УХВАЛА
03 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 759/5305/21
провадження № 61-14964ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Обслуговуючий кооператив «Обчислювач-12», ОСОБА_3 , про поділ спільного майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
19 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року.
На підставі касаційної скарги ОСОБА_1 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
У клопотанні, яке додане до касаційної скарги, ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору, мотивуючи тим, що є малозабезпеченою, отримує маленьку пенсію відповідно до довідки з Пенсійного фонду України. На підтвердження вказаних обставин надано копію довідки Пенсійного фонду України про доходи ОСОБА_1 за період з 01 січня 2023 року по 31 жовтня 2023 року, копію пенсійного посвідчення НОМЕР_1 від 20 травня 2008 року.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони. Аналіз клопотання про звільнення від сплати судового збору свідчить, що вказані обставини, не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору. Оскільки в жодній мірі не характеризують майновий стан ОСОБА_1 та не свідчать про наявність умов, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» є підставою для звільнення від сплати судового збору. Такими документами, наприклад, можуть бути про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо. Тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
За таких обставин, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день пред`явлення позову - 2021 рік) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі наведеного, розмір судового збору за подання позову майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 908 грн та не більше 11 350 грн.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Таким чином, за подання касаційної скарги розмір судового збору за вимогу майнового характеру, становить не менше 1 816 грн та не більше 22 700 грн.
Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціни позову щодо вимог майнового характеру, які підлягають вартісній оцінці (спірної квартири), а тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Як наслідок ОСОБА_1 необхідно надати суду касаційної інстанції докази вартості спірного майна станом на день подання позову і самостійно вказати ціну позову та визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги та доплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.11.2023 |
Оприлюднено | 06.11.2023 |
Номер документу | 114653288 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Дундар Ірина Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні