Ухвала

від 30.10.2023 по справі 522/19812/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

УХВАЛА

30 жовтня 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

заявника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєннізлочину,передбаченого ч.3ст.289КК України(Єдиний унікальний номер справи 522/19812/21), -

встановив:

06.10.2023 року обвинувачений ОСОБА_4 подав заяву про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України. В обґрунтування поданої заяви, ОСОБА_4 зазначає, що у нього є сумніви в об`єктивності та неупередженості судді ОСОБА_5 при розгляді справи за обвинуваченням ОСОБА_4 , що проявляється у неправомірному долученні матеріалів кримінального провадження, зняття арешту з автомобілю та способом допиту свідка головуючим, тому головуючий у справі підлягає відводу.

У судовому обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_3 підтримали подану обвинуваченим заяву та просили її задовольнити з підстав, що викладені.

Прокурор та потерпілий у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання сповіщались належним чином, про причини не явки не повідомили.

Суддею ОСОБА_5 до суду подано заяву, в якій суддя зазначає, що не має можливості прибути у судове засіданні та будь-яких пояснень надавати не бажає.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши доводи заяви про відвід, оцінивши на предмет їх обґрунтованості, суд приходить висновку про таке.

Пункт 4 частини 1 статті 75 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

З метою дотримання загальновизнаних інституційних гарантій правосуддя таких як незалежність і безсторонність суду, усунення судді відбувається через самовідвід (самоусунення) або на підставі заяви про відвід, поданої особою, що бере участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до частин 3-5 статті 80 КПК України, заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження; заява про відвід під час судового провадження подається до початку судового розгляду; відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду.

Кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, тому суд також застосовує практику ЄСПЛ як джерело права.

Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого судді, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суддя достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є в цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, § 49-52, від 09.11.2006).

Під час розгляду заяви сторони захисту про відвід судді ОСОБА_5 , судом не встановлено існування будь-яких сумнівів в об`єктивності судді та його неупередженості, що було б підставою для його відводу на підставі положень кримінального процесуального закону, які регламентують підстави для відводу судді. Таких доказів особою, яка заявила відвід судді ОСОБА_5 суду не надано. Отже відсутні підстави вважати, що побоювання заявника в неупередженості судді ОСОБА_5 , та його необ`єктивності, є об`єктивно виправданими.

Навпаки, судовим розглядом заяви про відвід судді, встановлено, що побоювання сторони захисту у недостатній неупередженості та об`єктивності судді ОСОБА_5 зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями, прийнятими головуючим суддею, а також негативним сприйняттям зауважень головуючого до захисника.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

З огляду на наведену норму основного закону, слід звернути увагу обвинуваченого та його захисника, що процесуальні рішення судді, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням по кримінальному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18).

За встановлених в судовому засіданні підстав заявлення відводу судді ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне також зазначити, що кримінальне процесуальне законодавство не наділяє суд першої інстанції повноваженнями здійснювати перевірку та оцінку процесуального порядку розгляду кримінальних проваджень, а саме дії головуючого порядком ведення судового засідання, ухвалення ним рішень по справі, здійснення процесуальних дій, а інші обставини, які б викликали сумнів в упередженості судді ОСОБА_5 , заявником не наведені.

Крім того, з огляду на те, що кримінальне процесуальне законодавство не наділяє суд першої інстанції повноваженнями здійснювати перевірку та оцінку процесуального порядку розгляду кримінальних проваджень, суд не розглядає вимогу обвинуваченого ОСОБА_4 , зазначену в заяві про відвід про дослідження аудіозапису судового засідання, яке відбулось 29.06.2023 року, оскільки в протилежному випадку суд вийде за межі повноважень, наданих суду при розгляді за яви про відвід.

Таким чином, приймаючи до уваги відсутність підстав, визначених ст.ст.75, 76 КПК України для задоволення відводу судді ОСОБА_5 , суд визнає доводи обвинуваченого ОСОБА_4 викладені у заяві про відвід необґрунтованими та безпідставними, які не свідчать про можливу упередженість та необ`єктивність судді ОСОБА_5 під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, а тому заява про відвід судді задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 81, 370 372, 376 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 , відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 31 жовтня 2023 року о 13:30 год. в залі судового засідання Приморського районного суду м. Одеси №106.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер справи: №522/19812/21

Номер провадження № 1-кс/522/6378/23

Головуючий суддя ОСОБА_1