Ухвала

від 06.11.2023 по справі 185/13915/23

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/13915/23

Провадження № 2/185/4496/23

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

06 листопада 2023 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бондаренко В.М., ознайомившись із позовною заявою керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації; Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря» -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2023 року керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменко Анатолій Сергійович в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовною заявою до Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації; Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря», в якій просить суд:

-усунути перешкоди власнику Дніпропетровській обласній державній адміністрації (код ЄДРПО 04052330) - у користуванні та розпорядженні пам`яткою археології та земельними ділянками, на яких вона розташована, шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження голови Павлоградської районної державної адміністрації № 366-р від 09.09.2002 «Про відведення в натурі (на місцевості) земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) та видачу державних актів на право приватної власності на землю на території Межиріцької сільської ради», стосовно відведення ОСОБА_1 земельної ділянки в натурі (на місцевості, площею 3,839 га, на території Межиріцької сільської ради та видачі останньому Державного акту на право приватної власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в частині відведення могильника курганного, охоронний номер 2670, загальною площею 0,575 га, з них 0,533 га розташовано в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1223584500:01:003:0191 на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області;

-усунути перешкоди власнику Дніпропетровській обласній державній адміністрації (код ЄДРПО 04052330) - у користуванні та розпорядженні пам`яткою археології та земельною ділянкою, на якій вона розташована, шляхом визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ДП за № 100570, виданого Павлоградською районною державною адміністрацією 17.12.2002 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 82/02, яким посвідчено право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 3,839 га, розташовану на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, в частині передачі у приватну власність земель історико-культурного призначення, а саме, могильника курганного, охоронний номер 2670, загальною площею 0,575 га, з них 0,533 га розташовано в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1223584500:01:003:0191 на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (номер відомостей про речове право 18123259, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1122941312235);

-усунути перешкоди власнику Дніпропетровській обласній державній адміністрації (код ЄДРПО 04052330) - у користуванні та розпорядженні пам`яткою археології та земельною ділянкою, на якій вона розташована, шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія НР, № 220333 від 21.10.2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в частині продажу земель історико-культурного призначення, а саме, могильника курганного, охоронний номер 2670, загальною площею 0,575 га, з них 0,533 га розташовано в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1223584500:01:003:0191, площею 3,839 га, на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (номер відомостей про речове право 44575027, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1122941312235);

-усунути перешкоди власнику Дніпропетровській обласній державній адміністрації (код ЄДРПО 04052330) - у користуванні та розпорядженні пам`яткою археології та земельними ділянками, на яких вона розташована, шляхом визнання недійсним договору оренди укладеного 25.11.2021 року між ОСОБА_2 та Товаристовом з обмеженою відповідальністю «Зоря», в частині передачі в оренду земель історико-культурного призначення, а саме, могильника курганного, охоронний номер 2670, загальною площею 0,575 га, з них 0,533 га розташовано в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1223584500:01:003:0191, площею 3,839 га, на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (номер відомостей про речове право 45704696, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1122941312235);

-усунути перешкоди власнику Дніпропетровській обласній державній адміністрації (код ЄДРПО 04052330) - у користуванні та розпорядженні пам`яткою археології та земельною ділянкою, на якій вона розташована, шляхом визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, серія НСО, № 584647 від 02.10.2023 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в частині дарування земель історико-культурного призначення, а саме, могильника курганного, охоронний номер 2670, загальною площею 0,575 га, з них 0,533 га розташовано в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1223584500:01:003:0191, площею 3,839 га, на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (номер відомостей про речове право 51957900, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1122941312235);

-усунути перешкоди власнику Дніпропетровській обласній державній адміністрації (код ЄДРПО 04052330) - у користуванні та розпорядженні пам`яткою археології та земельною ділянкою, на якій вона розташована, шляхом зобов`язання ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» повернути у власність держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації частину пам`ятки археології - курганний могильник, охоронний номер 2670, загальною площею 0,575 га, з них 0,533 га розташовано в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1223584500:01:003:0191, площею 3,839 га, на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області;

-усунути перешкоди власнику Дніпропетровській обласній державній адміністрації (код ЄДРПО 04052330) - у користуванні та розпорядженні пам`яткою археології та земельною ділянкою, на яких вона розташована, шляхом скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі сформованої земельної ділянки, кадастровий номером 1223584500:01:003:0191, площею 3,8390 га, розташованої на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, а також стягнути солідарно з відповідачів понесені судові витрати по справі.

Вивчивши позовну заяву з доданими до неї документами, приходжу до наступного висновку.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з пунктом 3 частини першоїстатті 131-1 Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьоїстатті 23 Закону України "Про прокуратуру"прокуратура здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною четвертоюстатті 23 Закону України "Про прокуратуру"наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

При цьому обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьою та четвертоюстатті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 56,185 ЦПК Українинедотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави або своїх інтересів.

Частинами першою, другоїстатті 4 ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Статтею 56 ЦПК Українипередбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185 цього Кодексу.

Враховуючи особливий процесуальний статус прокурора у цивільному процесі, як особи, яка відповідно до ст.ст. 4,56 ЦПК Українинаділена правом звернення до суду в інтересах іншої особи - держави, процесуальна правоздатність у нього настає з моменту виникнення відповідної компетенції або передбачених законом повноважень.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормамиКонституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина четверта мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого устатті 131-1 Конституції Українитастатті 23 Закону України "Про прокуратуру".

З огляду на викладене, враховуючи роль прокуратури у демократичному суспільстві та необхідність дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першоїстатті 131-1 Конституції Українищодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другоїстатті 129 Конституції України).

Тому, наявність інтересів держави або органу місцевого самоврядування повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (частини четверта, п`ята статті 56 ЦПК України, частина третястатті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави або органу місцевого самоврядування, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави або органу місцевого самоврядування, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави або органу місцевого самоврядування, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави або органу місцевого самоврядування повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави або органу місцевого самоврядування не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави або органу місцевого самоврядування належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Сама по собі обставина не звернення позивача/позивачів з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом/органами своїх функцій із захисту інтересів держави.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави або органу місцевого самоврядування.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави або органу місцевого самоврядування належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

На сьогодні однозначною є практика Європейського Суду з прав людини, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

Отже, з урахуванням викладеного, у розумінні положень статей76,77, 78, 80 ЦПК Українипрокурор, звертаючись з позовом до суду, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними, допустимими та достатніми доказами обставини того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави або органу місцевого самоврядування.

Саме лише посилання прокурора у позовній заяві на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах або орган місцевого самоврядування, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу другого частини четвертоїстатті 23 Закону України "Про прокуратуру"прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Відповідний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави або органу місцевого самоврядування, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченомустаттею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави або органу місцевого самоврядування, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту ( зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави ), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування.

Верховний Суд констатує, що обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьої та четвертоїстатті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах.

При цьому з висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у пунктах 76 - 81 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, випливає, що для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченогостаттею 23 Закону України "Про прокуратуру"та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Дотримання порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України "Про прокуратуру", надає можливість спростувати стверджуване порушення інтересів держави або самостійно звернутися до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Як вбачається з інформаційного листа Дніпропетровської обласної військової адміністрації № 5277/0/526-23 від 15.09.2023 року, за поданням управління культури, туризму, національностей і релігій облдержадміністрації об`єкти культурної спадщини, охоронні № 2670/1, 2670/2 внесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 07.07.2023 року № 372, як пам`ятки археології місцевого значення.

У зв`язку з цим, управління культури, туризму, національностей і релігій облдержадміністрації повідомила виконавчий комітет Межирицької сільської ради та Павлоградську районну військову адміністрацію про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення.

Виявлений курган, охоронний № 2670/3, який має правовий статус об`єкт культурної спадщини за видом «археологія», взято на облік розпорядженням голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 22.08.2022 року № 563/0/527-22.

Тому, 05.09.2023 року Управління культури, туризму, національностей і релігій облдержадміністрації звернулось до структурних підрозділів у сфері охорони культурної спадщини Павлоградської райдержадміністрації та виконавчого комітету Межиріцької сільської ради з проханням надати інформацію щодо вищезазначених пам`яток.

Листом виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області № 84 від 17.01.2023 року повідомлено управління культури, туризму, національностей і релігій облдержадміністрації про те, що на сьогодні, охоронні договори на вказані археологічні об`єкти не складаються, у зв`язку з відсутністю даних пам`яток культури на балансі Межиріцької сільської ради. Укладання охоронних договорів будуть передбачені після отримання відповідних документів та взяття вказаних пам`яток культури на баланс сільської ради. З метою збереження життя та здоров`я членів робочої групи обстеження даних курганів перенесено і планується розпочати по закінченню військового стану в Україні.

Наведе свідчить про те, Дніпропетровська обласна державна адміністрація, чиї інтереси представляє прокурор, здійснює захист, в межах своїх повноважень, об`єктів культурної спадщини. Проте, даних, які б вказували на те, що захист цихінтересів компетентниморганом нездійснюється абоненалежним чиномздійснюється,прокурором ненаведено.

Крім того, в якості одного з відповідачів, прокурор визначає Павлоградську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області, яка є підпорядкованим державним органом Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що в разі якщо держава вступає у цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, зокрема, у цивільних (господарських) відносинах розглядається як поведінка держави у цих відносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава (зокрема, цивільних, господарських), органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах (пункти 6.21, 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 5023/10655/11 від 20 листопада 2018 року, пункти 4.19, 4.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що і в судовому процесі, зокрема в цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови ВП від 27 лютого 2019 року, справа № 761/3884/18).

Отже, під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Законодавство передбачає два випадки представництва прокурором у суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення: захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави.

Водночас в обох цих випадках прокурор здійснює представництво держави, яка і є фактичною стороною у справі.

У цій даній справі прокурор пред`явив, зокрема, позовну вимогу про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Павлоградської районної державної адміністрації № 366-р від 09.09.2002 «Про відведення в натурі (на місцевості) земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) та видачу державних актів на право приватної власності на землю на території Межиріцької сільської ради». Отже, в частині цих позовних вимог позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі Павлоградської райдержадміністрації).

Зазначене не відповідає частині першій статті 45 ГПК України, відповідно до якої сторонами в судовому процесіпозивачами і відповідачамиможуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Отже, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору.

Подібних висновків, але щодо участі органів державної влади в адміністративному процесі Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 826/3115/17.

Відтак, відсутні правові підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Відповідно до п. 4 ч. 4ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадку коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає поверненню особі, яка її подала.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 56, 185, 258, 259, 260, 261, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації; Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря», - повернути.

Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Суддя В.М. Бондаренко