Рішення

від 31.10.2023 по справі 420/17062/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17062/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хом`якової В.В., при секретарі Перебийніс Н.Ю.,

за участю представника позивача Мельник А.С.,

представника відповідача Толпиго О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ЦЕНТР «ЯКОРЬ» до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ЦЕНТР "ЯКОРЬ" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом , в якому просив зобов`язати Регіональний сервісний центр МВС в Одеській області здійснити перереєстрацію транспортних засобів:

- марки RENAULT модель DOKKER, 2017 року випуску, номер шасі - НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір - білий - тип загальний легковий - універсал - В та

- транспортного засобу марки PEUGEOT, модель PARTNER 2018 року випуску, номер шасі - НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , колір білий, тип - спеціалізований/ вантажний / - фургон малотоннажний - В,

з товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек Строй" на товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр "Якорь".

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач набув право власності на транспортні засоби внаслідок затвердження господарським судом мирової угоди, подав відповідачу заяву про перереєстрацію вказаних транспортних засобів, додавши необхідні документи у відповідності до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклівусіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388, але відповідачем було неправомірно відмовлено в перереєстрації.

Ухвалою від 25.07.2023 відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання на 12.09.2023 на 10 год. 30 хвилин.

В подальшому за клопотанням представника позивача судове засідання відкладено на 20.09.2023.

05.08.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області (ліквідаційна комісія), в якому повідомлено, що в результаті проведення реформи МВС після набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" Державна автомобільна інспекція Міністерства внутрішніх справ України припинила своє існування без правонаступництва, а її функції були розподілені між утвореними згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 889 "Про утворення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ" сервісними центрами МВС (в частині надання адміністративних послуг щодо реєстрації транспортних засобів, видачі посвідчень водія та інших) та Національною поліцією (щодо нагляду за дорожнім рухом, розшуку транспортних засобів та інші). Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 79, ліквідовано як юридичну особу публічного права територіальний орган з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ - Регіональний сервісний центр МВС в Одеській області, без правонаступництва. 06.05.2020 створено філію Головного сервісного центру МВС - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській області (філія ГСЦ МВС) (ЄДРПОУ 40109173) без статусу юридичної особи. Наказом МВС від 07 листопада 2015 року №1393 (у редакції наказу МВС України від 24 квітня 2020 року № 354) затверджено Положення про Головний сервісний центр МВС . ГСЦ МВС за змістом пункту 4 розділу І Положення про ГСЦ складається зі структурних підрозділів та відокремлених структурних підрозділів - регіональних сервісних центрів (далі - РСЦ). РСЦ складається зі структурних підрозділів, до яких, у тому числі, входять територіальні підрозділи - територіальні сервісні центри МВС (далі - ТСЦ МВС). Згідно з Положенням про територіальний сервісний центр МВС, затвердженим наказом МВС України від 29 грудня 2015 року № 1646 (із відповідними змінами, внесеними згідно із наказами МВС України), територіальний сервісний центр (далі - ТСЦ МВС) є структурним підрозділом територіального органу МВС - регіонального сервісного центру МВС. До основних функцій ТСЦ МВС, зокрема належить проведення реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів з видачею свідоцтв про реєстрацію, тимчасових реєстраційних талонів та номерних знаків на транспортні засоби, здійснення обміну реєстраційних документів та номерних знаків на транспортні засоби, зняття з обліку зареєстрованих транспортних засобів.

15.09.2023 представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській області (філія ГСЦ МВС), код ЄДРПОУ 43611850, здійснити перереєстрацію транспортних засобів.

Ухвалою суду від 20.09.2023 замінено відповідача Регіональний сервісний центр МВС в Одеській області на належного відповідача - Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області.

Відповідач (Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській області) проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач із заявою про реєстрацію транспортного засобу відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів) №1388 не звертався. Єдиний державний реєстр транспортних засобів не містить інформації щодо звернень позивача з питань перереєстрації вище вказаних транспортних засобів. Інструкція про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом МВС 11.08.2010 № 379 (далі - Інструкція № 379), розмежовує заяви, які можуть надаватися до територіальних сервісних центрів МВС: це заяви про проведення реєстрації ТЗ, зразки яких наведено в додатках 1, 2 до цієї Інструкції (п. 3.1 Інструкції); та звернення з питань, пов`язаних із проведенням реєстрації ТЗ, які розглядаються в порядку і терміни, що встановлені Законом України "Про звернення громадян"(п. 3.11 Інструкції). Усні відмови в перереєстрації ТЗ не є актами індивідуальної дії, які є предметами оскарження в адміністративному судочинстві.

17.06.2020 у ТСЦ 5152 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області була здійснена перереєстрація транспортного засобу PEUGEOT PARTNER1560 (2018), за договором фінансового лізингу за власником ТОВ "СКАЙТЕК СТРОЙ", видано свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 та номерні знаки НОМЕР_4 . Також була здійснена перереєстрація транспортного засобу RENAULTDOKKER 1461 за договором фінансового лізингу за власником ТОВ "СКАЙТЕК СТРОЙ", видано свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 та номерні знаки НОМЕР_2 . Також відповідач стверджує, що проведення реєстраційних дій щодо перереєстрації транспортного засобу на підставі мирової угоди Порядком №1388 не передбачено. Згідно з п.11 Порядку №1388, державна реєстрація транспортних засобів, право власності на які встановлено за рішенням суду, проводиться на підставі відповідного рішення суду із зазначенням марки, моделі, ідентифікаційних номерів складових частин таких засобів, а також реєстраційних документів, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (далі - свідоцтво про реєстрацію) або технічного паспорта (у разі їх наявності). Просить відмовити в задоволенні позову, оскільки в діях відповідача відсутні ознаки протиправності, неправомірного втручання у права позивача, процедура реєстрації транспортних засобів відповідачем не порушена.

Представник позивача в судовому засіданні просить задовольнити позов.

Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши представників сторін, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до ухвали Господарського суду Одеської області від 21 квітня 2021 року по справі № 916/3271/20 затверджено мирову угоду, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр "Якорь" та товариством з обмеженою відповідальністю "Скайтек Строй" , відповідно до якої товариство з обмеженою відповідальністю "Скайтек Строй" визнає право власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр "Якорь" на:

-транспортний засіб марки RENAULT модель DOKKER, 2017 року випуску, номер шасі - НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір - білий - тип загальний легковий - універсал - В;

-транспортний засіб марки PEUGEOT, модель PARTNER 2018 року випуску, номер шасі - НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , колір білий, тип - спеціалізований/вантажний / - фургон малотоннажний - В;

Ухвала суду набрала законної сили.

Позивач стверджує, що неодноразово в письмовій та усній формах звертався до відповідача з проханням здійснити перереєстрацію транспортного засобу марки RENAULT модель DOKKER, 2017 року випуску, номер шасі - НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір - білий - тип загальний легковий - універсал - В та транспортного засобу марки PEUGEOT, модель PARTNER 2018 року випуску, номер шасі - НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , колір білий, тип - спеціалізований/вантажний / - фургон малотоннажний - В, з товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек Строй" на товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр "Якорь". Також позивач стверджує, що відповідачем неодноразово відмовлялось у проведенні перереєстрації транспортних засобів, кожного разу спеціалісти сервісного центру відповідача надавали різні зауваження до пакету наданих документів та усно мотивували відмову в проведенні перереєстрації транспортних засобів.

Не погоджуючись з зазначеними діями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно частини першої статті 328, частини четвертої статті 334 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.

За приписами статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відносини щодо здійснення реєстрації, перереєстрації, зняття з обліку транспортних засобів врегульовані Законом України "Про дорожній рух", Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 р. № 1371), Інструкцією про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справи України від 11.08.2010 № 379.

Закон України "Про дорожній рух" визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища. Означений Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно форм власності та господарювання (стаття 1 Закону України "Про дорожній рух").

Згідно зі ст. 34 Закону України "Про дорожній рух" державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.(ч.1-3)

Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України. Положенням про Єдиний державний реєстр транспортних засобів, затвердженим наказом МВС від 06 листопада 2020 року № 779, адміністратором Єдиного державного реєстру МВС визначено Головний сервісний центр МВС.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 на території України встановлено єдиний Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів) (далі - Порядок № 1388). Відповідно до п.2 Порядку №1388, він є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції транспортних засобів установленим вимогам правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій (п.3 Порядку №1388).

Відповідно до абз.1 п.8 Порядку № 1388, державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів…

Пунктом 8 Порядку №1388 також встановлено вичерпний перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, та оформлені в установленому порядку і на підставі яких проводиться державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів. Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов`язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків. У разі проведення державної реєстрації транспортних засобів через центри надання адміністративних послуг документи, необхідні для отримання адміністративної послуги, приймаються з урахуванням положень інформаційної картки на таку послугу, яка надається сервісними центрами МВС органам, що утворили центри надання адміністративних послуг.

Згідно з п.11 Порядку №1388 державна реєстрація транспортних засобів, право власності на які встановлено за рішенням суду, проводиться на підставі відповідного рішення суду із зазначенням марки, моделі, ідентифікаційних номерів складових частин таких засобів, а також реєстраційних документів, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу або технічного паспорта (у разі їх наявності). До реєстраційних документів додається договір купівлі-продажу, інший документ, що встановлює право власності.

Відповідно до п.15 Порядку №1388, державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів (крім випадків, визначених цим пунктом) здійснюються після проведення експертного дослідження працівниками Експертної служби МВС або інших державних спеціалізованих установ, що провадять судово-експертну діяльність, які мають присвоєну в установленому Законом України "Про судову експертизу" порядку кваліфікацію судового експерта з правом проведення досліджень за відповідними експертними спеціальностями .

Згідно з п. 16 Порядку № 1388 передбачено, що на зареєстровані в уповноважених органах МВС транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також номерні знаки, що відповідають державному стандарту України.

Організація роботи, пов`язаної з реєстрацією (перереєстрацією), зняттям з обліку транспортних засобів, оформленням та видачею реєстраційних документів і номерних знаків, здійснюється за місцем звернення власника або його уповноваженої особи незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) на території України фізичної особи чи місцезнаходження юридичної особи в порядку, визначеному МВС. При цьому в реєстраційних документах зазначається задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) на території України фізичної особи (для внутрішньо переміщених осіб - місце проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у якій зазначено фактичне місце проживання, або її відображення в електронній формі засобами Порталу Дія чи витягу з реєстру територіальної громади про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) або його відображення в електронній формі засобами Порталу Дія) або місце реєстрації юридичної особи, за якою реєструється транспортний засіб (п.24).

Приписами п. 33 Порядку № 1388 встановлено, що перереєстрація транспортних засобів проводиться в разі отримання свідоцтва про реєстрацію (зокрема за бажанням заявника в електронній формі без виготовлення його на бланку) замість утраченого або непридатного для користування, зміни їх власників, місця реєстрації або найменування власників - юридичних осіб (крім зміни найменування юридичної особи у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство), місця проживання або прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі заміни номерних знаків, отримання чи перезакріплення індивідуальних номерних знаків, зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери. Під час перереєстрації транспортних засобів, що належать юридичним особам недержавної форми власності, крім документів, визначених цим Порядком, додаються копії відповідних рішень власників, засвідчених у встановленому порядку, або документи про перехід права власності.

Згідно з п. 39 вказаного Порядку передбачено, що у разі перереєстрації транспортного засобу свідоцтво про реєстрацію підлягає заміні на загальних підставах.

Приписами п.п. 1.1 і 1.2 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом МВС 11.08.2010 № 379 (далі - Інструкція № 379), визначено, що ця Інструкція встановлює порядок здійснення центрами надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів, державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів , оформлення і видачі свідоцтв про реєстрацію ТЗ, тимчасових реєстраційних талонів та номерних знаків на ТЗ.

Пунктом 3.1 Інструкції № 379, передбачено, що реєстрація ТЗ проводиться працівниками Центру відповідно до вимог пунктів 6-32 Порядку № 1388. Для проведення реєстрації ТЗ посадовими особами Центру приймаються до розгляду письмові заяви власників ТЗ - фізичних або юридичних осіб, зразки яких наведено в додатках 1, 2 до цієї Інструкції. У заявах юридичних осіб обов`язково зазначаються прізвище, ім`я, по батькові особи, якій доручається провести оформлення ТЗ, та зразок її підпису, а на заяві ставляться підпис уповноваженої посадової особи (із зазначенням посади, П.І .Б. ) та відбиток печатки юридичної особи. Заяви можуть подаватися за допомогою каналів електронного зв`язку. Реєстрація ТЗ здійснюється на підставі заяви власника, документа, що посвідчує його особу, правомірність придбання ТЗ, відповідність конструкції ТЗ встановленим вимогам безпеки дорожнього руху. При зверненні особи, уповноваженої в установленому порядку власником - фізичною особою ТЗ здійснювати реєстрацію ТЗ, обов`язково подається примірник нотаріально посвідченої довіреності. Після прийняття заяви посадовою особою Центру проводяться огляд ТЗ, перевірка документів та транспортного засобу за наявними базами даних АІС та в разі прийняття рішення щодо реєстрації після сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов`язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Згідно з п. 3.7 Інструкції № 379 передбачено, що огляд ТЗ працівником Центру проводиться за місцем реєстрації ТЗ. За письмовою заявою власника ТЗ, у разі технічної несправності ТЗ зазначений огляд проводиться з виїздом до місця його знаходження. За результатами огляду на заяві (додаток 1 або 2) уповноважена посадова особа Центру робить відповідну відмітку (із зазначенням П.І.Б. і дати проведення огляду) або складає акт технічного огляду ТЗ (додаток 3), який долучається до матеріалів реєстраційної справи.

Відповідно до п. 3.11 вказаної Інструкції встановлено, що після проведення всіх перевірок у заяву (додатки 1 або 2) про реєстрацію ТЗ уповноваженою посадовою особою Центру, яка приймає рішення, вноситься чіткий запис про прийняте щодо реєстрації ТЗ рішення, яке підтверджується підписом із зазначенням П.І.Б. та дати. Запис про відмову в реєстрації ТЗ із зазначенням мотивованих підстав відмови також вноситься в цю заяву, копія якої повертається власнику ТЗ або його представнику. На прохання заявника складається окрема письмова відповідь про підставу відмови в реєстрації ТЗ, яка підписується уповноваженою посадовою особою та реєструється в установленому порядку. Такий порядок застосовується також при наданні відмови у видачі інших реєстраційних документів і номерних знаків ТЗ. Звернення громадян або юридичних осіб з питань, пов`язаних із проведенням реєстрації ТЗ, розглядаються в порядку і терміни, що встановлені Законом України "Про звернення громадян" ( 393/96-ВР ).

Судом встановлено, що директором ТОВ "Бізнес-Центр "Якорь" засобами поштового зв`язку подано заяву від 05.06.2023 про перереєстрацію транспортного засобів в довільній формі . До заяви додано: наказ про прийняття на посаду директора, рішення власника про реєстрацію транспортних засобів, наказ про перереєстрацію транспортних засобів, копію статуту, копію виписки, довідки про перебування транспортного засобу на військовому обліку, копію ухвали суду. Дана обставина не заперечується сторонами та підтверджена документально.

Заява розглянута за правилами Закону "Про звернення громадян" від 02.10.96 N 393/96-ВР. 14.06.2023 заявнику була надані відповідь № 31/15/5141-638, в якій відповідачем було роз`яснено норми Порядку №1388, повідомлено, що довіреній особі товариства необхідно з`явитись до ТСЦ 5131 та вказано перелік документів, які необхідно надати для здійснення перереєстрації транспортного засобу.

Доводи відповідача про те, що заява та додані до неї документи не відповідали нормативно встановленим вимогам щодо надання адміністративної послуги з перереєстрації транспортних засобів, тому заява була розглянута відповідачем відповідно до Закону України "Про звернення громадян", суд вважає обґрунтованими. Форма заяви для реєстрації ТЗ для юридичних осіб наведена в додатку № 2 до Інструкції № 379, яка передбачає подання документів особисто. Подання заяви про реєстрацію ТЗ поштою з додаванням копій документів, а не оригіналів, не передбачено діючим законодавством.

З огляду на наведене, надана відповідачем письмова відповідь на заяву позивача невстановленої форми не є рішенням суб`єкта владних повноважень про відмову в перереєстрації транспортного засобу.

Також суд вважає такими, що не знайшли свого документального підтвердження доводи позивача про інші звернення із письмовими та усними заявами про перереєстрацію транспортних засобів. Так, позивачем надана суду копія заяви від 29.06.2023 аналогічного змісту, до ТСЦ № 5141, але доказів її подання та/або реєстрації заяви у підрозділі відповідача суду не надано. Відповідач, в свою чергу , заперечує отримання вказаної заяви, надав суду витяги з журналів вхідної кореспонденції ТСЦ № 5141 та РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області. Також відповідач посилається на те, що Єдиний державний реєстр транспортних засобів не містить інформації щодо звернень позивача з питань перереєстрації вище вказаних транспортних засобів.

Доказів подання заяви про перереєстрацію ТЗ за допомогою каналів електронного зв`язку суду не надано.

Надання позивачем суду копій талонів на послуги з реєстрації ТЗ за 04.07.2023 свідчать лише про бажання отримати відповідну адміністративну послугу у визначений день та час, але не є достатнім доказом звернення саме із заявою про перереєстрацію транспортного засобу.

Позивач не обґрунтував причин того, що не вимагав окремої письмової відповіді про підстави відмови в реєстрації ТЗ, як це передбачено п. 3.11 Інструкції № 379.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, обов`язковою умовою надання судового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

За приписами ст.2 та ч.4 ст.242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до п.4 ч.4 ст. 246 КАС України, у мотивувальній частині судового рішення зазначається чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно п. 8, 9 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, конкретних правових норм, що призвело до порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до нього. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, особа (позивач) повинна довести порушення її прав. Адміністративним судом захищається лише фактично порушене право особи, яка перебуває у публічно-правових правовідносинах з відповідачем, котрий здійснює владні управлінські функції.

Як встановлено судом при розгляді спору, а ні РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, а ні ТСЦ №5141 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області не приймали рішення про відмову у наданні позивачу адміністративної послуги, таким чином, доказів порушення ними встановленої процедури у сфері реєстрації/перереєстрації транспортних засобів немає, що свідчить про відсутність доказів порушення прав позивача. При цьому суд не розглядає питання щодо законності реєстрації права власності на рухоме майно, яке виникло на підставі ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди, оскільки не встановлено факту відмови відповідача у здійсненні перереєстрації транспортних засобів саме за такою підставою.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню. Судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ЦЕНТР «ЯКОРЬ» в задоволенні позову.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 31.10.2023.

СуддяВ.В.Хом`якова

.