Рішення

від 30.10.2023 по справі 420/17767/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17767/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.

розглянувши у приміщенні суду в м.Одесі в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління житлово-комунального господарства Шепетівської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Добробут сервіс груп» про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Управління житлово-комунального господарства Шепетівської міської ради (надалі позивач або замовник) звернулось до суду з позовом до Південного офісу Держаудитслужби (надалі відповідач) у якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-22-011164-а від 28.06.2023 року, мотивуючи це тим, що визнання договору недійсним через суд або його розірвання не може поновити законність у етапах публічної закупівлі, які вже минули. Проведення реституції, як наслідок недійсності договору відповідач не вимагає у висновку, отже ті заходи, які замовник зобов`язаний вчинити відповідно до спірного висновку, не можуть бути виконані за законом та не призведуть до усунення встановлених відповідачем порушень законодавства в сфері публічних закупівель та призведуть до порушення прав третьої особи та матиме негативні наслідки для господарської діяльності позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками. На сьогоднішній день немає жодного правового документу, який зобов`язує виробника в обов`язковому порядку ідентифікувати дану продукцію, відповідно не має законних підстав вимагати сертифікат виробника на камені бетонні бортові вимогам ДСТУ Б В.2.7-145:2008, ДСТУ Б.В.2.7-237:2010 та враховуючи надання третьою особою договору про надання послуг сертифікованої вимірювальної лабораторії від 04.01.2021р. гарантійний лист від сертифікованої вимірювальної лабораторії позивачем прийнято рішення про відповідність тендерної пропозиції всім вимогам, Законом не визначено прямої вказівки на обов`язковість включення до тендерної документації точного переліку формальних помилок затверджених наказом №710, тому це порушення не є суттєвим та обґрунтованим. Не зазначення в Тендерній документації інформації щодо прийняття чи неприйняття до розгляду ТД, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів не має наслідком порушень, зазначених у висновку, а в силу згаданої норми має наслідком відхилення тендерної пропозиції відповідно до абз. 13 п.41 цих особливостей. Щодо оприлюднення протягом трьох робочих днів з дати укладання Договору локальні кошториси та підсумкові відомості ресурсів які є невід`ємною частиною Договору та додатками до нього, то це не відповідає дійсності і підтверджується інформацією, що міститься на сайті Прозорро де видно, що зміни до Договору внесені 26.06.2023 року Додатковою Угодою №1 та додатки кошториси оприлюднені в цей же день без порушень.

01.08.2023 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому він позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що на підставі наказу Південного офісу Держаудитслужби від 12.06.2023 р. №150 здійснено моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-22-011164-а. Однак Замовником у ТД не зазначено інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, чим не дотримано вимоги абзацу 2 пункту 28 Особливостей. Разом з тим, абзацом 5 пункту 28 Особливостей передбачено, що у тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту. Водночас відповідно до абзацу 8 пункту 28 Особливостей у тендерній документації обов`язково зазначаються підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 44 особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Також абзацом 15 пункту 44 Особливостей передбачено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Отже, на порушення абзацу 8 пункту 28 Особливостей Замовником у ТД не зазначено підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 44 Особливостей, інформацію про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення для учасника процедури закупівлі, а також не зазначено спосіб підтвердження відсутності підстав для переможця, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 44 Особливостей. Відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості - опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Проте Замовником у ТД не зазначено опис та приклади Формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, чимпорушено вимоги пункту 19 частини 2 статті 22 Закону та абзацу 1 пункту 28 Особливостей За результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю встановлено наступне Відповідно до абзацу 2 пункту 10 Особливостей за результатами здійснення закупівлі шляхом застосування відкритих торгів або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до цього пункту в електронній системі закупівель замовником оприлюднюється договір про закупівлю та всі додатки до нього відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 10 Закону Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, в тому числі договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення. Так пунктом 1.3 розділу 1 Договору встановлено, що перелік та склад послуг визначені технічним завданням та локальними кошторисами з підсумковими відомостями ресурсів (додатки), які є невід`ємною частиною Договору. Разом з тим. відповідно до пункту 11.10 розділу 11 Договору невід`ємною частиною Договору є договірна ціна, календарний графік виконання робіт, кошторис, технічне завдання. На запит Південного офісу Держаудитслужби від 22.06.2023 щодо неоприлюднення в електронній системі закупівель локальних кошторисів та підсумкових відомостей ресурсів (кошторис), які є невід`ємною частиною Договору, Замовник 26.06.2023 надав пояснення, в якому зазначив, що Замовником були внесені зміни додатковою угодою від 26.06.2023 № 1 до Договору та оприлюднені на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель. Так відповідно до додаткової угоди від 26.06.2023 № 1 до Договору пункт 1.3 Договору викладено в наступній редакції: «Перелік та склад послуг визначені технічним завданням та кошторисами, які є невід`ємною частиною Договору». Разом з тим, у пункті 2 додаткової угоди від 26.06.2023 № 1 до Договору зазначено, що сторони погодились доповнити Договір додатком - кошториси. Проте Замовник не оприлюднив протягом трьох робочих днів з дати укладання Договору локальні кошториси та підсумкові відомості ресурсів (кошторис), які є невід`ємною частиною Договору та додатками до нього, чим порушено пункт 10 частини першої статті 10 Закону та абзац 2 пункту 10 Особливостей. За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено наступне. Відповідно до пункту 3.6.1 частини 6 розділу НІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» ТД учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерних пропозицій інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим замовником. Водночас відповідно до пункту 3.6.3 частини 6 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» ТД інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі зазначено в технічній частині (технічна частина подається Замовником разом з ТД в окремому файлі). Так Замовником у додатку «Технічне завдання» до ТД встановлено, що для підтвердження відповідності виробів бетонних тротуарних неармованих, каменів бетонних бортових вимогам ДСТУ Б В.2.7-145:2008, ДСТУ Б.В.2.7-237:2010 учасник надає у складі пропозиції сертифікат відповідності на такі вироби, що виданий акредитованим центром. На запит Південного офісу Держаудитслужби від 22.06.2023 щодо ненадання учасником ТОВ «Дорбуд Сервіс Груп» у складі тендерної пропозиції сертифікатів відповідності, що видані акредитованим центром, на вироби бетонні тротуарні неармовані, камені бетонні бортові вимогам ДСТУ Б В.2.7-145:2008, ДСТУ Б.В.2.7-237:2010, Замовник 26.06.2023 надав пояснення, в якому зазначив, що у складі тендерної пропозиції учасник закупівлі - ТОВ «Дорбуд Сервіс Груп» надав розрахунки (локальні кошториси, відомості ресурсів), чим підтвердив можливість надання послуг з поточного середнього ремонту проїзної частини та тротуарів вул. Чкалова від перехрестя з вул. Героїв Небесної Сотні до перехрестя з проспектом Миру в м. Шепетівка Хмельницької області. Враховуючи обставини щодо необов`язкової сертифікації даних виробів, помилкового зазначення даної вимоги в тендерній документації та оцінивши наповненість тендерної пропозиції, проаналізувавши локальні кошториси надані учасником закупівлі, Замовником прийнято рішення про відповідність тендерної пропозиції всім вимогам. Проте учасником ТОВ «Дорбуд Сервіс Груп» у складі тендерної пропозиції не надано сертифікати відповідності, що видані акредитованим центром, на вироби бетонні тротуарні неармовані, камені бетонні бортові вимогам ДСТУ Б В.2.7-145:2008, ДСТУ Б.В.2.7-237:2010, чим не дотримано вимоги додатку «Технічне завдання» до ТД. Отже, Замовник на порушення вимог підпункту 2 пункту 41 Особливостей не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Дорбуд Сервіс Груп» як таку, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону відповідно.

За результатами моніторингу, позивача зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Третя особа не скористалась правом надати суду свої пояснення по справі.

Ухвалою суду від 19.07.2023 року відкрито позовне провадження та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 18.09.2023 року вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 10.10.2023 року закрито підготовче провадження та справа призначена до розгляду по суті.

Дослідивши зміст заяв по суті справи, надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Обставини справи встановлені судом.

22.03.2023 Управління житлово-комунального господарства Шепетівської міської ради на веб-порталі Уповноваженого органу (система Prozorro) оголошено процедуру закупівлі - відкриті торги , предмет закупівлі за ДК 021:2015:45230000-8 - «будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг аеродромні залізничних доріг: вирівнювання поверхонь, ідентифікатор закупівлі - UA-2023-03-22-011164-а саме поточний середній ремонт проїзної частини та тротуарів вул.Чкалова від перехрестя з вул.Героїв Небесної сотні до перехрестя з проспектом Миру в м.Шепетівка Хмельницької обл.

