Ухвала

від 18.10.2023 по справі 308/2662/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/2662/18

У Х В А Л А

18 жовтня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів СОБОСЛОЯ Г.Г., ФАЗИКОШ Г.В.

за участю секретаря ГУСОНЬКИ З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді заяву керівника Закарпатської обласної прокуратури А. Ковальчука про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами постанови Закарпатського апеляційного суду від 22 травня 2023 року у складі суддів Кондора Р.Ю., Собослоя Г.Г. і Фазикош Г.В. у цивільній справі № 308/2662/18 за позовом керівника Ужгородської місцевої прокуратури Закарпатської області Д. Кириленка в інтересах держави до Ужгородської міської ради Закарпатської області та ОСОБА_1 про скасування рішення органу місцевого самоврядування, свідоцтва на право власності на земельну ділянку та державної реєстрації права власності на земельну ділянку, -

встановив:

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 22.05.2023 апеляційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури О. Ломакіної-Невідомої задоволено частково, рішення Ужгородського міськрайонного суду від 22.06.2022 змінено, мотивувальну частину рішення викладено в редакції постанови апеляційного суду, резолютивну частину рішення суду залишено без змін (а.с. 123-138 т. 2).

Керівник Закарпатської обласної прокуратури А. Ковальчук 11.07.2023 подав заяву про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами зазначеної постанови апеляційного суду (а.с. 142-15 т. 2). Заяву вмотивовано таким.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 05.06.2023 у справі № 308/7996/23, що набрала законної сили 13.06.2023, звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, на підставі ст. 49 ч. 1 п. 3 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження № 42015070030000163 від 25.11.2015 закрито на підставі ст. 284 ч. 2 п. 1 КПК України.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 підозрювалася у службовій недбалості, вона обіймаючи посаду начальника відділу по роботі з депутатами та постійними комісіями Ужгородської міської ради, перебуваючи в сесійній залі ради 09.11.2015 під час проведення пленарного засідання ради 6-го скликання не забезпечила належне виконання цим відділом повноважень щодо організації та проведення сесії ради, зокрема, виконання спеціалістом ОСОБА_3 належного обслуговування програмно-технічного комплексу «Віче», внаслідок чого невстановленими досудовим слідством особами було здійснено голосування за прийняття Ужгородською міською радою рішення від 09.11.2015 № 1882 «Про затвердження та відмову в затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» персональними картками для голосування від імені депутатів ради ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що призвело до спотворення результатів голосування та прийняття незаконного рішення. Відтак сесія міської ради не мала кворуму для прийняття рішення, за яке фактично проголосували лише 28 депутатів.

Внаслідок неналежноговиконання ОСОБА_2 своїх обов`язківз комунальноївласності незаконновибули 58земельних ділянок,у томучислі,протиправно буланадана увласність ОСОБА_1 земельна ділянкаплощею 0,0471га зкадастровим номером2110100000:58:001:0174 по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Отже, обставини щодо відсутності кворуму під час голосування на сесії Ужгородської міської ради за рішення від 09.11.2015 № 1882 «Про затвердження та відмову в затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» були встановлені у кримінальному провадженні ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 05.06.2023 у справі № 308/7996/23.

Ухвалюючи постанову від 22.05.2023 Закарпатський апеляційний суд констатував, що прокурором не була доведена відсутність кворуму на сесії Ужгородської міської ради на момент прийняття відповідного рішення, проте, цей факт був установлений у вищевказаному кримінальному провадженні та не був і не міг бути відомий на час розгляду справи апеляційним судом ані прокурору, ані суду. Крім того, у кримінальному провадженні був установлений факт фальсифікації результатів електронного голосування на сесії міської ради.

Підставами дляперегляду судовогорішення занововиявленими обставинамиє істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а також встановлений ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрала законної сили, факт фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі (ст. 423 ч. 2 п.п. 1, 2 ЦПК України).

Таким чином, існують докази, які на час розгляду справи апеляційним судом не могли бути доступними, але могли призвести до іншого результату справи.

Виходячи з наведеного прокурор просить постанову апеляційного суду скасувати за нововиявленими обставинами, задовольнити апеляцію прокурора на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 22.06.2022 і задовольнити позов.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Романа М.С., який заяву підтримав, розглянувши питання за правилами ст. 368 ч. 1, ст. 429 ч. 2 ЦПК України за відсутності інших учасників процесу, обговоривши доводи сторони, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого.

ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, передбачено, що:

рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами;

підставою для перегляду є, зокрема:

істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі (ст. 423 ч. 1, ч. 2 п.п. 1, 2);

заяву про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами може бути подано:

з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення;

з підстави, визначеної пунктом 2 частини 2 статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав законної сили (ст. 424 ч. 1 п.п. 1, 2).

Апеляційне, касаційне оскарження рішення суду першої інстанції та його перегляд за нововиявленими обставинами є різними, самостійними процесуальними інститутами, які застосовуються судами різних інстанцій, з різних підстав, в різний процесуальний спосіб і тягнуть різні процесуальні наслідки. Підміна одного процесуального інституту іншим, фактична ревізія судового рішення в неналежний процесуальний спосіб, шляхом його перегляду за нововиявленими обставинами тоді, коли дійсні підстави для такого перегляду відсутні, а можуть мати місце підстави для відповідного оскарження рішення, недопустимі.

Особа на власний розсуд здійснює своє право на захист і розпоряджається своїми цивільними та процесуальними правами (ст. 12 ч. 1, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст. 10 ч. 1, ст. 11 ч. 2, ст.ст. 27, 31 і ст. 12 ч.ч. 1, 4, ст. 13 ч. 3, ст.ст. 43, 49 редакцій ЦПК України, чинних, відповідно, до 15.12.2017 і після цієї дати), неправильне розпорядження ними не є підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Не можуть бути визнані нововиявленими обставини, на які раніше посилалася особа, щодо яких надавалися пояснення або які могли бути встановлені за умови компетентної реалізації стороною процесуальних прав. Не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами й нові докази.

З урахуванням положень ст. 11 ч. 1, ст. 303 ч. 1, ст. 365 ч. 2 і ст. 13 ч. 1, ст. 367 ч.ч. 1, 6, ст. 429 ч. 2 відповідних редакцій ЦПК України, суд першої інстанції розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог та з наведених ним підстав позову, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не приймає та не розглядає позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, ці правила враховуються при розгляді судом апеляційної інстанції справи за заявою про перегляд ухваленого цим судом рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Тобто, апеляційний суд не вправі в порядку перегляду рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами по суті вирішувати справу з підстав інших (нових, додаткових підстав тощо), аніж ті, що слугували підставами позову, наводилися в заяві, розглядалися судами першої та апеляційної інстанцій на відповідних стадіях процесу.

За загальним правилом нові докази на стадії апеляційного розгляду справи приймаються лише в разі об`єктивної неможливості їх подання під час розгляду справи судом першої інстанції, у разі порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону в питанні доказування тощо (ст. 303 ч. 2 і ст. 367 ч. 3 відповідних редакцій ЦПК України).

Питання відсутності кворуму на 27-й сесії 6-го скликання Ужгородської міської ради, яка відбулася 09.11.2015 і на якій було прийняте рішення № 1882 «Про затвердження та відмову в затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», пункт 1.36. якого прокурор просив визнати незаконним і скасувати, було основою позову і одним із основних предметів доказування в справі (а.с. 1-11 т. 1). Звісно, ці обставини як факти справи були беззаперечно відомі сторонам, щодо цього сторони давали свої пояснення в справі, позивач подав докази тощо.

Розпорядившись своїми цивільними та процесуальними правами на власний ризик і розсуд прокурор як позивач обрав спосіб доказування відсутності вищезгаданого кворуму шляхом подання як доказів документів і матеріалів, отриманих у ході досудового розслідування кримінального провадження № 42015070030000163, що на час ухвалення рішень судами першої та апеляційної інстанцій не було завершене. Судами першої та апеляційної інстанцій надана відповідна оцінка такому способу доказування та відповідним доказам як недопустимим.

Ба більше, апеляційний суд прямо зазначив у своїй постанові, що відповідні докази в цивільній справі отримуються і надаються суду саме в порядку цивільного судочинства, хоча не виключається підтвердження такими доказами і обставин, що іншими доказами встановлювалися у відповідних межах у порядку кримінального судочинства, проте у процедурі доказування, передбаченій цивільним процесуальним законом. Позивач правильно розумів процедуру доказування в цивільному процесі, позаяк клопотав про виклик свідків для підтвердження факту відсутності кворуму на сесії Ужгородської міської ради, де було прийняте рішення, що оспорюється, однак, у подальшому просив відповідне клопотання не розглядати через неможливість забезпечити свідків, а також вважаючи, що відсутність депутатів на серії ради підтверджується іншими належними та допустимими доказами.

Таким чином, прокурор як позивач не був позбавлений права та можливості доводити на відповідній стадії процесу підстави позову (факт відсутності кворуму на сесії ради на момент ухвалення оспореного рішення, інші обставини) в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законом, проте, не зробив цього.

Закриття ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 05.06.2023 у справі № 308/7996/23, що набрала законної сили 13.06.2023, кримінального провадження № 42015070030000163, звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України (а.с. 152-159 т. 2), є обставиною, яка легітимізує докази, що їх раніше прокурор використовував із незавершеного кримінального провадження для доказування позову передчасно. Тобто, це докази, можливість використання яких у цивільному процесі виникла тільки після 13.06.2023 (по суті нові для справи докази).

Такі обставини в будь-якому разі не утворюють підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбаченої ст. 423 ч. 2 п. 1 ЦПК України, позаяк не йдеться про істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Водночас набрання чинності ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 05.06.2023 у справі № 308/7996/23 не утворює й підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбаченої ст. 423 ч. 2 п. 2 ЦПК України, позаяк не йдеться і про встановлення ухвалою факту, зокрема, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі.

У порядку кримінального судочинства встановлені обставини неправомірного використання системи електронного голосування, особа, винна в кримінальному правопорушенні, тощо, проте, не йдеться про фальшивість конкретного доказу (конкретних доказів), саме які б призвели до ухвалення апеляційним судом незаконного рішення, не йдеться про обставини, на які б по суті не посилався позивач у справі.

У цьому зв`язку слід також відзначити, що рішення апеляційним судом було ухвалене по суті справи з істотно інших підстав і доказів, які, як і результат справи, власне не пов`язуються з наявністю чи відсутністю кворуму на відповідній сесії Ужгородської міської ради.

Виходячи з наведеного, обставини, що пов`язуються прокурором із набранням чинності ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 05.06.2023 у справі № 308/7996/23 і які позивач вважає нововиявленими в справі та поклав у обґрунтування своєї заяви, не є нововиявленими обставинами в розумінні цивільного процесуального закону. Нововиявленими можуть за відповідних підстав бути визнані саме певні обставини, факти, а не способи їх доказування.

Наведені вище обставини у відповідних частинах не відповідають умовам, які випливають із положень ст. 423 ч. 1, ч. 2 п.п. 1, 2 ЦПК України. Щодо відповідних обставин давалися пояснення, вони фіксувалися в документах справи та процесуальних рішеннях, відповідні обставини досліджувалися судом, заявник не був позбавлений можливості їх перевірити, подати докази тощо, підстав для висновку, що суть відповідних обставин не була та/або не могла бути відома заявнику, а також, що рішення апеляційним судом ухвалене на підставі доказів, фальшивість яких установлена, немає.

Відтак, підстави для визнання наведених прокурором як позивачем у заяві обставин нововиявленими відсутні, заява про перегляд постанови апеляційного суду необґрунтована, не доведена і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 423 ч. 1, ч. 2 п.п. 1, 2, ст.ст. 425, 429 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

У задоволенні заяви керівника Закарпатської обласної прокуратури А. Ковальчука про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами постанови Закарпатського апеляційного суду від 22 травня 2023 року відмовити, судове рішення залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 30 жовтня 2023 року.

Судді