Вирок

від 02.11.2023 по справі 389/3934/21

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.11.2023

ЄУН 389/3934/21

Провадження №1-кп/389/333/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 листопада 2023 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021121020000537 від 15.07.2021 року, стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коханівка Знам`янського району Кіровоградської області, громадянина України, українця, з середньою технічною освітою, пенсіонера, вдівця, утриманців не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_6 скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, за наступних обставин.

15.07.2021 близько 11.15 год. ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2101», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в денну пору доби по проїжджій частині вулиці Перспективна в смт. Знам`янка Друга м. Знам`янка Кропивницького району Кіровоградської області у напрямку м. Кропивницький.

Наближаючись до перехрестя з вулицею Шевченка, в порушення вимог п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України (надалі ПДР України), ОСОБА_6 неуважно стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого не помітив, що до даного перехрестя у зустрічному напрямку наближався мотоцикл «LIFAN LF200-10BV», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 .

Перебуваючи безпосередньо на перехресті вулиць Перспективна та Шевченка в смт. Знам`янка Друга м. Знам`янка Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_6 , в порушення вимог п.10.1 ПДР України, не впевнившись в безпеці свого маневру, почав виконувати розворот керованого ним автомобіля, під час чого створив загрозу безпеці дорожнього руху та, в порушення вимог п.16.13 ПДР України, під час розвороту не надав переваги в русі мотоциклісту ОСОБА_4 , який рухався у зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого між автомобілем «ВАЗ 2101», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоциклом «LIFAN LF200-10BV», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 відбулось зіткнення.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди мотоцикліст ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, перелому пірамідки лівої скроневої кістки, струсу головного мозку, розриву лівої барабанної перетинки, невропатії лицевого нерву зліва, вираженого пара парезу зліва, ротаційного підвивиху першого шийного хребця, перелому середньої третини лівої ключиці зі зміщенням уламків, рани статевого члену, забою калитки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №740 від 26.10.2021, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя в момент спричинення.

Згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи по дослідженню обставин дорожньо-транспорної пригоди №СЕ-19/112-21/10029-ІТ від 23.11.2021 в причинному зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди знаходяться невідповідні дії водія ОСОБА_6 вимогам п.п.2.3 (б), 10.1 та 16.13 ПДР України.

Таким чином, ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, тобто скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

? Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286КК України не визнав,а самез приводуподій щосталися такваліфікації скоєногозлочину,вважає виннимв ДТПпотерпілого усправі ОСОБА_4 . Крімтого,вказав,що дійсно15.07.2021року рухавсяпо головнійдорозі у бікм.Кропивницього,згадав,що йомунеобхідно доаптеки,яка знаходилисяз правогобоку,тому здійснив розворотна перехресті,при цьому включившиі поворот,але відразу відчувудар,який прийшовсяв переднєколесо автомобіля.Крім того,зазначив,що ОСОБА_4 їхав побруківці повул.Шевченка,від удару,останній перелетівчерез машину,через капоті зачепивлобове скло,і зупинився.Також побачив,що змотоцикла ллєтьсябензин. Бачивяк ОСОБА_4 лежав,потім попивводу.Також вказує,що приїздивдо ньогов лікарнюта давпотерпілому 6000грн.і відремонтували йогомотоцикл.Винуватим себене вважає. Цивільні позови ані потерпілого ані прокурора в інтересах лікарні не визнає.

Допитаний потерпілий у справі ОСОБА_4 надав суду показання, відповідно до яких 15.07.2021 року повертався із Кропивницького до м. Знам`янка. Рухався на мотоциклі «LIFAN LF200-10BV», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , по головній дорозі, а доїхавши до сел. Знам`янка зменшив швидкість, оскільки знає, що це селище і хтось може вибігти на дорогу. Метрів за 70 побачив, що на його смугу, йому на зустріч рухається якийсь автомобіль, тому почав гальмувати, але зрозумів, що мотоцикл повністю не зупиниться, і щоб уникнути зіткнення, почав з`їжджати у бік вправо, а жигулі їхали прямо. Він не бачив, що автомобіль розвертався, а він був на смузі свого руху. Потім відчув удар, який прийшовся на переднє праве крило. Від такого перелетів через автомобіль. Далі якийсь період часу не пам`ятає, оскільки втратив свідомість. Коли прийшов до тями, свідки розповіли, що посадили його, і біля нього вже був слідчий. Стверджує, що момент небезпеки від іншого транспортного засобу зрозумів метрів за 50 від нього, і прийняв рішення гальмувати. Іхав зі швидкістю близько 50км/год Не заперечує того факту, що ОСОБА_6 приходив зі своїм зятем до нього у лікарню та принесли йому 6000 грн., які відділи при медсестрі хірургічного відділення. Крім того, зазначив, що ОСОБА_6 казав, що і далі буде відшкодовувати кошти, витрачені на лікування, а його зять пообіцяв відремонтувати мотоцикл. В подальшому коли дізнався, що його будуть оперувати, і йому лише на операцію, не включаючи медикаментів, потрібно 5000 грн., зателефонував зятю обвинуваченого. Проте, той передав йому слова ОСОБА_6 , а саме, що більше допомоги не буде. В лікарні він перебував більше 3 місяців. Претензій з приводу мотоцикла не має, оскільки його відремонтували. Крім того, йому довелося звернутися за правничою допомогою, яка коштує 10000 грн. Тому ним подано до обвинуваченого цивільний позов, в якому він просить стягнути з останнього 10574,93 грн. витрат на лікування, моральну шкоду, яку він оцінює в 14000 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн., які просить стягнути на його користь з обвинуваченого при ухваленні вироку суду. На додаткове питання захисника обвинуваченого відповів, що його гальмівний шлях був близько 4-5 м, проте мотоцикл повністю не зупинився, він гальмував з того моменту як побачив переднє праве крило автомобіля, який рухався йому на зустріч, машину побачив метрів за 50-60, після гальмування, з`їхав на праве узбіччя дороги, де і відбулося зіткнення з автомобілем. Ще раз чітко відповів, що їхав по головній дорозі з Кропивницького.

Попри невизнання ОСОБА_6 своєї вини в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, вину останнього встановлено судом і підтверджується, показами потерпілого, свідків, дослідженими матеріалами кримінального провадження, а саме:

- витягом з ЄРДР від 15.07.2021 року, в якому йдеться про внесення даних, а саме про дорожньо-транспортну пригоду по вул. Перспективна в смт. Знам`янка Друга м. Знам`янка Кропивницького району Кіровоградської області у напрямку м. Кропивницький, згідно з яким водій транспортного засобу ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 неуважно стежив за дорожньою обстановкою, не помітив що до даного перехрестя у зустрічному напрямку наближався мотоцикл ««LIFANLF200-10BV»,державний реєстраційнийномер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок чого між ними відбулося зіткнення. Врезультаті ДТП мотоцикліст ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, перелому пірамідки лівої скроневої кістки, струсу головного мозку, розриву лівої барабанної перетинки, невропатії лицевого нерву зліва, вираженого пара парезу зліва, ротаційного підвивиху першого шийного хребця, перелому середньої третини лівої ключиці зі зміщенням уламків, рани статевого члену, забою калитки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №740 від 26.10.2021, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя в момент спричинення, з вказаного реєстру вбачається, що вказане кримінальне правопорушення кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України (т.2 а.с.2);

- рапортом від 15.07.2021, зареєстрованим ЄО №5950 як: ДТП з травмованими, з якого вбачається, що 15.07.2021 об 11.17 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що на перехресті вулиць Перспективна та Шевченка в смт Знам`янка Друга сталася ДТП з травмованими між автомобілем ВАЗ 2101, д.н.з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 та мотоциклом LIFANLF200-10BV»,д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 .В ходіДТП ОСОБА_4 каретою ШМДдоставлено доміської лікарнівм.Лисенка,наявність тілеснихушкоджень невідома.В данійподії вбачаютьсяознаки кримінальногохарактеру (т.2 а.с.3);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.07.2021 із схемою ДТП та фототаблицею, в якому зафіксовано обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася на перехресті вулиць Перспективна та Шевченка в смт Знам`янка Друга, під час якої оглянуто та встановлено місце ДТП, елементи вулиці, дороги, проїзна частина, вид та стан покриття (на момент ДТП та під час огляду), дорожня розмітка, спосіб регулювання на ділянці дороги, умови освітленості, наявність приладів відео спостереження на місці ДТП та за напрямками руху, загальна видимість та конкретна видимість з робочого місця водія, об`єкти що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху, наявність слідів, що свідчать про переміщення об`єктів, огляд транспортних засобів, локалізацію пошкоджень на транспортних засобах, наявність характерних для даного ДТП слідів і інших речових доказів, завантаження транспортного засобу на момент огляду, гальмові системи, рульове керування, колеса та шини, зовнішні світлові прилади, сигнал, склоочисники, склообмивачі, дзеркала заднього вигляду, наявність на склі предметів або покриття, які обмежують оглядовість з місця водія і погіршують його прозорість, локалізацію пошкоджень та слідів конкретної взаємодії, нашарувань, відшарувань речовин на ТЗ, сліди шин, інші сліди на дорожньому покритті, ознаки напрямку руху транспортного засобу, наявність відокремлених від транспортного засобу частин, деталей та інших об`єктів, наявність на місці ДТП слідів контактної взаємодії ТЗ з навколишніми об`єктами, предметами, вилучені речі та документи (т.2 а.с.4-12);

- довідкою приймального відділення КП «Знам`янська міська лікарня імені А.В. Лисенка» Знам`янської міської ради», в якій йдеться, що 15.07.2021 в результаті ДТП ОСОБА_4 доставлено каретою швидкої допомоги (т.2 а.с.17);

- результатами тестів на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме алкотестера «Драгер алкотест 6810», за якими, водії ОСОБА_6 та ОСОБА_4 були тверезі, результати тесту склали 0,00 проміле (т.2 а.с.18);

- висновком експерта №740 від 26.10.2021, оформленого за результатами проведення судово-медичної експертизи по медичних документах ОСОБА_4 , в якому йдеться, що на тілі ОСОБА_4 мались тілесні ушкодження у вигляді: а) закритої черепно-мозкової травми: перелому пірамідки лівої скроневої кістки, струсу головного мозку, розриву лівої барабанної перетинки; невропатії лицьового нерву зліва, вираженого пара парезу зліва; ротаційного підвивиху першого шийного хребця; б) перелому середньої третини лівої ключиці зі зміщенням уламків; в) рани статевого члену, забою калитки. Вищевказаний комплекс тілесних ушкоджень утворився від дії тупого (их) предмету (ів), міг утворитись в строк вказаний в постанові та має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя в момент спричинення, згідно п.2.1.3 б. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6. Локалізація та розташування тілесних ушкоджень, які мали місце у ОСОБА_4 , саме ушкодження кісток черепу, ротаційних підвивих шийного хребця,ушкодження в ділянці зовнішніх статевих органів,зазвичай виникають у водія мотоцикла при зіткненні мотоцикла з перепоною (т.2 а.с.21-23);

- протоколом проведення слідчого експерименту, схемою ДТП та фототаблицею від 15.11.2021, за участю ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_8 , під час якого ОСОБА_4 детально розповів про ДТП, під час якого йому завдано тяжкі тілесні ушкодження (т.2 а.с. 24-27);

- висновком експерта, оформленого за результатами інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/112-21/10029-ІТ від 23.11.2021, в якому зазначено, що в дорожній обстановці, що склалася, водій мотоцикла LIFAN LF200-10BV», д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_4 в момент виникнення небезпеки для його руху повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 та 12.4 ПДР. Водій мотоцикла «LIFAN LF200-10BV» ОСОБА_4 в даній ситуації, по заданих вихідних даних, не мав у своєму розпорядженні технічної можливісті зупинити керований ним мотоцикл до місця зіткнення і тим самим не мав можливості уникнути ДТП, при русі з припустимою швидкістю в умовах населеного пункту. Водій а/м «ВАЗ 2101» ОСОБА_6 , в даній дорожній ситуації при виконанні маневру повороту на ліво на нерегульованому перехресті повинен був керуватися вимогами п.п.2.3(б), 10.1 та 16.13 ПДР. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «ВАЗ 2101» ОСОБА_6 виконуючи вимоги п.п. 2.3 (б), 10.1 та 16.13 ПДР, мав у своєму розпорядженні технічну можливість не створювати умов, які в подальшому призвели до ДТП. В причинному зв`язку з виникненням даної ДТП, з технічної точки зору, знаходились невідповідність дій водія а/м «ВАЗ 2101» ОСОБА_6 вимогам п.п. 2.3 (б), 10.1 та 16.13 ПДР України (т.2 а.с.21-33).

Показами свідків:

Свідок ОСОБА_9 показав суду, що знає як потерпілого так і обвинуваченого знає, один однму ніким не доводяться. Не пам"ятає точної дати, бо це було давно, пора року - тепла. Крім того, доповнив, що обвинувачений їхав попереду нього на відставі 300х метрів, тобто у попутному напрямку. Також бачив, як зі сторони м. Кропивницького у зустрічному напрямку рухався мотоцикл з невеликою швидкістю. На перехресті обвинувачений почав різко виконовати розворот. Зупинився і побачив як мотоцикл врізався в автомобіль, а мотоциклист перелетів через авто і почав "харчати".

Свідок ОСОБА_10 показав суду, що пам`ятає, що того дня він разом зі своїм тестем приїхали з рибалки. Його будинок розташований неподалік місця аварії, а саме через 4 будинку. Почувши грохіт, вийшов на вулицю та побачив багато людей, але сам момент ДТП не бачив. Крім того, побачив, що там лежав мотоцикл і мотоцикліст, який був в шоломі, допомогі останнньому розтебнути пасок. Також і побиту машину, яка була розташована задньою застиною до мотоцикла і гальний шлях останнього. Також вказав, що його запросили в якості понятого, тому був присутній при скаданні схеми ДТП. Хто викликикав шивдку та поліцію не знає. Потерпілий деякий час був без свідомості. Водій автомобіля дуже хвилювався та перебував у шоці від того, що трапилося. Також зазначає, що був гальмівний шлях, але яким він був, не пам`ятає. Удар прийшовся на передню частину автомобіля, а саме ближче до передньої частини, бампер був пошкоджений. Покриття дороги було сухе.

Допитано і ОСОБА_11 , який є слідчим Знам`янського ВП ГУНП та який у свою чергу зазначив, що 15.07.2021 року надійшов виклик про ДТП, тому виїхав на місце пригоди, яка трапилася на перехресті вулиць Перспективної та Шевченка у с. Знам`янка. Прибувши на місце ДТП побачив на, що проїжджій частині знаходиться автомобіль, а на прилеглій до дороги ділянці - мотоцикл. Місце зіткнення визначається за спеціальною методикою, на дорозі був слід гальмування мотоцикла та бите скло. Під час огляду місця події велася фіксація. Під час складання схеми ДТП ОСОБА_6 був присутній, проте зауваження не мав. Також були свідки, яких опитаноі їх покази зафіксовано. Крім того, зазначив, що точно не знає чи переміщувалися транспортні засоби на дорозі. Гальмівний шлях мотоцикла підтверджує напрямок руху транспортних засобів. Слід гальмування був визначений. Транспортні засоби були в одному напрямку руху. Стан обвинуваченого був свідомий, а потерпілого допитував у лікарні.

Свідок ОСОБА_12 показав, що обвинувачений є чоловіком його тещі. Момент ДТП не бачив, а приїхав на місце пізніше, це було десь в обідній час. Вже після ДТП, він разом з обвинуваченим їздив до потерпілого у лікарню, щоб з`ясувати, що останньому необхідно. Дали потерпілому 6000 грн. і той написав розписку, що претензій не має. Також відремонтував йому мотоцикл, ремонт якого обійшовся приблизно 13000 грн. В подальшому потерпілий зателефонував та просив, ще грошей. Також зазначив, що після ДТП, тесть пояснив, що він розвертався до аптеки коли їхав у бік м. Кропивницького зі Знам`янки. Мотоцикл їхав у другому ряді. ОСОБА_6 не вважає себе винним, а шкоду відшкодував, бо не хотів судитися. Також доповнив, що в якості свідка, його не запрошували.

Експерт ОСОБА_13 надав суду пояснення, що є експертом НДКЦ Кіровоградської області та проводив експертизу у даній справі про ДТП лише стосовно заданих слідчим питань, за якими і працював. Під час проведення експертизи ніяких клопотань ніхто не заявляв, наданих даних для експертизи було достатньо. Про гальмівний шлях мотоцикла було зазначено у вихідних даних постанови та користувався Схемою ДТП. Чи брав до уваги світлини, що знаходилися в матеріалах справи, не пам`ятає. Виконуючи експертизу повністю досліджував всі матеріали кримінального провадження. Все вивчав, аналізував, а вихідні дані брав з постанови слідчого.

Докази, покладені судом в обгрунтування вироку, отримані відповідно до діючих процесуальних правил.

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи в сукупності всі докази по даному кримінальному провадженню, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_6 доведеною, а його дії правильно кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України, за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тілесні ушкодження.

Призначаючи ОСОБА_6 покарання суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську Конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.2 цієї статті Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Відповідно до вимог ст.65 КК України та роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів і повинно відповідати принципам законності, справедливості, обґрунтованості і гуманізму.

Принцип гуманізму у кримінальному праві - це не лише гуманне ставлення до особи, яка вчинила злочин, але і в першу чергу до потерпілого і до встановлених суспільством непорушних правил суспільних відносин. Тому, при призначенні покарання суд повинен належним чином врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особливості конкретного злочину, обставини та спосіб його вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, та взяти до уваги інтереси потерпілих, які зазнали шкоди.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації таке покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

Призначаючи покарання у кримінальному провадженні, залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме перевихованню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання в цілому.

Згідно з положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду 23.12.2005 року №14«Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», п.20: При призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 ККсуди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Зважується, крім того, на висновки з приводу пропорційності покарання тяжкості правопорушення, висловлені ЄСПЛ в своїх рішеннях, зокрема, у рішеннях по справах Souring v. UK, Shvydka v.Ukraine, Tammer v.Estonia, - за змістом яких захід, що застосовується до порушника має бути пропорційним переслідуваній меті, засудження та покарання порушника не мають бути непропорційними законній меті і підстави, якими керуються національні суди, мають були відповідними і достатніми для виправдання такого втручання.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003№ 7«Про практику призначення судами кримінального покарання» (далі постанова Пленуму) вказано, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом, в тому числі і менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилоговіку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік,стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Згідно зі ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Проте, в даному випадку, суд не вбачає підстав для застосування ст.69 КК України при призначенні покарання обвинуваченому, проте враховуючи похилий вік останнього та ч.2 ст.88 КК України, згідно з якою при призначенні покарання. Суд може визнати такими, що пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Також судом враховано, що відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а внаслідок порушення ОСОБА_6 ряду пунктів Правил дорожнього руху України, людина отримала тяжкі травми.

Обираючи вид та строк покарання обвинуваченому, суд враховує, що порушення ОСОБА_6 вимог Правил дорожнього руху, що вимагають від водія перед перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, перебуває у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали.

Оскільки дії ОСОБА_6 полягають в грубому порушенні Правил дорожнього руху, які він як водій повинен неухильно виконувати, оскільки його право на керування транспортним засобом з іншого боку накладає на нього обов`язок користуватися вказаним правом без завдання шкоди правам інших осіб. В даному випадку порушення обвинуваченим, обов`язку дотримуватися Правил дорожнього руху призвело до тяжких тілесних ушкоджень отриманих потерпілим ОСОБА_4 .

Обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_6 , суд відносить часткове відшкодування потерпілому майнової шкоди в розмірі 6000 грн., ремонт мотоциклу, що підтверджено показами і самого потерпілого.

Тому, з урахуванням ч.2 ст.66 КК України, суд вважає за необхідне визнати обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , похилий вік обвинуваченого, який вразі відбування останнім покарання в умовах ізоляції від суспільства, може негативно вплинути на стан здоров`я останнього.

Обставин, які відповідно до положень ст.67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_6 , судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене та вимоги чинного законодавства, суд, при призначенні покарання ОСОБА_6 враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушеня, який закон класифікує як тяжкий злочин, спосіб його вчинення з необережності, наслідки,що насталивнаслідок йоговчинення,зокрема отриманнятяжких тілеснихушкоджень потерпілим,особу обвинуваченого, якийє раніше не судимий,тобто впершепритягується довідповідальності, іє особоюпохилого віку,має повних79років, позитивну характеристику стосовно обвинуваченого, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Також взято до уваги і досудову доповідь, в якій йдеться, про інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_6 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства в т.ч. окремих осіб.

Такожвраховано ічасткове відшкодуванняшкоди таремонт транспортногозасобу,що незаперечується ісамим потерпілим,наявність обставини,які пом`якшують та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільствав даному випадку можливе.

Окрім цього, приймаючи до уваги тяжкість вчиненого злочину, а також виходячи з вимог закону про застосування додаткової міри покарання за вчинений злочин та враховуючи тяжкість наслідків та обставин дорожньо-транспортної пригоди, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами стороком на 3 роки, передбачений санкцією ч.2 ст.286 КК України.

Згідно з ч.1ст.129КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов, в якому останній просить стягнути на його користь шкоду завдану злочином, а саме витрати на лікування в сумі 10574,93 грн., моральну шкоду в сумі 14000 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

В обґрунтування матеріальної шкоди в якості доказів потерпілим надано чеки з аптек про придбання ліків, підрахунок яких співпадає з заявленою сумою шкоди завданої злочином, тобто витрат ОСОБА_4 на лікування в розмірі 10574,93 грн., тому в цій частині позов потерпілого підлягає задоволенню.

В обгрунтування моральної шкоди потерпілий зазначив, що в результаті отриманих від ДТП тілесних ушкоджень, він тривалий час знаходився на лікуванні, у зв`язку з чим не працював та не отримував дохід. Крім того, йому заподіяно непоправну моральну шкоду, яка виявилась у моральних стражданнях, а саме у вигляді негативних емоцій і сильних психологічних переживань, а безпосередньо отримані тілесні ушкодження, потягли за собою розлад здоров`я, і саме внаслідок ЗЧМТ, він відчуває сильні головні болі під час розумових навантажень та під час зміни погодних умов, що призводить до носових кровотеч, а також ДТП призвело до порушення його психоемоційного стану. Крім того, внаслідок ДТП та отримання тілесних ушкоджень, у нього порушився звичайний життєвий устрій, оскільки перебування кримінального провадження у суді та необхідність явки до суду за кожним викликом, позначилася на його репутації та авторитеті серед оточуючих, виникли психотерапевтичні фактори, що стали джерелом негативних емоцій і переживань. У зв`язку з зазначеним, оцінює свою моральну шкоду в розмірі 14000 грн. Яку з урахуванням викладеного суд вважає доведеною та такою, що підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого у повному обсязі, в розмірі 14000 грн.

Крім того, оскільки потерпілий не є фахівцем у галузі права, у зв`язку з даними подями був змушений звернутися за допомогою до адвоката, якому за надання правничої допомоги ним сплачено 10000 грн., які потерпілий просить стягнути з обвинуваченого на його користь.

Крім того, прокурором подано позов в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Знам`янська міська лікарня ім. А.В. Лисенка» Знам`янської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_6 витрат, понесених лікарнею на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4 в розмірі 13003 грн. 38 коп., в підтвердження яких прокурором надано розрахунок вартості ліжко-дня КНП «Знам`янська міська лікарня імені А.В. Лисенко» Знам`янської міської ради, згідно з яким вартість лікування ОСОБА_4 за 29 днів склала 13003,38 грн. У зв`язку з чим позов прокурора і інтересах держави підлягає задоволенню в повному обсязі.

Статтею 1166ЦК України визначено, що майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимогст.1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, які мають значення для вирішення справи. Зокрема, такі докази можуть бути письмовими, речовими і електронними.

Згідно зі ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

За правилами ч. 1, ч. 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Положеннями ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 Постанови Пленуму).

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Положеннями ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_6 потерпілий ОСОБА_4 дійсно зазнав фізичних та моральних страждань, пов`язаних із настанням невідворотних наслідківпісля ДТП.

Отже, внаслідок винних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_4 завдано майнову та моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню на його користь.

Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд враховує обставини справи, характер та обсяг страждань, яких зазнав потерпілий, характер немайнових втрат, зокрема, враховує глибину душевних та фізичних страждань, яких зазнав останній у зв`язку з отриманими фізичними та моральними травмами, а також необхідністю зміни свого звичайного способу життя. При цьому, судом зауважується, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілого, і не повинен призводити до його безпідставного збагачення та у жодному разі не може вважатися покаранням винної особи. З урахуванням викладеного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що пропорційною компенсацією моральних страждань потерпілого є відшкодування обвинуваченим спричиненої моральної шкоди у заявленому потерплим розмірі, а саме в сумі зазначеної потерпілим.

Вирішуючи позовні вимоги потерпілого про стягнення з ОСОБА_6 на його користь в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн., суд бере до уваги те, що питання розподілу процесуальних витрат чітко визначено главою 8 КПК України.

Відповідно до ст.118 КПК України, процесуальні витрати складаються із: 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів, виготовленням дублікатів і копій документів.

Згідно з ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою (частина перша статті 126 КПК України).Ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, зокрема, про те, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі (пункт 13 частини першої статті 368 КПК України).Сторони кримінального провадження, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі мають право оскаржити судове рішення щодо процесуальних витрат, якщо це стосується їхніх інтересів (частина друга статті 126 КПК України).Питання про розподіл процесуальних витрат за результатами судового розгляду у кримінальному провадженні вирішується, у тій справі, в якій вони були понесені, за правилами КПК України. Якщо це питання не було вирішене судом, сторони кримінального провадження, свідок, експерт, спеціаліст і перекладач мають можливість оскаржити в цій частині ухвалене у справі судове рішення в апеляційному та касаційному порядку. А тому такі витрати не можуть бути стягнуті з обвинуваченого за позовом, поданим за правилами цивільного судочинства (постанова ВП ВС від 21.1.2018 справа№462/6473/16-ц, провадження №14-400 цс18).

Відповідно до припису ч.5 ст.128 КПК України, ст.134 ЦПК України передбачається вимога до кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. Наслідком невиконання цього обов`язку є право суду відмовити у відшкодуванні судових витрат, крім витрат на сплату судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону в доведенні іншої фактичної суми судових витрат, що підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. У разі істотного збільшення або зменшення заявленої до відшкодування суми судових витрат порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком сторона повинна довести неможливість передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку або поважність причин зменшення суми.

Виходячи із змісту статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.48 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 січня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог відшкодування таких витрат.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України визначено, що процесуальні витрати, окрім інших, складаються з витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а отже і витрати на правову допомогу.

Тому, понесені потерпілим ОСОБА_4 процесуальні витрати, а саме витрати на правову допомогу в розмірі 10000 гривень, що підтверджується наданим договором про надання (правничої) правової допомоги від 14.09.2021 підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 .

За правилами ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи, що арештоване майно не підлягає конфіскації за цим вироком, тому суд вважає за можливе, накладений ухвалою слідчого судді Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19.07.2021 арешт, скасувати.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню за проведення судових експертиз в загальній сумі 1201 грн. 34 грн. необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Речові докази у кримінальному провадженні вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно доч.15ст.615КПК Українив умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення. Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання звільнити з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст.76 КК України, на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Комунального некомерційного підприємства «Знам`янська міська лікарня ім. А.В. Лисенка» Знам`янської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину 13003 (тринадцять тисяч три тисячі) грн. 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 , майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 10574 (десять тисяч п`ятсот сімдесят чотири) грн. 93 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 , моральну шкоду в розмірі 14000 (чотирнадцять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_6 накористь ОСОБА_4 витрати направничу допомогув розмірі10000(десятьтисяч)грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/112-21/10029-ІТ від 23.11.2021, в розмірі 1201 (одна тисяча двісті одна) грн. 34 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області на автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_14 , зареєстрованому за адресою АДРЕСА_2 , яким фактично користується ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований та проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , який вилучений протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.07.2021 року та визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, скасувати.

Арешт, накладений на мотоцикл LIFAN LF200-10BV, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_15 , зареєстрованому за адресою АДРЕСА_3 , яким фактично користується ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований та проживаючий за адресою АДРЕСА_4 , який вилучений протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.07.2021 року та визнаний речовим доказом у кримінальнному провадженні, скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні - автомобіль марки ВАЗ 2101,реєстраційний номер НОМЕР_1 , та мотоцикл LIFAN LF200-10BV, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вилучені 15.07.2021 в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди , які передані на зберігання відповідальним особам, залишити останнім. ( постанова про визнання предметів (речей), речовими доказами та долучення їх кримінального провадження від 15.07.2021 року).

Вирок може бути оскаржений, до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області, протягом 30 днів з дня його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Знам`янського

міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1 .