Ухвала

від 06.11.2023 по справі 913/162/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

06 листопада 2023 року м. Харків Справа №913/162/17

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменка» (вх.№2147Л від 17.10.2023) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 27.09.2023 у справі №913/162/17 (м.Харків, суддя Голенко І.П., повний текст ухвали складено 02.10.2023),

за скаргою б/н від 18.09.2023 Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на дії органу примусового виконання рішень у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський машинобудівний завод імені О.Я.Пархоменка», м. Луганськ,

про стягнення 28116272 грн 89 коп.

за участю відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції, м. Канів, Черкаська область,

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Луганської області рішенням від 13.03.2017 у справі №913/162/17 частково задовольнив позов, стягнув з ТОВ «Луганський машинобудівний завод імені О.Я.Пархоменка» на користь ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Харківської обласної дирекції заборгованість за кредитом в сумі 16000000 грн 00 коп., заборгованість за процентами в сумі 10498996 грн 06 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 240000 грн 00 коп.; відмовив в задоволенні решти позовних вимог.

На виконання вказаного рішення господарський суд видав стягувачу наказ від 30.03.2017 №913/162/17.

19.09.2023 ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подало скаргу б/н від 18.09.2023 на дії органу примусового виконання рішень, у якій просило:

-визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції при винесенні повідомлення від 31.08.2023 №5256 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та скасувати вказане повідомлення;

-зобов`язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції при розгляді заяви АБ «Укргазбанк» про відкриття виконавчого провадження при примусовому виконанні рішення від 13.03.2017 Господарського суду Луганської області у справі №913/162/17 на підставі наказу суду №913/162/17 від 30.03.2017 врахувати викладену в цій скарзі позицію Верховного Суду та положення підпункту 4 пункту 102 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування скарги стягувач зазначає, що строк пред`явлення наказу №913/162/17 від 30.03.2017 про примусове виконання рішення не сплив, оскільки був пред`явлений на виконання до приватного виконавця Корольова М. у встановлений строк. Зазначений наказ було повернуто приватним виконавцем на адресу банку 04.08.2020. Тобто строк пред`явлення наказу до виконання було перервано пред`явленням виконавчого документа до виконання, у зв`язку з чим перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення, час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Стягувач вважає, що може повторно пред`явити наказ до виконання до 04.08.2023. При винесенні повідомлення від 31.08.2023 №5256 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції було порушено вимоги ст.ст. 2, 3, 12, 18 Закону України «Про виконавче провадження» та не враховано пп. 4 п. 102 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про виконавче провадження», яким встановлено, що на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.09.2023 у справі №913/162/17 скаргу б/н від 18.09.2023 Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на дії органу примусового виконання рішень задоволено частково. Визнано неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції при винесенні повідомлення від 31.08.2023 №5256 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та скасовано вказане повідомлення. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменка» з вказаною ухвалою не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 27.09.2023 у справі №913/162/17, та відмовити у задоволенні скарги б/н від 18.09.2023 Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на дії органу примусового виконання рішень у повному обсязі.

Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 18.10.2023 для розгляду справи №913/162/17 визначено склад суду, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

23.10.2023 поштовим відправленням на адресу Східного апеляційного господарського суду від скаржника надійшов другий примірник апеляційної скарги (вх.№12869).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменка» (вх.№2147 від 17.10.2023) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 27.09.2023 у справі №913/162/17 залишено без руху. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги. Звернуто увагу скаржника, що з 18.10.2023 введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX. Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом (статтями 174, 260) у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Підставою залишення апеляційної скарги без руху є відсутність доказів сплати судового збору при поданні апеляційної скарги та пропуск строку на апеляційне оскарження без клопотання про поновлення такого строку та доказів поважності причин його пропуску. Судом встановлено, що відповідні недоліки потребують усунення шляхом сплати судового збору у розмірі 2147,20 грн у встановленому законодавством порядку та надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з доказами поважності причин його пропуску. Крім того, скаржника повідомлено про обов`язок реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№13247 від 30.10.2023, вх.№13416 від 02.11.2023) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 23.10.2023. Зокрема, апелянтом надано докази сплати судового збору у належному порядку та розмірі (квитанція №236372401 від 27.10.2023). Також заявником повідомлено про неможливість зареєструвати електронний кабінет ТОВ «Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменка» через заборону проведення реєстраційних дій, пов`язаних із зміною складу засновників (учасників) та керівників юридичних осіб, що знаходяться в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, на період проведення антитерористичної операції. З огляду на вказані обставини, до вирішення питання щодо заміни даних про керівника ТОВ «Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменка» або поки Державне підприємство ДП «Центр судових сервісів» вирішить це питання в інший спосіб, скаржник просить вважати, що ним вчинено усі можливі дії для виконання вимог Закону щодо реєстрації в ЄСІТС ТОВ «Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменка».

Водночас, як вбачається із заяви про усунення недоліків, скаржником не подано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в порядку статті 256 Господарського процесуального кодексу України на виконання вимог ухвали суду від 23.10.2023.

Таким чином, скаржником у визначений ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 у справі №913/162/17 строк, не було усунуто недоліки поданої апеляційної скарги в повному обсязі.

Поряд із наведеним, у рекомендаціях від 02.03.2022, прийнятих Радою суддів України, вказано про необхідність виважено підходити до питань, пов`язаних із поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 15.11.2023 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 27.07.2023 №3275-ІХ).

Відповідно до статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.12.2016 у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України»).

Тобто, суд має дотримуватися розумного ступеня пропорційності, зокрема, ураховувати, чи вживалися скаржником заходи для реалізації свого права на подання скарги у розумні інтервали часу, уникати надмірного формалізму та непропорційності між застосованими засобами та поставленою метою.

З огляду на те, що апелянт частково усунув недоліки, вказані в ухвалі від 23.10.2023, що свідчить про намір ініціювання апеляційного оскарження, з метою уникнення надмірного формалізму, з урахуванням викладених скаржником аргументів щодо певних організаційних складнощів підприємства у даний час, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне продовжити строк для повного усунення недоліків поданої апеляційної скарги. А саме, апелянт повинен надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з доказами поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись статтями 119, 174, 232, 234, 235, 260 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменка» строк на усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Луганської області від 27.09.2023 у справі №913/162/17.

2.Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменка» строк на усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

3.Повідомити апелянта про можливість подати заяву про усунення недоліків у справі через особистий кабінет в системі «Електронний суд».

4.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян