Рішення

від 25.10.2023 по справі 462/2195/16-ц

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/2195/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2023 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого-судді Кирилюка А. І.,

за участю секретаря судового засідання Заболотної Я. Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Посікіри Р. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ПАТ «ВіЕс Банк», правонаступником якого є Товариство зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Траст Фінанс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту,

встановив:

Позовні вимоги.

Уповноважений представник позивача ПАТ «ВіЕс Банк» - адвокат Швед Ю. А. 19.04.2016 року звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідачів на користь ПАТ «ВіЕс Банк» заборгованість за Кредитним Договором № KF51914 від 05.09.2008 року в сумі 86 219,38 доларів США, що становить 219 7169 грн. 59 коп. (відповідно до курсу НБУ станом на 14.04.2016 року 1 доларів США становить 25,483477 грн.) та судовий збір.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05.09.2008 року між ПАТ «ВіЕс Банк» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № KF51914 з додатками, згідно якого позивачем було надано ОСОБА_2 кредит в розмірі 70 000,00 доларів США з кінцевим строком погашення не пізніше 05.09.2025 року під 12,5 % річних. В якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № KF51914 від 05.09.2008 року з ОСОБА_3 було укладено договір поруки № РО 95409 від 05.09.2008 року, згідно з яким вона є поручителем по зобов`язаннях ОСОБА_2 15.08.2012 року Залізничним районним судом м. Львова ухвалено рішення про стягнення боргу з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Фольксбанк» (правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк») заборгованість за кредитним договором № KF 51914 від 05.09.2008 року в розмірі 83595,10 доларів США, що відповідно до курсу НБУ на момент ухвалення рішення становить 666 445,21 грн. 17.04.2015 року на електронних торгах реалізовано предмет іпотеки, а саме: приміщення кафе-бару, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 766 699,76 грн. 13.10.2015 року ВДВС Жовківського РУЮ Львівської області перерахувало на рахунок ПАТ «ВіЕс Банк» кошти в розмірі 671 905,21 грн. Відповідно до п. 7.1. кредитного договору він вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Таким чином позивач має право нарахувати відсотки з моменту ухвалення рішення про стягнення боргу від 15.08.2012 року до повного виконання зобов`язань за кредитом, що становить 86219,38 доларів США.

Рух справи в суді.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2016 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Кирилюка А. І. (а.с. 31-32).

Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 11.11.2016 року у справі № 462/2195/16-ц позовну заяву задоволено та ухвалено стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕс Банк» заборгованість за Кредитним договором № KF51914 від 05.09.2008 року в сумі 96 219,38 доларів США, що становить 2197169,59 грн (відповідно до курсу НБУ станом на 14.04.2016 року доларів США становить 25,483477 грн.) (а.с. 78).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 03.10.2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» про заміну стягувача у виконавчому листі задоволено та замінено стягувача у виконавчих листах № 462/2195/16-ц, виданих Залізничним районним судом м. Львова від 11.11.2016 року з Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» (код ЄДРПОУ: 19358632) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» (код ЄДРПОУ: 40514657), боржником по яких виступають ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 179-180).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23.06.2023 року заяву уповноваженого представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Посікіри Р. Р. про перегляд заочного рішення задоволено, постановлено заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 11.11.2016 року у цивільній справі за позовом ПАТ «ВіЕс Банк», правонаступником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс», до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту скасовано, а справу призначено до розгляду в загальному порядку у приміщенні Залізничного районного суду м. Львова (м. Львів, вул. Бандери, 3) (а.с. 205).

Позиція сторін по справі.

Уповноважений представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» - адвокат Лаврів В. П. у судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник ОСОБА_2 адвокат Посікіра Р. Р. у судовому засіданні в приміщенні Залізничного районного суду м. Львова, у задоволенні позову просив відмовити. Зокрема уповноваженим представником відповідача ОСОБА_2 , - адвокатом Посікіра Р. Р. до матеріалів справи долучено відзив на позовну заяву, у якому останній зазначив, що розмір процентів, які підлягають до стягнення за кредитним договором, встановлений рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 15.08.2012 року у справі № 2-3152 2012р. у розмірі 11460,74 доларів США, а позивач втратив право нараховувати заборгованість по процентах після ухвалення рішення у справі № 2-3152 2012р. таким чином, розмір заборгованості по відсотках за кредитним договором встановлена в рішенні Залізничного районного суду м. Львова від 15.08.2012 року у справі № 2-3152 2012р. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 15.08.2012 року у справі № 2-3152 2012р. є виконаним повністю, а отже, будь-які повторне стягнення заборгованості за Кредитним договором є незаконним. Окрім того, позивач просить суд поновити строк для подання заяви про застосування наслідків спливу позовної давності та заявляє про застосування наслідків спливу позовної давності за вимогами про стягнення основного боргу та про стягнення заборгованості за відсотками за Кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася про причини неявки суду не повідомила, будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність інших учасників справи, оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для ухвалення судом законного та об`єктивного рішення

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 05.09.2008 року між Публічним акціонерним товариством «ВіЕс Банк» (правонаступник ВАТ «Електрон Банк»), та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № KF51914 з додатками, згідно з яким банк надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 70000,00 доларів США з кінцевим строком погашення не пізніше 05.09.2025 року (пункт 1.1, 1.2, 1.3 Кредитного договору) під 12,5 % річних.

В якості забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором № KF51914 від 05.09.2008 року ОСОБА_3 було укладено договір поруки № PO 95409 від 05.09.2008 року, згідно з яким ОСОБА_3 є поручителем по зобов`язанню ОСОБА_2 .

Згідно з Договором поруки № РО 95409 від 05.09.2008 року, у випадку порушення Боржником своїх зобов`язань перед Кредитором за Кредитним договором № KF51914 від 05.09.2008 року Боржник і Поручитель згідно цього договору відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

15.08.2012 року Залізничним районним судом м. Львова ухвалено рішення у справі № 2-3152 2012р. про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Фольксбанк» (правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк») заборгованості за кредитним договором № KF 51914 від 05.09.2008 року в розмірі 83 595,10 доларів США (по курсу НБУ на момент ухвалення рішення становить 666 445,21 грн), з яких 66 875,33 доларів США заборгованість по кредиту; 11 460,74 доларів США заборгованість по відсотках; 5 268,93 доларів США пеня; 3 640 грн. 00 коп. комісія.

17.04.2015 року на електронних торгах реалізовано приміщення кафе-бару, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 766 699 грн. 76 коп.

13.10.2015 року ВДВС Жовківського РУЮ Львівської області перераховано на рахунок ПА «ВіЕс Банк» кошти у розмірі 671 905 грн. 21 коп.

26.01.2016 року Позивачем було надіслано ОСОБА_3 . Повідомлення-вимогу вих. № 09-4/106. Однак поручитель за Договором поруки, свої зобов`язання з виконання зобов`язань згідно з Договором поруки та Кредитним договором не виконала.

Згідно розрахунку, наданого банком, станом на 07.04.2016 року заборгованість позичальника перед ПАТ «ВіЕс Банк» за Кредитним договоому № 51914 від 05.09.2008 року становить 86 219,38 доларів США та складається з: 47 634, 17 доларів США заборгованість за кредитом; 38 585,21 доларів США заборгованість по відсотках.

Мотиви прийняття рішення судом.

Зі змісту ст. 627 ЦК України вбачається, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільнии в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, а згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК України встановлено, що недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов`язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Тобто, за виключенням гарантії (ст. 562 ЦК України), лише дійсні вимоги можуть бути забезпечені.

Згідно ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тобто порука є додатковим (акцесорний) способом забезпечення виконання зобов`язань, а тому такі правочини щодо встановлення забезпечення матимуть юридичне значення тільки тоді, коли мають юридичну силу основні зобов`язання.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до п. 5.2.9. кредитного договору, Позичальник зобов`язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також можливі штрафні санкції (пеня, штраф), незалежно від строку настання виконання зобов`язань за цим кредитним договором у випадку, зокрема, затримання сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць; або перевищення сумою заборгованості суми кредиту більше як на десять процентів; несплата позичальником більше однієї виплати, яка перевищує п`ять процентів суми кредиту. Якщо банк при настанні вищезазначених обставин вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення кредиту, такі внески або повернення кредиту повинні бути здійснені позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від банку, але в будь-якому разі не пізніше сорока п`яти календарних днів з дня направлення банком відповідного повідомлення позичальнику.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

ПАТ «ВіЕс Банк», правонаступником якого є ТОВ «Траст Фінанс» використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, звернувшись у 2012 році до Залізничного районного суду м. Львова із позовом про примусове солідарне стягнення цих коштів у судовому порядку із боржника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_3 у справі № 2-3152 2012р.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, із чим погодився й суд, який задовольнив позовні вимоги ПАТ «ВіЕс Банк».

Відповідно до ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04.07.2018 року (справа № 14-154цс18).

Відповідно до п. 3 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Зважаючи на те, що стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕс Банк» заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором № KF51914 від 05.09.2008 року вже було предметом розгляду Личаківським районним судом м. Львова у справі № 2-3152 2012р., суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження в частині позовних вимог про стягнення 47634,17 доларів США.

Таким чином суд дійшов висновку, що після пред`явлення позову, який було розглянуто та вирішено Залізничним районним суду м. Львова у межах справи № 2-3152 2012р., позивач втратив право на нарахування відсотків за кредитним договором за кредитним договором № KF51914 від 05.09.2008 року, а тому позовні вимоги в частині стягнення відсотків в сумі 38585,21 доларів США не підлягають до задоволення.

Стосовно заявленої заяви представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Посікіра Р. Р. про застосування наслідків спливу позовної давності суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3-4 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У постанові ВП ВС від 04.12.2018 року по справі № 910/18560/16 (12-143гс18) сказано, що позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними: «Однак застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог».

Загальні положення застосування позовної давності також викладені у наступних постановах: № 522/1029/18 (14-270цс19); № 522/2110/15-ц (14-247цс18) /п. 61; № 522/2201/15-ц (14-179цс18)/п. 61/; № 522/2202/15-ц (14-132цс18)/п. 61/; № 372/1036/15-ц (14-252цс18); № 904/10956/16 (12-90гс19); № 183/1617/16 (14-208цс18) /п. 73/; № 911/1437/17 (12-226гс18)/п. 76/.

Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. А отже, відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову.

Такими чином, оскільки суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором, то відмовляє представнику відповідача ОСОБА_2 адвокату Посікіра Р. Р. про задоволення її заяви про застосування наслідків спливу позовної давності.

Окрім цього, ухвалою Залізничного районногосуду м.Львова від05.05.2016року заяву представника позивача Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» - адвокат Швед В. Я. про забезпечення позову задоволено частково. Постановлено накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також на рухоме та нерухоме майно в тому числі квартиру АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах суми заявлених вимог, а саме у межах 2 197 169 грн. 59 коп., накладений арешт на кошти, що знаходяться на рахунках, які відкриті на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в межах суми заявлених вимог, а саме у межах 2 197 169 грн. 59 коп.

Відповідно ст.158ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Пунктом 10 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову»від 22.12.2006року №9 передбачено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.158ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Таким чином суд дійшов висновку щодо скасування заходів забезпечення позову котрі накладені ухвалою Залізничного районногосуду м.Львова від05.05.2016року за заявою представника позивача Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» - адвоката Швед В. Я.

Керуючись ст. 81, 89, 141, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -

ухвалив:

У задоволенніпозовної заяви ПАТ «ВіЕс Банк», правонаступником якого є Товариство зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Траст Фінанс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 05.05.2016 року у справі № 462/2195/16-ц за позовом ПАТ «ВіЕс Банк», правонаступником якого є Товариство зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Траст Фінанс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 простягнення боргуза договоромкредиту у вигляді накладенняарешту на рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також на рухоме та нерухоме майно в тому числі квартиру АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах суми заявлених вимог, а саме у межах 2 197 169 грн. 59 коп., накладений арешт на кошти, що знаходяться на рахунках, які відкриті на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в межах суми заявлених вимог, а саме у межах 2 197 169 грн. 59 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Траст Фінанс» (ЄДРПОУ: 40514657, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Софіївська, 10/4);

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 );

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_4 ).

Повний текст рішення складено 30.10.2023 року.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: