Постанова

від 31.10.2023 по справі 711/4823/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року

м. Черкаси

Справа № 711/4823/21Провадження № 22-ц/821/1559/23категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.,

суддів: Василенко Л.І., Карпенко О.В.

секретаря: Мунтян К.С.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідачі: ОСОБА_2 , Черкаська міська рада, ОСОБА_3

треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 серпня 2023 року про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Черкаської міської ради, ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради про передачу земельної ділянки у власність.

в с т а н о в и в :

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси знаходиться цивільна справа № 711/4823/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Черкаської міської ради, ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (ухвала від 18.01.2023 року) про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради про передачу земельної ділянки у власність.

На даний час триває підготовче провадження по справі і призначено підготовче засідання.

07 серпня 2023 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову.

Заява мотивована тим, що позивачу стало відомо, що після пред`явлення позову, 05.04.2021 року на підставі рішення міськради від 18.03.2021 року було зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,0174 га, яка перебувала у користуванні позивача. Після цього земельна ділянка, площею 0,0644 га, яка належала ОСОБА_2 та земельна ділянка, площею 0,0174 га були об`єднані ОСОБА_2 в одну земельну ділянку, площею 0,0818 га. Вказана земельна ділянка 13.04.2021 року була зареєстрована за ОСОБА_2

05.07.2021 року земельна ділянка, площею 0,0818, в яку входить, як вважає позивач, незаконно приватизована ОСОБА_2 земельна ділянка, площею 0,0174 га, яка перебувала у користуванні позивача, була подарована по договору дарування ОСОБА_3 .

Заявник звертала увагу на те, що ці обставини містять ознаки умисного створення відповідачами умов по незаконному вилученню із користування позивача спірної земельної ділянки для унеможливлення реалізації нею права на її приватизацію.

Заявник стверджувала, що наразі виникла об`єктивна необхідність у забезпеченні позову, шляхом накладання органам, які здійснюють реєстрацію речових прав заборони проводити будь-які реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки, площею 0,0818 га, що є власністю ОСОБА_3 , оскільки обставини набуття спірної земельної ділянки у власність та її подальшого відчуження ОСОБА_3 дають підстави для висновку про наявність можливості розпорядитися спірним майном і під час судового розгляду справи та достатньо обґрунтоване припущення, що спірне майно на момент ухвалення рішення у даній справі може бути відчужене на користь третіх осіб, тобто може змінитися право суб`єктний склад щодо вказаної земельної ділянки і виконання рішення суду, внаслідок неможливого позитивного розгляду на користь позивача, буде неможливе.

Крім того, незабезпечення збереження нерухомого майна не тільки призведе до подальшого відчуження спірної земельної ділянки, а й до необхідності в подальшому оскаржувати наступні правочини із її відчуження та рішення державного реєстратора, відповідно не буде забезпечена охорона матеріально-правових інтересів позивача від недобросовісних дій з боку відповідачів, що, в свою чергу, засвідчуватиме упередженість суду у вирішенні даної справи на користь відповідачів.

Просила суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення органам, які здійснюють реєстрацію речових прав заборони проводити будь-які реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки, площею 0,0818га, що по АДРЕСА_1 і є власністю відповідача ОСОБА_3 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишено без задоволення.

Ухвала суду мотивована тим, що до заяви про забезпечення позову позивачем не долучено жодних документів, актуальних даних (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, тощо), які б підтверджували право власності відповідача ОСОБА_3 на вказане у заяві нерухоме майно, в тому числі і спірне. Крім того, справа перебуває у провадженні суду з серпня 2021 року, обставини, на які посилається ОСОБА_1 , також мали місце у 2021 році, відсутність в матеріалах справи відповідної актуальної інформації щодо власників, - позивачем не доведено суду, що на час звернення із заявою про забезпечення позову не відбулося відчуження спірної земельної ділянки і вона не належить іншим особам, які, можливо не є учасниками справи, а тому задля недопущення настання негативних наслідків, які можуть призвести до порушення майнових прав власника (володільця) нерухомого майна, в тому числі і у разі, якщо останній не бере участь у розгляді справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду від 09 серпня 2023 року.

Просить скасувати ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.08.2023 про залишення без задоволення заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Судові витрати покласти на відповідача.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції та апеляційної інстанції неправильно та неповно дослідив докази.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову суддя районного суду постановила ухвалу, якою повторно відмовила позивачу в застосуванні заходів забезпечення позову по даній справі.

Крім того, залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення органами, які здійснюють реєстрацію речових прав заборони проводити будь-які реєстраційні дії щодо відчудження земельної ділянки, кадастровий номер 7110136400:02:042:0094 АДРЕСА_1 , площею 0,0818, що є власність відповідача ОСОБА_3 , суд першої інстанції цілком проігнорував те, що вказані обставини містять ознаки умисного створення відповідачами умов по незаконному вилученню із користування позивачки спірної земельної ділянки для унеможливлення реалізації нею права на її приватизацію.

Вказує, що самі лише обставини набуття спірної земельної ділянки у власність та її подальше відчудження співвідповідачу у справі ОСОБА_3 дають цілком обґрунтовані підстави для висновку про наявність реальної можливості розпоряджатися спірним майном і під час судового розгляду справи, та достатнє обґрунтоване припущення, що спірне майно на момент ухвалення рішення у даній справі може бути відчужено на користь третіх осіб, тобто може змінитися правосубєктний склад щодо вказаної земельної ділянки і виконання рішення суду, внаслідок можливого позитивного розгляду на користь позивача, буде не можливим.

Отже, судом першої інстанції при вирішенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову не було дотримано вимог цивільного процесуального закону, які не зобов`язують суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи належність спірної земельної ділянки відповідачу ОСОБА_3 чи іншому власнику, а лише вимагають запобігання судом ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від представника ОСОБА_3 - адвоката Манзар Т.В., зазначено, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними й такими, що не підлягають до задоволення. Ухвала суду є законна та обґрунтована та ухвалена судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції вірно врахував, що при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі.

Зазначає, що на даний час, єдиним власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_3 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.09.2023 року № 345864290.

Крім того, будь-яких доказів спроби відчужити спірну земельну ділянку ОСОБА_3 з моменту подачі позову (02.08.2021 року) і по теперішній час, позивачем ОСОБА_1 до суду не було надано.

Просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси залишити без змін.

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другоїстатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятоюстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відмовляючи в задоволенні заявипро забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявник обов`язково повинен був обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з яким пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову за пропоновим позивачем способом може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду саме у вказаній позовній заяві.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина першастатті 2 ЦПК України).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина другастатті 149 ЦПК України).

Устатті 150 ЦПК Українивстановлені види забезпечення позову, зокремазабороною вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третястатті 150 ЦПК України).

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (пункти 3, 4 частини першої, частина п`ятастатті 151 ЦПК України).

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суд повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20 та від 31 січня 2023 року у справі № 295/5244/22.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Враховуючи доводи, що викладені у позовній заяві, яка надійшла до суду ще 02.08.2021 року, предмет та підстави позову, зміст позовних вимог, - позивач ОСОБА_1 має намір поновити свої порушені права та інтереси, шляхом визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради від 18.03.2021 №4-410 про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,0174га безоплатно у власність.

Як вказує позивач у заяві, право власності, в т.ч. на земельну ділянку спірну, площею 0,0174га 13.04.2021 було зареєстроване за ОСОБА_2 , яка об`єднавши цю земельну ділянку з іншою, площею 0,0644га і, отримавши одну загальну ділянку, площею 0,0818га, - в подальшому подарувала її ОСОБА_3 на підставі договору дарування. Відповідно, право власності на цю земельну ділянку, площею 0,0818га 05.07.2021 було зареєстроване за ОСОБА_3 . Крім того, відповідні рішення та дії відбулися до звернення ОСОБА_1 до суду із вказаним позовом (надійшов до суду 02.08.2021).

Частиною 1ст. 81 ЦПК Українипередбачено,що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази того, що невжиття заходів забезпечення позову, саме способом про який ставить питання заявник, якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду позивачем не надано.

Позивачем ОСОБА_1 не наведено обґрунтованих мотивів про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачадо ухвалення рішення у даній цивільній справі.

Враховуючи характер спору, що виник між сторонами, відсутність даних про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувавши обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просять застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, з урахуванням оцінки розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, колегія суддів погоджується із висновком районного суду щодо відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 374та статті 375 ЦПК України,суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.367,368,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 серпня 2023 року про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Черкаської міської ради, ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради про передачу земельної ділянки у власність - залишити без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повногосудового рішення, в порядку та за умов визначенихЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 31 жовтня 2023 року.

Головуючий В.Г. Бородійчук

Судді Л.І. Василенко

О.В. Карпенко