Постанова

від 12.03.2024 по справі 575/836/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року м.Суми

Справа №575/836/23

Номер провадження 22-ц/816/411/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

учасники справи:

скаржник ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження Охтирський відділ державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

стягувач ОСОБА_2 ,

заінтересовані особи ОСОБА_3 , Управлінння патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Департамент патрульної поліції Національної поліції України,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Цуркана Віктора Івановича

на ухвалу Великописарівського районного суду Сумської області від 30 жовтня 2023 року про залишення без розгляду скарги на дії державного виконавця при винесенні постанови про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, у складі судді В`юник Н.Г., постановлену у смт Велика Писарівка,

в с т а н о в и в:

26 серпня 2023 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоата Цуркана В.І., звернувся до суду із скаргою та просив:

- поновити строк звернення зі скаргою в порядку судового контролю за виконанням судового рішення щодо постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (в порядку Розділу VII ЦПК) починаючи з 18 серпня 2023 року дня отримання достовірної інформації щодо наявної постанови Великописарівського ВДВС від 01 жовтня 2019 року, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

- визнати неправомірними дії начальника державного виконавця Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, по прийняттю рішення на внесенння постанови від 01 жовтня 2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами в межах виконавчого провадження №46922473 по примусовому виконанні рішення Великописаірвського районного суду Сумської області від 18 серпня 2015 року № 575/691/15-ц (2/575/250/15) про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ? частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% (в подальшому 50%) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 липня 2015 року, до досягнення дитиною повноліття;

- визнати неправомірною та скасувати постанову начальника державного виконавця Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, по прийняттю рішення на винесення постанови від 01.10.2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами в межах виконавчого провадження №46922473 стосовно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та вирішити питання судових витрат.

Свої вимоги мотивував тим, що з 04 вересня 2015 року відкрито виконавче провадження № 48614687 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Вказує, що станом на час винесення постанови Великописарівського ВДВС від 01 жовтня 2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами ОСОБА_1 працював водієм ФОП « ОСОБА_6 », перейменовано ТОВ «Лесник агро-1, змінена назва ТОВ «Мелтредійнг», що було основним видом його доходу з якого частково сплачувались аліменти.

Крім того, мати боржника ОСОБА_3 , потребує стороннього догляду, він змушений супроводжувати її до лікувального закладу, що потребує використання автомобіля.

Щодо поновлення строку скаржник стверджує, що станом на 20 липня 2023 року він працював водієм у ФОП « ОСОБА_7 ». Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2023 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП, з якої дізнався, що постановою державного виконавця Великописарівського ВДВС ГТУЮ у Сумській області від 01 жовтня 2019 року у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_1 аліментів встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Ухвалою Великописарівського районного суду Сумської області від 30 жовтня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 в особі представника скаржника адвоката Цуркана В.І. в задоволенні клопотання про поновлення строку на подачу скарги.

Скаргу в особі представника скаржника адвоката Цуркана В.І., державний виконавець Охтирського відділу ДВС в Охтирському районі Сумської області Східного МРУ МЮ Мовчан Л.О., стягувач: ОСОБА_2 , інші заінтересовані особи: ОСОБА_3 ; Управлінння патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України; Департамент патрульної поліції Національної поліції України; орган примусового виконання Охтирський відділ ДВС в Охтирському районі Сумської області Східного МРУ МЮ, на дії/бездіяльність органу примусового виконання в порядку судового контролю за виконанням судового рішення, залишено без розгляду та повернуто її заявнику.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Цуркан В.І., посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне встановлення обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вказує, що судом першої інстанції допущено тяганину під час розгляду справи і замість визначеного ст. 415 ЦПК України десятиденного строку, скарга розглядалася понад 60 днів. Справа розглянута односторонньо, з обвинувальним нахилом, під час судових засідань на стягувачку чинився тиск з боку державного виконавця, їй надиктовувалися відповіді на питання судді та адвоката.

Зазначає, що держаним виконавцем не надано доказів доведення до відома боржника постанови про його тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, а також постанови про відкриття виконавчого провадження, у той час як згідно правової позиції Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 554/13475/15-ц, державний виконавець повинен не тільки направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а й установити факт її отримання, такий порядок стосується і оскаржуваної постанови.

Доводить, що держаним виконавцем не доведено до відома боржник ані постанову про відкриття виконавчого провадження, ні постанову про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, а надана ним поштова квитанція від 01 жовтня 2019 року за поштовим штрихкодовим ідентифікатором 4280000990202 не підтверджує надсилання боржнику таких постанов, оскільки у переліку поштової кореспонденції, надісланої таким конвертом, відсутні вказані постанови.

Стягувач ОСОБА_2 також не надала суду однозначної відповіді про отримання такої постанови державного виконавця та доведення її змісту до боржника, вказала, що не знає чи отримував він постанову.

Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Сторони належним чином повідомлені, проте в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Залишаючи скаргу ОСОБА_1 без розгляду на підставі ст. 126 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що при зверненні до суду 28 серпня 2023 року боржником не наведено підстав для поновлення десятиденного строку для подачі скарги на дії державного виконавця при винесенні постанови про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про що він дізнався з постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності від 19 червня 2023 року.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що 04 вересня 2015 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження № 48614687 з виконання виконавчого листа № 575/691/15-ц, виданого 01 вересня 2015 року Великописарівським районним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ? частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% (в подальшому 50%) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 липня 2015 року, до досягнення дитиною повноліття (т. 1, а.с. 107, 111, т. 2, а.с. 99-103).

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 обов`язку зі сплати аліментів, утворилася заборгованість, він неодноразово викликався державним виконавцем до виконавчої служби та особисто був попереджений про кримінальну відповідальність за несплату аліментів за ст. 164 КК України, на його був накладений штраф відповідно до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» та 01 жовтня 2019 року винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (т. 1, а.с. 99, т. 2, а.с. 101).

Копія постанови була направлена боржнику та стягувачу із супровідним від 01 жовтня 2019 року (т. 1, 97 зв.), однак вручення її адресатам матеріалами справи не підтверджується.

01 жовтня 2019 року ОСОБА_1 викликався державним виконавцем на 16 жовтня 2019 року, щодо сплати боргу по виконавчому документу та державний виконавець зобов`язував його надати достовірні дані про місце роботи (т. 2, а.с. 16). Даних про те, чи з`явився боржник за викликом державного виконавця не має.

На підтвердження працевлаштування платника аліментів, щодо якого застосоване обмеження у праві керування транспортними засобами, суду були надані докази про роботу ОСОБА_1 у період 2017-2022 року на посаді водія автотранспортних засобів у ПрАТ «САД», у ТОВ «Лесник» АГРО-1, у ФОП «Турбар т.в.», у ФОП « ОСОБА_8 » (т. 2, а.с. 67-83).

ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_2 , від 22.09.2015 (т. 1, а.с. 22).

Стягувач ОСОБА_2 суду повідомила, що ОСОБА_1 зобов`язаний сплачувати аліменти за рішенням Великописарівського районного суду Сумської області на їх спільну доньку, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але аліменти фактично не сплачує. Вона зверталась до відділу поліції про притягнення його до кримінальної відповідальності та отримала відмову у зв`язку з тим, що боржник не працює. Більше вона нікуди не зверталась. ОСОБА_1 телефонував їй та звинувачував, що за її зверненням його обмежили в праві керування транспортними засобами. Отже, йому було відомо, що він не має права керувати транспортними засобами. Крім того зауважила, що у 2019 році вона отримувала лист з виконавчої служби в якому повідомлялось, що ОСОБА_1 тимчасово обмежено в праві керування транспортними засобами. Чи отримував такого листа ОСОБА_1 їй не відомо, бо фактично він вдома не проживає. У вирішенні даної справи покладається на розсуд суду та вважає, що за несплату аліментів боржник повинен нести відповідальність.

ОСОБА_1 допитаний у судовому засіданні за правилами свідка пояснив, що на даний час він не працює. До цього часу працював водієм у різних підприємствах про, що відомо державному виконавцю ОСОБА_9 , оскільки іншої професії не має. Що він повинен сплачувати аліменти йому відомо. Він декілька разів був у виконавчій службі. Постанову про тимчасове обмеження в праві керування транспортними засобами йому не вручали. Про обмеження у праві керування транспортними засобами дізнався влітку цього року, коли його зупинили працівники поліції у м. Запоріжжя. Також повідомив, що його мати, ОСОБА_3 є особою з інвалідністю, потребує сторонньої допомоги, яку надає саме він. Аліменти сплачує по мірі можливості. Чи відвідував державного виконавця після отриманння виклику у жовтні 2019 року не пам`ятає.

ОСОБА_3 допитана в якості свідка повідомила, що її син ОСОБА_1 постійно працює водієм, іншої професії не має. Він повинен сплачувати аліменти і платив їх на користь ОСОБА_4 , але деякий час аліменти повертались. З виконавчої служби вона отримувала лист з постановами про арешт коштів на рахунках сина, інших листів не отримувала. Вона особисто та її син відвідували державну виконавчу службу, але спілкуватися з ОСОБА_9 не можливо, вона кричала та вимагала сплати заборгованість по аліментах. Довідки про наявність заборгованості не надходило. Також зауважила, що робота водієм для сина є єдиним джерелом доходу, а вона є особою з інвалідністю 1 групи, потребує сторонньої допомоги, яку здійснює її син ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює право на справедливий суд. У ч. 1 цієї статті встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції закріплені такі елементи права на судовий захист, як право на розгляд справи, справедливість судового розгляду, публічність розгляду справи та проголошення рішення, розумний строк розгляду справи, розгляд справи судом, встановленим законом, незалежність і безсторонність суду. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч. 1 ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ч. 2 ст. 449 ЦПК України).

Згідно ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку для подачі скарги на дії державного виконавця, оскільки в матеріалах справи відсутні докази вручення ОСОБА_10 постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 01 жовтня 2019 року, і його доводи щодо обізнаності про застосування такого обмеження тільки з моменту отримання постанов Шевченківського районного суду м. Запоріжжя про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП від 19 червня 2023 року, справа №336/3637/23, , та від 20 липня 2023 року, справа №336/4316/23 (т. 1, а.с 13, 16), не спростовані.

Враховуючи, що повідомлення про позбавлення права керування транспортними засобами громадянину ОСОБА_1 датоване 11 серпня 2023 року (т. 2, а.с. 21), тому отримавши його, згідно вимог ст. 449 ЦПК України, 28 серпня 2023 року, подав скаргу на дії державного виконавця, отже це виключає можливість застосування ст. 126 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 78 ЦПК України обставини які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання суду першої інстанції на покази свідка, як доказ отримання боржником копії оскаржуваної постанови.

Крім того, підтверджено, що боржник ОСОБА_1 працює водієм, це його єдиний спосіб отримання доходу для забезпечення своїх матеріальних потреб та, відповідно, сплати аліментів на дитину.

Посилання суду першої інстанції на наявність у боржника можливості у належний спосіб та строк звернутися до суду зі скаргою, є припущеннями, які не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, то питання відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає вирішенню судом першої інстанції за наслідками розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Цуркана Віктора Івановича задовольнити.

Ухвалу Великописарівського районного суду Сумської області від 30 жовтня 2023 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до Великописарівського районного суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

В. Ю. Рунов