За результатом проведеного аукціону, що відбувся 05.04.2023 року переможцем оголошено ТОВ «Дорбудсервіс груп» (надалі третя особа) в результаті якого між позивачем та третьої особою був укладений договір №38 від 13.04.2023 року на виконання підрядних робіт на суму 6 167034грн.з ПДВ.

13.06.2023 року Південним офісом Держаудитслужби розпочатий моніторинг процедури закупівлі UA-2023-03-22-011164-а на підставі опублікованого 12.06.2023 року рішення про початок моніторингу відповідно до наказу Південного офісу Держаудитслужби №150. За результатами моніторингу складений висновок від 28.06.2023р. № UA-2023-03-22-011164-а яким виявлені наступні порушення: Замовником у ТД не зазначено інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, чим не дотримано вимоги абзацу 2 пункту 28 Особливостей. Разом з тим, абзацом 5 пункту 28 Особливостей передбачено, що у тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту. Водночас відповідно до абзацу 8 пункту 28 Особливостей у тендерній документації обов`язково зазначаються підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 44 особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Також абзацом 15 пункту 44 Особливостей передбачено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Отже, на порушення абзацу 8 пункту 28 Особливостей Замовником у ТД не зазначено підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 44 Особливостей, інформацію про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення для учасника процедури закупівлі, а також не зазначено спосіб підтвердження відсутності підстав для переможця, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 44 Особливостей. Відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості - опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Проте Замовником у ТД не зазначено опис та приклади Формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, чим порушено вимоги пункту 19 частини 2 статті 22 Закону та абзацу 1 пункту 28 Особливостей За результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю встановлено наступне: відповідно до абзацу 2 пункту 10 Особливостей за результатами здійснення закупівлі шляхом застосування відкритих торгів або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до цього пункту в електронній системі закупівель замовником оприлюднюється договір про закупівлю та всі додатки до нього відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 10 Закону Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, в тому числі договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення. Так пунктом 1.3 розділу 1 Договору встановлено, що перелік та склад послуг визначені технічним завданням та локальними кошторисами з підсумковими відомостями ресурсів (додатки), які є невід`ємною частиною Договору. Разом з тим, відповідно до пункту 11.10 розділу 11 Договору невід`ємною частиною Договору є договірна ціна, календарний графік виконання робіт, кошторис, технічне завдання. Замовником були внесені зміни додатковою угодою від 26.06.2023 № 1 до Договору та оприлюднені на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель. Відповідно до додаткової угоди від 26.06.2023 № 1 до Договору пункт 1.3 Договору викладено в наступній редакції: «Перелік та склад послуг визначені технічним завданням та кошторисами, які є невід`ємною частиною Договору». Разом з тим, у пункті 2 додаткової угоди від 26.06.2023 № 1 до Договору зазначено, що сторони погодились доповнити Договір додатком - кошториси. Проте Замовник не оприлюднив протягом трьох робочих днів з дати укладання Договору локальні кошториси та підсумкові відомості ресурсів (кошторис), які є невід`ємною частиною Договору та додатками до нього, чим порушено пункт 10 частини першої статті 10 Закону та абзац 2 пункту 10 Особливостей. Відповідно до пункту 3.6.1 частини 6 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» ТД учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерних пропозицій інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим замовником. Водночас відповідно до пункту 3.6.3 частини 6 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» ТД інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі зазначено в технічній частині (технічна частина подається Замовником разом з ТД в окремому файлі). Так Замовником у додатку «Технічне завдання» до ТД встановлено, що для підтвердження відповідності виробів бетонних тротуарних неармованих, каменів бетонних бортових вимогам ДСТУ Б В.2.7-145:2008, ДСТУ Б.В.2.7-237:2010 учасник надає у складі пропозиції сертифікат відповідності на такі вироби, що виданий акредитованим центром. Та даний сертифікат учасником ТОВ «Дорбуд Сервіс Груп» у складі тендерної пропозиції не надав, чим не дотримано вимоги додатку «Технічне завдання» до ТД. Та Замовник на порушення вимог підпункту 2 пункту 41 Особливостей не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Дорбуд Сервіс груп»яктаку, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону відповідно.

За результатами моніторингу, позивача зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

З даним висновком позивач не погодився до звернувся з позовом до суду.

Джерела права та висновки суду.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII, пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Приписами частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Частиною другою статті 21 Закону № 922-VIII передбачено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Позивачем процедура публічних торгів проведена з застосуванням особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 року «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування»

Як встановлено в ході моніторингу Замовником у примітках Додатку «Технічне завдання» до ТД встановлено, що для підтвердження відповідності виробів бетонних тротуарних неармованих, каменів бетонних бортових вимогам ДСТУ Б.В.2-7-145:2008. ДСТУ Б.В.2-7-237:2010 учасник надає у складі пропозиції сертифікат відповідності на такі вироби, що виданий акредитованим центром, який не був наданий переможцем торгів у складі ТД (а.с.108).

Тобто дана вимога позивачем висувалась, та посилання позивача, що дана вимога в ТД була вказана, так як він не знав, що дані вироби не підлягають обов`язковій сертифікації, судом відхиляється, так як замовник відповідно до ст. 21 Закону № 922-VIII має право висувати такі умови до учасників, і не обов`язковість сертифікації виробником своїх бетонних виробів не виключає можливість проведення такої на звернення виробника, та наданні її за необхідністю чи вимогою.

Крім того у п.п.3.6.1 п.6 розділу ІІІ ТД «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі замовник вказав, що учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерних пропозицій інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим замовником.

Водночас відповідно до додатку 4 до ТД замовник вимагав учасник повинен мати власну чи залучену випробувальну (ні) дорожню(ні) лабораторію)ї) для проведення вхідного та операційного контролю, яка спроможна виконувати контроль якості будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які необхідні для виконання робіт (надання послуг), що є предметом закупівлі. Для документального підтвердження наявності вимірювальної лабораторії учасник повинен надати: -довідку в довільній формі про наявність вимірювальної лабораторії у учасника із переліком спроможності виконання вищезазначених послуг; -копію чинного договору з усіма додатками та невід`ємними частинами до договору про залучення сторонньої вимірювальної лабораторії Учасником (надається щодо залученої лабораторії) та гарантійний лист залученої лабораторії щодо підтвердження виконання зобов`язань за даним предметом закупівлі; документ9-ти) про відповідність лабораторії вимогам чинного законодавства України(копію свідоцтва про відповідність системі керування вимірюваннями вимогам ДСТУ) з додатком, де вказано галузь атестації (сертифікації) тощо, що видане компетентним органом та дійсне (чинне) на дату його подання учасником.

Тому суд погоджується з твердженням відповідача, проте що договір про надання послуг сертифікованої вимірювальної лабораторії від 04.01.2021р. №1-ПЛ-21 та лист погодження №24-03-22 від 24.03.2022 року надано на виконання вимог додатку 4 до ТД, а не так як зазначає позивач, що вони подані на виконання вимог додатку «Технічне завдання» до ТД.

Згідно п.28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Замовник в тендерній документації обов`язково зазначає інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.

Якщо замовник зазначає в тендерній документації про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, він повинен зазначити про прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.

Якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, то замовник відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу четвертого підпункту 2 пункту 44 цих особливостей.

У тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту.

Відповідно до абз.8 п.28 Особливостей у ТД обов`язково зазначаються підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення ( у висновку відповідач по цьому порушенню помилково зазначає п.44 Особливостей замість п.47 зміст якого він наводить).

Та судом встановлено, що позивач не спростував наявність даного порушення та воно беззаперечно підтверджено матеріалами ТД розміщеними на веб порталі.

Сторонами не заперечується, що в ТД не зазначено інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, чим не дотримано вимоги абз.2 п.28 Особливостей.

Також судом встановлено, що в ТД замовником не зазначено опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких не призведе до відхилення їх тендерної пропозиції, чим порушено п.19 ч.2 ст.22 Закону та абз.1 п.28 Особливостей.

Щодо порушення замовником п.10 ч.1 ст.10 Закону України №922, то судом встановлено, що за результатами процедури торгів позивачем з переможцем ТОВ «Дорбуд сервіс груп» 13.04.2023 року укладений Договір №38 (надалі Договір) про надання послуг з проведення поточного середнього ремонту проїзної частини та тротуарів вул..Чкалова від перехрестя з вул..Героів Небесної Сотні до перехрестя з проспектом Миру в м.Шепетівка.

У п.1.3 Розділу 1 «Предмет договору» вищеказаного договору сторони досягли згоди, що перелік та склад послуг визначені технічним завданням та локальними кошторисами з підсумковими відомостями ресурсів (додатки) які є невід`ємною частиною договору.(т.1а.с.62).

У п.11.10 Договору вказано, що невід`ємною частиною цього договору є: договірна ціна, календарний графік виконання робіт, кошторис, технічне завдання(т.1 а.с.70).

У п.11.6 Договору зазначено, що інші зміни, що не стосуються істотних (основних) умов договору згідно ЦКУ, ГКУ та Закону України «Про публічні закупівлі» вносяться шляхом укладання додаткової угоди без оприлюднення таких змін відповідно до вимог ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі».

Разом з тим, перелік та склад послуг, які є предметом договору відносяться до істотних умов договору, а тому не підпадають під дію п.11.6 Договору.

Водночас як вбачається з даних https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-03-22-011164-a замовник після підписання договору не оприлюднив разом з договором на веб-порталі технічні завдання та локальні кошториси, які були його невід`ємною частиною, що є порушенням.

Суд відхиляє як необґрунтовані, посилання позивача на укладання 26.06.2023 року між замовником та третьої особою Додаткової угоди №1, якою внесені зміни до п.1.3 Договору, яка викладена в новій редакції, так як ця подія (внесення змін) відбулась 26.06.2023року, тоді як оприлюднення технічних завдань та локальних кошториси до Договору повинно було відбутися протягом трьох робочих днів з дати укладання саме Договору від 13.04.2023р.. тобто до 18.04.23 року (включно), тому позивачем не спростовано вчинення порушення приписів Закону.

Стаття 31 Закону України «Про публічні закупівлі» визначає вичерпний перелік підстави для відхилення тендерних пропозицій:

1) учасник процедури закупівлі:

не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;

не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону;

не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;

не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;

визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

2) тендерна пропозиція учасника:

не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;

є такою, строк дії якої закінчився;

3) переможець процедури закупівлі:

відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;

не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;

не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону;

не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

2. Інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.

Згідно п.33 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» технічна специфікація до предмета закупівлі - встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об`єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги.

Тому вимога замовником вказана у примітках Додатку до Технічного завдання (а.с.108) на необхідності підтвердження учасником у складі пропозиції відповідності виробів бетонних тротуарних неармованих, каменів бетонних бортових вимогам ДСТУ Б В.2.7-145:2008, ДСТУ Б.В.2.7-237:2010 шляхом надання сертифікату відповідності на такі вироби, була правомірною та обов`язкової для виконання.

Відповідач наполягав на тому що встановлені порушення під час проведення публічних торгів були підставою для позивача відхилити пропозиції переможця торгів третьої особи, а тому з посиланням на ст.5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» правомірно визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, (шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору).

Спірний висновок, який є актом індивідуальної дії та породжує обов`язки для позивача, не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України.

Так, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

Відповідач обмежився лише зазначенням у констатуючій частині спірного висновку щодо виявлених порушень та зобов`язав позивача "здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору", однак не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18, від 05 березня 2020 року в справі № 640/467/19, від 23 квітня 2020 року у справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі № 160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справа № 160/11304/19, від 21 січня 2021 року у справі №400/4458/19, від 21 жовтня 2021 року у справі № 640/17797/20 від 30 листопада 2021 року у справі № 420/5590/19, де вирішувалися подібні правовідносини, висловлював правову позицію, яка полягає у тому, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Підстав для відступу від таких висновків під час розгляду цієї справи суд не знаходить.

У контексті спірних правовідносин слід урахувати, що основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього визначено статтею 41 Закону № 922-VIII, частиною першою якої передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Отже, замовникам слід керуватися приписами ЦК України та Господарського кодексу України (далі - ГК України), з урахуванням вимог, передбаченими Законом №922-VIII.

Визначення відповідачем способу усунення виявлених порушень «шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії, оскільки, зокрема, главою 50 ЦК України передбачено більше десяти способів припинення зобов`язання, серед яких, і припинення зобов`язання виконанням.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої, четвертої 1, 4 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У частині першій статті 203 ЦК України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частина перша статті 215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Відповідності до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що метою інституту недійсності правочину є повне скасування правочину як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення правочину, який суперечить законодавству. Наслідком визнання правочину недійсним є недійсність зобов`язання, породженого таким правочином. У разі припинення договору з підстав, не пов`язаних з його недійсністю (виконання чи розірвання), припиняються зобов`язання за цим договором.

При цьому, згідно з частиною третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 43 Закону №922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Однак, у розрізі з`ясованих обставин цієї справи суд констатує, що у оскаржуваному висновку не зазначено про встановлення порушень, які у розумінні статті 43 Закону №922-VIII можуть свідчити про нікчемність договору.

Враховуючи, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричинює юридичну невизначеність, що не є прийнятним.

Окрім того, суд зазначає, що втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим виключно у разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів).

Натомість, оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівлі не містить доказів та відомостей про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про припинення зобов`язань за договором, в тому числі і застосування відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору відповідно до законодавства.

У той же час, відповідні протиправні дії замовника неодмінно повинні утворювати порушення одного з основних принципів здійснення державних закупівель, визначеного статтею 5 Закону №922-VIII, а саме - недискримінація учасників. Відповідачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів того, що позивач будь-яким чином поставив учасників закупівлі у дискримінаційне становище.

Надаючи оцінку обґрунтованості оскарженого висновку, суд враховує, що захід реагування у вигляді зобов`язання позивача припинити зобов`язання за договором, в тому числі і застосування відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору відповідно до законодавства, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.

При цьому суд зазначає, що встановлене відповідачем порушення носить виключно формальний характер, оскільки не пов`язане із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

Зазначені висновки відповідають висновкам Верховного Суду, які були неодноразово викладені, зокрема, у постановах від 05.03.2020 у справі №640/467/19, від 23.04.2020 у справі №160/5735/19 та від 11.06.2020 в справі №160/6502/19, від 26.11.2020 у справі №160/11367/19.

Водночас суд враховує, що зафіксовані у оскаржуваному висновку порушення діючого законодавства підтверджені матеріалами справи.

Згідно п.19 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

На виконання вимог п.19 ст.8 Закону Міністерство фінансів України видало Наказ №552 від 08.09.2020 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.10.2020р. за № 958/35241) яким затвердило форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення та порядок його заповнення.

Згідно п.1 Розділу III Порядку заповнення констатуючої частини форми висновку зазначається:

1. У пункті 1:

1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;

2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі;

3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням:

структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін);

найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

2. У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

3. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Виходячи з встановлених судом обставин, відповідачем правомірно викладені дані зазначені у п.1 та 2 висновку, крім інформації у п.3 щодо шляхів усунення виявлених порушень, а тому підстав для скасування в цілому оскаржуваного висновку, як акту індивідуальної дії, яким зафіксовані результати проведеного моніторингу процедури закупівлі у суду відсутні.

Зі змісту ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» метою моніторингу процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Та з метою дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав свобод та інтересів особи та цілями на досягнення яких спрямовано оскаржуваний висновок суд вважає, поновити порушені права позивача необхідно шляхом визнання протиправним та скасування висновку в частині визначення способу усунення виявлених під час моніторингу порушень, (шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору).

Виходячи з вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 2684 гривні, що підтверджується квитанцією № 32528798800007310924 від 11 липня 2023 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір в розмірі 2684 гривні за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 6-8, ч.2 ст.9, ст.ст.10, 77, 90, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Управління житлово-комунального господарства Шепетівської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-22-011164-а від 28.06.2023 року в частині зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Південного офісу Держаудитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Управління житлово-комунального господарства Шепетівської міської ради витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст..ст.293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач : Управління житлово-комунального господарства Шепетівської міської ради, Хмельницька обл.. м.Шепетівка вул..Островського 4 код ЄДРПОУ 43607890.

Відповідач: Південний офіс Держаудитслужби, м.Одеса вул..Канатна 83 код ЄДРПОУ 40477150.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорбуд сервіс груп» м.Київ вул..Зоологічна б.4 А оф.139 код ЄДРПОУ 40945017.

Суддя Іванов Е.А.