Ухвала

від 31.10.2023 по справі 127/2-1004/2008

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/2-1004/2008

Провадження № 22-з/801/152/23

Доповідач:Войтко Ю. Б.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

31 жовтня 2023 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Войтка Ю. Б.,

суддів Матківської М. В., Стадника І. М.,

з участю секретаря судового засідання: Собцевої А. Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Федик Юлії Юріївни про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі № 127/2-1004/2008 за позовом за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ТОВ «Диженю Плаза» про стягнення заборгованості,

встановив:

У провадженні Вінницького апеляційного суду перебувала вказана цивільна справа.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Староміського районного суду міста Вінниці від 28 листопада 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення.

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ТОВ «Диженю Плаза» про стягнення заборгованості відмовлено.

09 жовтня 2022 року до Вінницького апеляційного суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Федик Ю. Ю. про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції у вказаній цивільній справі, розгляд цієї справи просить провести за відсутності відповідача ОСОБА_1 та його представника.

Заяву мотивовано тим, що відповідачем було понесено 20 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції згідно умов договору про надання правової допомоги від 13.02.2023.

Факт понесення відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу, розмір та її вартість адвокат підтверджує такими документи: копією договору про надання правової допомоги від 13 лютого 2023 року; копією додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги від 13 лютого 2023 року; копією квитанцій до прибуткових касових ордерів від 13 лютого 2022 року від 06 жовтня 2023 року. Крім того, зазначає, що п. 3 додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги від 13 лютого 2023 року було обумовлено сплату адвокату так званого «гонорару успіху» в розмірі 10 000 грн, а саме передбачено, що ОСОБА_1 додатково сплачує адвокату гонорар у розмірі 10 000 гривень у випадку задоволення його апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та поданої заяви, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Відповідно до частини першою статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно з частиною четвертою статті 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви до закінчення судових дебатів.

Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 зауважила, що вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 270 ЦПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, постанова Вінницького апеляційного суду прийнята 03 жовтня 2023 року за участю представника відповідача - адвоката Федик Ю. Ю., повний текст постанови складено 06 жовтня 2023 року.

Заяву про розподіл судових витрат на правову допомогу, а також документи, які підтверджують понесені витрати, представник відповідача подала до суду лише 09 жовтня 2023 року, тобто після того, як суд апеляційної інстанції ухвалив нове рішення по справі.

Станом на час прийняття постанови Вінницьким апеляційним судом 03 жовтня 2023 року у цій справі в матеріалах справи були відсутні докази на підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в апеляційній інстанції.

Крім того, в апеляційній скарзі представник відповідача не заявляв клопотання про відшкодування вказаних витрат, також в порушення статті 134 ЦПК України не надав попередній розрахунок витрат разом із апеляційною скаргою та у подальшому не подав всі необхідні докази понесених витрат, хоча не був позбавлений такої можливості.

Отже заявником не було дотримано вимог частини восьмої статті 141 України, а саме: до закінчення судових дебатів у справі заяву про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу ні відповідачем, ні його представником подано не було.

Як було зазначено вище відповідно до позиції об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 саме своєчасне звернення сторони із заявою про стягнення судових витрат є передумовою розгляду судом питання про розподіл судових витрат.

За відсутності поданої у визначені процесуальним законодавством строки заяви про стягнення судових витрат, апеляційний суд позбавлений можливості прийняти додаткову постанову з даного питання адже на час прийняття апеляційним судом постанови по суті спору у справі докази наявних у заявника витрат на професійну правничу допомогу у матеріалах справи були відсутні.

Враховуючи викладене, заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Федик Ю. Ю. про ухвалення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. 12, 81, 83, 141, 270 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

постановив:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Федик Юлії Юріївни про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі № 127/2-1004/2008 за позовом за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ТОВ «Диженю Плаза» про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 01 листопада 2023 року.

Головуючий Ю. Б. Войтко

Судді: М. В. Матківська

І. М. Стадник