Справа № 703/3489/23
2/703/1090/23
УХВАЛА
01 листопада 2023 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Биченка І.Я.
за участю
секретаря судового засідання Литвин Г.Т.,
представника позивача адвоката Петренка О.М.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача адвоката Левченко М.Д.,
провівши в залі суду м. Сміла підготовче судове засідання по цивільній справі №703/3489/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на майно,
у с т а н о в и в :
ОСОБА_2 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить встановити факт спільного проживання його та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу із березня 2006 року по листопад 2014 року; визнати спільною сумісною власністю автомобіль марки ВАЗ, реєстраційний № НОМЕР_1 , причіп легковий марки ПР, реєстраційний № НОМЕР_2 та автомобіль «Фіат», реєстраційний № НОМЕР_3 ; у порядку поділу майна подружжя визнати за ним право власності на 1/2 частину вказаного рухомого майна.
ОСОБА_1 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_2 , в якому просить суд з метою захисту її прав та законних інтересів:
1. Поновити строк на подання зустрічної позовної заяви, пропущений з поважних причин.
2. Визнати недійсною Угоду про поділ майна подружжя та встановлення порядку утримання неповнолітньої дитини і непрацюючої дружини від 16.03.2006 року, посвідченої приватним нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу Новіковим І.М. та зареєстрованої в реєстрі за № 1768, в частині залишення у власності за гр. ОСОБА_2 нежитлового приміщення в цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1 .
3. Визнати недійсною Заяву колишньої дружини щодо придбання 1/2 частини будинку з надвірними спорудами за особисті кошти колишнього чоловіка та визнання цього об`єкту особистою власністю гр. ОСОБА_2 від 02.12.2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу Новіковим І.М. та зареєстрованої в реєстрі за № 4831.
4. Визнати недійсною Заяву колишньої дружини щодо придбання вбудованого нежитлового приміщення в цокольному поверсі (вхід в цокольний поверх) площею 52.7 кв.м. за особисті кошті колишнього чоловіка та визнання цього об`єкту особистою власністю гр. ОСОБА_2 від 02.12.2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу Новіковим І.М. та зареєстрованої в реєстрі за № 4832.
5. Визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2 .
6. Визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки в АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
7. Визнати за нею право власності на 1/2 частину вбудованого приміщення в цокольному поверсі площею 15,4 кв.м по АДРЕСА_1 .
8. Визнати за нею право власності на 1/2 частину вбудованого приміщення в цокольному поверсі площею 37,3 кв.м по АДРЕСА_1 .
9. Визнати договір дарування частини житлового будинку в АДРЕСА_3 від 19 березня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 1153 договором купівлі-продажу.
10. Визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку, з вбудованим стоматкабінетом, загальною площею, 126 кв.м. в АДРЕСА_3 .
11. Визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки в АДРЕСА_3 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
В підготовчому судовому засіданні представник відповідача просила прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду з первісним позовом. Крім того клопотала про виклик та допит свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Зазначила, що вказаним свідків відомо про обставини набуття сторонами майна, що є предметом поділу, а також щодо психологічного тиску ОСОБА_2 на ОСОБА_1 з метою укладення угоди про поділ майна подружжя.
Відповідач підтримала свого представника в повному обсязі.
Представник позивача не заперечував проти виклику свідків, заявлених стороною відповідача. Щодо зустрічної позовної заяви вказав, що п.3 і 4 її позовних вимог не підлягає розгляду судом, оскільки заява ОСОБА_1 про те, що частина нерухомого майна була придбана за особисті кошти її чоловіка, не є правочином в розумінні норм чинного законодавства, а односторонньою заявою. В іншій частині не заперечував проти прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом.
Ознайомившись із поданим зустрічним позовом, суд вважає, що його належить залишити без руху з наступних підстав.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Як вбачається з матеріалів справи копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримала 11 вересня 2023 року, зустрічну позовну заяву було подано нею до суду 31 жовтня 2023 року, що поза визначеними законом строками.
У зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 клопотала про поновлення процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви та зазначила, що звернувшись за професійною правничою допомогою, вона отримала рекомендації щодо збору відповідних доказів для подання зустрічного позову. В свою чергу, терміни проведення оцінки нерухомого майна, проходження психодіагностичного обстеження, не залежали від волі позивача та отриманні нею 15-ти денного терміну. Крім того, її представник з 04.10 по 12.10.2023 перебував на лікуванні.
Як визначено ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зважаючи на те, що представник позивача не висловив своїх заперечень щодо поновлення строку на подання до суду зустрічної позовної заяви, в сукупності з наведеними у клопотанні обставинами, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для пред`явлення зустрічного позову, оскільки визнає вказані нею доводи стосовно його пропуску поважними.
Водночас, суд враховує, що згідно з ч. 1, 2 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Ознайомившись із зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 суд вважає, що її належить залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам, встановленим статтями 177 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Закон України «Про судовий збір» визначає ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу сплачується судових збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить у розмірі 1 відсоток ціни позову; за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1073,60 коп.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Пунктами 12 та 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року за №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог.
Якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна як зі спору майнового характеру.
Як вбачається з поданої зустрічної позовної заяви і визначено самим позивачем нею заявлено чотири вимоги немайнового характеру (п.2,3,4,9 позовних вимог) та шість вимог майнового характеру (п.5,6,7,8,10,11 позовних вимог) в порядку поділу майна, набутого за час спільного проживання, кожна з якої є об`єктом справлення судового збору.
З приєднаних до матеріалів справи звітів про оцінку майна встановлено, що вартість майна, на яке ОСОБА_1 просить визнаним право власності, становить 1484076,50 грн.
Враховуючи норми ЗУ «Про судовий збір» їй за вимоги майнового характеру про поділ майна подружжя належало сплатити 8052,00 грн. судового збору в межах його граничного розміру.
Оскільки ОСОБА_1 заявлено також чотири вимоги немайнового характеру, їй належало сплатити за кожну вимогу по 1073 грн. 60 коп. судового збору, що становить 4294,40 грн.
Разом позивачу за зустрічним позовом необхідно було сплатити 12346,40 грн. судового збору. Проте, до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору на загальну суму 8052 грн. 00 коп. Таким чином позивачем не доплачено 4294 грн. 40 коп.
В судовому засідання представник ОСОБА_1 зазначила що вимоги п.п. 3 п.1 ч.2 Закону України «Про судовий збір» щодо розміру судового збору за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу розповсюджують свої дію в тому числі і на вимоги немайнового характеру, які взаємопов`язані з вимогами про поділ майна подружжя.
Суд вважає такі твердження представника хибними, оскільки наведеною нормою права виокремлено в окрему категорію із зменшеним максимальним розміром ставки судового збору лише вимоги майнового характеру за звернення до суду з позовом про поділ майна подружжя. У свою чергу, відносини щодо сплати судового збору за вимоги немайнового характеру, пред`явлені разом з вимогами майнового характеру про поділ майна подружжя, врегульовані п.п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, відповідно до ч.6 ст.177 ЦПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.
Позивачем за зустрічним позовом заявлено вимоги, якими вона фактично оспорює вчинений правочин договір дарування частини житлового будинку в АДРЕСА_3 від 19 березня 2012 року, однак нею не приєднано до позовної заяви копії (або оригінали) договору. Клопотання про витребування оспорюваного договору, у разі неможливості подання його особисто, до позовної заяви не додано.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. 175, 177 ЦПК України та/або несплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд приходить до висновку, що зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку на усунення зазначених в ухвалі недоліків.
При цьому, суд вважає передчасним посилання представника позивача адвоката Петренка О.В. на те, що частина позовних вимог не підлягає розгляду в суді, оскільки вирішення цього питання потребує дослідження доказів та встановлення всіх обставин справи.
Клопотання про виклик свідків суд вважає за доцільне розглянути після вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви.
Указані в ухвалі недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду копій або оригіналу оспорюваного договору (з урахуванням зазаначених в цій ухвалі обгрунтувань), а також документів, що підтверджують доплату 4294 грн. 40 коп. судового збору за наступними платіжними реквізитами:
отримувач коштів - ГУК у Черк.обл./тгм.Сміла/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566;
банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);
код банку отримувача (МФО) - 899998 ;
рахунок отримувача - UA838999980313111206000023753;
код класифікації доходів бюджету 22030101.
На підставі наведеного, керуючись ст. 186, 260, 261 ЦПК України, суддя
п о с т а н о в и в :
Поновити ОСОБА_1 строк на пред`явлення зустрічного позову, визнавши причини його пропуску поважними.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними правочинів та визнання права власності на майно залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання нею копії даної ухвали.
Роз`яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, зустрічна позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.
Підготовче судове засідання відкласти на 10 годину 30 хвилин 08 грудня 2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя: І.Я. Биченко
Суд | Смілянський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2023 |
Оприлюднено | 06.11.2023 |
Номер документу | 114621575 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
Биченко І. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні