Рішення

від 27.08.2010 по справі 2-108-10

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Спра ва № 2-108-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.

27 серпня 2010 року М ар*їнський районний суд Доне цької області в складі голов уючого судді Ступін І.М.

при секретарі Готовщиково ї Т.О.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Глушко С.М.

Розглянувши в залі суду м. М ар*їнка цивільну справу за по зовом ОСОБА_1 до ВАТ «Рай ффайзен Банк Аваль» в особі ВАТ Донецька обласна дирекц ія «Райффайзен Банк Авал ь» про поновлення законних п рав та інтересів споживача п ослуг,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суд у з позовом в якому вказує, що 25 квітня 2008 року він уклав дого вір № 014\0-188\221 з Текстильним відд іленням № 1 Донецької обласно ї дирекції «Райффайзен Бан к Аваль» про надання кредит у по програмі «Автомобіль в к редит с особистим вкладом», с ума кредиту складала 13 366,00 дола рів США.

Строк погашення кредиту складав 48 місяців, згідно гра фіку погашення кредиту позив ач щомісячно повинен був пог ашати кредит рівними часткам и по 358,24 доларів США, загальна с ума виплати з урахуванням пр оцентної ставки складала 17195,75 гривень.

Вартість автомобіля скл адала 75000 гривень, з урахування м оплати первинного внеску в розмірі 10% то єсть 7500 гривень, су ма кредиту складала 67500 гривен ь, що в переводі в долари по ку рсу НБУ 5,05 гривень складала 13366,0 0 доларів США.

Після уплати комісії та в сіх сум, кредитор відкриває б оржнику рахунок та перерахов ує на рахунок продавця автом обіля суму вартості цього ав томобіля 13366 доларів США.

Але кредитор безпідстав но скоїв ще одну валютно-обмі нну операцію, а саме здійснив викуп у позивача 13366 доларів СШ А, то єсть провів операцію не п ередбачену договором, видав кредит по курсу НБУ 5,05 гривень , конвертував валюту по комер ційному курсу 4,80 гривень, у раз і чого курсову різницю 4562,16 від ніс на рахунок боржника та зо бов' язав позивача внести н а рахунок банку додаткову вк азану суму, пояснив, що вказан у суму позивач повинен внест и одноразово, а далі оплата бу де проводитися за курсом НБУ 5,05 гривень.

Але в подальшому при змі ні курсу долару, погашення кр едиту здійснювалось у гривні по комерційному курсу, а не по курсу НБУ як було передбачен о.

На звернення позивача д о обласної дирекції «Райфф айзен Банк Аваль» йому доли пояснення, що додаткова валю тно-обмінна операція була зд ійснена законно.

Позивач просить суд виз нати договір в іноземній вал юті недійсним, зобов' язати банк укласти з дати валютног о договору, кредитний догові р в національні валюті з пере рахуванням з урахуванням про центної ставки на момент пер вісного укладення договору 1 5,5 %. При перерахуванні зарахув ати суму первісного внеску, с уму різниці, комісію за надан ня кредиту. Визнати не законн ою валютно-обмінну операцію при якій сума різниці була ві днесена на рахунок боржника. Зобов*язати кредитора суму к урсової різниці 4562,16 гривень за рахувати на рахунок погашенн я кредиту.

Позивач в судовому засі данні позовні вимоги визнав в повному обсязі просить суд їх задовольнити.

Відповідач, як в своїх за переченнях, так і в судовому з асіданні позовні вимоги ОС ОБА_1 не визнає, просить суд в задоволенні позову відмовит и, мотивуючи тим, що ВАТ «Рай ффайзен Банк Аваль» має ген еральну ліцензію на здійснен ня валютних операцій, а тому в алютно-обмінна операція яка була проведена є законною, що до подальшого позивачем пога шення кредиту по курсу НБУ та кож не згоден, вважає, що погаш ення кредиту повинно здійсню ватися по комерційному курсу , що встановлюється кожного д ня, а не по курсу НБУ.

Вивчивши та проаналізув авши матеріали справи та поя снення сторін, ретельно досл ідивши письмові заперечення відповідача, суд вважає позо в таким, що підлягає задоволе нню, через наступне.

В судовому засіданні вс тановлено, що 25 квітні 2008 року м іж ОСОБА_1 та ВАТ «Райффа йзен Банк Аваль» був укладе ний кредитний договір № 014\07-188\221 , за яким банк надав йому 13366 дол арів США для придбання автом обіля, та розрахунки між ним т а відповідачем - банком - м ають здійснюватися в тій сам ій валюті.

Відповідно до пункту 1 пі дпункту 1.1.2 вищевказаного дог овору, згадані гроші в інозем ні валюті були надані позива чу для придбання автомобіля, тобто для розрахунків цими г рошима в іноземній валюті на території України.

Згідно ст.3 Декрету Кабін ету Міністрів України «Про с истему валютного регулюванн я та валютного контролю» № 15-93 в ід 1993 року передбачено, що наці ональна валюта України є єди ним законним засобом платежу на території України.

Відповідно до п.2 ст.13 Декр ету КМУ, уповноважені банки, я кі отримали від Національног о Банку України генеральні л іцензії на здійснення валютн их операцій, зокрема відпові дач, здійснюють контроль за о пераціями, що проводяться ре зидентами та нерезидентами ч ерез ці установи.

Отже, здійснення позивач ем, резидентом України, розра хунку з іншим резидентом Укр аїни на території України бе з індивідуальної ліцензії НБ У, якої не мали ані він, ані про давець - було порушенням пі дпункту «г» пункту 4 ст.5 згада ного вище Декрету.

Таким чином, відповідач, як агент валютного контролю, не мав права, згідно п.2 ст.13 Дек рету КМУ, надавати позивачу к редит в іноземній валюті для здійснення згаданої вище оп ерації.

Тому суд вважає доведени м та обґрунтованим твердженн я позивача ОСОБА_1 про те, щ о спірний договір, в його тепе рішньому вигляді, на явно суп еречить діючому законодавст ву України.

Суд вважає необґрунтова ними твердження відповідача , що передбачена мета кредиту вання є невід*ємною частиною цього договору.

Отже, умовами спірного кр едитного договору була перед бачена єдина фінансова опера ція, яку мав здійснити позива ч : отримати через банківську установу відповідача інозем ну валюту та розрахуватися н ею на території України з рез идентом України без будь яки х ліцензій НБУ. Це свідчить пр о те, що договір, в його тепері шньому вигляді, укладений з м етою порушення валютного зак онодавства.

Тому відповідач, як сторо на договору, знаючи про це, ще на стадії переговорів про ук ладення такого договору мав здійснити свої обов' язки аг ента валютного контролю та в ідмовитися від його укладенн я. Більше того, як агент валютн ого контролю він мав би попер едити позивача про незаконні сть вказаних вище дій з інозе мною валютою для запобігання їх в майбутньому.

Натомість відповідач, пі дписав незаконний договір, т а видав позивачу кредитні гр оші в іноземній валюті, прово куючи його на порушення підп ункту «г» пункту 4 ст.5 Декрету КМУ.

Таким чином, якщо б суд вз яв до уваги твердження відпо відача про те, що «позивач та в ідповідач уклали договір кре дитування в іноземній валюті , та тим самим досягли мети, як ої прагнули», то дії відповід ача мали б бути визначені як б езумовне порушення його обов ' язків як агента валютного контролю, передбачених п.2 ст.1 3 Декрету КМУ «Про систему вал ютного регулювання та валютн ого контролю», за яке банк мав би нести відповідальність, п ередбачену ст.16 п.2 абз.4 того ж Д екрету у вигляді позбавлення генеральної ліцензії Націон ального Банку України на пра во здійснення валютних опера цій або штрафу у розмірі, що вс тановлюється НБУ.

Як вбачається з заперече нь відповідача, він заздалег ідь усвідомлював неминучіст ь здійснення позивачем конве ртації отриманої ним валюти в гривню : «Отримавши кредит, п озивач, для того, щоб зі свого боку не порушити вимоги валю тного законодавства, повинен був у будь якому разі конверт увати отриману готівку у дол арах США в національну грошо ву одиницю - гривню для розр ахунку із продавцем автомобі ля. Саме таку ж операцію позив ач міг би здійснити у іншій ба нківській установі, але відп овідач без відома позивача п ровів конвертацію кредитних коштів.

Тому суд вважає за необх ідне проведену відповідачем валютно-обмінну операцію, пр и якій курсова різниця в сумі 4562,16 гривень були зарахована н а рахунок позивача, визнати н е законною та зобов' язати в ідповідача зарахувати вищев казану суму в рахунок погаше ння кредиту.

Через вище наведені обст авини суд вважає доведеним т вердження позивача про те, що відповідач усвідомлював, що акт видачі йому в кредит готі вкою іноземної валюти носить формальний характер, а наспр авді ця валюта виступає не як засіб платежу, а як еквівален т Національній валюті Україн и, необхідної для використан ня кредиту за цільовим призн аченням. Це підтверджено кви танцією банку про проведення конвертації валюти, та квита нціями які сплачував позивач щомісячно в рахунок погашен ня кредиту, в яких вказано, що сума в доларах США еквівален тна сумі в гривнях.

Тому суд вважає доведени м, що спірний договір є удаван им правочином, бо сторони нас правді уклали між собою дого вір кредитування в Національ ній валюті України, що не супе речить законодавству Україн и, але відповідач замаскував його під договір кредитуван ня в іноземній валюті, який су перечить Декрету Кабінету Мі ністрів України.

Суд вважає доведеним, що ВАТ «Райффайзен Банк Ава ль» на момент укладення спір ного договору, маючи дозвіл т а ліцензію НБУ, мало право над авати кредити в іноземній ва люті, але це право відповідач а носить загальний характер. Воно не поширюється та не мож е поширюватися на випадки, ко ли такі операції суперечать законодавству України, а сам е Декрету КМУ «Про систему ва лютного регулювання та валют ного контролю» № 15-93 від 1993 року.

Суд вважає обґрунтовани м твердження позивача про те , що його права порушуються сп ірним договором, бо, через кол ивання курсу долару до націо нальної валюти України він в теперішній час вимушений сп лачувати значно більшу суму в гривнях, ніж фактично отрим ав від банку, та більші суми пр оцентів в гривнях, ніж це факт ично передбачено договором.

Відповідно до ст.235 ЦК Укра їни удаваним є правочин, який вчинено сторонами для прихо вання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторо нами для приховання іншого п равочину, який вони насправд і вчинили, відносини сторін р егулюються правилами щодо пр авочину, який сторони наспра вді вчинили.

У зв' язку з задоволення м позову в повному обсязі суд вважає за необхідне стягнут и з відповідача на користь де ржави судові витрати : держми то в сумі 51 гривня та інформац ійне-технічне забезпечення в сумі 120 гривень.

Керуючись ст..ст.10,11,212-215 ЦПК У країни, ст..235 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ «Райффайзенбанк Б анк Аваль» в особі ВАТ Доне цька обласна дирекція «Рай ффайзенбанк Банк Аваль» пр о поновлення законних прав т а інтересів споживача послуг - задовольнити.

Визнати кредитний догов ір № 014\07-188\221 від 25 квітня 2008 року ук ладений між ОСОБА_1 та Від критим акціонерним товарист вом «Райффайзен Банк Ава ль» в особі начальника Текст ильного відділення № 1 Донець кої обласної Дирекції «Рай ффайзен Банк Аваль» - удава ним правочином.

Визнати кредитний догов ір № 014\07-188\221 від 25 квітня 2008 року ук ладений між ОСОБА_1 та Від критим акціонерним товарист вом «Райффайзен Банк Ава ль» в особі начальника Текст ильного відділення № 1 Донець кої обласної Дирекції «Рай ффайзен Банк Аваль» - уклад еним в Національній валюті У країни.

Зобов*язати Відкрите ак ціонерне товариство «Райф файзен Банк Аваль» в особі начальника Текстильного від ділення № 1 Донецької обласно ї Дирекції «Райффайзен Бан к Аваль» провести перераху вання з урахуванням процентн ої ставки на момент первісно го укладення договору 15,5 %, за м інусом урахувати суму первіс ного внеску, суму курсової рі зниці, комісію за надання кре диту.

Визнати проведену Відкр итим акціонерним товариство м «Райффайзен Банк Аваль » в особі начальника Текстил ьного відділення № 1 Донецько ї обласної Дирекції «Райфф айзен Банк Аваль» валютно -обмінну операцію, при якій ку рсова різниця в сумі 4562,16 гриве нь були зарахована на рахуно к ОСОБА_1 - не законною.

Зобов*язати Відкрите ак ціонерне товариство «Райф файзен Банк Аваль» в особі начальника Текстильного від ділення № 1 Донецької обласно ї Дирекції «Райффайзен Бан к Аваль» суму курсової різ ниці 4562 (чотири тисячі п' ятсо т шістдесят дві) гривні 16 копі йок зарахувати в рахунок пог ашення кредиту ОСОБА_1 згі дно договору № 014\07-188\221 від 25 квіт ня 2008 року.

Стягнути з Відкритого ак ціонерного товариства «Ра йффайзен Банк Аваль» в особ і начальника Текстильного ві дділення № 1 Донецької обласн ої Дирекції «Райффайзен Ба нк Аваль» судові витрати : д ержмито 51 (п' ятдесят одна) гр ивня и інформаційне-технічне забезпечення 120 (сто двадцять ) гривень.

Апеляційна скарга на ріш ення суду може бути подана в с удову палату по цивільним сп равам Апеляційного суду Доне цької області через Мар»їнсь кий районний суд Донецької о бласті протягом десяти днів з дня його проголошення. Особ и, які брали участь у справі, а ле не були присутні у судовом у засіданні під час проголош ення судового рішення, можут ь подати апеляційну скаргу п ротягом десяти днів з дня отр имання копії цього рішення.

Суддя -