Постанова

від 24.10.2023 по справі 914/3657/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2023 р. Справа №914/3657/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.

СуддівБойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Кострик К.,

представники сторін:

від позивача: Кравець В.Ю.;

від відповідача: Бернадський П.В., Заболотний М.А. (голова ОСББ);

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 б/н від 30.09.2022 (вх. № 01-05/2433/22 від 03.10.2022)

на рішення Господарського суду Львівської області від 16.05.2022 (повний текст рішення складно 26.05.2022,

у справі № 914/3657/21 (суддя М.М. Синчук)

за позовом: ОСОБА_1 , м. Броди Львівської області

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Галина, м. Броди Львівської області

про визнання недійсним рішення загальних зборів.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішень судів попередніх інстанцій:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Галина про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ Галина, оформлене протоколом № 2 від 02.10.2016 в частинах: №№ 3, 4 та 5.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що загальні збори ОСББ Галина від 02.10.2016 були проведені без дотримання процедури скликання та проведення таких загальних зборів, встановленої статутом ОСББ та законодавством, При цьому, як зазначає позивач, порушено базовий принцип прийняття рішень ОСББ, встановлений Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.05.2022 у позові відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що при проведенні загальних зборів ОСББ Галина не було допущено порушення прав позивача, як співвласника ОСББ Галина. Рішення загальних зборів ОСББ Галина в оскаржуваній частині, оформлене протоколом №2 від 02.10.2016, прийнято із дотриманням вимог діючого законодавства та у спосіб передбачений законом.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 рішення Господарського суду Львівської області від 16.05.2022 змінено та викладено мотивувальну частину в редакції постанови.

Постанову мотивовано тим, що в оскаржуваному рішенні загальних зборів ОСББ Галина, з протоколом № 2 від 02.10.2016, не зазначено кількості власників квартир, не зазначено площ приміщень, відтак є неможливим визначити результат голосування, 75 % від якої кількості площ всіх квартир та нежитлових приміщень, чи власників відбувалось голосування, отже, таке рішення загальних зборів, в частинах №№ 3, 4 та 5, прийнято з порушенням положень чинного законодавства України, а саме порушено базовий принцип прийняття рішень передбачений Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Водночас, відповідач звернувся до суду з клопотанням про застосування строку позовної давності, оскільки, як вважає відповідач, позивачем пропущено строк позовної давності, зважаючи, що позивач звернувся з позовом до суду у грудні 2021, а оскаржуване рішення загальних зборів прийнято 02.10.2016. Суд апеляційної інстанції оцінивши доводи клопотання та обставини справи, встановив, що позивач звертався до цивільного суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ Галина від 02.10.2016, вказане стало причиною пропуску строку позовної давності на звернення з відповідним позовом. Разом з цим, в даному конкретному випадку юридична необізнаність позивача, не підтверджує поважність причин пропуску строку позовної давності, а тому апеляційний суд відмовив у задоволенні позову у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності за вказаними вимогами.

Постановою Верховного Суду від 15.06.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у справі № 914/3657/21 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи постанову апеляційного суду, Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам статті 282 Господарського процесуального кодексу України, не надав оцінки всім обставинам щодо поважності\неповажності причин пропуску строку позовної давності позивачем на звернення з відповідними вимогами, що призвело до необґрунтованого висновку про відмову у позові, у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2023 справу №914/3657/21 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 прийнято справу №914/3657/21 до розгляду та призначено розгляд справи на 22.08.2023.

22.08.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 20.09.2023.

Ухвалою суду від 20.09.2023 відкладено розгляд справи на 24.10.2023.

В судовому засіданні 24.10.2023 представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній, просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 55696355, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державна реєстрація юридичної особи ОСББ Галина проведена 27.03.2008 року, запис №13931200000000535, ідентифікаційний код юридичної особи 35938055.

02.10.2016 проведено загальні збори співвласників ОСББ Галина, оформлені протоколом №2, на яких були присутні 62 співвласника, та визначено наступний порядок денний:

1. Розгляд поведінки ОСОБА_1 власника квартири АДРЕСА_1 ;

2. Аналіз проведення опитування та питання які вирішувались на загальних зборах 17.06.2016 року;

3. Підвищення і затвердження внесків на утримання будинків і прибудинкової території ОСББ Галина;

4. Підвищення і затвердження матеріального заохочення - зарплати працівникам ОСББ Галина;

5. Надання згоди на переобладнання квартири АДРЕСА_1 , на торговий заклад.

Загальними зборами було прийнято наступні рішення, в частині оспорюваній позивачем:

- щодо питання порядку денного №3 Підвищення і затвердження внесків на утримання будинків і прибудинкової території ОСББ Галина вирішили затвердити внески на утримання будинків і прибудинкової території в розмірі 2,00 грн. за 1 кв.м житлового і нежитлового приміщення ОСББ Галина; Голосували за 62 чол.; проти 0 чол.; утримались 0 чол. По листам письмового опитування: за 93 чол.; проти 6 чол.; утримались 1 чол.

- щодо питання порядку денного №4 Підвищити і затвердити матеріальне заохочення заробітної плати працівникам ОСББ Галина вирішили затвердити заробітну плату працівникам ОСББ Галина; Голосували за 62 чол.; проти 0 чол.; утримались 0 чол. По листам письмового опитування: за 96 чол.; проти 2 чол.; утримались 3 чол.

- щодо питання денного №5 Надання згоди на переобладнання квартири квартири АДРЕСА_1 на торговий заклад вирішили не надавати згоди на відкриття торгового закладу; Голосували за 62 чол.; проти 0 чол.; утримались 0 чол. По листам письмового опитування: за 84 чол.; проти 9 чол.; утримались 6 чол.

Протокол загальних зборів від 02.10.2016 підписано головою зборів ОСОБА_2 , секретарем зборів ОСОБА_3 .

Відповідачем долучено копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, за поштовим ідентифікатором №8060002749027, яким ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 надсилалось запрошення на участь у загальних зборах.

Відповідно до довідки №12 від 12.03.2022, виданої ОСББ Галина вбачається, що станом на 12.03.2022 знаходиться на балансі 5 (п`ять) п`ятиповерхових будинків, які були передані 25.03.2009 і 30.12.2011 ЖЕК, згідно актів приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс: 1. АДРЕСА_3 - 65 квартир - акт передачі від 25.03.2009; 2. вул. Сонячна, буд. № 2-А - 30 квартир - акт передачі від 30.12.2011; 3. вул. Калліра будинок №1 - 40 квартир - акт передачі від 30.03.2009; 4. вул. Калліра будинок №3 - 40 квартир - акт передачі від 25.03.2009; 5. пл. Ринок будинок №17 - 44 квартири - акт передачі від 30.03.2009. Всього в будинках 219 житлових і нежитлових приміщень.

В матеріалах справи містяться листки опитування співвласників ОСББ Галина з кожного оскаржуваного питання з підписами співвласників ОСББ Галина. Такі опитування проводились 06.10.2016, 07.10.2016, 09.10.2016, 12.10.2016.

Дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частиною другою статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

За приписами статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; представник співвласника - фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

За приписами статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.

Частиною третьою статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів. Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників. Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважається неприйнятим. Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»).

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 заявляючи вимоги про визнання недійним рішення загальних зборів ОСББ «Галина», оформлене протоколом № 2 від 02.10.2016 в частинах: №№ 3, 4 та 5, стверджує про порушення порядку скликання зборів та неналежне оформлення результатів голосування.

Верховний Суд у постановах від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20, від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ щодо оскарження рішення загальних зборів ОСББ зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів.

Також, Верховний Суд у вищезазначених постановах вказав, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів. Суд, розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.

Як вбачається із матеріалів справи, Головою правління Об`єднання були складені відповідні повідомлення про проведення загальних зборів, у яких було зазначено, що 02 жовтня 2016 року о 14:30 на дитячому майданчику відбудуться загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Галина» із відповідним порядком денним, та направлено їх, зокрема позивачу - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 8060002749027, з відміткою про вручення 12.09.2016. А також, як вказує сам позивач, оголошення з аналогічним змістом були розвішані на дверях під`їздів.

Отже, за таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем було належним чином повідомлено позивача про проведення зборів.

Однак, у спірному рішенні загальних зборів ОСББ «Галина», оформленому протоколом № 2 від 02.10.2016 не зазначено кількості власників квартир, не зазначено площ приміщень. Таким чином, відповідачем не дотримано вимог щодо порядку оформлення результатів голосування, що в свою чергу унеможливлює визначення результатів голосування, оскільки невідомо 75 % від якої кількості площ всіх квартир та нежитлових приміщень, чи власників відбувалось голосування.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення загальних зборів ОСББ «Галина», оформлене протоколом № 2 від 02.10.2016 в оспорених частинах: №№ 3, 4 та 5 прийнято з порушенням норм чинного законодавства України.

Щодо позовної давності.

Відповідачем в суді першої інстанції заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, в якому просив на підставі спливу позовної давності відмовити в позові ОСОБА_1 .

Вказана заява мотивована тим, що юридична необізнаність, яка стала можливою перешкодою для звернення з даним позовом в порядку господарського судочинства, не підтверджує поважність причин пропуску позовної давності. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим, а в даному випадку, на думку відповідача, ОСОБА_1 ніщо не заважало звернутися із позовом вчасно.

Відповідно до статей 56, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з приписами частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом цієї норми, положення якої сформульовано із застосуванням слова "лише" (аналог "тільки", "виключно"), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження про те, що із цього положення випливає безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі, позовна давність судом не застосовується. Тобто цією нормою встановлені суб`єктивні межі застосування позовної давності, а саме передбачені випадки, до яких позовна давність не застосовується судом у зв`язку з відсутністю відповідної заяви сторони у спорі. Таким чином, позовна давність, як загальна, так і спеціальна є диспозитивною, а не імперативною в застосуванні. При цьому норма частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України поширюється як на загальну, так і спеціальну позовну давність

Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов`язана лише з наявністю про це заяви сторони. При цьому суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.

За умовами частини першої статті 261 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується лише за наявності встановлення судом факту доведеності порушення права особи, яка звернулася до суду з позовом.

Право на задоволення позову або право на позов у матеріальному розумінні - це право позивача вимагати від суду задоволення позову. Зі спливом позовної давності особа втрачає право на позов саме в матеріальному розумінні. Отже, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові. Однак, правила про позовну давність відповідно до статті 267 вказаного Кодексу мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права. У випадках відсутності такого права або коли воно не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а у зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення прийшов до висновку, що відмовляє позивачу у позові по суті, у зв`язку з недоведеністю позовних вимог, а тому і не розглядав клопотання відповідача про застосування строку позовної давності.

Щодо клопотання відповідача, заявлено в суді першої інстанції слід зазначити наступне.

У частині 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Скасовуючи постанову Верховний суд вказав про необхідність дослідження обставин, що стали причиною пропущення такого строку.

Позивач мотивує причину пропуску строку позовної давності тим, що справа тривалий час перебувала у Бродівському районному суді Львівської області.

Згідно із матеріалами справи, у справі № 439/1475/16-ц ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСББ Галина про визнання недійсним рішення загальних зборів від 02.10.2016, при цьому, з позовом до цивільного суду позивач звернулась у листопаді 2016 року. Вказана справа перебувала у провадженні Бродівського районного суду Львівської області з листопада 2016 року по жовтень 2021року, та 08.10.2021 суд виніс ухвалу про відмову у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСББ Галина про визнання недійним рішення загальних зборів ОСББ Галина від 02.10.2016, на підставі п. 1 частини 1 статті 186 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Надалі, у грудні 2021 року позивачем було подано позовну заяву до Господарського суду Львівської області.

Тобто, позивач в межах строку позовної давності звертався до суду про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Галина» від 02.10.2016 року, що є предметом даного спору. Оскільки, порушення прав позивача було предметом судового розгляду в іншій справі №682/2030/15-ц, то позивачу було відомо про таке порушення ще на час звернення з позовом у цій справі.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що строк позовної давності при зверненні 02.12.2021 ОСОБА_1 з даним позовом до Господарського суду Львівської області сплив.

За змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу.

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском позовної давності. Тому здійснення оцінки питання поважності причин пропуску позовної давності віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.

До висновку про поважність причин пропуску позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. Водночас поважними причинами пропущення позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Очевидно, що перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій на думку добросовісного розсудливого спостерігача виключає необхідність вчинення процесуальних дій, спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі заяв про закриття провадження у справі, подачі позовів в порядку іншого судочинства тощо. За таких обставин є неправильним та несправедливим покладення виключно на позивача відповідальності за помилку у визначенні підвідомчості відповідної справи і позбавлення його права на захист у спірних правовідносинах.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №922/1467/19, від 27.08.2020 у справі №922/1948/19.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).

Частиною п`ятою статті 267 ЦК України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності не перериває перебігу позовної давності, але, разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути поважною причиною для поновлення позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.12.2020 у справі №909/1165/19, від 02.04.2019 у справі №902/326/16, та у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №922/1467/19.

З огляду на наведене, а саме факт відкриття провадження у справі Бродівського районного суду Львівської області та тривалий час розгляду справи, як наслідок - наявність підстав для позивача вважати, що її права будуть відновлені та захищені в судовому порядку, звернення позивача до Господарського суду Львівської області з даною позовною заявою після того, як позивач дізнався, що даний спір відноситься до господарської юрисдикції, суд приходить до висновку про визнання поважними причинами пропуску позовної давності та, відповідно, про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що внаслідок нез`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Отже, рішення суду першої інстанції належить скасувати, прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи судом першої інстанції, належить покласти на позивача. Судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 255, 269, 270, 271, 280, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 30.09.2022 (вх. № 01-05/2433/22 від 03.10.2022) - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 16.05.2022 у справі №914/3657/21 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Галина про визнання недійсним рішення загальних зборів оформлених протоколом №2 від 02.10.2016р. в частинах №3 порядку денного Підвищення і затвердження внесків на утримання будинків і прибудинкової території ОСББ «Галина», №4 підвищення і затвердження матеріального заохочення-зарплати працівникам ОСББ «Галина», №5 надання згоди на переобладнання квартири АДРЕСА_1 на торговий заклад - задоволити.

Визнати недійсним рішення загальних зборів оформлених протоколом №2 від 02.10.2016р. в частинах №3 порядку денного Підвищення і затвердження внесків на утримання будинків і прибудинкової території ОСББ «Галина», №4 підвищення і затвердження матеріального заохочення-зарплати працівникам ОСББ «Галина», №5 надання згоди на переобладнання квартири АДРЕСА_1 на торговий заклад.

3. Здійснити розподіл судових витрат.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Галина (80600, м. Броди, Львівська область, вул. Калліра, 1, код ЄДРПОУ 35938055) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , Ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 10 215, 00 грн судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено та підписано 06.11.2023

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддяГ.Г. Якімець