Ухвала

від 30.10.2023 по справі 32/77т

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.10.2023Справа № 32/77т

За скаргою Міністерства оборони України

на дії державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марщівської І.П. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу від 15.08.2022

у справі № 32/77т

за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі:

1) Міністерства оборони України,

2) Державного підприємства "Львівське будівельно-монтажне управління"

до 1) Закритого акціонерного товариства "Персенківка",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник",

3) Приватного акціонерного товариства "Ірокс",

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичбудмонтаж"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Обласного комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки"

та за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване будівельне управління 14",

Автогаражного кооперативу № 15 Галицького району міста Львова

про визнання права власності на нерухоме майно та його витребування

Головуючий суддя О.Г. Удалова

Суддя С.В. Балац

Суддя П.І. Паламар

Секретар судового засідання Бенчук О.О.

Представники учасників справи:

від прокуратури Косенко Д.В.

від позивача 1 (скаржника) Журавльов А.В.

від позивача 2 не з`явився

від відповідача 1 не з`явився

від відповідача 2 не з`явився

від відповідача 3 (боржника) Алієв В.В.

від третьої особи на стороні позивачів не з`явився

від третьої особи 1 на стороні відповідачів не з`явився

від третьої особи 2 на стороні відповідачів не з`явився

від ВДВС не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №32/77т за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державного підприємства "Львівське будівельно-монтажне управління" до Закритого акціонерного товариства "Персенківка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник", Приватного акціонерного товариства "Ірокс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичбудмонтаж", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні: позивачів - Обласного комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки"; відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване будівельне управління 14" та Автогаражного кооперативу № 15 Галицького району міста Львова, про визнання права власності на нерухоме майно та його витребування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2016, з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва про виправлення описок від 27.03.2023, позовні вимоги Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства "Львівське будівельно-монтажне управління" було задоволено в повному обсязі. Визнано за державою Україна в особі Міністерства оборони України право власності на будівлі і споруди військового містечка у місті Львові по вул. Авіаційній, 7, а саме на: адміністративний будинок (А-2), будівлю побутового призначення (Е-1), будівлю ГСМ (Ж-1), склад (з-І), навіс (И-1), насосну (1-1), склад (1-1), пожежний пост (И-1), гараж (М-1) склад (Е-1), навіс (К-1), акумуляторну (Л-1), адміністративний будинок (Н-1), котельну (0-1), гаражі та їдальню (П-1), склади (С-1, Т-1, У-1, Ф-1, Х-1, Ц-1, 4-1, А-1, В-1, Ш-1), будівлю побутового призначення (Щ-2), колибу (Ш-1), навіси (Б-1, Ю-1), цех ізоляції (Я-1), огорожу та асфальтобетонне покриття загальною площею 5750 кв. м., витребувано майно - будівлі і споруди військового містечка у місті Львові по вул. Авіаційній, 7, а саме: адміністративний будинок (А-2), будівлю побутового призначення (Е-1), будівлю ГСМ (Ж-1), склад (з-І), навіс (И-1), насосну (1-1), склад (1-1), пожежний пост (И-1), гараж (М-1) склад (Е-1), навіс (К-1), акумуляторну (Л-1), адміністративний будинок (Н-1), котельну (0-1), гаражі та їдальню (П-1), склади (С-1, Т-1, У-1, Ф-1, Х-1, Ц-1, 4-1, А-1, В-1, Ш-1), будівлю побутового призначення (Щ-2), колибу (Ш-1), навіси (Б-1, Ю-1), цех ізоляції (Я- 1), огорожу та асфальтобетонне покриття загальною площею 5750 кв.м у Товариства з обмеженою відповідальністю "Персенківка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник", Приватного акціонерного товариства "Ірокс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичбудмонтаж" та зобов`язаго їх передати вищевказані будівлі і споруди на баланс Державного підприємства "Львівське будівельно-монтажне управління". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Персенківка" на користь Державного бюджету України 6 396,25 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" на користь Державного бюджету України 6 396,25 грн державного мита та 59,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Ірокс" на користь Державного бюджету України 6 396,25 грн державного мита та 59,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичбудмонтаж" на користь Державного бюджету України 6 396,25 грн державного мита та 59,00 грн на технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 рішення Господарського суду міста Києва у справі № 32/77т від 04.04.2016 залишено без змін.

15.08.2022 на виконання рішення Господарським судом міста Києва видано накази.

02.10.2023 до Господарського суду міста Києва від Міністерства оборони України надійшла скарга на дії Державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, зокрема, про скасування постанови від 02.06.2023 про закінчення виконавчого провадження.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/1049/23 від 04.10.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 32/77т для розгляду вищевказаної скарги у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 , який брав участь у колегіальному розгляді справи (головуючий).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 04.10.2023 матеріали справи 32/77т для розгляду скарги Міністерства оборони України на дії Державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 передано колегії суддів у складі: головуючий - Удалова О.Г., судді - Паламар П.І., Балац С.В.

Ухвалою суду від 13.10.2023 скаргу прийнято до провадження; задоволено клопотання Міністерства оборони України про поновлення пропущеного строку на подання скарги; поновлено Міністерству оборони України строк для подання скарги на дії Державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марщівської Ірини Петрівни у виконавчому провадженні № 71306773; розгляд скарги призначено на 30.10.2023 о 14:45 год.

Крім того, вказаною ухвалою суду запропонувано стягувачу, боржнику, Залізничному відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції направити в судове засідання своїх представників, а також подати письмові пояснення щодо поданої скарги.

30.10.2023 від Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на скаргу, згідно з яким останній не погоджується з вимогами скарги та вважає подану скаргу безпідставною та необґрунтованою.

Заперечуючи проти задоволення скарги, орган виконання вказав, що постановою державного виконавця від 27.04.2023 на Приватне акціонерне товариство "Ірокс" накладено штраф в розмірі 5 100,00 грн у зв`язку з невиконанням рішення суду у даній справі в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2.

У зв`язку з повторним невиконанням рішення суду 25.05.2023 на Приватне акціонерне товариство "Ірокс" накладено штраф в розмірі 10 200,00 грн.

02.06.2023 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39, та статті 40 ЗУ «Про виконавче провадження».

У судовому засіданні 30.10.2023 представник прокуратури та Міністерства оборони України вимоги скарги підтримали та просили їх задовольнити, представник відповідача 3 ПрАТ "Ірокс" зазначив, що не вбачає підстав для задоволення скарги, інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Суд зазначає, що представник відповідача 3 ПрАТ "Ірокс" залишив залу судового засідання та повідомив, що не братиме участі при оголошенні вступної та резолютивної частин ухвали суду, що відображено в протоколі судового засідання.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, оцінивши заперечення органу виконання, суд зазначає таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

Частиною 1 п. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як зазначає позивач 1 та орган виконання у Залізничному відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1.

Постановою від 20.03.2023 Залізничним відділом державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження про витребування майна, саме: адміністративний будинок (А-2), будівлю побутового призначення (Е-1), будівлю ГСМ (Ж-1), склад (з-І), навіс (И-1), насосну (1-1), склад (1-1), пожежний пост (И-1), гараж (М-1) склад (Е-1), навіс (К-1), акумуляторну (Л-1), адміністративний будинок (Н-1), котельну (0-1), гаражі та їдальню (П-1), склади (С-1, Т-1, У-1, Ф-1, Х-1, Ц-1, 4-1, А-1, В-1, Ш-1), будівлю побутового призначення (Щ-2), колибу (Ш-1), навіси (Б-1, Ю-1), цех ізоляції (Я-1), огорожу та асфальтобетонне покриття загальною площею 5750 кв. м., витребувано майно - будівлі і споруди військового містечка у місті Львові по вул. Авіаційній, 7, а саме: адміністративний будинок (А-2), будівлю побутового призначення (Е-1), будівлю ГСМ (Ж-1), склад (з-І), навіс (И-1), насосну (1-1), склад (1-1), пожежний пост (И-1), гараж (М-1) склад (Е-1), навіс (К-1), акумуляторну (Л-1), адміністративний будинок (Н-1), котельну (0-1), гаражі та їдальню (П-1), склади (С-1, Т-1, У-1, Ф-1, Х-1, Ц-1, 4-1, А-1, В-1, Ш-1), будівлю побутового призначення (Щ-2), колибу (Ш-1), навіси (Б-1, Ю-1), цех ізоляції (Я- 1), огорожу та асфальтобетонне покриття загальною площею 5750 кв.м у відповідачів у даній справі та зобов`язання їх передати вищевказані будівлі і споруди на баланс Державного підприємства "Львівське будівельно-монтажне управління".

Боржником за наказом Господарського суду міста Києва від 15.08.2022 у викнавчому провадженні № НОМЕР_1 є ПрАТ "Ірокс", а стягувачем - Міністерство оборони України.

Постановами державного виконавця 27.04.2023 та 25.05.2023 на ПрАТ "Ірокс" накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн та 10 200,00 грн відповідно за невиконання без поважних причин рішення суду у даній справі.

02.06.2023 державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Морщаківською Іриною Петрівною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження».

Вказана постанова обґрунтована тим, що боржником ПрАТ "Ірокс" рішення суду не виконано, а у зв`язку з невиконанням зобов`язань, покладених на боржника по виконанню рішення суду, державним виконавцем 27.04.2023 та 25.05.2023 винесено постанови про накладення штрафів, які скеровано боржнику до виконання. ПрАТ "Ірокс" попереджено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду. Старшим державним виконавцем скеровано повідомлення про внесення до Єдиного реєстру досудового розслідування щодо вчинення посадовими особами ПАТ "Ірокс" кримінального правопорушення та прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, Залізничний відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вважає, що ним вчинені всі необхідні дії для виконання рішення суду у даній справі.

В обґрунтування вимог скарги позивач 1 вказав на те, що постанова старшого державного виконавця підлягає скасуванню як така, що була винесена з порушенням закону, у зв`язку з тим, що, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, старший державний виконавець не робив у межах ВП № НОМЕР_1 жодних витягів із державних реєстрів речових прав, а також не звертався до Господарського суду міста Києва про роз`яснення рішення суду у справі № 32/77т, наказ за яким він виконував.

При цьому старшим державним виконавцем, у якого на виконанні перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1, не було вчинено жодних дій, спрямованих на реальне виконання рішення Господарського суду м. Києва від 04.04.2016 у даній справі.

Станом на сьогоднішній день у Міністерства оборони України відсутній доступ до приміщень, які витребовувались, та існують перешкоди у користуванні ними.

Так, п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" вказує на те, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 63 цього Закону.

Тобто, під час здійснення виконавчих дій у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 державний виконавець Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України керувався положеннями ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", які регулюють порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.

Разом з цим, як вказує скаржник, судове рішення про зобов`язання передати предмети може бути виконано також у порядку, передбаченому статтями 10 і 60 Закону України "Про виконавче провадження", а також положеннями Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Мін`юсті 02.04.2012 за № 489/20802 (далі - Інструкція) (висновки КГС ВС, викладені у підпункті 4.18 постанови від 13.09.2021 у справі № 902/862/15).

Так, п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Як встановлено судом, державний виконавець під час вчинення дій, спрямованих на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, керувався положеннями ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", які встановлюють порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Як вбачається з наказу Господарського суду міста Києва від 15.08.2022 у справі № 32/77т, який перебував на виконанні державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, на користь Міністерства оборони України витребувано у Приватного акціонерного товариства "Ірокс" ряд будівель і споруд, а також зобов`язано боржника передати відповідне нерухоме майно на баланс Державного підприємства "Львівське будівельно-монтажне управління".

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2028 у справі № 183/1617/16, у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові (п. 116).

У постановах від 30.05.2018 та від 14.01.2020 у справі № 2-690/11, від 13.11.2019 у справі № 314/738/15-ц, від 08.06.2022 у справі № 368/13690/20 Верховний Суд дійшов правового висновку, що судове рішення про витребування нерухомого майна повинно виконуватись державним виконавцем саме в порядку п. 3 ч. 1 ст. 10 та ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.

У разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про їх передачу стягувачу, виконавець повертає зазначені предмети боржникові, про що складає акт, і виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому внесений стягувачем авансовий внесок поверненню не підлягає.

При цьому суд зазначає, що до рішень немайнового характеру, які підлягають примусовому виконанню, належать рішення про відібрання дитини, встановлення побачення з дитиною тощо; про виселення боржника, вселення стягувача; інші рішення, за якими боржника зобов`язано особисто вчинити певні дії на користь стягувача чи утриматися від здійснення таких дій.

Як зазначено вище, у разі задоволення позову про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власнику.

Рішення про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", через вилучення майна в боржника та передання стягувачу предметів, зазначених у рішенні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 201/12569/16.

При цьому поняття "витребування" відповідає поняттю "вилучення та передача предметів", вказаному у п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" у переліку заходів примусового виконання рішення.

Таким чином, суд зазначає, що державний виконавець Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 дійшов помилкового висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 у справі № 32/77т є рішенням немайнового характеру та підлягає примусовому виконанню у порядку, передбаченому ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки зазначення у судовому рішенні про витребування майна та зобов`язання передати його власнику не може свідчити, що таке рішення підлягає виконанню як рішення немайнового характеру, адже його виконання передбачає вчинення виконавцем дій щодо вилучення майна у боржника і передачі його стягувачу, а не обмежується лише діями виконавця щодо перевірки виконання рішення боржником.

Отже, державним виконавцем у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 не вжито усіх можливих та передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо ефективного і своєчасного виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 у справі № 32/77т та передчасно винесено постанову про закриття виконавчого провадження від 02.06.2023, яка порушує право Міністерства оборони України на справедливий судових захист, невід`ємною складовою якого є право на виконання судового рішення.

За змістом ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Оскільки виконання рішення суду про витребування майна повинно відбуватись відповідно до ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої Міністерством оборони України скарги, у зв`язку з чим остання підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Міністерства оборони України на дії державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марщівської І.П. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу від 15.08.2022 задовольнити.

2. Визнати неправомірними рішення старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марщівської Ірини Петрівни щодо винесення постанови від 02.06.2023 про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1.

3. Скасувати постанову старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марщівської Ірини Петрівни від 02.06.2023 про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.08.2022 у справі № 32/77т.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали складено 06.11.2023.

Головуючий суддя О.Г. Удалова

Суддя С.В. Балац

Суддя П.І. Паламар