Рішення

від 31.10.2023 по справі 473/3076/22

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/3076/22

РІШЕННЯ

іменем України

"31" жовтня 2023 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі

головуючого судді Ротар М.М. при секретарі Лукіянчиній Т.І.

за участю позивача ОСОБА_1 , представників позивача ОСОБА_1 , адвоката Тобота Ю.С.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості по орендній платі

встановив

04 листопада 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості по орендній платі.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначала, що вона є власницею 8 земельних ділянок в межах території Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно двох свідоцтв про право на спадщину за законом нотаріально посвідчених 8 лютого 2012 р. за реєстрованих в реєстрі за № 2-394 і за № 2-397 загальної площею 4,6654 га і 4,6754 га. після смерті батьків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , на ім`я яких видані державні акти на право власності на земельну ділянку. Свідоцтва про право на спадщину за законом і державні акти на право власності на земельну ділянку внесені в державний реєстр речових прав на нерухоме майно 15 жовтня 2013р.

5 вересня 2017 року між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір оренди чотирьох земельних ділянок рілля богарна для ведення сільськогосподарського виробництва площею 3,8200 га, 0,6623 га, 3,8200 га, 0,6635 га. на 20 років.

На сьогодні відповідач порушив п.4.10.1 договору оренди земельної ділянки від 5 вересня 2017 р., а саме не сплатив орендну плату у строк не пізніше 30 грудня звітного року за 2021 рік та за 2022 рік, що є підставою для розірвання договору оренди землі.

Відповідно до умов п.4.1 договору оренди земельної ділянки за користування землею орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату в грошовій формі, а саме 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідач в порушення згаданого вище договору оренди землі не виконав зобов`язання, не сплатив за 2021 рік та за 2022 рік в рахунок орендної плати за земельні ділянки належних грошових коштів, що призвело до утворення ним заборгованості по виплаті орендної плати на загальну суму - 15 054,12 грн. (7 527,06 грн. за 2021 рік + 7 527,06 грн. за 2022 рік).

Оскільки відповідач добровільно не погашає вказану заборгованість по орендній платі, позивач змушена звернутися до суду із позовом про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди земельних ділянок.

Позивач просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки укладений 05.09.2017 року між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , щодо земельних ділянок площею 3,8200 га кадастровий № 4822055200:07:000:0197, площею 0,6623 га кадастровий № 4822055200:08:000:0214, площею 3,8200 га. кадастровий № 4822055200:07:000:0198, площею 0,6635 га кадастровий № 4822055200:08:000:0213. Стягнути з відповідача заборгованість по виплаті орендної плати в сумі 15 054,12 грн. за 2021 та 2022 роки.

Ухвалою судді від 23 листопада 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у спрощеному позовному проваджені.

08 лютого 2023 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог.

28 лютого 2023 року від відповідача надійшло заперечення проти позовних вимог.

22 березня 2023 року від представника позивача ОСОБА_6 надійшла відповідь на відзив відповідача на позовну заяву.

08 травня 2023 року від представника позивача Тобота Ю.С. надійшли додаткові пояснення по справі.

18 травня 2023 року від відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 24 липня 2023 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 29 вересня 2023 року задоволено клопотання представника позивача - адвоката Тобота Ю.С. про витребування доказів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі. При цьому зазначила, що відповідно до Податкового кодексу термін сплати орендної плати до 31 грудня календарного року. Отже, оскільки відповідач порушив умови договору та не сплатив до 31 грудня 2021 року орендну плату за 2021 рік та не сплатив до 31 грудня 2021 року орендну плату за 2022 рік то є підстави для розірвання договору оренди, стягнення заборгованості.

Представник позивача Воронова О.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, зазначила, що відповідач в повному обсязі виконує умови договору оренди, а тому відсутні підстави для його розірвання. При цьому зазначила, що відповідач сплачував оренду плату позивачу шляхом надіслання грошових коштів поштовим переказом, які поверталися з відміткою, що отримувач відмовився від отамання грошового переказу. Тому на думку представника відповідача позивач навмисно створював умови для розірвання договору оренди.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом, Цивільним кодексом України, а також законами України, зокрема Законом України «Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також конкретним договором оренди землі.

Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте, саме Законом України «Про оренду землі» врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припи Згідно положень ст.1, 3, 13 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до положень ст.ст.14, 15 вказаного Закону (в редакції, яка діяла на час укладання договору оренди землі) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Істотними умовами договору оренди землі в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтями 21, 22 Закону «Про оренду землі» передбачено, щоорендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (стаття 24 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до положень ст. 25 вказаного Законуорендар земельної ділянки поміж іншого зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

05 вересня 2017 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки. Відповідно до п.2.1 договору в оренду були передані земельні ділянки, а саме земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 3,8200 рілля бограна, кадастровий номер 4822055200:07:000:0197, земельна ділянка №2 загальною площею 0,6623 га - рілля зрошувана, кадастровий номер 4822055200:08:000:0214, земельна ділянка № НОМЕР_2 загальною площею 3,8200 га - рілля богарна, кадастровий номер 4822055200:07:000:0198, земельна ділянка №4 загальною площею 0,6635 га - рілля зрошувана, кадастровий номер 4822055200:08:000:0213.

Вказаний договір був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, а саме: земельна ділянка кадастровий номер 4822055200:07:000:0197 дата реєстрації 06.09.2017 року, номер запису про інше речове право 22269024; земельна ділянка кадастровий номер 4822055200:07:000:0198 дата реєстрації 06.09.2017 рік, номер запису про інше речове право 22269590; земельна ділянка кадастровий номер 4822055200:08:000:0214, дата реєстрації 06.09.2017, номер запису про інше речове право 22227221; земельна ділянка кадастровий номер 4822055200:08:000:0213, дата реєстрації 18.09.2017, номер запису про інше речове право 22440191.

Відповідно до договору земельна ділянка передається в оренду строком на 20 років.

За користування зазначеною у договорі земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю орендну плату. Сторони прийшли до згоди, що орендна плата буде надаватися за вибором орендодавця у грошовій, натуральній або відробітковій формі. У разі виплати орендної плати в грошової формі розмір орендної плати становить 3 % від нормативної і грошової оцінки земельної ділянки та складає:

за використання земельної ділянки № 1 - 2 674,04 гривень за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших зборів (військового та ін.) обчислених (нарахованих та утриманих) згідно з вимогами чинного законодавства.

за використання земельної ділянки №2 - 750,89 гривень за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших зборів (військового та ін..) обчислених (нарахованих та утриманих) згідно з вимогами чинного законодавства.

за використання земельної ділянки №3 - 2 674,04 гривень за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших зборів (військового та ін..) обчислених (нарахованих та утриманих) згідно з вимогами чинного законодавства

за використання земельної ділянки № 4 - 750,89 гривень за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших зборів (військового та ін..) обчислених (нарахованих та уіріімаїшх) згідно з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до п.4.10.1 договору орендна плата у грошовій формі вноситься протягом звітного року, але не пізніше 30 грудня звітного року.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 ЦК України). У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (див.: постанову Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду нагадує, що у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18).

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з частиною 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказувала, що відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання за договорами оренди, за 2021,2022 рр., орендної плати не сплатив, тому виникла заборгованість, яка складається із суми орендної плати.

Заперечуючи проти заявлених у справі вимог, відповідач вказував, що він належним чином та у повному обсязі виконував свої зобов`язання за договорами оренди, оскільки позивач відмовлялася отримувати оренду плату особисто, то відправляв на адресу позивача поштові перекази, але позивач відмовився отримувати орендну плату з невідомих причин і без пояснень.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша статті 15 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час укладення договору оренди).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частина третя статті 21 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади, згідно з якими здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість, добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на шо особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідач довів, що орендну плату за 2021 та 2022 роки він намагався сплатити позивачу, натомість той ухилявся отримати поштовими переказами, про що надав копії квитанцій поштового переказу грошової суми на адресу орендодавця №0116 від 20.12.2022 року у сумі 6092 грн., які відповідно до повідомлення АТ «Укрпошта» надійшов 22.12.2022 року до відділення поштового зв`язку Олександрівка та № 0287 від 22.12.2021 року у сумі 7567 грн. надійшов 23.12.2021 року до ВПЗ Олександрівка. При цьому в бланках на виплату поштових переказів ф.122 причиною повернення зазначених переказів вказано - одержувач відмовився отримувати переказ.

Відповідач також намагався виплатити орендну плату за 2022 рік під час розгляду справи в суді, однак позивач також відмовлявся від отримання орендної плати особисто.

Будь-яких пояснень , чи спростувань щодо цих обставин позивач не надавав.

Таким чином, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Так, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі №709/1089/17 (провадження №61-12745сво18) зроблено висновок, що: «застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду вже робила правовий висновок щодо поняття систематичності несплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору. Так, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з вимогами статті 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора. Зазначена норма надає за певних умов право добросовісному кредитору вимагати свій обов`язок іншим шляхом, ніж надання орендної плати особисто орендодавцю. Однак, зазначені положення не свідчать про обов`язковість таких дій, а лише регламентують можливу поведінку орендаря та нотаріуса. Винна поведінка, яка є підставою для припинення правовідносин, кореспондується з обов`язком та небажанням його виконувати на умовах, визначених договором. Відсутність у договорі обов`язку перерахування коштів на депозит нотаріуса, крім визначеного законом лише такого права, та нездійснення орендарем таких дій, не може бути безумовною підставою для розірвання договору, а лише тягне за собою виплати цих сум. А тому не використання відповідачем свого права на внесення орендної плати на депозит нотаріуса не може тлумачитися як невиконання ним зобов`язання, не може тлумачитись як систематична несплата орендної плати».

Позивач у цій справі в період з 2021 року до подання позову до суду листопад 2022 року, у свою чергу з письмовими заявами до відповідача щодо сплати орендної плати за користування земельними ділянками за період 2021-2022 років чи розірвання договору оренди на цій підставі не звертався, а отже, з огляду на встановлені судом обставини справи, відповідач з вини позивача був позбавлений можливості сплачувати орендну плату позивачу в 2021-2022 роках.

Отже, суд важає, що позивачем не доведено систематичну (послідовно неодноразову) несплату орендної плати орендарем орендодавцю, яка відповідно до норм ст.141 ЗК України є обов`язковою підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки, адже конкретно у цьому випадку такі дії позивача не можуть свідчити про невиконання відповідачем свого обов`язку щодо виплати орендної плати.

Судом в судовому засіданні не встановлено істотних та систематичних порушень відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, тому суд приходить до висновку про необхідність відмови в розірванні договору оренди земельної ділянки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 9, 83, 229, 235, 258-259, 265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив

у задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 05.09.2017 року та про стягнення заборгованості по виплаті орендної плати - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 06 листопада 2023 року.

Суддя: М.М. Ротар