Ухвала

від 02.11.2023 по справі 600/6566/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 листопада 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/6566/23-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до державного підприємства «Завод Електропобутприлад» про стягнення податкового боргу.

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить: надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу з державного підприємства «Завод Електропобутприлад» в сумі 2370650,35 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна від 20.07.2023 № 271.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.10.2023 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257 - 263 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши подане клопотання, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 - 3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Положеннями п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч.2 ст.257 КАС України).

Аналіз наведених норм свідчить, що суд може при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження у відповідності до вимог п.7 ч.3 ст.257 КАС України при наявності обґрунтованого клопотання сторони, врахувати думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зауважує, що вирішення питання про призначення справи за правилами спрощеного чи загального позовного провадження на стадії відкриття провадження у справі належить до повноважень лише суду, тобто незалежно від наявності клопотання позивача суд може призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Зокрема, за приписами ч. 4 ст. 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, суд наголошує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, законодавець лише зробив деякі винятки, вичерпний перелік яких зазначений у ч. 4 ст. 257 КАС України.

З матеріалів справи видно, що позивач звернувся із позовом до Державного підприємства «Завод Електропобутприлад» про стягнення податкового боргу, тобто дана категорія справ не визначена у переліку ст. 257 КАС України, який забороняє розгляд деяких категорій справ за правилами спрощеного позовного провадження.

Ураховуючи, що до позовної заяви було додано необхідні документи, а також те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд вважає, що клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

Відмовляючи в задоволенні клопотання, суд, з урахуванням положень ч. 2 ст. 6 КАС України, також враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 р. у справі Axen v. Germany ("Аксен проти Німеччини"), рішення від 25.04.2002 р. Varela Assalino contre le Portugal ("Варела Ассаліно проти Португалії"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд надає учасникам процесу у даній справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з мотивів наведених представником позивача відсутні, а тому в задоволенні заяви необхідно відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 241, 248, 257, 259, 262 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника позивача про розгляду справи за правилами загального позовного провадження, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.К. Левицький