Ухвала

від 01.11.2023 по справі 916/4093/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 916/4093/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.

за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінт А" - Булка С. Є., ОСОБА_2.,

ОСОБА_1 - Щелакова К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023

та касаційну скаргу Виробничого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Баварія"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінт А"

до Міністерства юстиції України,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , Виробничого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Баварія",

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спрінт А" (далі - ТОВ "Спринт А") звернулося до господарського суду з позовною заявою до відповідача, в якій просило суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 26.10.2020 № 3735/5 про задоволення скарги ОСОБА_1 від 31.03.2020.

1.2. Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилався на наступні підстави:

- невідповідність скарги приписам частини п?ятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

- прийняття відповідачем рішення за межами компетенції, визначеної законом;

- невідповідність висновку від 18.08.2020 положенням Постанови Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 25.12.2015 № 1127;

- прийняття оскаржуваного рішення після спливу строку для розгляду та вирішення скарги та невідповідність відомостей про орган, який проводив державну реєстрацію права власності.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

2.1. На підставі протоколу від 29.01.2018 № 1, статуту, посвідченого 29.01.2018 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Медведенко Г.В. та акта приймання-передачі нерухомого майна № 1, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу від 05.03.2018, державна реєстрація якого була проведена Усатівською сільською радою Біляївського району Одеської області, ТОВ "Спринт А" набуло права власності на нежитлові приміщення № 6 та № 7, а також квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , шляхом внесення їх до статутного капіталу товариства його засновником ОСОБА_2 . Зазначене нерухоме майно належало засновнику на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 05.01.2018 та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г. А.

2.2. 27.10.2020 на сайті Міністерства юстиції України (https://minjust.gov.ua/rn/2020-rik) був опублікований прийнятий Міністерством юстиції України Наказ від 26.10.2020 № 3735/5, яким було прийнято рішення про скасування всіх рішень державних реєстраторів, прийнятих починаючи з 2017 року за всіма об`єктами нерухомості, що знаходяться за адресою АДРЕСА_3 .

2.3. Наказ Міністерства юстиції України від 26.10.2020 № 3735/5 прийнятий на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 18.08.2020 з розгляду скарги ОСОБА_1 від 31.03.2020, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.04.2020 за № 10463-33-20.

2.4. Разом із цим, станом на момент винесення оскаржуваного наразі наказу (26.10.2020) у провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області перебувала цивільна справа № 501/2736/20 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , голова виробничого кооперативу "Житлово-Будівельний кооператив "Баварія" Сердюка Олександра Анатолійовича про визнання дійсними договорів купівлі-продажу квартир в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. Господарський суд міста Києва рішенням від 05.10.2022 задовольнив позов.

3.2. Встановивши, що між скаржником та ОСОБА_2 на час розгляду відповідачем скарги був наявний судовий спір відносно того ж об`єкту нерухомого майна, який розглядається та з тих самих підстав, суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив приписи статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 5, 7 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації (в редакції, чинній на дату реєстрації скарги), пункту 11 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (в редакції, чинній станом на час розгляду скарги).

3.3. Північний апеляційний господарський суд постановою від 19.06.2023 залишив рішення суду першої інстанції без змін. Провадження за апеляційною скаргою ВК "ЖБК "Баварія" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 у справі № 916/4093/21 закрив.

3.4. В частині закриття апеляційного провадження постанову мотивував тим, що після відкриття апеляційного провадження та залучення ВК "ЖБК "Баварія" до у часті у справі, як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, судом встановлено, що оскаржуване апелянтом судове рішення безпосередньо не впливає на його права, інтереси та обов`язки.

4. Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх обґрунтування

4.1. 25.07.2023 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

4.2. Скаржник зазначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, у випадку неврахування правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 640/12666/19, у якому суд зробив висновок: "Нетотожність чи відсутність хоча б одного елементу (ті самі сторони, той самий предмет і ті самі підстави) виключає таку підставу для відмови у задоволенні скарги, що наведена у пункті 4 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Відтак суди дійшли помилкового висновку щодо існування судового спору на момент розгляду скарги.

4.3. Скаржник також вважає, що судові рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України, при цьому висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не в повному обсязі з`ясував обставини справи, не дослідив надані докази, які мають значення для правильного вирішення справи, врахував встановленими обставини, які не підтверджені належними доказами, що призвело до неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

4.4. Також з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 звернувся ВК "ЖБК "Баварія", в якій просить скасувати постанову в частині закриття провадження за апеляційною скаргою ВК "ЖБК "Баварія" на рішення суду першої інстанції та в цій частині справу направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

4.5. Зазначає, що рішення у цій справі безпосередньо стосується інтересів, прав та обов`язків, як самого ВК "ЖБК "Баварія", так і всіх його членів, за рахунок яких був збудований житловий будинок.

4.6. Звертає увагу, що ОСОБА_1 є членом (учасником) ВК "ЖБК "Баварія" і при розгляді скарги ОСОБА_1 колегією Міністерства юстиції в офісі протидії рейдерству ВК "ЖБК "Баварія" брав участь у якості заінтересованої особи.

5. Мотивувальна частина

5.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

5.2. Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із прийняттям Мін`юстом за результатами розгляду скарги рішення в порядку статті 37 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі у редакції, чинній на момент прийняття спірного наказу) щодо скасування рішень про вчинення реєстраційної дії.

5.3. У постанові від 29.01.2021 у справі № 640/12666/19, на неврахування висновків якої посилається скаржник, за позовом приватного нотаріуса про визнання протиправним та скасувати наказу Мін`юсту щодо скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виснував таке:

"22. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що на момент розгляду відповідачем скарги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" від 15.02.2017 №140/8/340 існував судовий спір у справі № 910/265/18 за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ ОЗЕРА", Міністерства юстиції України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдінг Інвест" про визнання права іпотеки, визнання недійсним договору та визнання незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 грудня 2016 року № 32948890 та № 32948526.

25. Колегія суддів Верховного Суду вважає вказаний висновок судів передчасним виходячи з наступного.

26. В частині 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" наведено вичерпний перелік підстав за яких Міністерство юстиції України відмовляє у задоволенні скарги, зокрема, згідно пунктом 4 такою підставою є - наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами з тих самих предмета та підстав.

27. Як уже було зазначено, сторонами у господарській справі № 910/265/18 є публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИ ОЗЕРА", Міністерство юстиції України та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдінг Інвест".

29. Скарга, що розглядалася відповідачем, була подана публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" на рішення та дії державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу.

30. В свою чергу, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу не була стороною у господарській справі № 910/265/18.

31. Суд звертає увагу, що нетотожність чи відсутність хоча б одного елементу (ті самі сторони, той самий предмет і ті самі підстави) виключає таку підставу для відмови у задоволенні скарги, що наведена у пункті 4 частини 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

32. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 804/2296/17, підстави для відступлення від цього висновку відсутні."

5.4. Аналіз судової практики свідчить про те, що Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду загалом притримується позиції про те, що нетотожність чи відсутність хоча б одного елементу (ті самі сторони, той самий предмет і ті самі підстави) виключає таку підставу для відмови у задоволенні скарги, що наведена у пункті 4 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зокрема, аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 804/2296/17, від 10.08.2021 у справі № 240/1127/20, від 22.02.2023 у справі № 640/28931/20, від 27.06.2023 у справі № 640/26706/20.

5.5. При цьому на предмет тотожності/нетотожності суд оцінив:

- сторони судового спору у справі № 910/265/18 (суб`єкти господарювання та Міністерство юстиції України) та учасників розгляду скарги (суб`єкт господарювання та державний реєстратор);

- предмет позову (визнання права іпотеки, визнання недійсним договору та визнання незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень) та предмет оскарження (рішення та дії державного реєстратора).

5.6. Водночас з таким підходом колегія суддів не погоджується, як таким, що не відповідає розумінню предмета спору, як матеріально-правового об`єкта, з приводу якого виник конфлікт, та у зв`язку з цим зазначає таке.

5.7. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

5.8. Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

5.9. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (стаття 1 цього Закону).

5.10. Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

5.11. Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

5.12. Частиною восьмою статті 37 Закону № 1952-IV визначено вичерпний перелік підстав для відмови Міністерством юстиції України та його територіальними органами у задоволенні скарги, серед яких, зокрема: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

5.13. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

5.14. Отже, зі змісту пункту 1 частини другої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вбачається, що у разі наявності судового спору щодо нерухомого майна у Мін`юсту немає повноважень здійснювати розгляд скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на таке нерухоме майно. Такий спір про право підлягає вирішенню у судовому порядку (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 910/16115/20 та від 25.10.2022 у справі № 910/13671/20, від 04.10.2022 у справі № 910/21222/20, від 26.09.2023 у cправі № 910/7611/22).

5.15. Крім цього, у пункті 6.1 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2021 у справі №910/16115/20 зроблено висновок про застосування норми права та зазначено, що із системного аналізу змісту частин другої, восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" та пункту 5 Порядку № 1128 вбачається, що зазначені норми у подібних правовідносинах слід застосовувати таким чином: у випадку, коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір, ця обставина виключає можливість розгляду Мін`юстом скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав щодо цього нерухомого майна.

5.16. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2023 у справі № 911/2874/21 зазначено, що слід розмежовувати наслідки, передбачені частинами першою та восьмою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Адже частиною першою статті 37 цього Закону визначені межі повноважень Мін`юсту щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, тому наявність судового спору щодо нерухомого майна унеможливлює розгляд скарги Мін`юстом. Водночас частиною восьмою статті 37 цього Закону передбачені підстави для відмови у задоволенні скарг у сфері державної реєстрації (у разі наявності повноважень для її розгляду).

5.17. Наявність підстав для кваліфікації заборони, передбаченої в пункті 1 частини другої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), виключає необхідність здійснювати аналіз інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав (пункт 4 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (див, зокрема постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.09.2023 у cправі №910/7611/22).

5.18. У постанові Верховного Суду від 04.10.2022 у справі № 910/21222/20, ухваленої у подібних правовідносинах, Верховний Суд виснував таке:

"спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однієї сторони цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Отже, під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права, який є суттю суперечності, конфлікту, протиборства сторін.

Суд зауважує, що поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому необхідно надавати сутнісного, а не формального значення. Тому слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав і обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод, у тому числі в судовому порядку.

Таким чином, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в його реалізації".

5.19. Отже спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном, наприклад про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, належать до спорів щодо нерухомого майна. Тому відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Мін`юст не може розглядати скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав щодо нерухомого майна за наявності такого судового спору.

5.20. Наведені приклади судової практики Верховного Суду підтверджують наявність по суті двох взаємовиключних підходів до тлумачення та застосування пункту 1 частини 2, пункту 4 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин):

перший підхід - розгляд Мін`юстом скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав не допускається за наявності будь-якого судового спору щодо нерухомого майна. При цьому, не має значення нетотожність чи відсутність хоча б одного елементу (ті самі сторони, той самий предмет і ті самі підстави) такого спору;

другий підхід - наявність судового спору щодо нерухомого майна між тими самими сторонами, з того самого предмета і підстав є підставою для відмови в задоволенні скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав Мін`юстом. При цьому нетотожність чи відсутність хоча б одного елементу судового спору (ті самі сторони, той самий предмет і ті самі підстави) виключає таку підставу для відмови у задоволенні скарги.

5.21. Конституцією України (статті 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав.

5.22. Єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики (пункт 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

5.23. Слід зазначити, що єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в господарському судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників судового процесу.

5.24. Відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

5.25. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду може вирішуватися судом за власною ініціативою (частина перша статті 303 ГПК України).

5.26. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

5.27. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

5.28. Так, відступленням від висновку треба розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).

5.29. Наведені вище норми процесуального права зобов`язують колегію суддів у разі необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні іншого касаційного суду, передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

5.30. З огляду на виконання функцій із забезпечення сталості та єдності судової практики справа № 916/4093/21 підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно із частиною третьою статті 302 ГПК України, оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного Касаційним адміністративним судом у постановах від 06.06.2018 у справі №804/2296/17, від 10.08.2021 у справі № 240/1127/20, від 22.02.2023 у справі №640/28931/20, від 27.06.2023 у справі № 640/26706/20.

Керуючись статтями 234, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Справу № 916/4093/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінт А" до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , Виробничого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Баварія" про визнання протиправним та скасування наказу передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Рогач

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський