Ухвала

від 30.10.2023 по справі 607/9268/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

30.10.2023 Справа №607/9268/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванко О. М.

за участю секретаря с/з Медвідь О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фурман Наталії Леонідівни та скасування постанов державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою про визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фурман Н.Л. та скасування постанов державного виконавця.

В обґрунтування скарги зазначає, що 05 жовтня 2022 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області постановив ухвалу в справі № 607/9268/17 за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони боржника у виконавчому провадженні, якою замінив боржника у цивільній справі №607/9268/17, за рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.09.2018, на виконання якого виданий виконавчий лист № 607/9268/17, а саме, боржника ОСОБА_2 на Приватне мале підприємство «Фермер Подільський» та ОСОБА_1 .

24 травня 2023 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області видав виконавчий лист №607/9268/17 від 26 вересня 2018 року в якому боржником зазначено ОСОБА_2 , а стягувачем ПАТ КБ «УкрСиббанк». Як вбачається із вказаного виконавчого листа суд вирішив: В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ «Укрсиббанк» за кредитним договором №601 від 06.12.2005 року у розмірі 61102 долари США 60 центів, що еквівалентно 1593563 гривні 14 коп. та 1152 грн. 14 коп. пені та заборгованості за кредитним договором №1121963400 від 20.09.2007 року у розмірі 105444 долари США 64 центи, що еквівалентно 2750008 гр. 86 коп. та 452013 грн 62 коп, пені, звернути стягнення на предмет іпотеки: 1/2 частину торгово-офісного приміщення №1 загальною площею 47,5 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 04.12.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Бойко Л.В., за реєстром №6437 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:124497061101) та 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 55.5 кв. м., та належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 04.12.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Бойко Л.В., за реєстром №6445 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 124197061101) шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», встановивши початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності чи незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Постановою державного виконавця від 22.06.2023 ВП № 72093158, всупереч ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 05 жовтня 2022 року в справі № 607/9268/17 проведено заміну боржника виконавчого провадження з ОСОБА_2 лише на ОСОБА_1 ..

Крім цього,державним виконавцембезпідставно накладеноарешт навсе рухомеі нерухомемайно,грошові коштив тойчас яксуд звернувстягнення лишена 1/3квартири АДРЕСА_2 .

Такими діямита рішеннямидержавний виконавецьпорушує йогоправа яквласника майнана мирневолодіння майном,безпідставно покладаєна ньогоборги.Крім цього,державний виконавецьобмежив заявникау користуваннійого пенсійноюкарткою дляздійснення видатковихоперацій насуму врозмірі,що протягомодного календарногомісяця перевищуєдвох розмірівмінімальної заробітноїплати,встановленої закономпро Державнийбюджет Українина 1січня поточногокалендарного року. Вказав, що його пенсія, майно та грошові кошти не мають ніякого відношення до предмету чужої іпотеки.

Заявник ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2022 року в справі № 607/9268/17, оскаржив до касаційного суду і 20 квітня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за його касаційною скаргою.

У зв`язку із вищенаведеним, заявник просить визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Фурман Н.Л. щодо винесення постанов від 22.06.2023 ВП № 72093158: про заміну сторони виконавчого провадження, якою проведено заміну боржника ОСОБА_2 лише на ОСОБА_1 ; про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на всі грошові кошти в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ «Укрсиббанк»; про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все моє рухоме та нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ «Укрсиббанк»; про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та скасувати вищевказані постанови.

Також, просить скасування постанови від 22.06.2023 ВП № 72093158: про заміну сторони виконавчого провадження, якою проведено заміну боржника ОСОБА_2 лише на ОСОБА_1 ; про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на всі грошові кошти в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ «Укрсиббанк»; про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все моє рухоме та нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ «Укрсиббанк» та постанову від 26.06.2023 ВП №72093158 про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та скасувати вищевказані постанови.

Заявник та його представник у судове засідання не з`явилися, однак представник заявника подала клопотання про розгляд справи без її участі, скаргу підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.

Представник Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, однак подав відзив на скаргу, в якому вказав, що на виконанні у Тернопільському відділі державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження АВСП № 72093158 виконавчий лист № 607/9268/17 від 24.05.2023, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ «Укрсиббанк» за кредитним договором №601 від 06.12.2005 року у розмірі 61102 долари США 60 центів, що еквівалентно 1593563 гривні 14 коп. та 1152 грн. 14 коп. пені та заборгованості за кредитним договором №1121963400 від 20.09.2007 року у розмірі 105444 долари США 64 центи, що еквівалентно 2750008 грн. 86 коп. та 452013 грн. 62 коп. пені, звернути стягнення на предмет іпотеки: 1/2 частину торгово-офісного приміщення №1 загальною площею 47,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 04.12.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Бойко Л.В., за реєстром №6437 та 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 55,5 кв.м. та належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 04.12.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Бойко Л.В., за реєстром №6445 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:124197061101) шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», встановивши початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності чи незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

22.06.2023 державним виконавцем Фурман Н.Л. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, а також, про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

26.06.2023 до Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся боржник ОСОБА_1 із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.

Відповідно, 26.06.2023 державним виконавцем винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту.

Відтак, просить у задоволенні вимог щодо неправомірності дій державного виконавця відмовити та розгляд справи провести без участі представника Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Представник АТ «Укрсиббанк» у судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі, в якій також просить відмовити у задоволенні скарги.

Відповідно до ч. 2ст. 450 ЦПК Українинеявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, враховуючи що учасники судового процесу належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, дійшов висновку про можливість розгляду скарги за відсутності учасники судового процесу.

Перевіривши, дослідивши обставини справи, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов наступного висновку.

Частиною першою статті 4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до положень частини 1 статті 447ЦПК України сторонивиконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1ст. 449 ЦПК Українискаргу може бути подано до суду а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Частиною2статті 449 ЦПКУкраїнивизначено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Отже, одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справа, який передбачає, зокрема можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень

Відповідно дост. 122 ЦПК України, строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Статтею 123 ЦПК Українипередбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 126 ЦПК Українимістяться положення про те, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Статтею 126 ЦПК Українивстановлено, що документи подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ч. 6, 7 вказаної статті про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року N 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

При цьому,ЦПК Українине пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Отже, за змістом ст. ст.81,127 ЦПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до вимог ст.126,127 ЦПК Україниправо на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому, заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

З`ясування обставин дотримання скаржником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

Звертаючись до суду зі скаргою, заявник просив поновити строк на подання скарги на рішення державного виконавця, в обґрунтування поважності пропуску строку для подання скарги.

Приватним виконавцем доказів про направлення документів виконавчого провадження на адресу ОСОБА_1 на надано.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник отримав постанови 13.07.2023 і звертався до суду із вимогами про визнання дій неправомірними та скасування постанов. Однак скарги були повернуті без розгляду, з підстав порушення правил об`єднання вимог, через невиконання вимог ст. 183 ЦПК України, за заявою скаржника, що підтверджується ухвалами суду від 14.07.2023, 18.07.2023, 25.07.2023.

Враховуючи, що заявник отримав постанови 13.07.2023 і звернувся до суду із вказаною скаргою 28.07.2023 на дії державного виконавця і скасування постанов державного виконавця щодо накладеного арешту на кошти і майно, які діють на даний час, а також те, що він звертався до суду із скаргами, однак вони були повернуті 14.07.2023, 18.07.2023, 25.07.2023, суд вважає, що слід поновити строк ОСОБА_1 для подання скарги про визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фурман Наталії Леонідівни та скасування постанов державного виконавця, як такий, що пропущений з поважних причин.

Суд, встановив, що 26.09.2018 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у даній справі ухвалено рішення суду, згідно якого в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ «Укрсиббанк» за кредитним договором № 601 від 06.12.2005 року у розмірі 61102,60 долари США, що еквівалентно 1593563,14 грн. та 1152,14 грн. пені і заборгованості за кредитним договором №1121963400 від 20.09.2007 року у розмірі 105444,64 долари США, що еквівалентно 2750008,86 грн. та 452013,62 грн. пені звернуто стягнення на предмети іпотеки: 1/2 частину торгово-офісного приміщення №1 загальною площею 47,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 04.12.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Бойко Л.В., за реєстром №6437 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:124497061101) та 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 55,5 кв.м. та належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 04.12.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Бойко Л.В., за реєстром №6445 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 124197061101) шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», встановивши початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності чи незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

На виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий лист на підставі якого Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) відкрито виконавче провадження № 60549095.

18.06.2020 року у виконавчому провадженні №60549095 державним виконавцем прийнято постанову згідно якої виконавчий лист №607/9268/17 виданий 26.09.2018 року Тернопільським міськрайонним судом повернуто стягувачу. Вказане рішення державним виконавцем прийняте з тих підстав, що майно, на яке звернуте стягнення рішенням суду, зокрема: квартира АДРЕСА_2 та торгово-офісне приміщення по АДРЕСА_3 не належать боржнику ОСОБА_2 .

Крім цього, судом встановлено, що 01.12.2017 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Бас-Маркет» укладено Договір купівлі-продажу згідно якого ОСОБА_2 продав, а ТОВ «Бас-Маркет» купив приміщення, торгово-офісні, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .

В подальшому, 27.03.2019 року між ТОВ «Бас-Маркет» та ПМП «Даймон» укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ТОВ «Бас-Маркет» продало, а ПМП «Даймон» купило приміщення, торгово-офісні загальною площею 47,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 . Рішенням засновника № 13 ПМП «Даймон» від 10.11.2020 змінено місцезнаходження ПМП «Даймон» та змінено назву вказаного підприємства на ПМП «Фермер Подільський».

Згідно Договору купівлі-продажу від 27.02.2018 року ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_4 купив квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Далі, згідно Договору купівлі-продажу від 27.06.2018 року ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_5 купив однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

В подальшому, згідно договору купівлі-продажу від 19.12.2018 року ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_1 купив однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

Вказані обставини підтверджуються ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.10.2022, яка залишена без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року, справа «607/9268/17.

Також вказаною ухвалою суду, замінено боржника у цивільній справі № 607/9268/17, за рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 вересня 2018 року на виконання якого виданий виконавчий лист №607/9268/17, а саме боржника ОСОБА_2 на приватне мале підприємство «Фермер Подільський» (м. Тернопіль, вул. Подільська, 38, код ЄДРПОУ 14045093) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ).

24.05.2023 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області видав виконавчий лист № 607/9268/17 від 26.09.2018.

22.06.2023 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фурман Н.Л. винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження № 72093158.

Також,22.06.2023 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фурман Н.Л. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № 72093158, про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, а також, про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

26.06.2023 до Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся боржник ОСОБА_1 із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.

26.06.2023 державним виконавцем Відділу Фурман Н.Л. винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, що належать боржнику ОСОБА_1 .

Отже, ОСОБА_1 повинен відповідати у виконавчому провадженні в межах частки іпотечного майна, яке перейшло у його власність, тобто, 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 55,5 кв.м., на яке рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 вересня 2018 року звернуто стягнення, як на предмет іпотеки.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно зістаттею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Нормаст. 36 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"передбачає, що рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1ст. 18 Закону України "Про виконавчі провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом ч. 1, ч. 5ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження"виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного устатті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника податидекларацію про доходита майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.

Частинами 1 та 7ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження"передбачено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положеньЗакону України "Про іпотеку".

Згідно статті 1 Закону України "Про іпотеку",іпотека- вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.

Згідно ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповіднодост. 41 Закону України "Про іпотеку"реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цьогоЗакону.

Розділ VІІ Закону визначає загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до частини першоїстатті 48 цього Законузвернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Положеннями ст. 51 Закону визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, згідно із частиною сьомою цієї статті, - примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положеньЗакону України "Про іпотеку".

За змістом цієї статті підставою для застосування положеньЗакону України "Про іпотеку"до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини першої статті 48 Закону.

Отже, ОСОБА_1 виступає замість ОСОБА_2 як майновий поручитель перед АТ «Укрсиббанк» і несе відповідальність перед стягувачем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 55,5 кв. м., і при цьому, ОСОБА_1 не являється солідарним боржником за основним зобов`язанням перед АТ «Укрсиббанк».

Частиною 2і 3статті 451ЦПК Українизазначено,що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчиненні відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи, що 22.06.2023 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фурман Н.Л. винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження № 72093158 на підставі ухвали суду №607/9268/17 від 05.10.2022, суд вважає, що державний виконавець діяв у відповідності до вимог закону і відсутні підстави для визнання неправомірними дії державного виконавця та скасування постанови державного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження № 72093158 від 22.06.2023.

Однак, враховуючи встановленні обставини справи, суд вважає, що постанова державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фурман Н.Л. від 22.06.2023 про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкритті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , підлягає скасуванню, також підлягає скасуванню постанова державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фурман Н.Л. від 22.06.2023 про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , з огляд на наступне.

Пунктами 6, 7 частини 3статті 18 Закону України "Про виконавче провадження"визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеномустаттею 351 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частинами 1-3статті 56 Закону України "Про виконавче провадження"встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Суд зазначає, щоЗакон України "Про виконавче провадження"надає можливість державному виконавцю як накласти арешт на все майно боржника під час відкриття виконавчого провадження, так і накласти арешт на окремі речі, що належать боржнику, не пізніше наступного робочого дня після виявлення такого майна. При цьому постанова виконавця про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору відповідно до наведених положеньЗакону України "Про виконавче провадження"не повинна містити в собі опису майна, на яке накладається арешт.

За змістом зазначених положеньЗакону України "Про виконавче провадження" виконавець вправі вибирати алгоритм своїх дій при здійсненні виконавчого провадження, а положення цьогоЗаконуне містять обмеження щодо накладення арешту на майно розміром суми, що підлягає стягненню. Аналогічні висновки викладено упостановах Верховного Суду від 04.05.2022 у справі N 916/2100/20, від 29.12.2021 у справі N 916/2100/20, від 18.06.2018 у справі N 910/15141/16, від 25.05.2020 у справі N 127/24849/16, від 15.01.2020 у справі N 910/8691/17.

Ураховуючи викладене, державний виконавець при винесенні постанов не врахував, що ОСОБА_1 являється майновий поручитель перед АТ «Укрсиббанк» і несе відповідальність перед АТ «Укрсиббанк» за невиконання боржником ОСОБА_3 основного зобов`язання, виключно, в межах вартості 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 55,5 кв. м..

При цьому, з ОСОБА_1 не стягнуто в користь УТ «Укрсиббанк» суму заборгованості за кредитним договором №601 від 06.12.2005, яка становить 61 102,60 долари США, що еквівалентно 1593563,14 грн. та 1152,14 грн. пені і заборгованості за кредитним договором №1121963400 від 20.09.2007 року у розмірі 105444,64 долари США, що еквівалентно 2750008,86 грн. та 452013,62 грн. пені, де боржником являється ОСОБА_3 ,

Тому, суд вважає, що в державного виконавця відсутні були підстави для накладення арешту на грошові кошти та на все рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 в межах вищевказаної суми заборгованості за виконавчим листом №607/9268/17, виданий 24.05.2023, а тому вказані постанови державного виконавця від 22.06.2023 про арешт коштів та арешт майна ОСОБА_1 , підлягають скасуванню.

При цьому, суд зазначає, що державному виконавцю, після скасування вищевказаної постанови про арешт майна боржника, слід вирішити питання про накладення арешту на належну ОСОБА_1 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 55,5 кв. м., яка є предметом іпотеки.

Оскільки судом скасовано вищевказані постанови, суд не вбачає підстав для визнання неправомірними дії державного виконавця в частині накладення арешту на кошти та майно.

Щодо скасування постанови державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фурман Н.Л. від 26.06.2023 про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, що належать боржнику ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану" N 3048-IX, до Закону України "Про виконавче провадження" внесено зміни, а саме: до пункту 10-2розділуXIII Закону України "Про виконавче провадження". Передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженимЗаконом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"від 24 лютого 2022 року N 2102-IX:

1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.

У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв`язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Поточний рахунок для здійснення видаткових операцій визначається лише при наявності виконавчих проваджень.

Враховуючи, що вказана постанова державного виконавця була винесена на підставі звернення ОСОБА_1 із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій і на час її винесення був накладений арешт, суд не вбачає підстав для скасування вищевказаної постанови державного виконавця від 26.22.2023.

При цьому, суд зазначає, що після скасування постанов про арешт грошових коштів, і відсутність накладених арештів на грошові кошти ОСОБА_1 , державний виконавець повинен вирішити питання з приводу постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій.

На підставі наведеного, керуючись статтями 260, 261, 352-354, 450-452 Цивільного процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити строк ОСОБА_1 дляподання скарги про визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фурман Наталії Леонідівни та скасування постанов державного виконавця.

Задовольнити частково скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фурман Наталії Леонідівни та скасування постанов державного виконавця.

Скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фурман Наталії Леонідівни від 22.06.2023 про арешт коштів боржника ОСОБА_1 .

Скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фурман Наталії Леонідівни від 22.06.2023 про арешт майна боржника ОСОБА_1 .

В іншій частині скарги відмовити.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою http://court.gov.ua/fair/sud.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів, з дня її проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала суду складена та підписана 03 листопада 2023 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко