Постанова

від 31.10.2023 по справі 620/3030/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №620/3030/19

адміністративне провадження № К/9901/29475/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернігівської міської ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року (головуючий суддя Поліщук Л.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року (головуючий суддя Пилипенко О.Є., судді: Глущенко Я.Б., Собків Я.М.) у справі № 620/3030/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Творчій кластер «Ремзавод» до Чернігівської міської ради, треті особи: Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити певні дії ,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

16 жовтня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Творчій кластер «Ремзавод» (далі також позивач або ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської міської ради (далі також відповідач), треті особи: Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради (далі також Управління архітектури), Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі також ГУ Держгеокадастру), в якому просило:

визнати протиправним та скасувати пункт 63 рішення Чернігівської міської ради «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам» від 29.08.2019 № 44/VII-22;

зобов`язати Чернігівську міську раду на найближчій сесії розглянути та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5859 га, за адресою: проспект Миру, 194, м. Чернігів, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» та надати земельну ділянку ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» в оренду.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано пункт 63 рішення Чернігівської міської ради «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам» від 29.08.2019 № 44/VII-22.

Зобов`язано Чернігівську міську раду на найближчій сесії розглянути та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5859 га, за адресою: проспект Миру, 194, м. Чернігів, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року залишено без змін.

06 листопада 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 04 листопада 2020 року, у якій скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

31 грудня 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у власності ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» перебувають нежитлові приміщення - адміністративні будівлі загальною площею 2926,1 кв.м та 4338,0 кв.м за адресою м. Чернігів, проспект Миру, 194, корпус 6 та 4 відповідно.

Позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5859 га, по прос. Миру, 194, м. Чернігів.

Разом із заявою наданий повний пакет документів, які характеризують земельну ділянку та об`єкти, що розташовані на ній, в тому числі, зазначив, що планується використання нежитлових будівель, як об`єктів соціально-культурного призначення, оскільки об`єкти нерухомості позивача лише мають назву промислових, однак, вже більше десяти років не використовуються, як промислові, і позивач також не є промисловим підприємством, тому жодних виробничих процесів на території своїх приміщень не проводить та не планує проводити.

Відповідачем було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою. Відповідний проект було розроблено та погоджено Висновком Управління архітектури від 27.12.2017 № 01-24/779 та Висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ГУ Держгеокадастру від 13.03.2018 № 2135/82-18, які також підтвердили, що земельна ділянка згідно з планом зонування Тимчасового порядку використання території м. Чернігова відповідає зоні В-2 «Виробнича зона з підприємствами IV-V класу санітарної шкідливості виробництв», однак жодних заперечень щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,5859 га по проспекту Миру, 194 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови не має.

Вважає пункт рішення Чернігівської міської ради, яким позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою протиправним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства, зокрема, частині тринадцятій статті 123 Земельного кодексу України (далі також ЗК України).

Відповідач у відзиві зазначив, що спірна земельна ділянка належить до земель промисловості, у власність або постійне користування не надавалася, вона віднесена до 12-ї економіко-планувальної зони м. Чернігова, знаходиться в зоні В-2 «Виробнича зона з підприємствами IV - V класу санітарної шкідливості виробництв», в санітарно-захисній зоні промислових та комунально-складських підприємств, що підтверджується доданими до відзиву документами. Затвердження проекту землеустрою суперечитиме Тимчасовому порядку використання території м. Чернігова, Генеральному плану міста Чернігова, а також відмова у затвердженні проекту землеустрою обумовлена тим, що наявні в проекті землеустрою правовстановлюючі документи на об`єкти нерухомого майна свідчать про належність об`єктів до будівель промисловості, оскільки об`єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці, яка за цільовим призначенням не належить до категорії земель землі житлової та громадської забудови. Вважає відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою спірної земельної ділянки правомірною.

В поясненнях, наданих до суду, позивач вважає покликання відповідача на статтю 186-1 ЗК України недоречним, оскільки ця стаття не має жодного відношення до процедури затвердження проекту землеустрою.

Управління архітектури у наданих до суду поясненнях зазначило, що поданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 1,5859 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по просп. Миру, 194, замовник - ТОВ «Творчий кластер «Ремзавод» ним було погоджено. Однак, генеральний план спрямований на визначення принципових рішень розвитку територій міста, принципово визначає вектор розвитку територій, їх функціональне призначення як то промислове, рекреаційне, житлове тощо. Більш чітким визначенням вимог до території є план зонування. Згідно з планом зонування Тимчасового порядку використання території м. Чернігова спірна земельна ділянка відповідає зоні В-2 «Виробнича зона з підприємствами IV-V класу санітарної шкідливості виробництв», якою не зазначено використання земельних ділянок для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. За функціональною класифікацією території ця зона відноситься до типу «Виробничих, комунально-складських територій та територій спеціального призначення». Класифікацією видів цільового призначення земель (далі по тексту - КВЦПЗ), затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, визначено, що території виробничих зон відносяться до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (секція J КВЦПЗ). Землі житлової та громадської забудови віднесені до розділів 02 та 03 секції В КВЦПЗ.

Отже, на територіях які відносяться до секції J КВЦПЗ (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) не можуть бути земельні ділянки з цільовим призначенням з розділу 02 секції В КВЦПЗ (землі житлової та громадської забудови). Вважає позов не обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

ГУ Держгеокадастру в наданих до суду поясненнях, зазначено, що відповідно до положень частини першої статті 20 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Положеннями пунктів «а»-«б» частини другої статті 21 цього Закону встановлено, що відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру щодо категорії земель та щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок. Будь-які інші матеріали (документи), що підтверджують цільове призначення, категорію та вид використання земельної ділянки площею 1,5859 га, розташованої за адресою: проспект Миру, 194 м. Чернігів, у ГУ Держгеокадастру відсутні.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за змістом свідоцтва про право власності від 22.11.2013 № 13257014 ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» є власником на праві приватної власності нежитлового приміщення загальною площею 4338 кв. м., розташованого за адресою: м. Чернігів, прос. Миру, 194, корп. 4.

Згідно Свідоцтва про право власності від 22.11.2013 № 13255150 ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» є власником на праві приватної власності нежитлового приміщення, загальною площею 2926,1 кв. м., розташованого за адресою: м. Чернігів, прос. Миру, 194, корп. 6.

Зазначене також підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.11.2013 № 13257196 та від 22.11.2013 № 13255684 відповідно.

Із заявою від 02.06.2017 № 5 позивач звернувся до відповідача, в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 1,5891 га, за адресою: прос. Миру, 194, м. Чернігів, для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови (код 03.14. КВЦПЗ наказ від 23.07.2010 № 548). Заплановане використання нерухомого майна після реконструкції: корпус 4 - виставкова та інша громадська діяльність, корпус 6 - культурно-виставковий розважальний центр та інша громадська діяльність.

За змістом рішення Чернігівської міської ради «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам» від 17.08.2017 № 22/VII-27, з урахуванням рішення Чернігівської міської ради «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам» від 26.10.2017 № 24/VII-22, ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5859 га, по проспекту Миру, 194 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду. Позивачу надано строк до 01 березня 2018 року подати на затвердження сесії міської ради, розроблений та погоджений у встановленому законом порядку проект землеустрою.

20.09.2017 між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір на створення (передачу) науково-технічної продукції № 52-ЧВ, на виконання якого було розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 1.5859 га ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» в м. Чернігів, по проспекту Миру, 194; 03.15. для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. В зазначеному проекті вказано, що обмеження у використанні земельної ділянки відсутні.

Згідно Довідки з державної статистичної звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за рахунок яких проводиться вилучення) від 27.10.2017 № 19-25-0.36-1420/169-17 станом на 01.01.2016 спірна земельна ділянка у власність або постійне користування не надавалася.

За змістом висновку Управління архітектури від 27.12.2017 № 01-21/779 до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 1,5859 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по просп. Миру, 194 , зазначена земельна ділянка розташована в північній частині міста. Згідно з планом зонування Тимчасового порядку використання території м. Чернігова ця ділянка відповідає зоні В-2 «Виробнича зона з підприємствами IV-V класу санітарної шкідливості виробництв». Відповідно до плану дії обмежень за екологічними умовами належить до санітарно-захисної зони промислових та комунально-складських підприємств, сільгоспвиробництв та зони потенційного підтоплення ґрунтовими водами. Враховуючи зазначене, Управління архітектури погодило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 1,5859 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по проспекту Миру, 194.

Те, що спірна земельна ділянка відповідає зоні В-2 «Виробнича зона з підприємствами IV-V класу санітарної шкідливості виробництв» також підтверджується витягом з Плану зонування Тимчасового порядку використання території м. Чернігів, затвердженого рішенням Чернігівської міської ради 16 сесії 6 скликання «Про Тимчасовий порядок використання території м. Чернігова та скасування рішення міської ради» від 28.12.2011.

Листом від 08.02.2018 № 1 позивач звернувся до відповідача з проханням надати офіційну відповідь щодо обґрунтування зміни категорії з землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення на землі житлової та громадської забудови.

У відповідь Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради листом від 22.02.2018 № 01-08/553 повідомило позивача про те, що зміна цільового призначення може відбуватися із зміною категорії та без зміни категорії. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Враховуючи наведене, за зверненням ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод», рішенням Чернігівської міської ради «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам» від 17.08.2017 № 22/VII-27, йому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення на земельну ділянку, орієнтовною площею 1,5859 га, по проспекту Миру, 194 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду.

У Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ГУ Держгеокадастру від 13.03.2018 № 2135/82-18 щодо спірної земельної ділянки зазначено: категорія земель - землі промисловості; склад угідь - забудовані землі промисловості; форма власності - комунальна; цільове призначення за проектом - 03.15 «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови»; до особливо цінних земель не належить; обмеження на земельній ділянці - відсутні. Необхідності проведення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації - відсутня. Наданий Проект землеустрою відповідає законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам. Зауваження та пропозиції - відсутні, проект - погоджено.

За інформацією з Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ГУ Держгеокадастру від 17.04.2018 вбачається, що спірна земельна ділянка має кадастровий № 7410100000:01:012:0314, належить до категорії земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - 03.15.

За інформацією з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.05.2020 № НВ-7417544502020 спірна земельна ділянка з кадастровим № 7410100000:01:012:0314 належить до категорії земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Дата державної реєстрації земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 27.10.2017, є 06.04.2018. Згідно експлікації земельних угідь земельної ділянки 1,5859 вона включає землі під соціально-культурними об`єктами.

Із клопотанням від 28.04.2018 за № 5 позивач звернувся до відповідача із проханням надати в оренду строком від 2 до 5 років спірну земельну ділянку для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Рішенням Чернігівської міської ради від 31.05.2018 № 31/VII-23 ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5859 га, по проспекту Миру, 194 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду, у зв`язку з порушенням позивачем вимог статті 28 Закону України «Про землеустрій».

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 у справі № 2540/2548/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018, визнано протиправним та скасовано підпункт 9.3 пункту 9 рішення Чернігівської міської ради «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам» від 31.05.2018 № 31/VII-23; зобов`язано відповідача на найближчій сесії розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5859 га, по проспекту Миру, 194 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Листом від 20.03.2019 № 14 позивач звернувся до відповідача, в якому просив при прийнятті рішення врахувати, що товариство просить надати в оренду земельну ділянку з оплатою 1 % ставки на 2-5 років. В приміщеннях, які належать позивачу заплановано створення Виставково-демонстраційного центру. Зазначений проект є некомерційним, має соціально-економічне спрямування.

У відповідь листом від 10.04.2019 № 1401/19/вих Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомило, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди за землі з кодом КВЦПЗ 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови на рівні 12 % нормативної грошової оцінки.

Листами від 22.03.2019 № 01-20/134 та від 04.06.2019 № 01-20/417 відповідач повідомив позивача про те, що питання затвердження проекту землеустрою спірної земельної ділянки було включено до проектів рішень № 40/VIІ та № 42/VIІ відповідно, але не набрало необхідної кількості голосів і було знято з розгляду. Листом від 25.04.2019 № 01-20/203 відповідач повернув позивачу проект землеустрою.

Листом від 03.07.2019 № 42 позивач звернувся до відповідача з проханням включити на найближчу сесію питання щодо затвердження проекту землеустрою спірної земельної ділянки.

Листом від 11.07.2019 № 44 позивач звернувся до відповідача з проханням надати розрахунок сум до сплати за фактичне користування земельними ділянками під об`єктами нерухомості, які належать на праві власності позивачу за 2019 рік.

У відповідь листом від 12.08.2019 № 2047/19/вих/02.08/4375/11/вх/03 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомило, що з тексту листа неможливо визначити, яке фактичне користування земельними ділянками під об`єктами нерухомості.

За змістом витягу з рішення Чернігівської міської ради «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам» від 29.08.2019 № 44/VII-22 із пункту 63 вбачається, що ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:012:0314), площею 1,5859 га, по проспекту Миру, 194 для будівництва та обслуговування інших будівель громадсько: забудови, у зв`язку з тим, що згідно з планом зонування Тимчасового порядку використання території м. Чернігова земельна ділянка відповідає зоні «Виробнича зона з підприємствами IV-V класу санітарної шкідливості виробництв» та ураховуючи наявні в проекті землеустрою правовстановлюючі документи на об`єкти нерухомого майна, які свідчать про належність об`єкти до будівель промисловості, оскільки об`єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці, яка за цільовим призначенням не належить до категорії земель - землі житлової та громадської забудови.

Про зазначене рішення позивача відповідач повідомив листом від 30.08.2019 № 01-20/562.

Також судами встановлені такі обставини.

Рішенням Чернігівської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігів» від 26.01.2017 № 15/VII-18 затверджено зазначену технічну документацію.

Відповідно до Інформаційної довідки про наявність земельних угідь за формою 6-ЗЕМ від 19.12.2012 № 02-07/4499 станом на 01.07.2012, за адресою прос. Миру, 194 землі промисловості складають 6,9307 га.

Згідно із листом ГУ Держгеокадастру від 28.07.2017 № 205/409-17-0.36 спірна земельна ділянка входить до 12-ї економіко-планувальної зони м. Чернігова.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили, що єдиною підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (частина чотирнадцята статті 123 ЗК України). Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 ЗК України, норми статті 123 ЗК України не містять.

Водночас, перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

За позицією судів попередніх інстанцій, земельним законодавством встановлено, що за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури здійснюється зміна цільового призначення земельних ділянок, а віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень.

Щодо аргументів відповідача, що затвердження проекту землеустрою суперечитиме Тимчасовому порядку використання території м. Чернігова і Генеральному плану міста Чернігова, суди попередніх інстанцій з покликанням на правову позицію Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 344/10412/16-а зазначили, що генеральний план, план зонування, детальний план територій не визначає правового статусу земельної ділянки, а є документами, яким повинні відповідати наміри забудови земельної ділянки, а її цільове призначення повинно відповідати містобудівній документації.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

Скаржник не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням норм матеріального права, зокрема частини 1 статті 20, статті 186-1 ЗК України, частини 4 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не враховано план зонування Тимчасового порядку використання території міста Чернігова, вимоги ДК БС 018-2000 щодо приналежності будівель, та процесуального права, зокрема статті 242 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Стверджує, що суди попередніх інстанцій застосували норму права статті 24, 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 809/963/16.

Також наполягає на необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема щодо застосування статті 123, 186-1 ЗК України, оскільки розглядаючи справу по суті, суди попередніх інстанцій надали оцінку лише процедурній стороні оформлення земельної ділянки у користування - наявність звернення суб`єкта господарювання та розробленого проекту землеустрою, але не врахували обставини чи може бути передана земельна ділянка суб`єкту господарювання з тим цільовим призначенням, яке товариство визначає на власний розсуд (що суперечить містобудівній документації).

Вважає, що спірним питанням в цій справі є визначення цільового призначення земельної ділянки по проспекту Миру,194, у м. Чернігові.

Акцентує увагу на тому, що на підставі свідоцтва про право власності у позивача на праві власності перебувають саме промислові об`єкти нерухомості - корпус 4 -будівля цеху шестерень з прибудовою; корпус 6-адмінбудівля, літейний цех, агрегатна дільниця, шихтовий двір з прибудовами. Також за відомостями інформаційної довідки Управління Держкомзему у м. Чернігові від 19.12.2012 № 02/-07/4499 станом на 01 липня 2012 року земельна ділянка за адресою по проспекту Миру 194, загальною площею 6,9307 га, яка попередньо використовувалась ПАТ «Чернігівський ремонтно-механічний завод «Жовтневий молот» (відчужувачем об`єктів нерухомого майна-корпуси 4 та 6) належить до земель промисловості.

Вважає, що прийняття рішення про надання в оренду земельної ділянки із земель державної та комунальної власності є не обов`язком органів державної влади чи місцевого самоврядування, а їхнім правом.

Стверджує, що наданий проект землеустрою та документи права власності на об`єкти нерухомого майна, які були надані до Чернігівської міської ради та додані до матеріалів справи не підтверджують розміщення на земельній ділянці по проспекту Миру,194, м. Чернігів, соціально культурних об`єктів, а також приналежність об`єктів нерухомості до групи 007 «землі під житловою забудовою» чи до групи 008 «землі під громадською забудовою» в цілому.

За позицією позивача, скаржник плутає поняття зміна цільового призначення вже сформованої земельної ділянки та місцезнаходження земельної ділянки на землях промисловості згідно Тимчасового порядку використання території м. Чернігова, також посилання скаржника на статтю 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є недоречним до цих правовідносин, оскільки мова не йде про зміну цільового призначення, а мова йде про формування нової земельної ділянки, яка до проекту землеустрою позивача не мала іншого цільового призначення.

Стверджує, що стаття 186-1 ЗК України не має відношення до повноважень відповідача. Водночас відповідач ставить під сумнів висновки Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 27.12.2017 № 01-24/779 та ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 13.03.2018 № 2135/82-18, які є чинними та відповідно до яких останні не заперечують щодо передачі такої земельної ділянки в оренду.

Вважає покликання скаржника на висновки у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 809/963/16 недоречним, оскільки правовідносини не є подібними.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги в межах касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд встановив таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 10 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною третьою статті 24 Закону № 280/97-ВР визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Частиною першою статті 59 Закону № 280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону № 280/97-ВР).

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (часина перша статті 3 ЗК України).

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

За приписами статті 5 ЗК України, земельне законодавство базується на таких принципах: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; г) забезпечення раціонального використання та охорони земель; ґ) забезпечення гарантій прав на землю; д) пріоритету вимог екологічної безпеки.

Пунктами «а»-«в» статті 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України (частини перша, друга, третя статті 123 ЗК України).

Згідно частин першої, другої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 (далі по тексту - Постанова № 1051), державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Відповідно до частини шостої статті 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Отже, зміст наведених норм права свідчить, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у користування юридичних осіб, а саме:

1) подання юридичною особою клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання дозволу на розробку проекту землеустрою;

2) отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання юридичною особою погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у користування або рішення про відмову переданні земельної ділянки у користування.

Водночас, підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (частина тринадцята статті 123 ЗК України).

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 123 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

За позицією судів попередніх інстанцій, єдиною підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (частина тринадцята статті 123). Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 123 ЗК України не містять.

Водночас, перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Так, дійсно перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту, проте на відмінну від статті 118 ЗК України (порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами), стаття 123 ЗК України (порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування), а саме частина 13 (в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення) передбачає право суб`єкта владних повноважень відмовити і на етапі затвердження проекту землеустрою з підстав невідповідності вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року у справі № 2540/2548/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року, відповідача було зобов`язано на найближчій сесії розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5859 га, по проспекту Миру, 194 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

На виконання зазначеного рішення відповідач повторно розглянув питання затвердження проекту землеустрою, поданого ТОВ «Творчій кластер «Ремзавод» та відмовив у його затвердженні у зв`язку з тим, що згідно з планом зонування Тимчасового порядку використання території м. Чернігова земельна ділянка відповідає зоні «Виробнича зона з підприємствами IV-V класу санітарної шкідливості виробництв» та ураховуючи наявні в проекті землеустрою правовстановлюючі документи на об`єкти нерухомого майна, які свідчать про належність об`єктів до будівель промисловості, оскільки об`єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці, яка за цільовим призначенням не належить до категорії земель - землі житлової та громадської забудови.

За змістом частини 1 статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 01 липня 2012 року спірна земельна ділянка має цільове призначення - землі промисловості, що підтверджується Інформаційною довідкою про наявність земельних угідь за формою 6-ЗЕМ від 19.12.2012 № 02-07/4499.

Позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки було надано для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови. Заплановане використання нерухомого майна після реконструкції: корпус 4 - виставкова та інша громадська діяльність, корпус 6 - культурно-виставковий розважальний центр та інша громадська діяльність.

Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності (далі також Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Статтею 8 цього Закону передбачено, що планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

У статті 1 Закону № 3038-VI наведено терміни, які вживаються в наступному значенні:

генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;

план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Згідно із частиною першою статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Положеннями статті 18 цього Закону передбачено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що Законом № 3038-VI передбачено розроблення Плану зонування території (далі - зонінгу) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Зонінг населеного пункту створюється, зокрема, з метою регулювання планування та забудови територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Основною задачею зонінгу є визначення меж зон (підзон) однорідних видів та умов використання на території населеного пункту і встановлення, диференційовано по зонах (підзонах), містобудівних регламентів. Водночас зміст зонінгу повинен конкретизуватися з урахуванням місцевих особливостей та рішень органів місцевого самоврядування у сфері містобудівної діяльності, будівництва, благоустрою території.

Типові вимоги до складу та змісту Зонінгу населеного пункту встановлювалися у "Настанові про склад та зміст плану зонування території (Зонінг)" ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011.

Згідно із пунктом 4.7 ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 основним документом Зонінгу є схема зонування, яка розробляється в цифровій формі у місцевій системі координат, прив`язаній до державної системи координат, що дозволяє формувати її електронне зображення або отримувати її аналоговий документ на паперових носіях необхідного масштабу.

На схемі зонування територія населеного пункту поділяється на територіальні зони, для кожної з яких встановлюється містобудівний регламент.

Як зазначено судами попередніх інстанцій, те, що спірна земельна ділянка відповідає зоні В-2 «Виробнича зона з підприємствами IV-V класу санітарної шкідливості виробництв» підтверджується витягом з Плану зонування Тимчасового порядку використання території м. Чернігів, затвердженого рішенням Чернігівської міської ради 16 сесії 6 скликання «Про Тимчасовий порядок використання території м. Чернігова та скасування рішення міської ради» від 28.12.2011.

Відповідно до частин першої, другої статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Таким чином, земельним законодавством встановлено, що за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури здійснюється зміна цільового призначення земельних ділянок, а віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень.

За змістом статті 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Згідно із статтею 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Статтею 66 ЗК України передбачено, що до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння.

Статтею 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858-IV) визначено, що проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Відповідно до приписів статті 50 Закону № 858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент звернення товариства із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та розробку проекту, земельна ділянка не була сформована.

Водночас судами попередніх інстанцій встановлено, що у висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ГУ Держгеокадастру від 13.03.2018 № 2135/82-18 щодо спірної земельної ділянки зазначено: категорія земель - землі промисловості; склад угідь - забудовані землі промисловості; форма власності - комунальна; цільове призначення за проектом - 03.15 «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови».

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель, пунктами 1.2 та 1.4 якого визначено, що код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі; КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Згідно з розділом ІІ Класифікації видів цільового призначення земель вирізняють такі види цільового призначення:

«Секція J» землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення Землі промисловості (землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд).

Секція B «землі житлової так громадської забудови»:

02 землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва);

03 землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування).

В свою чергу 03.15 «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови».

За такого правового регулювання, колегія суддів наголошує, що земельні ділянки використовуються лише за цільовим призначенням, зміна цільового призначення земельної ділянки здійснюється на підставі проекту землеустрою щодо його зміни.

Отже, шляхом формування нової земельної ділянки позивач намагається змінити основне цільове призначення земельної ділянки та статус будівель, які перебувають у його власності.

Верховний Суд критично оцінює покликання судів попередніх інстанцій та позивача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справа № 344/10412/16-а, оскільки встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин є різними, це виключає подібність спірних правовідносин у цих справах зі справою, що переглядається.

Так, у постанові Верховного Суду у справі № 344/10412/16-а ключовим правовим питанням у справі є правильність зміни цільового призначення спірної земельної ділянки - з "влаштування спортивного майданчика (мініфутболу, волейбол, баскетбол)" на "будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд" вже сформованої земельної ділянки з цільовим призначенням 07.02 для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту, категорія земель - землі рекреаційного призначення, вид використання - для влаштування спортивного майданчика (мініфутболу, волейбол, баскетбол).

Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права при ухваленні судових рішень, а тому Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 341, 345, 351, 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Чернігівської міської ради задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі № 620/3030/19 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Творчій кластер «Ремзавод» до Чернігівської міської ради, треті особи: Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін

Я.О. Берназюк

А.А. Єзеров