Справа № 2-1739/08
П О С Т А Н О В А
Іменем України
10 жовтня 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Куштана Б.П. (доповідача),
суддів: Джуги С.Д. і Мацунича М.В.
з участю секретаря Сливки С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тячівського районного суду від 15 червня 2023 року (у складі судді Ніточко В.В.) за заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про поворот виконання судового рішення у справі № 711/2-1739/2008, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулися до суду із заявою про поворот виконання рішення у червні 2023 р.
Просили у порядку повороту виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 04 червня 2020 р. по справі № 711/2-1739/2008 прийняти ухвалу, якою стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 1903 грн. і ОСОБА_3 кошти у розмірі 1802 грн., стягнутих у відшкодування судового та виконавчого збору.
На обґрунтування заяви вказали, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 04 червня 2020 р. по справі № 711/2-1739/2008 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 вересня 2008 р. і ухвалено у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 і ОСОБА_2 до Тересвянської селищної ради, відділу містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації про визнання права власності на самочинно збудований будинок. Також стягнуто з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 1275 грн. із кожного понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
ОСОБА_1 на підставі постанови Закарпатського апеляційного суду від 04 червня 2020 р. отримала виконавчий лист № 2-1739/08 від 23.06.2020 р. і було стягнуто з ОСОБА_2 кошти в сумі 1903 грн., а з ОСОБА_3 кошти в сумі 1802 грн.
Постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 07 квітня 2021 р. постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 червня 2020 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 28 листопада 2022 р. апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 вересня 2008 р. у справі за позовом ОСОБА_3 і ОСОБА_2 до Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, відділу містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, закрито.
Постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 27 лютого 2023 р. ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 28 листопада 2022 р. залишено без змін.
Вважають, що на підставі ч.9 ст. 444 ЦПК України є усі законні підставі для повороту виконання рішення суду.
Ухвалою Тячівського районного суду від 15 червня 2023 р. заяву ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задоволено частково: в порядку повороту виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 04 червня 2020 р. по справі № 711/2-1739/2008 за позовом ОСОБА_3 і ОСОБА_2 до Тересв`янської селищної ради, відділу містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації про визнання права власності на самочинно збудований будинок, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 1 275 грн. кожному.
В іншій частині вимог відмовлено.
ОСОБА_1 просить скасувати цю ухвалу та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про поворот виконання рішення суду відмовити. Доводить про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що на момент прийняття ухвали Закарпатського апеляційного суду від 28.11.2022 р. і постанови Верховного Суду від 27.02.2023 р. позивачами заява про поворот виконання рішення не подавалася і при ухваленні вказаних судових рішення питання про поворот виконання рішення відповідно до ч.ч.1-3 ст. 444 ЦПК України суди не вирішували, розгляд заяви позивача про поворот виконання рішення не передбачено ЦПК України, відтак суд не мав законних підстав для застосування до спірних правовідносин ч.9 ст. 444 ЦПК України.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Узагальнені доводи заперечення зводяться до того, що доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, жодним чином не спростовують заяви про поворот виконання рішення суду та правової позиції суду першої інстанції, викладеної у оскаржуваній ухвалі.
Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча повідомлялися належним чином про час і місце розгляду справи. Від адвоката Онуфрія Д.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. ОСОБА_1 повідомлялася судовою повісткою про виклик, яка була надіслана на електронну пошту, вказану в апеляційній скарзі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.44), в судове засідання не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомляла. Відтак, розгляд справи проводився за відсутності сторін, які були належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи.
Суд виходив із того, що заява про поворот виконання рішення подана позивачами, з яких були стягнуті грошові суми на користь ОСОБА_1 , відтак до даних правовідносин належить застосувати закон, що регулює подібні відносини, а саме ч.9 ст. 444 ЦПК України.
Стягнуті з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у процесі виконання рішення суду суми витрат виконавчого провадження та основної винагороди - не є тими коштами, які стягнуті за рішенням суду, що було скасоване, а тому в даному випадку питання про стягнення зазначених сум не підлягає вирішенню у порядку визначеному ст. 444 ЦПК України як поворот виконання відповідного рішення.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заяви про поворот виконання рішення, із таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
Рішенням Тячівського районного суду від 02 вересня 2008 р. у справі № 711/2-1739/2008 за позовом ОСОБА_3 і ОСОБА_2 до Тересв`янської селищної ради, відділу містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації про визнання права власності на самочинно збудований будинок позовні вимоги задоволено та визнано за ОСОБА_3 і ОСОБА_2 право приватної спільної сумісної власності на нерухоме майно - самочинно побудований незакінчений будівництвом житловий будинок під АДРЕСА_1 .
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 04 червня 2020 р. по справі № 711/2-1739/2008 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 вересня 2008 р. і ухвалено у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 і ОСОБА_2 до Тересвянської селищної ради, відділу містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації про визнання права власності на самочинно збудований будинок. Також, стягнуто з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 1275 грн. із кожного понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 07 квітня 2021 р. касаційну скаргу ОСОБА_3 було задоволено частково та постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 червня 2020 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 28 листопада 2022 р. апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 вересня 2008 р. у справі за позовом ОСОБА_3 і ОСОБА_2 до Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, відділу містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, закрито.
Постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 27 лютого 2023 р. касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 28 листопада 2022 р. - без змін.
23 червня 2020 р. Тячівським районним судом Закарпатської області був виданий виконавчий лист № 2-1739/08 про стягнення із ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 1 275 грн. із кожного понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Із листа приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Р.М. від 20 березня 2023 р. № 02-01/1067 відомо, що згідно з виконавчим листом № 2-1769/08 про стягнення із ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 1 275 грн. із кожного понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 були стягнуті кошти в сумі 1 903 грн. а з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 були стягнуті кошти в сумі 1 802 грн.
Тобто, з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , із кожного, був стягнутий судовий збір у сумі по 1 275 грн. і виконавчий збір.
Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції у зв`язку з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Так, відповідно до ч.1 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення, він відмовляє в позові повністю.
За змістом ч.ч.1-3 ст. 444 ЦПК України поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.
Відповідно до ч.9 ст. 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Конституційний суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 року № 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.
Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.
Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.
За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.
Застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є позивачами, а не відповідачами у справі, а тому згідно з наведеними нормами права позбавлені процесуальної можливості ставити питання про поворот виконання судового рішення.
На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув і дійшов помилкового висновку про задоволення заяви ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у частині стягнення із ОСОБА_1 сплаченого судового збору у розмірі 1275 грн. кожному в порядку повороту виконання судового рішення.
За таких обставин постановлена судом першої інстанції ухвала підлягає скасуванню у задоволеній частині з ухваленням судом апеляційної інстанції нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у частині стягнення із ОСОБА_1 сплаченого судового збору у розмірі 1275 грн. кожному в порядку повороту виконання судового рішення.
Позиція ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про те, що ними двічі сплачено судовий збір за скасованим у подальшому судовим рішенням, не має правового значення для вирішення питання про поворот виконання рішення.
Натомість, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не позбавлені можливості заявити вимогу про повернення сплачених ними судового збору за скасованим судовим рішенням у інший спосіб, визначений ЦПК України, шляхом вирішення процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень.
Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги та згідно з положеннями ст. 376 ч.1, п.1, п.3, п.4 ЦПК колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п.1,3,4 ст. 376, ст. ст. 381-384 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. 2.Ухвалу Тячівського районного суду від 15 червня 2023 року скасувати. 3.У задоволенні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про поворот виконання судового рішення у справі № 711/2-1739/2008 відмовити. 4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. 5.Повне судове рішення складено 30 жовтня 2023 р.
Судді:
Суд | Закарпатський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2023 |
Оприлюднено | 03.11.2023 |
Номер документу | 114588548 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Закарпатський апеляційний суд
Куштан Б. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні