Ухвала

від 31.10.2023 по справі 442/7554/23

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/7554/23

Провадження № 2/442/1491/2023

УХВАЛА

п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р у х у

"31" жовтня 2023 р. суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Грицай М.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Кірюшин Артем Андрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова-правова група Лекс»</a>, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Онишкевич Роман Іванович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача провизнання виконавчогонапису таким,що непідлягає виконанню.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, передбачених ст. 175-177 ЦПК України.

Крім того, відповідно до вимог ч.4ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При зверненні до суду із вказаною позовною заявою позивачем не сплачено судовий збір. Разом з тим, позивач звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору. Обґрунтовує тим, що позов про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин. У випадку пред`явлення такого позову споживачем фінансових послуг, підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 743/1481/21.

Відповідно до приписів ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, які пов`язані із порушенням їх прав.

При цьому, пункт 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У постанові Верховного Суду від 19.10.2022 у справі № 743/1481/21 заначається, що при стягненні за виконавчим написом нотаріуса боржник не позбавлений права на захист своїх прав. Стягнення провадиться в рамках виконавчого провадження, яке дозволяє боржнику користуватися правом захисту, в тому числі судового. Предметом позову в таких справах є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.

Таким чином, позов про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин. У випадку пред`явлення такого позову споживачем фінансових послуг підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Також у вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що споживач, що звернувся до суду з позовом про захист своїх прав, звільнений від сплати судового збору як за подання позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, так і на наступних стадіях цивільного процесу.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 12.08.2020 у справі №638/6060/18 йдеться про необхідність суду з`ясувати, чи пов`язаний позов з порушенням прав споживача. Так, колегія суддів Верховного Суду відхилила аргумент касаційної скарги про те, що позов стосується захисту прав споживача, оскільки позивач не зазначив жодних доводів та доказів того, на які саме потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб, в чому полягало порушення прав позивача як споживача.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено у зв`язку зі стягненням заборгованості за Договором №200358308 від 16.10.2015, укладеним між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський».

До позовної заяви додано заяву (оферту) №200358308 від 16.10.2015, згідно з якою позивач має намір укласти з Банком Договір про надання та використання платіжної картки (Договір про Картку). У вказаній заяві не зазначається, що таке отримання картки та встановлення кредитного ліміту направлено на споживчі потреби позивача, або для задоволення його особистих економічних та побутових потреб.

Таким чином, позивачем при зверненні до суду не доведено, що порушені його права, як споживача в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 22 вказаного Закону.

З огляду на зазначене, суд відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Частиною четвертою статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в сумі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 1 січня 2023 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», яким визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2684,00 грн.

Позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, за що має бути сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Отже, для усунення недоліків позивачу слід надати докази сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.

Аналізуючи викладене, у відповідності до вимог ч.1 ст. 185 ЦПК України, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху, а позивачу надати строк для усунення її недоліків,а саме сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру.

Крім того, позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 2 ст. 4, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в сумі - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, із застосуванням коефіцієнту 0,8, а саме: 429,44 грн.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Отож, вважаю за необхідне повернути заяву про забезпечення позову заявнику.

Керуючись ст.ст. 151, 153, 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

у х в а л и л а :

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Кірюшин Артем Андрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова-правова група Лекс»</a>, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Онишкевич Роман Іванович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху.

Повідомити позивачу про необхідність виправити зазначені недоліки заяви в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, така буде вважатися неподаною та повернута.

Заяву адвоката Кірюшина Артема Андрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову - повернути заявнику.

Ухвала підлягає оскарженню в частині повернення заяви про забезпечення позову шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя М.М. Грицай