Рішення

від 06.11.2023 по справі 756/3412/20

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

06.11.2023 Справа № 756/3412/20

Унікальний номер 756/3412/20

Провадження номер 2-др/756/146/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Гаврилко Д.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Олефіренка Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку загального провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Писаренка Олександра Олексійовича про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗ ХОЛДИНГ» про визнання недійсними правочинів купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2023 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «СЗ ХОЛДИНГ» про визнання недійсними правочинів купівлі-продажу. Визнано недійсними правочини купівлі-продажу укладені між ТОВ «СЗ ХОЛДИНГ» та ОСОБА_1 , оформлені видатковими накладними № 1114-У/7519 та № 1129-У/7519 від 18 червня 2018 року.

25 жовтня 2023 року представник позивачів - адвокат Писаренко О.О. звернувся до суду зі заявою про розподіл витрат на правничу допомогу, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати в сумі 60000 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному судді 25 жовтня 2023 заяву передано на розгляд судді Шролик І.С.

В судовому засіданні 31 жовтня 2023 року позивач ОСОБА_1 підтримав заяву свого представника, просив її задовольнити. Долучив до матеріалів справи платіжну інструкцію про оплату послуг адвоката від 30 жовтня 2023 року в сумі 60 000 грн.

Представник відповідача адвокат Олефіренко Є.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення. В мотивування заперечень, зазначає, що п. 15 договору № 19/02 від 19 лютого 2020 року на підставі якого адвокат Писаренко О.О. надавав правничу допомогу ОСОБА_1 встановлений термін дії один рік. Тому вимоги про оплату послуг, які надавалися після закінчення строку дії договору вважає безпідставною. Квитанція № 21/02 від 21 лютого 2020 року, на суму 60 000 грн, є неналежним доказом понесених витрат, оскільки складена в довільній формі не є первинним бухгалтерським документом. Окрім іншого, в акті про надання правничої допомоги від 20 жовтня 2023 року міститься відомості про сплату адвокату авансу 21 лютого 2020 року на підставі п. 1 ст. 8 договору, а також обов`язок сплати за п. 2 ст. 8 договору 60 000 грн 25 жовтня 2023 року. Проте, у п. 2 ст. 8 договору передбачено обов`язок оплати в сумі 29500 грн за іншою справою № 753/24253/19.

Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши заяву, докази надані в обґрунтування, письмові матеріали справи, дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2023 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «СЗ ХОЛДИНГ» про визнання недійсними правочинів купівлі-продажу. Визнано недійсними правочини купівлі-продажу укладені між ТОВ «СЗ ХОЛДИНГ» та ОСОБА_1 , оформлені видатковими накладними № 1114-У/7519 та № 1129-У/7519 від 18 червня 2018 року. Стягнуто з ТОВ «СЗ ХОЛДИНГ» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1681,60 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17, яка на підставі положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України має ураховуватися судом при застосуванні відповідних норм.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини друга-четверта статті 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представником надано: договір № 19/02 про надання юридичних послуг від 19 лютого 2020 року; квитанцію №21/2 від 21 лютого 2020 року про отримання ОСОБА_3 від Хохановського 19 лютого 2020 року 60000 грн за обґрунтування зустрічного чи окремого позову, розробку документів та представництво в суді; акт про надання правничої допомоги від 20 жовтня 2023 року; звіт про виконання правової допомоги додаток до акту від 20 жовтня 202 року в якому визначено вартість гонорару 120000 грн з урахуванням внесеного авансу 60000 грн, залишок до сплати 60000 грн; платіжна інструкція від 30 жовтня 2023 року ОСОБА_1 платник сплатив на рахунок ОСОБА_3 на виконання акту від 20 жовтня 2023 рку та умов договору від 19 лютого 2020 року в сумі 60000 грн.

Верховний Суд дотримується позиції (постанови КГС ВС від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17, від 30.07.2019 у справі № 902/519/18), що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених вимогами процесуального законодавства. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

За приписами ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд вважає неприйнятними заперечення відповідача про те, що строк дії договору про надання юридичних послуг становив один рік, як підстава для відмови у стягненні понесених позивачем витрат. Як встановлено з матеріалів справи, впродовж всього розгляду справи до 31 жовтня 2023 року представник позивача - адвокат Писаренко О.О. надавав послуги правничої допомоги позивачу, приймав участь в судових засіданнях, тому твердження позивача що на підставі усної домовленості з адвокатом строк дії договору був продовжений до повного його виконання, суд вважає достатньою підставою для стягнення понесених позивачем витрат.

Умовами укладеного договору про надання юридичних послуг п. 3 ч. 8, передбачено оплату замовником послуг в три етапи, зокрема 60000 грн в строк п`ять днів з дня проголошення судового рішення чи ухвали про припинення провадження у справі за зустрічним позовом чи окремим позовом про недійсність правочину. Тому помилкове зазначення в акті замість п .3, п. 2 не може бути підставою для відмови в задоволенні заяви про стягнення понесених витрат.

При визначені розміру компенсації позивачу понесених витрат на правничу допомогу, суд враховує клопотання представника відповідач про зменшення судових витрат, категорію справи, яка не відноситься до категорії важких, тривалість розгляду справи, позицію відповідача, через чисельні неявки представника відповідача та ухилення в участі в розгляді справи й надання витребуваних документів, обсяг фактичних витрат, понесених позивачем, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості, з урахуванням загальної тривалості розгляду справи в суді, кількості часу витраченого адвокатом на участь у судових засіданнях, вважаю необхідним стягнути з відповідача на користь позивача частину витрат на правову допомогу в сумі 40000 грн, що буде відповідати принципу справедливості та розумності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133,137, 270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Задовольнити частково заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Писаренка Олександра Олексійовича про ухвалення додатковго рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗ ХОЛДИНГ» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 40000 грн.

В задоволенні решти зави відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 06 листопада 2023 року.

Суддя І.С. Шролик