Постанова

від 24.10.2024 по справі 420/17767/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/17767/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року (суддя Іванов Е.А., м. Одеса, повний текст рішення складений 30.10.2023) по справі за адміністративним позовом Управління житлово-комунального господарства Шепетівської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробут сервіс груп", про визнання протиправним та скасування висновку,-

В С Т А Н О В И В:

14.07.2023 Управління житлово-комунального господарства Шепетівської міської ради звернулася до адміністративного суду з позовом до Південного офісу Держаудитслужби, в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-22-011164-а від 28.06.2023.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволений частково.

Визнано протиправним та скасовано висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-22-011164-а від 28.06.2023 в частині зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

На думку апелянта, оскаржуваний висновок складено за результатом всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, а тому заявлені позовні вимоги УЖКГ є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому апелянт акцентував, що органи державного фінансового контролю не завжди мають можливість охопити усі процедури закупівель замовників на стадії проведення процедур закупівель до укладання договору. Тому, у таких випадках у разі виявлення порушень замовниками законодавства у сфері закупівель єдиним можливим та співмірним у часі зобов`язанням щодо усунення виявлених порушень може бути лише зобов`язання щодо припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Апелянт вважає, що посилання суду першої інстанції на постанови Верховного суду від 05 березня 2020 року у справі №640/467/19. від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18. від 23 квітня 2020 року у справі №160/5735/19, від 1 1 червня 2020 року у справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справі №160/11304/19, від 21 січня 2021 року у справі №400/4458/19. від 21 жовтня 2021 року у справі №640/17797/20, від 30 листопада 2021 року у справі №420/5590/19 не відповідає дійсним обставинам цієї справи та оскаржуваному висновку, оскільки висновок Південного офісу Держаудитслужби містить спосіб (шлях) усунення виявлених порушень, запропонований Південним офісом Держаудитслужби Замовнику, а тому висновки Верховного Суду, на які покликається суд першої інстанції в контексті обґрунтування свого рішення, не є релевантними до цієї справи, а відповідний довід суду першої інстанції не може бути врахований.

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.03.2023 Управління житлово-комунального господарства Шепетівської міської ради на веб-порталі Уповноваженого органу (система Prozorro) оголошено процедуру закупівлі - відкриті торги, предмет закупівлі за ДК 021:2015:45230000-8 - "будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг аеродромні залізничних доріг: вирівнювання поверхонь, ідентифікатор закупівлі - UA-2023-03-22-011164-а саме поточний середній ремонт проїзної частини та тротуарів вул. Чкалова від перехрестя з вул. Героїв Небесної сотні до перехрестя з проспектом Миру в м. Шепетівка Хмельницької обл.

За результатом проведеного аукціону, що відбувся 05.04.2023, переможцем оголошено ТОВ "Дорбудсервіс груп", в результаті якого між Управлінням та ТОВ був укладений договір №38 від 13.04.2023 на виконання підрядних робіт на суму 6167034 грн. з ПДВ.

13.06.2023 Південним офісом Держаудитслужби розпочатий моніторинг процедури закупівлі UA-2023-03-22-011164-а на підставі опублікованого 12.06.2023 рішення про початок моніторингу відповідно до наказу Південного офісу Держаудитслужби №150.

За результатами моніторингу складений висновок від 28.06.2023 №UA-2023-03-22-011164-а, яким виявлені наступні порушення: Замовником у ТД не зазначено інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, чим не дотримано вимоги абзацу 2 пункту 28 Особливостей. Разом з тим, абзацом 5 пункту 28 Особливостей передбачено, що у тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту. Водночас відповідно до абзацу 8 пункту 28 Особливостей у тендерній документації обов`язково зазначаються підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 44 особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Також абзацом 15 пункту 44 Особливостей передбачено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Отже, на порушення абзацу 8 пункту 28 Особливостей Замовником у ТД не зазначено підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 44 Особливостей, інформацію про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення для учасника процедури закупівлі, а також не зазначено спосіб підтвердження відсутності підстав для переможця, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 44 Особливостей. Відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості - опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Проте Замовником у ТД не зазначено опис та приклади Формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, чим порушено вимоги пункту 19 частини 2 статті 22 Закону та абзацу 1 пункту 28 Особливостей За результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю встановлено наступне: відповідно до абзацу 2 пункту 10 Особливостей за результатами здійснення закупівлі шляхом застосування відкритих торгів або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до цього пункту в електронній системі закупівель замовником оприлюднюється договір про закупівлю та всі додатки до нього відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 10 Закону Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, в тому числі договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення. Так пунктом 1.3 розділу 1 Договору встановлено, що перелік та склад послуг визначені технічним завданням та локальними кошторисами з підсумковими відомостями ресурсів (додатки), які є невід`ємною частиною Договору. Разом з тим, відповідно до пункту 11.10 розділу 11 Договору невід`ємною частиною Договору є договірна ціна, календарний графік виконання робіт, кошторис, технічне завдання. Замовником були внесені зміни додатковою угодою від 26.06.2023 №1 до Договору та оприлюднені на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель. Відповідно до додаткової угоди від 26.06.2023 № 1 до Договору пункт 1.3 Договору викладено в наступній редакції: "Перелік та склад послуг визначені технічним завданням та кошторисами, які є невід`ємною частиною Договору". Разом з тим, у пункті 2 додаткової угоди від 26.06.2023 № 1 до Договору зазначено, що сторони погодились доповнити Договір додатком - кошториси. Проте Замовник не оприлюднив протягом трьох робочих днів з дати укладання Договору локальні кошториси та підсумкові відомості ресурсів (кошторис), які є невід`ємною частиною Договору та додатками до нього, чим порушено пункт 10 частини першої статті 10 Закону та абзац 2 пункту 10 Особливостей. Відповідно до пункту 3.6.1 частини 6 розділу ІІІ "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" ТД учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерних пропозицій інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим замовником. Водночас відповідно до пункту 3.6.3 частини 6 розділу III "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" ТД інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі зазначено в технічній частині (технічна частина подається Замовником разом з ТД в окремому файлі). Так Замовником у додатку "Технічне завдання" до ТД встановлено, що для підтвердження відповідності виробів бетонних тротуарних неармованих, каменів бетонних бортових вимогам ДСТУ Б В.2.7-145:2008, ДСТУ Б.В.2.7-237:2010 учасник надає у складі пропозиції сертифікат відповідності на такі вироби, що виданий акредитованим центром. Та даний сертифікат учасником ТОВ "Дорбуд Сервіс Груп" у складі тендерної пропозиції не надав, чим не дотримано вимоги додатку "Технічне завдання" до ТД. Та Замовник на порушення вимог підпункту 2 пункту 41 Особливостей не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ "Дорбуд Сервіс груп" як таку, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону відповідно.

За результатами моніторингу Управління зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погодившись із таким висновком Управління житлово-комунального господарства Шепетівської міської ради звернулося до суду з даним адміністративним позовом про його скасування як протиправного.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог УЖКГ суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний Висновок, який не містить конкретного заходу (ів), якого (их) слід вжити позивачу для усунення порушень, суперечить змісту цього Висновку як акту індивідуальної дії.

Також суд вважав, що до повноважень відповідача не входить право вимагати припинення договорів, укладених у відповідності до норм Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами завершеної процедури закупівлі. До того ж, вимога припинити зобов`язання за договором про закупівлю з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України від 25.12.2015 року №922-VIII "Про публічні закупівлі" (далі Закон №922-VIII).

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель встановлено статтею 8 цього Закону, частиною першою якої передбачено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Згідно з частиною шостою наведеної статті, за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Частина сьома статті 8 Закону №922-VIII встановлює, що у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;

2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Наказом Мінфіну від 08.09.2020 №522, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2020 р. за №958/35241, затверджено форму висновку про результати моніторингу закупівлі та Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі (далі Порядок №522).

Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ цього Порядку у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Згідно з частиною восьмою статті 8 Закону №922-VIII замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Частиною одинадцятою статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що зміст оскаржуваного висновку, який є індивідуально-правовим актом і породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 КАС України.

Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Суд зазначає, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та його основних засад суди наділені процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, перевіряти обґрунтованість вимоги.

Системний аналіз правових норм у сукупністю із встановленими обставинами цій справі дає підстави для висновку, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості висновку про результати моніторингу закупівлі, органу державного фінансового контролю не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення, оскільки він зобов`язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:

- структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта, а також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);

- найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

Водночас орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Відповідачем не заперечується, що в оскаржуваному висновку не було конкретизовано як саме позивач має усунути виявлене порушення (здійснити заходи щодо їх усунення).

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їхня обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

Як вбачається зі змісту спірного Висновку, відповідач обмежився лише зазначенням у його констатуючій частині про порушення позивачем абзацу 3 пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII та зобов`язав позивача "здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору", однак не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18, від 05 березня 2020 року в справі №640/467/19, від 23 квітня 2020 року у справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справа №160/11304/19, від 21 січня 2021 року у справі №400/4458/19, від 21 жовтня 2021 року у справі №640/17797/20 від 30 листопада 2021 року у справі №420/5590/19, де вирішувалися подібні правовідносини, висловлював правову позицію, яка полягає у тому, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У цій справі варто відзначити, що основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього визначено статтею 41 Закону №922-VIII, частиною першою якої передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Отже, замовникам слід керуватися приписами ЦК України та ГК України, з урахуванням вимог, передбаченими Законом №922-VIII.

Визначення відповідачем способу усунення виявлених порушень "шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору" не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії, оскільки, зокрема, главою 50 ЦК України передбачено більше десяти способів припинення зобов`язання, серед яких, і припинення зобов`язання виконанням.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У частині першій статті 203 ЦК України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частина перша статті 215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Відповідності до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що метою інституту недійсності правочину є повне скасування правочину як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення правочину, який суперечить законодавству. Наслідком визнання правочину недійсним є недійсність зобов`язання, породженого таким правочином. У разі припинення договору з підстав, не пов`язаних з його недійсністю (виконання чи розірвання), припиняються зобов`язання за цим договором.

При цьому, згідно з частиною третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 43 Закону №922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Однак, у оскаржуваному Висновку не зазначено про встановлення порушень, які у розумінні статті 43 Закону №922-VIII можуть свідчити про нікчемність договору.

Враховуючи, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричинює юридичну невизначеність, що не є прийнятним.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на практику Верховного Суду, викладену у постановах Верховного Суду від 17.08.2022 у справі №520/14902/20, від 02.03.2023 у справі №160/4436/21, від 26.10.2022 у справі №420/693/21, стосовно зобов`язальної частини висновку, оскільки у вказаних справах суди, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшли висновку про співмірність виявлених порушень і наслідків, встановлених оскаржуваним висновком. Натомість у цій справі як вірно відзначив суд першої інстанції, встановлені відповідачем порушення носять виключно формальний характер, які не пов`язані із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

Тому, зазначені висновки відповідають висновкам Верховного Суду, які були неодноразово викладені, зокрема, у постановах від 05.03.2020 у справі №640/467/19, від 23.04.2020 у справі №160/5735/19 та від 11.06.2020 в справі №160/6502/19, від 26.11.2020 у справі №160/11367/19.

З наведених міркувань колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-22-011164-а від 28.06.2023 в частині зобов`язання усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Апеляційна скарга відповідача не містить належних, вагомих і обґрунтованих міркувань, чи доводів та аргументів, які б спростовували вищевикладені висновки суду, якій правильно та повно з`ясував усі обставини справи та прийняв рішення, що ґрунтується на належній юридичній оцінці встановлених обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов