Постанова

від 02.11.2023 по справі 400/10038/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/10038/21Перша інстанція: суддя Птичкіна В.В.,

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Турецької І.О.,

Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2023р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІАС ЛТД» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2021р. ТОВ «ВЕЛІАС ЛТД» звернулося в суд із позовом до ГУ ДПС у Миколаївській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Миколаївській області від 14.06.2021р. №1122-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВЕЛІАС ЛТД»;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Миколаївській області №607314290703 від 22.07.2021р.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Миколаївській області №607514290703 від 22.07.2021р.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Миколаївській області №607414290703 від 22.07.2021р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що квітні та травні 2021р. ним подано до податкового органу податкові декларації з ПДВ за березень та квітень 2021р..

В подальшому, у червні 2021р. податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВЕЛІАС ЛТД» з метою перевірки дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2021р. від`ємного значення суми ПДВ, за результатами якої 5.07.2021р. складено акт перевірки за №4738/14-29-07-03/42056197, у висновках якого встановлено низку порушень податкового законодавства.

На підставі встановлених порушень, 22.07.2021р. податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- за №607314290703, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 4 078 550грн.;

- за №607514290703, яким попереджено позивача про необхідність скласти та зареєструвати податкові накладні на суму 495 000грн., в тому числі за березень 2021р. на 68 333грн., за квітень 2021р. на 426 667грн.;

- за №607414290703, яким зменшено суму податкового зобов`язання товариства з ПДВ за квітень 2021р. на 678 975грн..

Позивач вважає, що проведена перевірка є незаконною, та звернув увагу на те, що посадові особи податкового органу вийшли за межі мети проведення перевірки, та на те, що висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства є недоведеними і такими, що ґрунтуються на недопустимих доказах.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2023р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано прийняте 22.07.2021р. ГУ ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення №607414290703.

Визнано протиправним та скасовано прийняте 22.07.2021р. ГУ ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення №607314290703 частково, в сумі 678 975грн..

В задоволенні інших вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Миколаївській області на користь ТОВ «ВЕЛІАС ЛТД» судовий збір в сумі 6 129грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні цієї частини вимог адміністративного позову, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Представник товариства неодноразово викликався у судове засідання, проте, так і не з`явився, відповідних клопотань про причини неявки не подавав та не повідомляв.

Представник податкового органу приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, надав відповідні пояснення по суті справи та не заперечував про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

З урахуванням належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.07.2021р. за №607414290703 та за №607314290703 в частині завищення товариством суми податкових зобов`язань у сумі 678 975грн. діяв протиправно та без дотримання приписів ПК України.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі та належної оцінки доказів, допустив невірне застосування норм матеріального права та порушив норми процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що 19.04.2021р. ТОВ «ВЕЛІАС ЛТД» подало податкову декларацію з ПДВ до контролюючого органу за березень 2021р., в якій, зокрема, вказало (рядок 21) суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду), 2 589 997грн. (т.4, а.с.47-48).

19.05.2021р. ТОВ «ВЕЛІАС ЛТД» подало до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за квітень 2021р., в якій, зокрема, вказало (рядок 16.1) значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду 2 589 997грн. (т.4, а.с.49-50). Загальна сума задекларованого товариством від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за квітень 2021р. 4 419 115грн. Таким чином, від`ємне значення за березень 2021р. безпосередньо вплинуло на від`ємне значення за квітень 2021р..

В подальшому, згідно з Наказом податкового органу, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України, посадові особи Управління мали провести з 15.06.2021р. протягом п`яти робочих днів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВЕЛІАС ЛТД» з метою дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2021р. від`ємного значення суми ПДВ.

Наказом від 18.06.2021р. за №1170-П керівник Управління продовжив термін проведення перевірки на три робочих дні (т.4, а.с.41).

Так, за результатами проведеної з 15.06.2021р. до 25.06.2021р. перевірки посадові особи ГУ ДПС склали акт перевірки за №4738/14-29-07-03/42056197 від 5.07.2021р. (надалі Акт, т.2 а.с.160-200).

До відзиву на адміністративний позов, податковий органу додало запити до товариства з приводу надання пояснень та їх документального підтвердження (від 15.05.2021р., від 17.06.2021р., від 23.06.2021р., т.4 а.с.51-59) та акти щодо ненадання документів (від 16.06.2021р. за №713/14-29-07-03/42056197, від 25.06.2021р. за №760/14-29-07-03/42056197, т.4 а.с.60-62).

Детальна інформація щодо документів, які були використані під час перевірки, викладена на сторінках 5-14 Акту перевірки.

Так, у висновках акту перевірки, посадові особи контролюючого органу зазначили низку порушень, а саме:

1. п.185.1 ст.185, п.1087.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення з ПДВ на 4 078 550грн.;

2. п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України, що полягає у відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податкових накладних на суму 495 000грн., в тому числі за березень 2021р. на 68 333грн., за квітень 2021р. на 426 667грн.;

3. п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України, що призвело до завищення суми податкових зобов`язань з ПДВ за квітень 2021р. на 678 975грн..

Заперечення на Акт позивач не подавав, викладену в Акті інформацію щодо відсутності певних документів не спростував.

На підставі встановлених порушень, 22.07.2021р. податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- за №607314290703, яким, з посиланням на пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 ПК України, зменшило розмір від`ємного значення суми ПДВ на 4 078 550грн.;

- за №607514290703, яким, з посиланням на пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, ст.1201, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України, попередило товариство про необхідність скласти та зареєструвати податкові накладні на суму 495 000грн., в тому числі за березень 2021р. на 68 333грн., за квітень 2021р. на 426 667грн.;

- за №607414290703, яким, з посиланням на ст.58 ПК України, зменшило суму податкового зобов`язання товариства з ПДВ за квітень 2021р. на 678 975грн..

Не погодившись із вказаними рішеннями позивач звернувся в суд із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (надалі ПК України).

Положеннями пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

Підпунктом «а» п.198.1, п.198.2, п.198.3 статті 198 ПК України закріплено право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами п.198.6 ст.198 ПК України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

В силу вимог п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Положеннями ЗУ «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст.9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні), оформлені відповідно до вимог ЗУ «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документа не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Таким чином, оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, які пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податку, а також відповідають змісту й обсягу, відображеному в укладених платником податку договорах та складених на їх підставі первинних документах, тому у разі якщо певна господарська операція не здійснювалась, визначення податкового кредиту було б безпідставним і сума ПДВ не підлягала би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, а також доказів сплати постачальнику сум ПДВ у складі вартості товару.

Положеннями п.200.1 ст.200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016р. за №21, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016р. за №159/2828р, визначено, що до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 17 декларації) включається від`ємне значення попереднього звітного періоду (рядок 16.1 декларації). На визначення цього показника, у свою чергу, безпосередньо впливає від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації)), визначене у деклараціях з ПДВ за попередні звітні періоди, в яких безперервно наявний відповідний показник, починаючи із першого звітного періоду його виникнення, неохопленого документальною перевіркою, тобто, ті періоди, які задекларовані платником ПДВ у Додатку 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» до декларації з ПДВ.

При цьому, перевірка достовірності показника рядка 16.1 такої декларації проводитися через оцінку показників рядка 21 декларацій з ПДВ за попередні звітні періоди (в яких цей показник наявний безперервно, починаючи із першого звітного періоду його виникнення, неохопленого документальною перевіркою).

Виходячи із вказаного, показники податкового зобов`язання (рядок 9 декларації) та податкового кредиту (рядок 17 декларації) попередніх періодів формують значення рядка 16 декларації за звітний перевіряємий період.

Як вбачається із матеріалів справи, що згідно даних ЄРПН, ТОВ «ВЕЛІАС ЛТД» виписував та реєстрував контрагентам-покупцям в березні квітні 2021р. податкові накладні з номенклатурою: запасні частини на автомобілі, сервісне обслуговування автомобілів, слюсарні роботи тощо на загальну суму ПДВ 1 115 995грн. в тому числі:

- за березень 2021р. на суму 437 020грн;

- за квітень 2021р. на суму 678 975грн.

Під час апеляційного розгляду було встановлено, що ТОВ «ВЕЛІАС ЛТД» до перевірки податковим органом не було надано первинних бухгалтерських та інших документів, які б відображали господарські операції з поставки товарів, послуг на адресу контрагентів покупців в березні, квітні 2021р., а саме:

- договори купівлі - продажу, додаткові угоди, укладені з контрагентами - покупцями за період, охоплений перевіркою,

- видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі, довіреності тощо,

- виписки банків, платіжні доручення, рахунки-фактури, - регістри бухгалтерського обліку (журнали-ордери, оборотно-сальдові відомості, картки тощо) по рахунках 10 «Основні засоби», 20 «Виробничі запаси», « 28 «Товари», 64 «Розрахунки за податками», 643 «Податкові зобов`язання», 70 «Дохід від реалізації», 71 «Інші операційні доходи», 79 «Фінансовий результат» тощо.

На підставі чого, не можливо визначити факт поставки товарів, послуг на адресу контрагентів - покупців, умови поставки, місця поставки, транспортування товарів, стан розрахунків, не можливо підтвердити наявність дебіторської/кредиторської заборгованості на початок та кінець охопленого перевіркою періоду, відображення господарських операцій з поставки товарів, послуг в бухгалтерському обліку, наявність залишків товарів та їх місцезнаходження тощо.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, а саме із Акту перевірки, що в ході перевірки директору ТОВ «ВЕЛІАС ЛТД» були вручені запити від 15.06.2021р. №б/н, від 17.06.2021р. №б/н, від 23.06.2021р. №б/н щодо надання пояснень та їх документальних підтверджень, в тому числі: пояснення та їх документальне підтвердження що стосується мети перевірки та безпосередньо господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з контрагентами покупцями, відображення зазначених операцій у податковому та бухгалтерському обліку.

Проте, платником податку в ході проведення перевірки та станом на 25.06.2021р. (останній день перевірки) пояснення та документи не були надані.

Також, під час судового засідання в апеляційному суді, представник податкового органу вказав на те, що позивачем проводились операції щодо придбання транспортних засобів у контрагента ТОВ «ФЛАРСТОС», проте, взагалі відсутня інформація що це за транспортні засоби та відсутні будь-які дані щодо ідентифікаційних номерів (VIN-коди) цих транспортних засобів та не можливо встановити їх подальше використання позивачем. При цьому, представник податкового органу зазначив, що позивачем не надано а ні відповідних документів, а ні пояснень на спростування зазначених обставин.

Окрім того, судова колегія звертає увагу на те, що ТОВ «ВЕЛІАС ЛТД» не надано первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та інші документи, які б підтверджували реалізацію товарів, послуг на адресу контрагентів-покупців на суму ПДВ 678 975грн. за квітень 2021р..

Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується із твердженнями представника податкового органу, що перевіркою неможливо було встановити, чи саме тим контрагентам покупцям, які задекларовані та визначені у зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, були реалізовані саме ті товари та послуги, які зазначені у податкових накладних.

Апеляційний суд зазначає, що оскільки перевіркою не встановлено заниження/завищення грошових зобов`язань, задекларованих ТОВ «ВЕЛІАС ЛТД» у рядку 1.1 «Операції, що оподатковуються за основною ставкою» та у рядку 9 «Усього податкових зобов`язань»), сума 678 975грн., визначена у податковому повідомленні - рішення форми «Р1» від 22.07.2021р. за №607414290703, як сума завищення податкових зобов`язань за квітень 2021 року (без визначення грошового зобов`язання), не вплинула на розрахунок суми від`ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2021р..

Слід також зазначити, що податкове повідомлення - рішення форми «Р», яким встановлено завищення податкових зобов`язань за квітень 2021р. на 678 975грн., не впливає на показники податкових декларацій майбутніх періодів.

На підставі чого, судова колегія вважає, що ТОВ «ВЕЛІАС ЛТД» порушено вимоги податкового законодавства, у зв`язку з чим не можливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій з реалізації товарів, послуг з контрагентами покупцями за березень, квітень 2021р..

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що представник товариства неодноразово викликався до суду апеляційної інстанції для надання відповідних пояснень та документів щодо господарської діяльності, проте, представник не з`явився у судове засідання та не виявив бажання надавати відповідні пояснення та документи.

Аналізуючи встановлені обставини, судова колегія вважає, що висновки, які були зроблені на підставі проведеної перевірки ТОВ «ВЕЛІАС ЛТД» знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду. При цьому, встановлені під час апеляційного розгляду обставини не спростовані представником товариства.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що приймаючи оскаржувані рішення податковий орган діяв у відповідності та на підставі чинних норм податкового законодавства України, оскільки товариством не надано відповідних документів та доказів, які б дійсно спростовували твердження податкового органу.

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених вимог та прийняти по справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2023р. скасувати.

Прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІАС ЛТД» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту отримання.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: І.О. Турецька

Л.П. Шеметенко