Ухвала

від 30.10.2023 по справі 575/836/23

ВЕЛИКОПИСАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 575/836/23

Провадження № 4-с/575/4/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 р. смт. Велика Писарівка

Великописарівський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді В`юник Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Лаптєвої Л.А.

скаржника ОСОБА_1

представника скаржника ОСОБА_2

державного виконавця Мовчан Л.О.

стягувача ОСОБА_3

заінтересованої особи ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Велика Писарівка скаргу ОСОБА_1 вособі представникаскаржника адвоката ЦурканВіктора Івановича,державний виконавецьОхтирського відділудержавної виконавчоїслужби вОхтирському районіСумської областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції МовчанЛідія Олексіївна,стягувач: ОСОБА_3 ,інші заінтересованіособи: ОСОБА_4 ;Управлінння патрульноїполіції вЗапорізькій областіДепартаменту патрульноїполіції Національноїполіції України;Департамент патрульноїполіції Національноїполіції України;орган примусовоговиконання Охтирськийвідділ державноївиконавчої службив Охтирськомурайоні Сумськоїобласті Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції,на дії/бездіяльністьоргану примусовоговиконання впорядку судовогоконтролю завиконанням судовогорішення,

У С Т А Н О В И В:

26 серпня 2023 року представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Цуркан В.І. через систему «Електроннийсуд»звернувся до суду із зазначеною скаргою, згідно якої просять: визнати неправомірними дії начальника державного виконавця Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, по прийняттю рішення на внесенння постанови від 01.10.2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами в межах виконавчого провадження №46922473 по примусовому виконанні рішення Великописаірвського районного суду Сумської області від 18 серпня 2015 року № 575/691/15-ц (2/575/250/15) про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% (в подальшому 50%) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 липня 2015 року, до досягнення дитиною повноліття.

Визнати неправомірною та скасувати постанову начальника державного виконавця Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, по прийняттю рішення на винесення постанови від 01.10.2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами в межах виконавчого провадження №46922473 стосовно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та вирішити питання судових витрат.

Крім того просить поновити строк звернення зі скаргою в порядку судового контролю за виконанням судового рішення щодо постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керунння транспортними засобами (в порядку Розділу VII ЦПК) починаючи з 18 серпня 2023 року для отримання достовірної інформації щодо наявної постанови Великописарівського ВДВС від 01.10.2019 року, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

В скарзі зазначається, що з ОСОБА_1 за рішенням Великописарівського районного суду Сумської області від 18 серпня 2015 року № 575/691/15-ц на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частина усіх видів заробітнку (доходу) але не менше 30% (в подальшому 50%) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 липня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

04 вересня 2015 року відкрито виконавче провадження № 48614687.

Стягнення аліментів з ОСОБА_1 за виконавчим листом відбувалися з 09 січня 2018 року по 17 вересня 2018 року, в період його роботи водієм у ПрАТ «САД»

В обгрунтування скарги зазначає, що станом на 01 жовтня 2019 року, коли винесена постанова Великописарівського ВДВС про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобома ОСОБА_1 працював водієм ФОП « ОСОБА_7 », перейменовано ТОВ «Лесник агро-1, змінена назва ТОВ «Мелтредійнг», що було основним видом його доходу і в цей період частково сплачувались аліменти.

Крім того, на даний час його мати ОСОБА_4 потребує стороннього догляду, а тому він змушений супроводжувати її до лікувального закладу, при цьому користуватися автомобілем.

Щодо поновленння строку скаржник стверджує, що станом на 20 липня 2023 року він працював водієм у ФОП «Турбар ТРАНС». Постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19 червня 2023 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП. З Постанови суду дізнався, що постановою державного виконавця Великописарівського ВДВС ГТУЮ у Сумській області від 01.10 2019 року у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_1 аліментів встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Підтверджуючі документи про роботу водієм скаржником до матеріалів скарги не долучено.

В судовому засіданні представник скаржника адвокат Цуркан В.І. пояснив, що ОСОБА_1 постійно працював водієм про що було відомо державному виконавцю, оскільки іншої професії не має, а дані про роботу надавалися до державної виконавчої служби. Про постанову державного виконавця про обмеження в праві керування транспортними засобами скаржнику стало відомо з постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя. Постанова про обмеження в праві керування транспортними засобами винесена державним виконавцем 01.10.2019 року до ОСОБА_1 не доведена до цього часу. Дійсно у 2019 році ОСОБА_1 було отримано лист з державної виконавчої служби в якому були постанови про накладення арешту на його банківські рахунки та виклик до виконавчої служби. Постанова про обмеження у праві керування транспортними засобами не надходила. Вважає дану постанову незаконною, оскільки скаржник працював водієм на час її винесення, а також на його утриманні перебуває мати ОСОБА_4 ,особа з інвалідністю.

Начальник виконавчої служби ОСОБА_8 зі скаргою не погодилась та поянила, що у виконавчому провадженні є єдина довідка з ПАТ «САД», якою підтверджено роботу ОСОБА_1 без зазначення посади. Інші відомості про посаду та місце роботи боржником не надавались. У відповідях на запити державного виконавця про роботу боржників Пенсійний фонд зазначає лише місце роботи, але не зазначає ким особа працює. Скаржник був ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження, йому особисто було роз`яснено його права та обов`язки. Вважає, що постанова про встановлення тимчасового обмеженння боржника у праві керування транспортними засобоми відповідає вимогам законодавства, оскільки у матеріалах виконавчого провадження були відсутні на час винесення постанови та на даний час документи, що підтверджують, що ОСОБА_1 працює водієм, а також те, що член його сім`ї, мати, є особою з інвалідністю. Постанова була направлена боржнику та стягувачу відповідно до чинного законодавства через канцелярію. Про направлення є квитанція у виконавчому провадженні датована 02.10 2019 року.З заявою про скасування постанови ОСОБА_1 до державного виконавця не звертався.

04 вересня 2023 року від Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області за підписом начальника відділу Мовчан Л.І. надійшло заперечення на скаргу на дії державного виконавця в якому зазначає, що 04 вересня 2015 року було відкрито провадження на підставі рішення суду про стягнення аліментів з ОСОБА_1 про що повідомлено сторони.

16 серпня 2016 року боржник ОСОБА_1 був особисто попереджений про кримінальну відповідальність за ст.164 КК України та про направлення поданння щодо обмеження у праві виїзду за межі України. Крім того, боржника було ознайомлено з сумою заборгованості зі сплати аліментів, а також він зобов`язувався щомісячно сплачувати аліменти та надати довідки з місця роботи.

09 січня 2018 року ОСОБА_1 надано до відділу ДВС довідку з місця роботи.

З квітня 2018 року по вересень 2018 року утримувались аліменти з заробітної плати боржника у ПАТ «САД».

З 19 жовтня 2018 року було винесено постанову про стягнення аліментів з заробітної плати боржника та надіслано для виконання до ФОП ОСОБА_9 , про що повідомлено сторони виконавчого провадження. Постанова повернулась без виконання.

Крім того на боржника відповідно до ст.71 п.14 Закону України «Про виконавче провадження» було накладено штраф

01 жовтня 2019 року відповідно до ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві полювання, у праві керування транспортними засобами, у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Дані постанови 02.10.2019 року рекомендованою кореспонденцією надіслано стронам виконавчого провадження за адресами вказанами у виконавчому документі, а після закінчення строку на оскарження до відповідних органів.

Вважає, що строк оскарження постанови згідно ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» пропущено, просить в задоволенні скарги відмовити.

При цьому зазначає, що для вирішення питання поза судовому порядку боржник до відділу ДВС не звертався.

ОСОБА_3 стягувач по справі, суду повідомила, що ОСОБА_1 зобов`язаний сплачувати аліменти за рішенням Великописарівського районного суду Сумської області на їх спільну доньку, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але аліменти фактично не сплачує. Вона зверталась до відділу поліції про притягнення його до кримінальної відповідальності та отримала відмову у зв`язку з тим, що боржник не працює. Більше вона нікуди не зверталась. ОСОБА_1 телефонував їй та звинувачував, що за її зверненням його обмежили в праві керування транспортними засобами. Отже, йому було відомо, що він не має права керувати транспортними засобами. Крім того зауважила, що у 2019 році вона отримувала лист з виконавчої служби в якому повідомлялось, що ОСОБА_1 тимчасово обмежено в праві керування транспортними засобами. Чи отримував такого листа ОСОБА_1 їй не відомо, бо фактично він вдома не проживає. У вирішенні даної справи покладається на розсуд суду та вважає, що за несплату аліментів боржник повинен нести відповідальність.

ОСОБА_1 допитаний у судовому засіданні за правилами свідка пояснив, що на даний час він не працює. До цього часу працював водієм у різних підприємствах про, що відомо державному виконавцю ОСОБА_8 , оскільки іншої професії не має. Що він повинен сплачувати аліменти йому відомо. Він декілька разів був у виконавчій службі. Постанову про тимчасове обмеження в праві керування транспортними засобами йому не вручали. Про обмеження у праві керування транспортними засобами дізнався влітку цього року, коли його зупинили працівники поліції у м.Запоріжжя. Також повідомив, що його мати, ОСОБА_4 є особою з інвалідністю, потребує сторонньої допомоги, яку надає саме він. Аліменти сплачує по мірі можливості. Чи відвідував державного виконавця після отриманння виклику у жовтні 2019 року не пам`ятає.

ОСОБА_4 допитана за правилами свідка повідомила, що її син ОСОБА_1 постійно працює водієм, іншої професії не має. Він повинен сплачувати аліменти і платив їх на користь ОСОБА_5 , але деякий час аліменти повертались. З виконавчої служби вона отримувала лист з постановами про арешт коштів на рахунках сина, інших листів не отримувала. Вона особисто та її син відвідували державну виконавчу службу, але спілкуватися з ОСОБА_8 не можливо, вона кричила та вимагала сплати заборгованість по аліментах. Довідки про наявність заборгованості не надходило. Також зауважила, що робота водієм для сина є єдиним джерелом доходу, а вона є особою з інвалідністю 1 групи, потребує сторонньої допомоги, яку здійснює її син ОСОБА_1 .

Крім того повідомила, що державний виконавець Мовчан Л.О. просила її надати документ, який підтверджує встановлення статусу особи з інвалідністю.

Інші заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, але належним чином були повідомлені про час та місце розгляду скарги.

В судовому засідання встановлено, що рішенням Великописарівського районного суду Сумської області від 18 серпня 2015 року № 575/691/15-ц (2/575/250/15) стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% (в подальшому 50%) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 липня 2015 року, до досягнення дитиною повноліття.

04 вересня 2015 року на підставі вищезазначеного рішення суду відкрито виконавче провадження № 48614687.

ОСОБА_1 тривалий час не сплачував аліменти, посилаючись, що він не має роботи, що призвело до утворення заборгованості. У зв`язку з утворенням заборгованості державним виконавцем неодноразово викликався до виконавчої служби та особисто був попереджений про кримінальну відповідальність за несплату аліментів за ст.164 КК України, на його був накладений штраф відповідно до ст.71 Закону України «Про виконавче провадженння» та 01.10.2019 року винесено постанову про встановленння тимчасового обмеженння боржника у праві полювання, у праві керування транспортними засобами, у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, що підтверджується виконавчим провадження оглянутим в ході розгляду справи.

01.10.2019 року ОСОБА_1 викликався державним виконавцем на 16.10.2019 року, щодо сплати боргу по виконавчому документу та державний виконавець зобов`язував його надати достовірні дані про місце роботи.

Документи були направлені рекомендованим листом сторонам виконавчого провадження про, що свідчить квитанція долучена до матеріалів виконавчого провадження.

В Україні з 06 лютого 2018 року почав діяти Закон України «Про внесенння змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментіввід 07 грудня 2017 року.

Законом передбачено ряд нових заходів примусового стягнення аліментів. Одним із таких заходів є тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Внесені відповідні зміни в Закони «Про дорожній рух», «Про Національну поліцію», відповідно яких забороняється керувати транспортними засобами особам, відносно яких державним виконавцем встановлено тимчасові обмеження у праві керування транспортними засобами, - тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

У разі виникнення такої заборгованості, виконавець виносить вмотивовану постанову і надсилає сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Постанови направляються до виконання відповідними органами, після закінчення строку для оскарження рішення, якщо дії виконавця не були оскаржені. У разі оскарження, постанова, якщо її не скасовано, підлягає виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.

При цьому визначається ряд застережень, коли тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано, зокрема, у разі:

якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування; використання боржником транспортного засобу у зв`язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю; проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції; розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.

В ході судового розгляду скарги на дії державного виконавця, судом було досліджено виконавче провадження та надані представником скаржника адвокатом Цуркан В.І. на підтвердження роботи скаржника копії товарно-транспортних накладних від 27.09.2019 року, 03.10.2019 року, 14.01.2022 року, 07.06.2022 року, 20.06.2022 року, 21.06.2022 року, 23.06.2022 року, 22.07.2022 року, 13.10.2022 року 16.10.2022 року та копію довідки з Пенсійного Фонду.

Суд вважає, що надані товарно-транспортні накладні можуть підтверджувати лише періодичні заробітки скаржника водієм, а у довідці Пенсійного Фонду не зазначається, на якій посаді працював ОСОБА_1 . При цьому слід зазначити, що при дослідженні виконавчого провадження докази, які б свідчили про роботу ОСОБА_1 водієм та що його мати, ОСОБА_4 , є особою з інвалідністю на час винесення постанови про тимчасове обмеження в праві керування транспортними засобами, відсутні. У довідці з Пенсійного Фонду, яка є у виконавчому провадженні зазначено лише місце роботи.

Посилання скаржника ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , що факт роботи ОСОБА_1 водієм та про інвалідність його матері відомо державному виконавцю ОСОБА_8 є недоречним та не може прийнято судом як доказ.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно дост.447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Положеннями ч.2 ст.43 ЦПК України на сторони покладені певні обов`язки, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За приписами ст.126, ст.127 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Пропущений строк на вчинення певної процесуальної дії може бути поновлений судом за доведеності існування поважних причин для його пропуску.

Разом з тим, відповідно до п.а ч.1 ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Вивчивши матеріали даної скарги, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Відповідно до ч.2 ст.449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Разом із тим, згідно роз`яснень, які містяться в п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" від 17 жовтня 2014 року № 6, відповідно дост.385 ЦПК України скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення, або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначенихЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При цьому поважними причинами пропущення строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод право на справедливий суд передбачає і доступ до правосуддя і, зокрема гарантується тим, що суд має бути не заформалізованим, що знайшло своє відображення у рішеннях ЄСПЛ "Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі" (Podbielski and PPU Polpure v. Poland) від 26 липня 2005 року, заява № 39199/98, п. 62), "Воловік проти України" від 6 грудня 2007 року, заява № 15123/03.

У Рішенні в справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява №23436/03 ЄСПЛ зазначено: "Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, Серія А №18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути

пропорційними міжвикористаними засобамита досягнутимицілями (v. France рішення від 29 липня 1998 року, Reports of Judgment and Decisions 1998-V, с. 1867, параграф 37).

В постанові Великої палати Верховного суду від 03 жовтня 2018 року у справі №320/7888/16-ц вказано, що стосується дотримання процесуальних строків, то, слід вважати, що сторони повинні таких дотримуватись та пропуск таких, за загальним правилом, призводить до втрати права особою на вчинення певної процесуальної дії у у даному випадку на подання скарги.

В постанові Верховного Суду від 20.10.2020 по справі №5019/337/11 викладена правова позиція, згідно якої порівняльний аналіз змісту термінів «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо.

Процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності і сторони повинні очікувати їх застосування.

При зверненні зі скаргою представник боржника адвокат Цуркан В.І. зазначив, що боржнику стало відомо про обмеження його в праві керувати транспортними засобами з постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19 червня 2023 року за ч.3 ст.126 КУпАП.

В той же час слід зазначити, що в ході розгляду протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.126 КУпАП суддею Шевченківського районного суду м.Запоріжжя було досліджено відеозапис, яким підтверджується, що ОСОБА_1 був обізнаний з встановленням відносно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, про що йдеться у постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Факт обізнаності ОСОБА_1 з постановою про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами підтвердила стягувач ОСОБА_3 в ході судового розгляду, також підтвердила отримання повідомлення про встановлення тимчасового обмеження боржнику.

Також слід зауважити, що даючи пояснення в судовому засіданні ОСОБА_4 на питання головуючого судді по справі пояснила, що державний виконавець Мовчан Л.О. просила її надати довідку що підтверджує статус особи з інвалідністю (запис судового засідання), яка є підставою для скасування постанови про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Що стосується твердження представника скаржника адвоката Цуркан В.І. що скаржнику не доводилась постанова про відкриття виконавчого провадження, то слід зазначити, що ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у судовому засіданні при розгляді цивільної справи про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_5 та погодився з позовом в повному обсязі.

У матеріалах виконавчого провадження знаходиться супровідний лист про направлення постанови про відкриття виконавчого провадження сторонам. Крім того з ОСОБА_1 стягувались аліменти за місцем його роботи та періодично сплачувались самостійно. Його особисто попереджували про кримінальну відповідальність за ст.164 КК України та ухилення від сплати аліментів на утримання дитини, йому було роз`яснено права та обов`язки як божнику.

Також, суд не погоджується з твердження адвоката Цуркан В.І., що постанова про тимчасове обмеження в праві керування не доведена до скаржника. При цьому слід зазначити, що відповідно до вимог законодавства постанова від 01 жовтня 2019 року про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами була направлена рекомендованим листом ОСОБА_1 за місцем вказаним у виконавчому провадженні, квитанція про відправку кореспонденції долучена до матеріалів виконавчого провадження. Отримання листа за відповідним номером підтверджено ОСОБА_4 .

Крім того у скарзі скаржника ОСОБА_1 адвокатом Цурканом В.І. не наведено обґрунтованих доводів про існування перешкод для вчасного звернення до суду з відповідною скаргою на незаконність постанови від 01 жовтня 2019 року про тимчасове обмеження в праві керування транспортними засобами.

При цьому у порушення вимог Цивільного процесуального законодавства стороною боржника надано суду недостовірну інформацію щодо часу обізнаності боржника з постановою державного виконавця лише з постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19 червня 2023 року, що свідчить про недобросовісну поведінку сторони боржника, направлену на введення суду в оману.

У даному випадку суд, з урахуванням положень ч.2 ст.126, ст.127 ЦПК України вважає за доцільне залишити скаргу без розгляду, що також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.11.2020 у справі №466/948/19.

Так, Верховний Суд зазначив, що з`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

Керуючись ст.ст.126, 447-451 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити ОСОБА_1 в особі представника скаржника адвоката Цуркан Віктора Івановича в задоволенні клопотання про поновлення строку на подачу скарги.

Скаргу в особі представника скаржника адвоката Цуркан Віктора Івановича, державний виконавець Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мовчан Лідія Олексіївна, стягувач: ОСОБА_3 , інші заінтересовані особи: ОСОБА_4 ; Управлінння патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України; Департамент патрульної поліції Національної поліції України; орган примусового виконання Охтирський відділ державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на дії/бездіяльність органу примусового виконання в порядку судового контролю за виконанням судового рішення, залишити без розгляду та повернути її заявнику.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Учасник справи, якому повне рішення (ухвалу) суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст ухвали складено 02 листопада 2023 року.

Суддя Н.Г. В`юник