Ухвала

від 06.11.2023 по справі 495/2521/16-ц

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/2521/16-ц

Провадження № 2/513/390/23

Саратський районний суд Одеської області

У ХВ АЛ А

06 листопада 2023 року Саратський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Бучацької А.І., за участю секретаря судового засідання Русавської Н.В., розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в справі за позовом ОСОБА_2 до Сергіївської селищної ради м. Білгород-Дністровського Одеської області, виконавчого комітету Сергіївської селищної ради м. Білгород-Дністровського Одеської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Білгород-Дністровський районний відділ ГУ ДМС в Одеській області, ОСОБА_6 , про визнання недійсною приватизації, скасування розпорядження органу приватизації, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, виселення,

У С Т А Н О В И В:

в провадженні Саратського районного суду Одеської області перебуває вищевказана цивільна справа, підготовче засідання призначено на 07 листопада 2023 року о 12 годині 00 хвилин.

03 листопада 2023 року на офіційну електронну адресу суду представник позивача адвокат Гасанов К.І. подав клопотання, в якому просить у судовому засіданні 07 листопада 2023 року о 13.00 годині застосувати відеоконференцію з приміщення Білгород-Дніфстровського міськрайонного суду Одеської області, розташованого у м. Білгород-Дністровський, вул. Військової слави, буд. 27.

Дослідивши клопотання суд приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Стаття 183 ЦПК України передбачає загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Зокрема, відповідно до змісту ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Так, згідно статті 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.

Аналіз вищевказаних положень закону дає підстави вважати, що учасник справи може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів або в приміщенні суду. При цьому учасник справи подає до суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій повинно бути вказано про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Також, до заяви повинні бути додані докази надсилання такої заяви іншим учасникам справи.

Відповідно до ч. 8 ст.14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відносини, які виникають у разі застосування ЕЦП та електронного документообігу, врегульовані Законом України "Про електронний цифровий підпис" від 22.05.2003 № 852-IV та Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 № 851-IV та іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

Положення зазначених вище законодавчих актів надають ЕЦП статус аналогу власноручного підпису, створюють правову основу для застосування ЕЦП і здійснення юридично значущих дій шляхом електронного документообігу.

Так відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Судом встановлено, що клопотання заяву не підписано ЕЦП, оскільки документ надійшов на офіційну електронну пошту суду, засвідчення ЕЦП до суду не надано, за наслідком чого суд позбавлений можливості перевірити особу відправника.

Графічне зображення підпису, у поданому клопотанні, не слугує належним підтвердженням для встановлення особи, яка подала заяву.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 28 лютого 2019 року у справі № 200/12772/18 (провадження № 14-99 зц 19), повертаючи касаційну скаргу з підстави її не підписання, вказала, у якому випадку подана в електронній формі скарга вважається належним чином підписана, а саме, з обов`язковим скріпленням електронним цифровим підписом.

Як вбачається з поданого адвокатом Гасановим К.І. клопотання, заявником виконано не всі вимоги закону щодо форми та змісту клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, а саме: клопотання не підписано ЕЦП заявника та заявником не надано доказів надсилання такої заяви іншим учасникам справи.

Подання клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції без дотримання вищевказаних вимог позбавляє суд можливості належним чином вирішити питання щодо розгляду цивільної справи в режимі відеоконференції з дотриманням прав та інтересів осіб, які беруть участь у цій справі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про повернення заявнику без розгляду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

На підставі викладеного та керуючись ст. 183, 212, 260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача адвоката Гасанова Керима Ісфендіяровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції повернути без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. І. Бучацька