Ухвала

від 31.10.2023 по справі 461/1488/19

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

461/1488/19

2/465/1110/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2023 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючої-судді Марків Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання Мучинської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Львівської міської ради, Комунальної установи закладу дошкільної освіти (ясла садок) № 188 Львівської міської ради, за участю третьої особи - Львівського дошкільного навчального закладу № 42 Львівської міської ради про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та зобов`язання звільнити нежитлові приміщення, -

в с т а н о в и в:

04.03.2019 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернувся до суду з повною заявою до Львівської міської ради, Комунальної установи закладу дошкільної освіти (ясла садок) № 188 Львівської міської ради, за участю третьої особи, - Львівського дошкільного навчального закладу № 42 Львівської міської ради про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та зобов`язання звільнити нежитлові приміщення.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова Дзеньдзюрою С. М. від 23.05.2019 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

23.02.2023 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, розпорядження керівника апарату Франківського районного суду м. Львова №514/Р від 23.02.2023 року, вказану цивільну справу передано судді Марків Ю. С.

Ухвалою судді Франківського районного суду м.Львова Марків Ю.С. від 13.03.2023 року прийнято до розгляду вказану цивільну справу та відкрито провадження.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоча й належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення такого.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, хоча й були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення такого.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

З аналізу зазначених норм, вбачається, що суд НЕ залишає без розгляду позовну заяву лише в тому випадку, якщо позивач не з`явився в судове засідання, але подав заяву про розгляд справи без його участі.

Однак, в даній справі, заява про розгляд справи у відсутності позивача до суду не надходила. Відтак, з огляду на ч. 5 ст. 223 ЦПК суд позбавлений можливості розглянути справу по суті без відповідної заяви позивача.

Позивач з моменту прийняття до провадження вказаної цивільної справи, жодного разу в судові засідання не з`явився, а саме 01.06.2023 року, 12.09.2023 року та 31.10.2023 року.

Так, як вбачається з матеріалів справи позивач належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення судових засідань шляхом надсилання судових повісток про виклик до суду засобами поштового зв`язку на адресу місця проживання такого - АДРЕСА_1 , рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та які ним отримані.

Враховуючи вказане, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , протягом тривалого часу не проявляє належної зацікавленості у розгляді поданого позову, відтак така пасивна поведінка останнього свідчить про безумовну втрату інтересу до поданого позову.

Разом з тим, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» №11 від 17.10.2014, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

Окрім цього, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд переконаний за необхідне зазначити наступне: як вбачається із правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Каракуця проти України» від 20 лютого 2017 року, що заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи, оскільки вони протягом 1 року та 8 місяців не звертались до апеляційного суду за інформацією щодо стану розгляду їх апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналогічні висновки зазначені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.09.2020 року у справі № 658/1141/18, де Верховний Суд наголосив, що зазначені, наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Окрім цього, згідно висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-24063ск15, причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч. 3 ст. 169 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду, ураховуючи, що позивач, який не з`являється в судове засідання, має право на використання передбаченого законом права на процесуальне представництво в суді.

Згідно позиції Верховного Суду (ВС/КЦС у справі № 465/6555/16-ц від 28.10.2021) на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами. Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті. Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Крім того, у даній Постанові зазначено, що суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Враховуючи наведене та те що, від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, дослідження обставин справи є неможливим без його участі, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Львівської міської ради, Комунальної установи закладу дошкільної освіти (ясла садок) № 188 Львівської міської ради, за участю третьої особи - Львівського дошкільного навчального закладу № 42 Львівської міської ради про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та зобов`язання звільнити нежитлові приміщення слід залишити без розгляду, при цьому суд враховує те, що причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають.

З наведених міркувань та керуючисьст.257 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Львівської міської ради, Комунальної установи закладу дошкільної освіти (ясла садок) № 188 Львівської міської ради, за участю третьої особи - Львівського дошкільного навчального закладу № 42 Львівської міської ради про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та зобов`язання звільнити нежитлові приміщення залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Суддя Марків Ю.С.