею, які саме права позивача порушено відповідачем у цих спірних правовідносинах, наявність/відсутність правових підстав для застосування обраного позивачем способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, за обставин перебування сторін у договірних правовідносин.

Крім того, мотивуючи рішення про задоволення позовних вимог у цій справі, суд апеляційної інстанції застосував до спірних правовідносин положення статті 376 ЦК і дійшов висновку, що спірний об`єкт незавершеного будівництва є самочинним будівництвом, проте судом апеляційної інстанції у судовому рішенні не наведено підстав, необхідних для класифікації об`єкта як самочинного будівництва, не встановлено наявності/відсутності факту порушення прав орендодавця такою забудовою.

Як зазначалося вище, положеннями статей 14, 269 ГПК передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Проте, як свідчать матеріали справи, питання стосовно того, що спірний об`єкт нерухомого майна є самочинним будівництвом не було підставою та предметом позову, а відтак і предметом судового розгляду в суді першої інстанції, що не було враховано судом апеляційної інстанції.

З огляду на те, що судом апеляційної інстанції при вирішенні справи було неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, що підлягають застосуванню, та порушено норми процесуального права щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову за наведених у судовому рішенні обставин.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Криворізька міська рада подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 у справі №904/1270/22, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що держава в особі державного реєстратора виступає гарантом дотримання законності при здійсненні реєстраційних дій.

Відповідно до Порядку для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав па нерухоме майно необхідними документами - є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, що визначені цим Порядком.

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав па нерухоме майно, є, серед іншого, укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державний реєстратор зобов`язаний ретельно перевірити документи, які подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, а також встановити факт відсутності підстав для відмови у такій реєстрації.

Державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Волос Оленою Володимирівною вимог законодавства дотримано не було, а здійснена нею державна реєстрація права власності на незавершене будівництво будівлі магазину, готовністю 11%-Г за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пул. Лєрмонтова, 33, проведена на підставі неналежних для здійснення такої реєстрації документів, що свідчить про порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо перевірки їх па відповідність вимогам законодавства, відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами (на земельну ділянку під таким об`єктом), не використання відомостей Державного земельного кадастру, покладення в основу спірної реєстрації договору купівлі-продажу укладеного між ПП "Сармат" та ТОВ "Домініон", що не має відношення до набуття права Відповідачем, а також не витребувано договір оренди земельної ділянки від 30.01.2013 № 24633134 та не здійснено перевірки того факту, що договором оренди даної земельної ділянки спірна земельна ділянка надавалась Відповідачу саме для розміщення магазину, а не для його будівництва, що в кінцевому результаті призвело до проведення незаконної та протиправної державної реєстрації.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022р. у справі №904/1270/22 без змін.

Під час нового розгляду відповідач подав пояснення, у яких зазначено, що з Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (наявного в матеріалах справи) вбачається, що підставою державної реєстрації на незавершене будівництво будівлі магазину були наступні документи:технічний паспорт від 07.09.2021; Договір купівлі-продажу та Акт приймання-передачі нерухомого майна від 20.08.2012 р. № 2031; Декларація про початок будівельних робот серія: ІУ013210811830. Вказівка на договір купівлі-продажу та акт приймання-передачі є технічною помилкою. Втім, серед документів, наданих ПП "Сармат" для проведення реєстрації, наявні технічний паспорт та дозвіл на початок будівельних робіт, отже, вимоги ст. 27-1 Закону є виконаними. Для проведення державної реєстрації права власності на незавершене будівництво ПП "Сармат" не повинен був надавати правовстановлюючі документи на землю, адже інформація про наявність права оренди була розміщена у відповідному реєстрі. Під час проведення реєстрації, реєстратор не повинен досліджувати договір та перевіряти відповідність будівництва об`єкту меті договору оренди ділянки. До того ж, правомірність отримання дозволу на будівництво та саме будівництво до сих пір не оспорено Позивачем. Перебування у провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва справи за позовом міськради про скасування дозволу на будівництво, виданого ПП "Сармат" не свідчить про його неправомірність і не є підставою для відмови у державній реєстрації.

Також відповідач зазначає, що наявність договірних відносин виключає подання негаторного позову.

У даній справі, земельна ділянка дійсно знаходиться у власності Позивача, проте Відповідач користується нею на умовах оренди, будівництво магазину відбувається за наявності відповідного дозволу і відповідає меті надання ділянки в оренду та її цільовому призначенню.

За таких обставин, будівництво магазину не може вважатись перешкодою у користуванні/розпорядженні Позивачем своїм майном.

За висновком КГС ВС обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права, є самостійною підставою для відмови в позові.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (ст. 331 ЦК України).

Тобто, об`єкт незавершеного будівництва є лише сукупністю належних забудовнику будівельних матеріалів та воно не є нерухомим майном.

Стаття 376 ЦК України містить ознаки самочинно збудованого майна та обставини, за яких воно підлягає знесенню.

Проте, ст. 376 ЦК України застосовується лише щодо нерухомого майна, яким не є незавершене будівництво магазину. До того ж відсутні ознаки його самочинності, адже будівництво здійснюється в рамках цільового призначення земельної ділянки та за наявності відповідного дозволу.

З огляду на те, що Позивач обґрунтовує необхідність знесення магазину лише незаконністю його реєстрації, при цьому докази самочинності будівництва відсутні, відсутні і підстави, визначені законодавством, для знесення незавершеного будівництва.

Окрім того, самочинність спірного об`єкту не була заявлена в якості підстав позову.

Міськрада надала ПП "Сармат" земельну ділянку в оренду, цільове призначення якої відповідає не тільки обслуговуванню об`єктів, а і розміщенні нових, а також затвердило видачу ПП "Сармат" містобудівних умов на будівництво нового магазину на цій ділянці.

На підставі цього, ПП "Сармат" цілком обґрунтовано покладався на погодження міськрадою нового будівництва та розпочав його здійснення.

За таких умов, подальше звернення міськради до суду із позовом про знесення незавершеного будівництва, обґрунтовуючи не наданням ділянки для нового будівництва, є безумовно недобросовісною поведінкою.

Третя особа своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась. Про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.08.2023 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 19.10.2023 о 16:00 год.

В судовому засіданні 19.10.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

Рішенням Криворізької міської ради від 23.04.2003 № 838 "Про поновлення договорів оренди" поновлено договір оренди Товариству з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Торговий дім "Дитячий світ" строком на 5 років. Цільове призначення земельної ділянки: землі комерційного використання (код 1.11.3), магазин за адресою вул. Лермонтова, 33, площа 0,38га (термін дії раніше наданого договору оренди 18.04.2003).

У зв`язку з переходом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Домініон" права власності на будівлі магазину і складів на вул. Лермонтова, 33 відповідно до договору купівлі-продажу від 31.10.2003) Криворізька міська рада рішенням від 23.06.2004 № 2166 "Про розірвання договорів оренди і суборенди земельних ділянок та передачу їх в оренду для розміщення магазину та складів на вул. Лермонтова, 33" вирішила: розірвати з ТОВ "Торговий дім "Дитячий світ" договори оренди земельних ділянок для розміщення магазину та складів на вул. Лермонтова, 33, які зареєстровані 17.07.2003 за №№ 2710, 2709 на підставі рішення міської ради від 23.04.2003 № 838 (пункт 1); розірвати з ТОВ "Домініон" договори суборенди земельних ділянок для розміщення магазину та складів на вул. Лермонтова, 33, які зареєстровані 27.11.2003 за №№ 2710а, 2709а (пункт 2); передати ТОВ "Домініон" в оренду терміном на 5 років, без зміни цільового призначення, земельні ділянки комерційного використання (код 1.11.3) на вул. Лермонтова, 33 загальною площею 0,373 га, в тому числі для розміщення: магазину - 0,319 га; складів - 0,54 га за рахунок земель, раніше наданих ТОВ "Торговий дім "Дитячий світ", згідно з доданими схемами.

20.08.2012 між ТОВ "Домініон" (продавець) та ПП "Сармат" (покупець) укладено договір купівлі-продажу комплексу, за умовами якого продавець передав, а покупець прийняв у власність комплекс, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий ріг, вул. Лермонтова, 33 (пункт 1.1); предметом договору є будівля магазину літ. А-3 площею 1518,7 кв. м, розташована на орендованій земельній ділянці з цільовим призначенням - для розташування магазину, площею 0,3194 га, кадастровий номер 1211000000:08:309:0005 та склад літ. Б площею 378,6 кв. м, розташований на орендованій земельній ділянці з цільовим призначенням - для розташування складів, площею 0,0541 га, кадастровий номер 1211000000:08:309:0004. Цей договір посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Перекопською І.С. та зареєстровано в реєстрі за № 2031.

20.08.2012 між ТОВ "Домініон" та ПП "Сармат" підписано акт приймання-передачі комплексу.

Рішенням Криворізької міської ради від 24.10.2012 № 1490 "Про припинення шляхом розірвання договорів оренди земельних ділянок, затвердження проектів землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки в Центрально-Міському районі, та надання їх в оренду", зокрема, припинено шляхом розірвання договори оренди земельних ділянок за згодою сторін з орендарями (додаток 1), яким укласти з міською радою угоди про їх розірвання та зареєструвати в органі, що здійснює державну реєстрацію правоустановчих документів на землю; затверджено, зокрема ПП "Сармат" проект землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки в Центрально-Міському районі (пункт 2); надано, зокрема ПП "Сармат" в оренду терміном на 5 років земельні ділянки, зазначені в додатку 2, в Центрально-Міському районі, згідно з доданими схемами (пункт 3).

Згідно з додатками 1, 2 до рішення Криворізької міської ради від 24.10.2012 № 1490, зокрема, розірвано договори оренди з ТОВ "Домініон" на земельні ділянки площею 0,3194 га та площею 0,0541 га, за адресою: вул. Лермонтова, 33; ПП "Сармат" затверджено проект землеустрою та надано в оренду дві земельні ділянки по вул. Лермонтова, 33, площею 0,0541 га для розміщення складів та площею 0,3194 для розміщення магазину.

Згідно з рішенням Криворізької міської ради від 20.12.2017 № 2380 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок", зокрема, ПП "Сармат" поновлено до 29.12.2022 договори оренди земельної ділянки від 29.12.2012 № 121100004002104 (м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Лермонтова, 33, кадастровий номер 1211000000:08:309:0004) загальною площею 0,0541 га категорія земель та використання земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, розміщення складів та договір оренди земельної ділянки від 29.12.2012 № 121100004002103 (м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Лєрмонтова, 33, кадастровий номер 1211000000:08:309:0005) загальною площею 0,3194 га, категорія земель та використання земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, розміщення магазину.

На підставі цього рішення 25.01.2018 між Криворізькою міською радою (орендодавець) та ПП "Сармат" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 2018032, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.01.2018 за № 24633134.

За умовами цього договору орендодавець на підставі рішення міської ради від 20.12.2017 № 2380 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови для розміщення магазину з кадастровим номером 1211000000:08:309:0005, яка розташована на вул. Лермонтова, 33 у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу; в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3194 га (пункти 1, 2); на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: комплекс згідно витягу про реєстрацію прав КП ДОР "КБТІ" від 22.08.2012 № 35252111, реєстраційний № 3042781 та договору купівлі-продажу комплексу від 20.08.2012, зареєстрованого в реєстрі за № 2031, а також інші об`єкти інфраструктури (пункт 3); договір укладено строком на 5 років терміном до 29.12.2022 (пункт 6); в умовах використання зазначено, що земельна ділянка житлової та громадської забудови передається для розміщення магазину ( пункт 14); сторони передбачили, зокрема, право орендаря за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші споруди (пункт 24); орендар зобов`язався, зокрема використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з договором (пункт 25).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 22.02.2022 № 300794782 щодо об`єкта нерухомого майна державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Волос О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію за ПП "Сармат" права власності на незавершене будівництво будівлі магазину, готовністю 11 %-Г по вул. Лермонтова, 33 у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу; підставою для державної реєстрації зазначено: технічний паспорт, серія та номер: ТІ01:7472-6305-2054-7126, виданий 07.09.2021, видавник: ЄДЕССБ, Документ отримано з ЄДЕССБ; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 20.08.2012, видавник: Сторони: ПП "Сармат", ТОВ "Домініон"; договір купівлі-продажу, серія та номер: ВРХ № 489555, ВРХ№ 489556, ВРХ№ 489557, реєстр № 2031, виданий 20.08.2012; декларація про початок будівельних робіт, серія та номер ІУ013210811830, видавник: ЄДЕССБ, Документ отримано з ЄДЕССБ.

Предметом позову у справі, що розглядається, є вимога Криворізької міської ради, заявлена до ПП "Сармат", про припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності за ПП "Сармат" на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2451334212110 на незавершене будівництво будівлі магазину, готовністю 11%-Г, що внесений до Державного реєстру прав на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району від 08.09.2021 № 43869948, та зобов`язання ПП "Сармат" усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,3194 га, (м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Лермонтова, 33, кадастровий номер 1211000000:08:309:0005), а саме: знести за власний рахунок споруду нерухомого майна - незавершене будівництво будівлі магазину, готовністю 11%-Г та привести земельну ділянку у придатний для використання стан.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Статтею 15 ЦК передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК).

Зазначені норми матеріального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

За змістом положень статей 14, 269 ГПК передбачено обов`язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Так, предметом позовом у процесуальному сенсі є звернення позивача до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

У справі, що розглядається, позивачем обрано такий спосіб захисту порушеного права, як припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності за ПП "Сармат" на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2451334212110 на незавершене будівництво будівлі магазину, зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,3194 га, (м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Лермонтова, 33, кадастровий номер 1211000000:08:309:0005), шляхом знесення за власний рахунок споруди незавершеного будівництва будівлі магазину та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан. Такі вимоги обґрунтовано, зокрема тим, що зазначену реєстрацію права власності за ПП "Сармат" на зазначений об`єкт нерухомого майна проведено з порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (статті 5, 10, 18, 24, 26, 27, 27-1, 37) та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, за відсутності документів, які б давали право державному реєстратору провести таку реєстрацію; правовими підставами позову зазначено також положення статей 182, 331, 391 ЦК, статті 12, 80, 83, 93, 124, 152, 189 ЗК. Водночас позивач обґрунтував заявлені позовні вимоги, зокрема порушенням відповідачем прав і законних інтересів територіальної громади міста у сфері земельних відносин та містобудівної діяльності внаслідок незаконної державної реєстрації права власності на незавершене будівництво будівлі магазину.

Положеннями статей 14, 269 ГПК передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Питання стосовно того, що спірний об`єкт нерухомого майна є самочинним будівництвом не було підставою та предметом позову, а відтак і не є предметом даного судового розгляду.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК); відповідно до статті 6 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК).

Як установлено судами попередніх інстанцій, між сторонами у справі існують правовідносини, що виникли на підставі договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,3194 га, житлової та громадської забудови, з кадастровим номером 1211000000:08:309:0005, наданою відповідачу для розміщення магазину; сторони, зокрема передбачили право орендаря за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші споруди; на земельній ділянці знаходиться будівля магазину, належна відповідачу на праві власності.

За змістом статей 316, 321, 328 ЦК правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи (подібний висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17).

Отже, при дослідженні судом обставин наявності в особи права власності, необхідним є, перш за все, встановлення підстави, на якій особа набула таке право.

Відповідно до частини 1 статті 27-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на час проведення оспорюваної державної реєстрації права власності за ПП "Сармат" на об`єкт незавершеного будівництва) для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва подаються такі документи: 1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку); 2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва); 3) документ, що містить опис об`єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об`єкта (крім випадків, коли такий документ внесено до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва).

Як свідчить зміст інформаційної довідки, сформованої 22.02.2022 за № 300794782, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, наявної в матеріалах справи, як підставу для державної реєстрації на незавершене будівництво будівлі магазину зазначено, зокрема, технічний паспорт, серія та номер: ТІ01:7472-6305-2054-7126, виданий 07.09.2021, видавник: ЄДЕССБ, документ отримано з ЄДЕССБ; декларація про початок будівельних робіт, серія та номер ІУ013210811830, видавник: ЄДЕССБ, документ отримано з ЄДЕССБ. Також ця довідка містить інформацію про те, що 30.01.2018 за ПП "Сармат" зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 0,3194 га, за кадастровим № 1211000000:08:309:0005 (т. 1 а.с. 18-19).

Також у матеріалах справи наявна інформація про те, що 20.08.2021 у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) було зареєстровано Дозвіл на виконання будівельних робіт ІУ013210811830, виданий ПП "Сармат" для здійснення нового будівництва магазину на земельній ділянці за кадастровим № 1211000000:08:309:0005 по вул. Лермонтова, 33 (т.1 а.с. 60).

Вказівка на договір купівлі-продажу та акт приймання-передачі є технічною помилкою. В якості підстави для реєстрації права на будівлю магазину було зазначено договір купівлі-продажу 20.08.2012 № 2031, за яким ще у 2012 році ПП "Сармат" придбав у ТОВ "Домініон" комплекс (магазин та склад). Даний договір та акт приймання-передачі не мають відношення до незавершеного будівництва магазину та були зазначені в якості підстави для реєстрації помилково.

Позивач у позові наголошує на відсутність такої обов`язкової підстави для реєстрації права на незавершене будівництво як правовстановлюючий документ на земельну ділянку під таким об`єктом.

Як вказано вище, 20.08.2021 в ЄДЕССБ було зареєстровано Дозвіл на виконання будівельних робіт ІУ013210811830, виданий ПП "Сармат" для здійснення нового будівництва магазину на земельній ділянці за кадастровим № 1211000000:08:309:0005 по вул. Лермонтова, 33.

Відповідно до ч. 1 ст. 27-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва відповідач подав: документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (декларація про початок будівельних робіт, серія та номер ІУ013210811830), документ, що містить опис об`єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об`єкта (технічний паспорт, серія та номер: ТІ01:7472-6305-2054-7126, виданий 07.09.2021).

Щодо документу, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, то відповідно до п.1 ч. 1 ст. 27-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) такий документ подається у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку. Разом з тим, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 300794782 від 22.02.2022 (а.с. 18-19) вбачається, що 30.01.2018 за ПП "Сармат" було зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 0,3194 га, за кадастровим № 1211000000:08:309:0005.

Таким чином, для проведення державної реєстрації права власності на незавершене будівництво ПП "Сармат" надання правовстановлюючих документів на землю було не обов`язковим, оскільки вказана інформація про наявність права оренди була розміщена у відповідному реєстрі.

З урахуванням надання ПП "Сармат" передбачених ст. 27-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" документів, необхідних для реєстрації незавершеного будівництва, наявності відомостей про право оренди земельної ділянки в реєстрі речових прав, у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови у державної реєстрації.

З огляду на викладене господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині скасування державної реєстрації права власності за Приватним підприємством Сармат на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2451334212110 на незавершене будівництво будівлі магазину, готовністю 11%-Г, що внесений до Державного реєстру прав на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Волос Оленою Володимирівною від 08.09.2021 № 43869948.

Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Статтею 346 ЦК України визначено підстави припинення права власності. Так, право власності припиняється у разі:

1) відчуження власником свого майна;

2) відмови власника від права власності;

3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;

4) знищення майна;

5) викупу пам`яток культурної спадщини;

6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;

8) звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника;

9) реквізиції;

10) конфіскації;

11) припинення юридичної особи чи смерті власника;

12) визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Проте у позові не вказано обставин, які відповідно до вимог чинного законодавства є підставою для припинення права власності позивача.

Позивач посилається на те, що оспорювана державна реєстрація права власності порушує права та законні інтереси Криворізької міської територіальної громади, як власника і розпорядника земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:309:0005, по вул. Лермонтова, 33 у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, на якій розташований незаконно зареєстрований об`єкт незавершеного будівництва будівлі магазину, готовністю 11%-Г.

Однак позивачем належним чином не обґрунтовано та не доведено порушення відповідачем прав позивача при здійсненні будівництва та реєстрації незавершеного будівництва будівлі магазину, готовністю 11%-Г (на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:08:309:0005), враховуючи, що згідно з п.1, п.4 договору оренди від 25.01.2018, укладеного між Криворізькою міською радою та Приватним підприємством Сармат, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:08:309:0005 житлової та громадської забудови передана відповідачу в оренду саме для розміщення магазину.

Відповідно до статті 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом частини 3 статті 152 ЗК захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Таким чином, з огляду на наведені положення законодавства власник має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає йому користуватися і розпоряджатися своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом. Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого перебуває річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю (подібний правовий висновок викладено, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17, а також постанові Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 916/1769/20, на яку послався скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК).

Залежно від характеру посягання на права власника і змісту захисту, який надається власнику, виділяються речово-правові та зобов`язально-правові засоби захисту права власності.

Речові засоби захисту права власності та інших речових прав спрямовані на захист цих прав від безпосереднього неправомірного впливу будь-яких осіб. До речово-правових позовів належать: вимоги до незаконного володільця про витребування майна (віндикаційний позов); вимоги власника щодо усунення порушень права власності, які не пов`язані з володінням (негаторний позов); вимоги власника про визнання права власності.

Предметом негаторного позову є вимога власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися та розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою для звернення з негаторним позовом є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне чинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Отже, право власності як абсолютне право має захищатися лише у разі доведення самого факту порушення. Тому встановлення саме зазначених обставин належить до предмета доказування у справах за такими позовами (подібний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 916/1769/20, на яку здійснено посилання скаржником у касаційній скарзі).

Крім того, умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця) (такий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 910/1310/19, від 27.10.2021 у справі № 916/1769/20, на яку здійснено посилання скаржником у касаційній скарзі).

Водночас однією з умов застосування як віндикаційного, так і негаторного позову є відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів (подібний висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, а також у постановах Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 916/1666/18, від 27.10.2021 у справі № 916/1769/20); наявність між сторонами договірних правовідносин виключає можливість застосування обраного позивачем способу захисту шляхом подання негаторного позову; обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права, є самостійною підставою для відмови в позові (подібний за змістом висновок наведено в постанові Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 916/1769/20).

У справі, що розглядається, установлено обставини існування між сторонами договірних правовідносин щодо оренди земельної ділянки, стосовно усунення перешкод у користуванні якою заявлено позов Криворізькою міською радою.

У зв`язку із викладеним, позовні вимоги в частині зобов`язання Приватного підприємства Сармат усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,3194 га, (м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Лєрмонтова, 33, кадастровий номер 1211000000:08:309:0005), а саме: знести за власний рахунок споруду нерухомого майна - незавершене будівництво будівлі магазину, готовністю 11%-Г та привести земельну ділянку у придатний для використання стан, є також необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 у справі №904/1270/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 у справі №904/1270/22 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30.10.2023

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко