Ухвала

від 31.10.2023 по справі 916/4093/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/4093/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінт А"

до Міністерства юстиції України,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , Виробничого кооперативу "ЖБК "Баварія",

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 26.10.2020 № 3735/5 про задоволення скарги ОСОБА_1 від 31.03.2020.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилався на такі підстави:

- невідповідність скарги приписам частини п?ятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

- прийняття відповідачем рішення за межами компетенції, визначеної законом;

- невідповідність висновку від 18.08.2020 положенням постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127"Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

- прийняття оскаржуваного рішення після спливу строку для розгляду та вирішення скарги і невідповідність відомостей про орган, який проводив державну реєстрацію права власності.

Господарський суд міста Києва рішенням від 05.10.2022 задовольнив позов.

Зазначив, що відповідач порушив приписи частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 5, 7 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації (в редакції, чинній на дату реєстрації скарги), пункту 11 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (в редакції, чинній станом на час розгляду скарги).

Північний апеляційний господарський суд постановою від 19.06.2023 залишив рішення суду першої інстанції без змін.

24.07.2023 Міністерство юстиції України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 (повний текст складений 05.07.2023), в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення.

Верховний Суд ухвалою від 10.08.2023 залишив касаційну скаргу без руху та надав Міністерству юстиції України строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали шляхом надання заяви про усунення недоліків касаційної скарги із виконанням вимог пунктів 4, 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також для надання доказу про сплату судового збору в сумі 4540,00 грн.

Верховний Суд ухвалою від 12.09.2023 повернув касаційну скаргу Міністерства юстиції України на підставі статті 292 ГПК України, оскільки скаржник не усунув визначені в ухвалі Верховного Суду від 10.08.2023 недоліки касаційної скарги у встановлений судом строк. Також вказаною ухвалою Суд відмовив у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, оскільки максимальний десятиденний строк на усунення недоліків касаційної скарги не може бути продовжений судом поза межами цього строку.

02.10.2023 Міністерство юстиції України повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначному складу суду від 04.10.2023 вищезазначену касаційну скаргу у цій справі передано колегії суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.

Верховний Суд ухвалою від 12.10.2023 визнав неповажними підстави, наведені скаржником на обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, та залишив касаційну скаргу без руху, надавши Міністерству юстиції України строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали шляхом надання:

1) клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку, надавши на їх підтвердження відповідні докази;

2) заяви про усунення недоліків касаційної скарги із зазначенням вимог щодо касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції у цій справі з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції у відповідності до приписів статті 308 ГПК України.

18.10.2023 Міністерство юстиції України звернулося до Верховного Суду із заявою про усунення недоліків касаційної скарги (без надання доказів про її надсилання іншим учасникам справи), в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Крім того, Міністерство юстиції України просить поновити строк на касаційне оскарження та зазначає, що представник Міністерства юстиції України кожного дня здійснює представництво у судових засіданнях. При цьому затримки із розгляду справ мають систематичний характер, що призводить до відсутності можливості вчасно забезпечувати касаційне оскарження. Так, до прикладу, 04.10.2023 представник Усенко Ю. Ю. перебувала у Верховному Суді під час розгляду справи 4 години, що підтверджується відповідною довідкою. При цьому з 24 лютого 2022 року 876 разів лунали сигнали про повітряну тривогу, небезпека тривала 1014 годин, відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану суди мають з повагою ставитися до клопотань про відкладення судового засідання, про проведення відеоконференції та уважно ставитися до пропуску процесуальних строків, уникаючи надмірного формалізму.

Розглянувши доводи скаржника щодо поважних причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

За положенням статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023, повний текст якої складено 05.07.2023, а отже, останній день оскарження постанови за приписами частини першої статті 288 ГПК України припадає на 25.07.2023, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Згідно із частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин для пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Так, Верховний Суд в ухвалі від 12.10.2023 вже зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання про поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов?язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.

Отже, посилання Міністерства юстиції України на кількість тривог протягом введення на території України воєнного стану та тривалості небезпеки не є іншими поважними причинами для поновлення процесуального строку, які скаржнику необхідно було навести та обґрунтувати на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 12.10.2023. А покликання скаржника на рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану не спростовують того факту, що Міністерство юстиції України не обґрунтувало та не надало суду жодних доказів на підтвердження того, яким чином запровадження воєнного стану в Україні унеможливило своєчасне виконання Міністерством юстиції України вимог суду щодо усунення недоліків вперше поданої касаційної скарги, так само приведення її у відповідність із вимогами статті 290 ГПК України.

Крім того, Міністерство юстиції України посилається на затримку розгляду справ, що призводить до відсутності можливості вчасно забезпечувати касаційне оскарження та надає незавірену належним чином копію довідки про перебування представника скаржника - Усенко Ю. Ю. у судовому засіданні у Великій Палаті Верховного Суду 04.10.2023 протягом 4 годин.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 11 частини третьої статті 2 ГПК України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини перша та друга статті 13 ГПК України).

У контексті викладеного колегія суддів зазначає, що згідно з положеннями статей 42, 43 ГПК України учасники справи повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Тому посилання скаржника на затримку розгляду інших справ, що призводить до відсутності можливості вчасно забезпечувати касаційне оскарження, не є дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, встановлених судом, а є суб?єктивним волевиявленням сторони щодо дотримання принципу господарського судочинства - змагальності сторін, адже відповідно до частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що ухвалу Верховного Суду від 12.10.2023 про повернення касаційної скарги Міністерству юстиції України доставлено в кабінет електронного суду 15.09.2023 о 19:26.

Пунктом 2 частини шостої статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Отже, Міністерство юстиції України повторно звернулося з касаційною скаргою без усунення її недоліків на шістнадцятий день після доставки ухвали Верховного Суду від 12.10.2023 в кабінет електронного суду, що не свідчить про вчинення скаржником усіх можливих та залежних від нього дій, в тому числі спрямованих на якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Колегія суддів враховує принцип господарського судочинства стосовно рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та вважає, що такі процесуальні дії скаржника порушують права інших учасників справи, які з дотриманням процесуальних вимог оскаржили у касаційному порядку судові рішення у цій справі та за їхніми касаційними скаргами вже відкрито 12.09.2023 касаційне провадження у цій справі.

Верховний Суд зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Таким чином, колегія суддів вважає, що Міністерство юстиції України не довело наявність та непереборність інших поважних причин відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України, які могли б бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Згідно із частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

За положенням пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 у цій справі, оскільки вважає наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Міністерство юстиції України не було обмежене у праві на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 у цій справі, адже Верховний Суд двічі залишав касаційні скарги без руху та надавав строк на усунення їх недоліків. Проте через низку процесуальних порушень як щодо оформлення касаційних скарг, так і щодо дотримання процесуальних строків скаржником, Суд, враховуючи принцип господарського судочинства стосовно рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 916/4093/21 за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023.

2. Копії ухвали у справі № 916/4093/21 надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський