Ухвала

від 03.11.2023 по справі 2-592/11

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 6/243/130/2023

Номер справи 2-592/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«03» листопада 2023 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі Наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року цивільну справу за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», за участю заінтересованої особи ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа,-

ВСТАНОВИВ:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа, в обґрунтування якої зазначено, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 лютого 2011 року по цивільній справі №2-592-2011 позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено в повному обсязі, зокрема стягнуто з відповідача на користь позивача 14563,96 доларів США та 10199,45 грн., судовий збір в розмірі по 1 259,03 грн. та витрати на ІТЗ з розгляд справи у розмірі 120,00 грн. На виконання рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області банком було отримано та пред`явлено до примусового виконання виконавчий лист від 06 червня 2011 року №2-592.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (ВП 51368789) постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 02 вересня 2020 року вказаний виконавчий лист начебто було повернуто стягувачу. При цьому, до теперішнього часу жодних процесуальних документів, зокрема, вказаної постанови та оригіналу виконавчого листа, на адресу АБ «Укргазбанк» не надходило.

Вказане свідчить про фактичну втрату вказаного виконавчого листа.

Втрачений виконавчий лист був пред`явлений до виконання 08 червня 2016 року, та даною обставиною було перервано строк пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Виходячи з даних на офіційному сайті автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що виконавче провадження за втраченим виконавчим листом було фактично відкрите.

Також, виходячи з вищевказаних даних вбачається, що стан виконавчого провадження на даний час зазначено як «завершено».

Враховуючи, що втрачений виконавчий документ було пред`явлено в межах строку, встановленого ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», який було перервано таким проявленням, а будь-яких документів про його повернення як і самого виконавчого документу на адресу заявника не надходило та останнім не отримувалось, просить суд видати дублікат виконавчого листа на виконання рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 лютого 2011 року по цивільній справі №2-592-2011 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення 14563,96 доларів США та 10199,45 грн., судового збору в розмірі по 1 259,03 грн. та витрат на ІТЗ з розгляд справи у розмірі 120,00 грн.

Сторони в судове засіданні не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, заявник надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ст. 433 ЦПК України неявка учасників справи у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.

Суд,дослідивши заявута наданідо неїдокументи,вважає,що заяваПублічного акціонерноготовариства Акціонернийбанк «Укргазбанк»,за участюзаінтересованої особи ОСОБА_1 провидачу дублікатавиконавчого листа, підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Гарантоване право кожного подати будь-який позов до суду, що стосується його цивільних прав і обов`язків, передбачений пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з вимогами ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, інтересів.

Згідно ізст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ізст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 лютого 2011 року по справі № 2-592-2011 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» були задоволені, вирішено, зокрема, стягнути з ОСОБА_1 на користьПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість закредитним договором№ 2203/1001від 12травня 2008року урозмірі 14563,96доларів СШАта урозмірі 10199,45гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1259,03 грн. та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

На виконання вказаного рішення суду 06 червня 2011 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області був виданий виконавчий лист №2-592 про стягнення з ОСОБА_1 на користьПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитнимдоговором №2203/1001від 12травня 2008року урозмірі 14563,96доларів СШАта урозмірі 10199,45гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1259,03 грн. та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, на виконанні в Слов`янському ВДВС у Краматорському районі Донецької області Східного МУ МЮ дійсно перебував виконавчий лист №2-592 від 06 червня 2011 року, боржник: ОСОБА_2 , стягував: АБ «Укргазбанк»; резолютивна частина виконавчого документа: стягнення боргу в сумі 14563,96 доларів США та у розмірі 11578,48 гривень, сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за виконавчим документом відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, становить 11578,48 гривень.

За відомостями з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, виконавчий документ №2-592 від 06 червня 2011 року постановою державного виконавця від 02 вересня 2020 року повернутий стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» через відсутність у боржника майна.

На теперішній час у ПАТ АБ «Укргазбанк» відсутній виконавчий лист по справі, зобов`язання не виконуються, заборгованість з ОСОБА_2 не стягується.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судові рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 р по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і відновлення порушений прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвеція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулюваннястатті 6Конвенції є такожвиконання судовогорішення.Зокрема Європейськийсуд зправ людинизазначає,що пункт1статті 6Конвенції («Правона справедливийсуд»)гарантує кожномуправо назвернення досуду зпозовом щодобудь-якихйого цивільнихправ таобов`язків;таким чином,ця статтяпроголошує правона доступдо суду,тобто правоподати досуду позовз цивільно-правовихпитань.Однак,це правобуло білюзорним,якби правовасистема договірноїдержави допускала,щоб остаточнесудове рішення,яке маєобов`язковусилу,не виконувалосяна шкодуодній ізсторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "суду" (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції», від 19 березня 1997 року, пункт 40).

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат виконавчого листа - це другий примірник документа, що має таку саму юридичну силу, як і оригінал.

Дублікат виконавчого листа видається на підставі ухвали суду і його зміст має повністю співпадати з оригіналом, тобто відповідати резолютивній частині рішення суду.

Підставою для видачі дублікату виконавчого листа є втрата виконавчого листа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не пропущений з огляду на наступне.

На час видачі виконавчого листа у справі №2-592 діяв Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, у статті 22 якого було передбачено, що виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року у справі № 344/19847/18 (провадження № 61-6732св19) вказано, що "Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № 3-рп/2001). Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Аналіз пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02 червня 2016 року свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VIII від 02 червня 2016 року. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності".

Подібні висновки висловлені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 березня 2018 року у справі № 905/6977/13 та від 02 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011(17/6), а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2018 року у справі № 553/1951/14-ц (провадження № 61-20552св18), від 10 квітня 2019 року у справі № 521/21810/17 (провадження № 61-42207св18), від 29 січня 2020 року у справі № 344/19847/18 (провадження № 61-6732св19).

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII).

У статті 37 вказаного Закону передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

У постанові Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року у справі № 910/18165/13 (провадження № 6-698гс16) зроблено висновок, що "після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується".

Крім того, п.п.4 п.102 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Таким чином суд, з урахуванням положення пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII, приходить до того, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № №2-592 не сплинув та виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання.

Отже, враховуючи викладені обставини, є всі підстави вважати, що зазначений виконавчий лист втрачено. У зв`язку з цим, заявник позбавлений права на звернення до органів виконавчої служби з виконавчими документами з метою примусового виконання рішення суду.

На теперішній час рішення суду не виконано, заборгованість не погашена, що суперечить нормам, встановленим законодавством та ставить під загрозу права та інтереси стягувача.

Оскільки оригінал виконавчого листа втрачено, суд вважає за можливе заяву Публічного акціонерноготовариства Акціонернийбанк «Укргазбанк»,за участюзаінтересованої особи ОСОБА_1 провидачу дублікатавиконавчого листа, задовольнити та видати дублікат виконавчого листа.

На підставі викладеного, керуючись п.17.4Перехідних положень ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерноготовариства Акціонернийбанк «Укргазбанк»,за участюзаінтересованої особи ОСОБА_1 провидачу дублікатавиконавчого листа задовольнити.

Видати Акціонерномубанку «Укргазбанк» дублікат виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з примусового виконання рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09лютого 2011року посправі №2-592-2011за позовомПублічного акціонерноготовариства Акціонернийбанк Укргазбанкдо ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором№ 2203/1001від 12травня 2008року урозмірі 14563,96доларів США(чотирнадцятьтисяч п`ятсотшістдесят тридолари США96центів)та урозмірі 10199,45грн.(десятьтисяч стодев`яносто дев`ятьгрн.45коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1259,03 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят дев`ять грн. 03 коп.) та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн. (сто двадцять грн. 00 коп.).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Ухвалу постановлено, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повний текст Ухвали складено 03 листопада 2023 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова