Постанова

від 07.04.2021 по справі 461/1488/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 461/1488/19

провадження № 61-2270св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , який діє як законний представник малолітнього ОСОБА_2 ,

відповідачі: Львівська міська рада, Комунальна установа закладу дошкільної освіти (ясла садок) № 188 Львівської міської ради,

третя особа - Львівський дошкільний навчальний заклад № 42 Львівської міської ради,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Львівської міської ради на ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 13 червня 2019 року у складі судді Дзеньдзюри С. М., та постанову Львівського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року у складі колегії суддів:

Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., Савуляка Р. В.,

Короткий зміст вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради (далі - Львівська МР), Комунальної установи закладу дошкільної освіти (ясла садок) № 188 Львівської МР (далі - КУЗДО № 188), третя особа - Львівський дошкільний навчальний заклад № 42 Львівської МР (далі - ЛДНЗ № 42), у якому просив:

- визнати незаконною ухвалу Львівської МР від 12 липня 2018 року № 3690 Про створення закладу дошкільної освіти (ясел-садка) № 188) в частині пункту 1 підпунктів 1.1 і 1.2 щодо створення закладу дошкільної освіти (ясел-садка) № 188 комунальної форми власності на АДРЕСА_1 у нежитлових приміщеннях загальною площею 886,40 кв. м;

- зобов`язати КУЗДО № 188 звільнити зазначені нежитлові приміщення.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що КУЗДО № 188 створено у будівлі, в якій уже розміщений та функціонує з 1990 року ЛДНЗ № 42 (далі - ЛДНЗ № 42), де навчається його малолітній син ОСОБА_2 .

Неможливість розташування в цій будівлі двох дошкільних закладів підтверджується рядом експертних досліджень та висновків. Зокрема, зайняття та заселення КУЗДО

№ 188 унеможливило доступ його, 100 дітей і персоналу ЛДНЗ № 42 до приміщень, у яких вони навчалися та працювали. Крім того, у разі виникнення надзвичайних ситуацій не буде дотримано вимог пожежної безпеки в частині шляхів евакуації дітей та персоналу.

ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, посилаючись на те, що існує ймовірність порушення прав, завдання шкоди життю та здоров`ю позивача, оскільки для повноцінного функціонування ЛДНЗ № 42 відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва (в тому числі в частині забезпечення будівельних, санітарних, протипожежних вимог, тощо) необхідні також приміщення, які були відокремлені ухвалою № 3690 Львівської МР Про створення закладу дошкільної освіти (ясел-садка) № 188 від 12 липня 2018 року, а саме: на першому поверсі під номерами (індексами) 1 - 28, площею 442,20 м. кв; на другому поверсі під номерами (індексами)

77 - 101 , площею 442,20 м. кв.

Вказане підтверджується висновками експерта від 28 вересня 2018 року, експертного дослідження з визначення відповідності ДНЗ № 42, розташованого на вулиці

Сміливих, 26 у місті Львові, як цілісного майнового комплексу та можливості його функціонування від 06 грудня 2016 року № 39/16. Зайняття та заселення вищезазначених нежитлових приміщень закладом дошкільної освіти (ясла-садок)

№ 188 унеможливило доступ позивача, інших дітей до приміщень, в яких вони навчалися, доступ працівників, де вони проводили заняття, доступ до сховища, електро-щитової, вентиляційних камер, господарського блоку, що вплинуло на якість, повноту навчально-виховного процесу ЛДНЗ № 42.

Зазначав, що подальше виконання оскарженої ухвали, а також набір, формування, зарахування дітей до новоствореного дитячого садка та зайняття останніми вищезазначених нежитлових приміщень створює та збільшує небезпеку для здоров`я, життя, навчання як його дитини, так і інших дітей, а невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У зв`язку з наведеним просив заборонити Львівській МР, КУЗДО № 188, іншим органам, установам та особам до вирішення спору по суті вчиняти дії на виконання ухвали

від 12 липня 2018 року № 3690 Про створення закладу дошкільної освіти (ясел-садка) № 188 , зокрема дії щодо відкриття, формування, набору груп та зарахування дітей до КУЗД № 188, подальшого заселення нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 886,40 кв. м: першого поверху під індексами 1-28 площею 442,20 кв. м, другого поверху під індексами 77-101 площею

442,20 кв. м, заборони вирішувати питання землекористування КУЗД № 188.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 13 червня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Заборонено Львівській МР, КУЗД № 188, іншим органам, установам та особам до вирішення спору по суті вчиняти дії щодо набору груп та зарахування дітей до КУЗД № 188.

Ухвала мотивована тим, що дії, спрямовані на: виконання ухвали Львівської МР

від 12 липня 2018 року № 3690 Про створення закладу дошкільної освіти (ясел - садка) № 188 та наказу управління освіти ДГП Львівської МР від 12 липня 2018 року

№ 297р Про створення закладу дошкільної освіти (ясел - садка) № 188 ; апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 11 жовтня 2018 року у справі № 914/1287/18 про задоволення позову ЛДНЗ № 42 про визнання недійсною ухвали Львівської МР від 12 липня 2018 року № 3690 та скасування реєстраційної дії/запису про реєстрацію КУЗДО № 188 ЛМР, зумовлюють необхідність у забезпеченні позову шляхом заборони вчиняти дії щодо набору груп та зарахування дітей до КУЗДО № 188, оскільки невжиття цих заходів може істотно ускладнити ефективний захист, поновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів позивача у майбутньому.

Постановою Львівського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року апеляційну скаргу Львівської МР відхилено.

Ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 13 червня 2019 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для забезпечення позову.

Аргументи учасників справи

У січні 2020 року до Верховного Суду від представника Львівської МР надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Представник Львівської МР зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову як суд першої інстанції, так і апеляційний суд не дослідили, чи є спір між сторонами реальним, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є запропонований вид забезпечення співмірним із заявленими вимогами.

Суди не вказали, яким саме правам, свободам та інтересам позивача може бути заподіяно шкоду до ухвалення рішення у справі по суті, та не зазначили, яка саме існує небезпека завдання такої шкоди; матеріали справи також не містять жодних належних доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки для прав, свобод та інтересів третіх осіб.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має враховувати не лише інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням таких заходів.

Посилання як на одну з підстав для забезпечення позову на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 11 жовтня 2018 року у справі

№ 914/1287/18 про задоволення позову ЛДНЗ № 42 до Львівської МР, Управління освіти ДГП Львівської МР, Відділу освіти Галицького та Франківського районів Управління освіти ДГП Львівської МР, КУЗДО № 188 про визнання недійсною ухвали Львівської МР від 12 липня 2018 року № 3690 та скасування реєстраційної дії/запису про реєстрацію КУЗДО № 188 ЛМР, яке начебто не набрало законної сили, є необґрунтованими, оскільки представник Львівської МР повідомляв суди про те, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 08 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 14 листопада 2019 року, рішення Господарського суду Львівської області від 11 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Суди встановили, що ухвалою Львівської МР від 12 липня 2018 року № 3690 Про створення закладу дошкільної освіти (ясел-садка) № 188 створено заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 188 у будівлях та на площах, в якій розміщений та функціонує Львівський дошкільний заклад № 42.

Законний представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської МР та КУЗДО № 188 про визнання незаконною ухвали № 3690 Львівської МР в частині пункту 1 підпунктів 1.1. та 1.2. про створення закладу дошкільної освіти (ясел-садка) № 188 комунальної форми власності на АДРЕСА_1 у нежитлових приміщеннях загальною площею 886,40 кв. м, у тому числі: 1.1. першого поверху під індексами 1-28 площею 442,20 кв. м, 1.2. другого поверху під індексами

77-101 площею 442,20 кв. м; зобов`язання КУЗДО № 188 звільнити нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 загальною площею 886,40 кв. м, у тому числі: першого поверху під індексами 1-28 площею 442,2 кв. м, та другого поверху під індексами 77-101 площею 442,20 кв. м. Посилався на те, що зайняття та заселення вищезазначених нежитлових приміщень унеможливило доступ його, інших дітей та працівників до приміщень, в яких вони навчалися та працювали, доступ до сховища, електро-щитової, вентиляційних камер, господарського блоку, що вплинуло на якість, повноту навчально-виховного процесу ЛДНЗ № 42. Зазначав, що подальша реалізація ухвали органу місцевого самоврядування, набір, формування, зарахування дітей до новоствореного дитячого садочку та зайняття останніми вищезазначених нежитлових приміщень створює та збільшує небезпеку для здоров`я, життя, навчання дітей.

Згідно з інформаційною довідкою відділу освіти Галицького та Франківського районів міста Львова від 30 жовтня 2018 року нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 перебувають на балансі відділу освіти Галицько-Франківського відділу освіти управління освіти ДГП. 02 березня 2017 року Львівською МР прийнято ухвалу Про надання Львівському дошкільному закладу ясла садку № 21 Львівської міської ради Львівської області в оренду нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 № 1584 у зв`язку з численними заявами батьків щодо влаштування дітей у ЛДНЗ № 21, враховуючи переповнені групи в даному дошкільному закладі, а також відсутністю гострої потреби у відкритті додаткових груп ЛДНЗ № 42.

На підставі вказаної ухвали між ЛДНЗ № 21 та УКВ Департаменту економічної політики укладено договір оренди вищезазначених приміщень. У зв`язку з винесенням ухвали Галицьким районним судом міста Львова про забезпечення позову

від 14 березня 2017 року у справі № 461/1805/17, поданого ЛДНЗ № 42 до Львівської МР про визнання протиправною та скасування ухвали сесії Львівської МР № 1584 Про надання Львівському дошкільному закладу ясла садку № 21 Львівської міської ради Львівської області в оренду нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 ; акт прийому-передачі приміщень між сторонами договору не підписано.

На виконання ухвали Львівської МР від 12 липня 218 року № 3690 Про створення закладу дошкільної освіти (ясел - садка) № 188 та наказу управління освіти ДГП Львівської МР від 12 липня 2018 року № 297р Про створення закладу дошкільної освіти (ясел - садка) № 188 , 12 липня 2018 року у нежитлових приміщеннях першого поверху під індексами 1- 28 площею 442,20 кв. м та другого поверху під індексами 77 - 101 площею 442,20 кв. м у частині будівлі на АДРЕСА_1 створено та зареєстровано комунальну установу - заклад дошкільної освіти ясла - садок № 188 та призначено керівника новоствореної установи. Станом на 30 жовтня 2018 року заклад дошкільної освіти № 188 відвідує 34 дитини дошкільного віку.

На підставі позовної заяви ЛДНЗ № 42 про визнання недійсною ухвали Львівської МР від 12 липня 2018 року № 3690 Про створення закладу дошкільної освіти (ясел - садка)

№ 188 та припинення юридичної особи Господарським судом Львівської області відкрито провадження у справі № 914/1287/18 та ухвалено 11 жовтня 2018 року рішення про визнання недійсною ухвали Львівської МР від 12 липня 2018 року № 3690 та скасування реєстраційної дії/запису в ЄДР № 14151020000044820 від 12 липня

2018 року про реєстрацію КУЗДО № 188. Станом на час розгляду справи судом першої інстанції рішення господарського суду не набрало законної сили, оскільки тривало апеляційне провадження у справі.

Підставою для забезпечення позову суди вказали те, що дії, спрямовані на: виконання ухвали Львівської МР від 12 липня 2018 року № 3690 Про створення закладу дошкільної освіти (ясел - садка) № 188 та наказу управління освіти ДГП Львівської МР від 12 липня 2018 року № 297р Про створення закладу дошкільної освіти (ясел - садка) № 188 ; апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області

від 11 жовтня 2018 року у справі № 914/1287/18 про задоволення позову ЛДНЗ № 42 про визнання недійсною ухвали Львівської МР від 12 липня 2018 року № 3690 та скасування реєстраційної дії/запису про реєстрацію КУЗДО № 188 ЛМР, свідчать про існування необхідності у забезпеченні позову шляхом заборони вчиняти дії щодо набору груп та зарахування дітей до КУЗДО № 188, оскільки невжиття цих заходів може істотно ускладнити ефективний захист, поновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів позивача у майбутньому.

Колегія суддів не погоджується з цим висновком судів першої та апеляційної інстанцій з таких мотивів.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі

№ 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі

№ 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача .

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що …повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу .

У справі, що переглядається, заявлені вимоги про скасування ухвали органу місцевого самоврядування про створення комунального дошкільного навчального закладу та зобов`язання звільнити нежитлові приміщення.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій не вказали на існування жодної обставини, яка могла би свідчити про те, що невжиття відповідних заходів спричинить реальне порушення або безпідставне обмеження прав і охоронюваних інтересів осіб (учасників/не учасників справи), не з`ясували, чи зумовить невжиття відповідних заходів забезпечення ускладнення або навіть унеможливлення виконання рішення суду. Саме лише посилання у заяві про забезпечення позову на потенційну можливість вчинення дій, що створять перешкоди до виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви в цій справі.

Заборона вчиняти дії щодо набору груп та зарахування дітей до КУЗД № 188 не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, не має прямого зв 'язку з предметом позову, а, отже, не є співмірним заходом забезпечення позову із заявленими вимогами в цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України (в редакції, чинній станом на

07 лютого 2020 року) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Ураховуючи викладене, наявні правові підстави для задоволення касаційної скарги, скасування судових рішень судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Згідно із підпунктом в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).

Відповідно до пункту 14 частини другої статті третьої Закону України Про судовий збір судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Оскільки позивач відповідно до законодавства звільнений від сплати судового збору, то згідно із змістом частини шостої статті 141 ЦПК України Львівська МР має право на відшкодування їй судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 921,00 грн та за подання касаційної скарги в сумі 2 102,00 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 409, 412, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівської міської ради задовольнити.

Ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 13 червня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , про забезпечення позову у справі № 461/1488/19 відмовити.

Відшкодувати Львівській міській раді судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 921,00 грн та за подання касаційної скарги в сумі 2 102,00 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. М. Русинчук

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов