Постанова

від 19.10.2023 по справі 260/925/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/925/21 пров. № СК-А/857/17429/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.,

з участю секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року (ухвалене головуючим-суддею Дору Ю.Ю., час ухвалення рішення 11 год 01 хв у м. Ужгороді, повний текст судового рішення складено 14 листопада 2022 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна геолого-розвідувальна компанія" до Державної служби геології та надр України, за участі керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна геолого-розвідувальна компанія» (далі ТзОВ «Західна геолого-розвідувальна компанія», ТзОВ, Товариство, позивач) звернулося в суд з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра, відповідач), за участі керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах Державної служби геології та надр України, в якому просило визнати протиправною бездіяльність Держгеонадр щодо невидачі ТзОВ нового спеціального дозволу на користування надрами, зміненого на підставі наказу №508 від 11.11.2020, з продовженим строком дії та зобов`язати Держгеонадра видати ТзОВ «Західна геолого-розвідувальна компанія» видати спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі, дослідно-промислової розробки, затвердження результатів геолого-економічної оцінки золото-поліметалічних руд Квасівського рудного поля, яке знаходиться у Берегівському районі Закарпатської області, зміненого на підставі наказу №508 від 11.11.2020 в частині строку дії спеціального дозволу на користування надрами, зазначивши продовження строку його дії на п`ять років - до 7.03.2024.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 позовні вимоги були задоволені повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Закарпатська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що інтерес Товариства внести зміни у спеціальний дозвіл на користування надрами і продовжити його дію на строк, більший, ніж це передбачено законом, не є законним інтересом. Скаржник вважає, що позивач не наділений правом отримувати такий дозвіл на строк, що не передбачений законодавством.

Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у увстановлений судом строк.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вважає за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності позивача та його представника.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача Місінської М.А., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як видно з матеріалів справи, 16.03.2012 ТзОВ «Західна геолого-розвідувальна компанія» отримало спеціальний дозвіл на користування надрами №4112 з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, золото-поліметалічних руд Квасівського рудного поля, яке знаходиться у Берегівському районі Закарпатської області, строком на 5 років.

Позивач подав до Держгеонадр заяву та пакет документів для продовження строку дії спецдозволу ще на п`ять років.

За результатами розгляду вказаної заяви відповідач прийняв наказ №193 від 29.05.2018, яким продовжив позивачу відповідний спецдозвіл на п`ять років.

Рішення відповідачем направлено на адресу позивача листом №13773/03/12-18 від 19.07.2018, з якого видно, що для отримання спеціального дозволу необхідно надати оригінал платіжного доручення з відміткою банку, довіреність, паспорт, лист - повідомлення щодо сплати збору за продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами.

Позивач сплатив до Державного бюджету України збір за продовження відповідного дозвільного документу у розмірі 1377490,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №164 від 25.07.2018.

Оновлений бланк спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення отримано товариством 07.03.2019. У ньому, у графі «Строк дії спеціального дозволу на користування надрами» зазначено «продовжено на п`ять років до 16.03.2022».

01.09.2020 товариство звернулось до відповідача із заявою про внесення змін до спецдозволу у зв`язку із допущеною опискою у графі «Строк дії спеціального дозволу на користування надрами», до якої додана пояснювальна записка.

Судом встановлено, що у пояснювальній записці, товариство просить Держгеонадра внести зміни до спеціального дозволу на користування надрами №4112 від 16.03.12в частині строку дії спеціального дозволу, зазначивши продовження терміну його дії на п`ять років до 07.03.2024.

Відповідач видав наказ №508 від 11.11.20, яким внесено зміни до спеціального дозволу, виданого товариству, у зв`язку з виправленням описок і очевидних помилок.

Про винесення цього наказу позивача повідомлено листом №17368/01-2/11-20 від 19.11.2020, де зазначено також, що для оформлення зміненого спецдозволу необхідно надати два примірники Угоди про умови користування надрами.

08.12.2020 позивач надіслав на адресу відповідача вказану вище угоду з додатками, але оновлений бланк спецдозволу зі зміненим терміном дії спецдозволу не отримав.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання йому оновленого на підставі наказу №508 від 11.11.20 спеціального дозволу на користування надрами зі строком дії, продовженим на час (термін), який включає період від закінчення дії первинного спецдозволу до отримання продовженого спецдозволу 07.03.2019, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що моментом початку перебігу строку дії Спецдозволу є день отримання надрокористувачем бланку спеціального дозволу на користування надрами, тобто з 07.03.2019 (з моменту, коли у Товариства фактично було відновлено законне право на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку золото-поліметалічних руд Квасівського рудного поля, що знаходиться в Закарпатській області). У зв`язку з цим кінцевим терміном дії Спецдозволу має бути 07.03.2024. Суд дійшов висновку, що належним способом відновлення порушеного права Товариства буде визнання протиправною бездіяльності Відповідача та зобов`язання останнього видати спеціальний дозвіл на користування надрами №4112 від 16.03.2012, змінений на підставі наказу №508 від 11.11.2020, в частині строку його дії, зазначивши, що дію останнього продовжено на 5 (п`ять) років - до 07.03.2024, тобто з моменту видачі бланку продовженого спеціального дозволу, з яким законодавство пов`язує виникнення в надрокористувача прав та обов`язків у сфері надрокористування.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що ґрунтуються на не правильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а також при неповному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першоїстатті 13 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією.

Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян є завданнямКодексу України про надра, про що вказано у його статті 2.

Згідно статті 4 Кодексу України про надравони є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.

Державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України (частина першастатті 11 Кодексу України про надра).

Постановою Кабінету Міністрів України №1174 від 30.12.2015 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України, згідно з пунктом 1 якого Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Одним із основних завдань цього органу є реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, про що вказано у підпункті 1 пункту 3 Положення про Державну службу геології та надр України.

У відповідності з підпунктом 11 пункту 4 цього ж Положення Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

Держгеонадра у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконанняКонституціїта законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно доКонституціїта законів України, актів Кабінету Міністрів України і наказів Міндовкілля видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання (пункт 9 Положення про Державну службу геології та надр України).

Аналогічний спосіб реалізації повноважень центральними органами виконавчої влади закріплено й у частині першійстатті 23 Закону України №3166-VI від 17.03.2011 «Про центральні органи виконавчої влади», у якій вказано, що такі органи у межах своїх повноважень, на основі і на виконанняКонституціїта законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно доКонституціїта законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів міністерств видають накази організаційно-розпорядчого характеру, організовують та контролюють їх виконання.

Строки користування надрами встановлено статтею 15 Кодексу України про надра, відповідно до норм якої надра надаються у постійне або тимчасове користування.

Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку.

Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Спеціальний дозвіл на геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ), надається строком на п`ять років.

Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

Спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України (частина п`ятастатті 16 Кодексу України про надра).

Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою (частина третястатті 24 Кодексу України про надра).

Пунктом 4 частини першої вищезазначеної статті також встановлено, що користувачі надр мають право на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 16 Кодексу України про надрапостановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами.

Згідно пункту 6, абзаців першого - третього пункту 7 вищезгаданого Порядку строк дії дозволу обчислюється з дня його реєстрації, якщо в ньому не передбачено інше.

Дозвіл надається на строк, визначений заявником, але не більш як на п`ять років - на геологічне вивчення родовищ корисних копалин і геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, та геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промислова розробка родовищ).

За змістом пункту 12 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами дозвіл надається надрокористувачеві, а робочий примірник дозволу разом з відповідними документами зберігається в органі з питань надання дозволу. У дозволі зазначаються, зокрема, строк дії дозволу.

Відповідно до абзаців 1, 2, 5, 8, 14 пункту 14 Порядку, надання спеціальних дозволів на користування надрами у разі виникнення потреби у продовженні строку дії дозволу, наданого на геологічне вивчення, геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин, видобування корисних копалин, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, строк дії дозволу продовжується за наявності інформації про відсутність порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування надрами, за результатами здійснення останнього заходу державного нагляду (контролю).

Продовження строку дії дозволу на геологічне вивчення, геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, може здійснюватися не більше одного разу, крім дозволів на геологічне вивчення, згідно з якими роботи виконуються виключно за кошти державного бюджету.

Для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає до органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, не пізніше ніж за шість місяців, заяву на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяви в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу.

Строк продовження дії дозволу не може перевищувати строки, передбачені пунктом 7 цього Порядку.

Надання примірника дозволу, строк дії якого продовжено, здійснюється:

протягом 20 робочих днів після прийняття рішення про продовження строку дії дозволу - для нафти і газу;

протягом 20 робочих днів після сплати у повному обсязі збору за продовження строку дії дозволу у розмірі, визначеному згідно з цим пунктом, - крім нафти і газу.

Згідно підпункту 4 пункту 17 Порядку, надання спеціальних дозволів на користування надрами внесення змін до дозволу здійснюється на підставі заяви та поданих надрокористувачем (або правонаступником - у випадку, передбаченому підпунктами 6 і 7 цього пункту) документів або інформації Міндовкілля за результатами оцінки впливу на довкілля у разі виявлення надрокористувачем після отримання дозволу описок, очевидних помилок.

Абзацами першим, другим пункту 18 цього ж Порядку передбачено, що орган з питань надання дозволу надає протягом 30 календарних днів з дати надходження заяви про переоформлення дозволу (внесення змін до нього) та документів, що додаються до неї, заявникові дозвіл на новому бланку з урахуванням відповідних змін або вмотивовану відмову.

Переоформлення дозволу або внесення змін до нього здійснюється без зміни номера, дати реєстрації, строку його дії та умов користування надрами і є обов`язковою підставою для внесення змін до угоди про умови користування надрами.

З матеріалів справи видно, що ТзОВ «Західна геолого-розвідувальна компанія» є надрокористувачем та отримало спеціальний дозвіл на користування надрами (геологічне вивчення, у тому числі, дослідно - промислова розробка), виданий 16.03.2012 за реєстраційним номером 4112, строк дії якого, з урахуванням наказу Держгеонадр №198 від 29.05.2018, продовжено до 16.03.2022.

На переконання позивача, моментом перебігу строку дії дозволу є день отримання надрокористувачем бланку спеціального дозволу на користування надрами, тобто з 07.03.2019, а кінцевим строком дії вищевказаного спеціального дозволу на користування надрами є 07.03.2024.

З приводу цього колегія суддів зазначає, що права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами (ч.3 ст.24 Кодексу України про надра).

Згідно пункту 6, абзацу третього пункту 7 Порядку, надання спеціальних дозволів на користування надрами строк дії дозволу обчислюється з дня його реєстрації, якщо в ньому не передбачено інше.Дозвіл на геологічне вивчення родовищ корисних копалин і геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення надається на строк, визначений заявником, але не більш як на п`ять років.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що моментом, з яким можна пов`язувати початок перебігу строку продовження дії спеціального дозволу на користування надрами, є дата прийняття відповідного наказу з цього питання, оскільки саме цей акт індивідуальної дії створює (змінює, припиняє) для Товариства права та обов`язки надрокористувача.

Оскільки права та обов`язки ТзОВ «Західна геолого-розвідувальна компанія» як надрокористувача виникли 16.03.2012 (момент отримання спеціального дозволу на користування надрами), п`ятирічний строк його дії обчислювався з дня його реєстрації 16.03.2012, тому і продовження строку дозволу обчислюється з урахуванням його первинної реєстрації.

Крім того, колегія суддів зазначає що згідно п.24 Порядку, наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про надання, переоформлення, продовження строку дії, внесення змін до дозволу, зупинення дії, поновлення дії, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу розміщуються протягом п`яти робочих днів на офіційному веб-сайті відповідного органу.

Іншого порядку повідомлення суб`єкта господарювання про продовження дії дозволу чинним законодавством не передбачено.

Як встановлено судом, наказ №193 від 29.05.2018 «Про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами» було опубліковано на сайті Держгеонадр з дотриманням строку опублікування.

Більше того, позивачем до матеріалів справи також долучено роздруківку із сайту Держгеонадр про опублікування наказу №193 від 29.05.2018, а також позивач сплатив до Державного бюджету України збір за продовження відповідного дозвільного документу у розмірі 1377490,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №164 від 25.07.201., що свідчить про обізнаність позивача про намір відповідача продовжити спеціальний дозвіл на користування надрами.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Згідно ст.317 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є суттєвими та складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом всіх обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року по справі №260/925/21 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна геолого-розвідувальна компанія" до Державної служби геології та надр України, за участі керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук У зв`язку із перебуванням судді Шевчук С.М. з 21.10.2023 по 27.10.2023 включно у відпустці та головуючого судді Кухтея Р.В. з 30.10.2023 по 02.10.2023 включно у відпустці, повний текст постанови складений та підписаний повним складом суду 03.11.2023.