Постанова

від 06.11.2023 по справі 120/360/22-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року

м. Київ

справа №120/360/22-а

адміністративне провадження № К/990/16844/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.04.2022 (суддя Маслоід О.С.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022 (у складі колегії суддів: Курка О.П., Шидловського В.Б., Боровицького О.А.) у справі №120/360/22-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТАГРО 2000" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

РУХ СПРАВИ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестагро 2000" звернулося до суду з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 08.11.2021 № 844 щодо відмови у наданні ТОВ «Інвестагро 2000» спеціального дозволу на користування надрами; зобов`язати Державну службу геології та надр України прийняти рішення про надання ТОВ «Інвестагро 2000» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення Турбівської ділянки пісків.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем вчинено всі, передбачені Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, дії з метою отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, що підтверджується, у тому числі, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021. Водночас вказує, що спірний наказ прийнятий без належного на те обґрунтування, без відповідних правових підстав і всупереч висновкам, викладеним у вказаному судовому рішенні. Разом з цим, позивач наполягає, що під час розгляду поданої ним в жовтні 2017 року заяви відповідач мав керуватися положеннями законодавства, яке діяло станом на час подання, а не розгляду останньої.

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.04.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022, позов задоволено.

4. Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

5. Верховний Суд ухвалою від 14.07.2022 відкрив касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

6. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

7. У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

8. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами встановлено, що 27.10.2017 ТОВ "Інвестагро 2000" було направлено на адресу відповідача заяву № 01/17 про отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення Турбівської ділянки пісків Вінницької області. У вказаній заяві позивачем зазначалися назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника, інформація для встановлення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з п. 8 Порядку № 615. Крім того, до вказаної заяви позивачем додано пояснювальну записку, каталог географічних координат кутових точок Турбівської ділянки піску, оглядову карту району розташування Турбівської ділянки будівельних пісків в масштабі 1: 200 000, ситуаційний план розташування Турбівської ділянки піску в масштабі 1: 25 000, оглядову геологічну карту району розташування Турбівської ділянки будівельних пісків в масштабі 1: 50 000 та геологічний розріз.

Заява № 01/17 отримана і зареєстрована відповідачем 30.10.2017 року за вх. № 18127/02/12-17. Проте, у встановлений законом строк, не була розглянута.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

10. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021 по справі № 120/1269/21-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021, визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття у визначений законом строк рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 27.10.2017 на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону; зобов`язано відповідача розглянути заяву позивача та прийняти, за наслідками її розгляду, відповідне рішення про надання чи/або відмову у наданні відповідного дозволу, з урахування висновків суду, викладених у даному рішенні.

11. 08.11.2021 на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/1269/21-а від 14.06.2021, керуючись п. 19 Порядку № 615 та з урахуванням рекомендацій робочої групи з питань надрокористування (протокол від 28.10.2021 № 26-РГ/2021), відповідачем прийнятий наказ № 844, яким позивачеві відмовлено у наданні дозволу на користування надрами. Підставою для відмови зазначено невідповідність документів, поданих суб`єктом господарювання, вимогам п. 8 Порядку № 615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124).

Листом від 26.11.2021 № 211173/01/07-21 відповідач повідомив позивача про спірний наказ, а також зазначив, що за результатом опрацювання його заяви з доданими до неї документами встановлено наступне: заява та додані до неї документи не прошиті та не пронумеровані; у заяві відсутні географічні координати ділянки надр, місцезнаходження ділянки надр відповідно до адміністративно-територіального устрою України (область, район, населений пункту, прив`язка до місцевості); заява не відповідає примірній формі заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами, затверджений Наказом Держгеонадр від 30.09.2019 № 359 "Про затвердження примірних форм заяв на надання адміністративних послуг" та до заяви додані документи, які не передбачені вимогами Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами.

12. Не погоджуючись із цим наказом, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, послався на принцип правової визначеності. Вказав, що станом на час подання позивачем заяви, реалізація права на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону не пов`язувалась із необхідністю здійснення заявником геологічного вивчення ділянки надр та підрахунку запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку.

Суди також зазначили, що у цій справі спірні правовідносини розпочалися із поданням позивачем заяви до відповідача у жовтні 2017 року та повинні були завершитись прийняттям рішення про задоволення такої заяви і надання спеціального дозволу або про відмову в його наданні, тому спірні правовідносини мають усі ознаки триваючих, адже має місце розрив у часі між зверненням позивача та прийняттям рішення відповідачем як суб`єктом владних повноважень.

Суди не врахували постанову Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі № 803/1541/16, оскільки, на їх думку, обставини, за яких виник спір, що розглядається, є відмінним від обставин, за яких Верховний Суд дійшов у справі № 803/1541/16. Так, застосування при розгляді заяв, законодавства, що діє на час прийняття відповідного рішення, можливе при триваючих правовідносинах.

В контексті обставин справи, що розглядається, суди звернули увагу, що правовідносини між сторонами щодо видачі спеціального дозволу виникли 27.10.2017 року, з моменту звернення з відповідною заявою. Рішення за заявою мало бути прийнято відповідачем протягом 30-ти днів, з дня отримання погоджень. Виходячи з матеріалів справи та з урахуванням строків на отримання погоджень, відповідач повинен був прийняти рішення не пізніше 07.04.2018.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Касаційна скарга обґрунтована тим, що питання застосування редакції Порядку надання спеціальних дозволів неодноразово розглядалось Верховним Судом і з цього питання сформована єдина правозастосовча практика, а саме: рішення за результатами розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами приймається за законодавством, що діє на час прийняття рішення про надання чи відмову у наданні дозволу (а не на час звернення з заявою).

Більше того, така правозастосовча практика є єдино правильною, оскільки як вказує Верховний Суд у постанові від 16.11.2021 у справі №360/1406/20 "тільки такий підхід забезпечить раціональне використання родовищ корисних копалин, а також реалізацію принципу рівності перед законом та запобігання всім формам дискримінації".

Однак, у оскаржуваних судових рішеннях суди суд безпідставно та необгрунтовано вирішили відступити від висновків, які викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі №803/1541/16.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15 Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

16. Згідно із статтею 13 Кодексу України про надра користувачами надр (далі - надрокористувачі) можуть бути: підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

17. Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (частина перша статті 19 Кодексу України про надра).

18. Відповідно до частини п`ятої статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 №2806-IV підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

- подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

- виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;

- негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

19. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України (далі - Положення №1174).

20. Згідно з пунктом 1 Положення №1174 Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

21. Відповідно до пункту 3 Положення №1174 основними завданнями Держгеонадра є, у тому числі, реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

22. Згідно із підпунктом 9 пункту 4 Положення № 1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

23. Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок №615).

24. Згідно з пунктом 2 Порядку №615 дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

25. У вказаній справі слід визначити, яка редакція Порядку № 615 повинна застосовуватись до спірних правовідносин: чинна на час подання заяви з доданими документами, чи чинна на час ухвалення оскаржуваного наказу.

26. Відповідно до підпункту 3 пункту 8 Порядку № 615 без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення. Вказана редакція чинна як на момент подачі заяви, так і на час ухвалення оскаржуваного наказу.

27. Станом на 27.10.2017 (дата подання заяви позивачем) пунктом 8 Порядку № 615 було передбачено, що для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

28. Постановою Кабінету Міністрів України № 124 від 19.02.2020 внесено зміни до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами № 615.

Станом на 08.11.2021 (дата ухвалення оскаржуваного наказу) пунктом 8 Порядку № 615 передбачено, що разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва ділянки надр, її місцезнаходження відповідно до адміністративно-територіального устрою України (область, район, населений пункт, прив`язка на місцевості), географічні координати ділянки надр, вид корисних копалин, вид користування надрами, строк дії дозволу, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

Заява та додані до неї документи подаються органові з питань надання дозволу з прошитими і пронумерованими сторінками та з описом доданих документів, засвідченим підписом уповноваженої особи заявника. Заява засвідчується підписом уповноваженої особи заявника із зазначенням дати та вихідного номера.

29. Відтак Порядок № 815 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 124 від 19.02.2020 містить дещо інший перелік та вимоги до документів, що подаються для отримання дозволу без проведення аукціону.

30. Відповідачем відмовлено у наданні дозволу з таких підстав: заява та додані до неї документи не прошиті та не пронумеровані; у заяві відсутні географічні координати ділянки надр, місцезнаходження ділянки надр відповідно до адміністративно-територіального устрою України (область, район, населений пункту, прив`язка до місцевості); заява не відповідає примірній формі заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами, затверджені Наказом Держгеонадр від 30.09.2019 № 359 "Про затвердження примірних форм заяв на надання адміністративних послуг" та до заяви додані документи, які не передбачені вимогами Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами.

31. Колегія суддів зазначає, що питання стосовно того, яка саме редакція Постанови №615 застосовується до правовідносин, подібних до тих, що слугували підставою для звернення до суду з цим позовом, було предметом розгляду Верховним Судом у справі №803/1541/16, про що і було зазначено відповідачем у касаційній скарзі.

32. Так, у справі №803/1541/16 Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду (постанова від 31 березня 2021 року) відступив від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі №816/1053/16, від 2 жовтня 2020 року у справі №826/1236/17, від 22 грудня 2020 року у справі №817/856/16 та інших, в частині неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, що закріплено у частині першій статті 58 Конституції України, з огляду на внесення змін до Порядку №615 та підтримав правовий підхід, застосований Верховним Судом у постанові від 9 вересня 2020 року у справі №826/10971/16, за яким рішення за результатами розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами приймається за законодавством, що діє на час прийняття рішення про надання чи відмову у наданні дозволу (а не на час звернення з заявою).

У справі №803/1541/16 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у тому числі, зазначила, наступне: "у разі безпосередньої (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.

Якщо під час розгляду заяви особи суб`єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.

З огляду на наведене, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у цій справі вважала правильним підхід, застосований у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №826/10971/16, за яким рішення за результатами розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами приймається за законодавством, що діє на час прийняття рішення про надання чи відмову у наданні дозволу (а не на час звернення з заявою)".

33. Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що спірні правовідносини відрізняються від наведених у справі № 803/1541/16, оскільки теж стосується триваючих правовідносин, а тому не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку. При цьому звертає увагу, що схожі підходи у застосуванні законодавства про надра неодноразово застосовувалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31.03.2021 у справі №803/1541/16, від 16.11.2021 у справі №360/1406/20, від 01.12.2022 у справі №640/7578/20, від 08.10.2021 у справі №240/19318/20, від 21.12.2021 у справі №826/6873/16.

34. Також Суд зазначає, що різні аспекти правового явища дії закону у часі неодноразово досліджувалися Конституційним Судом України.

35. Зокрема, у Рішенні від 9 лютого 1999 №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

36. За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

37. У Рішенні Конституційного Суду України від 12 липня 2019 року № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

38. У теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням, і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - "переживаючої" (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб`єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм.

39. Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 пункту 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №5-р/2018 від 22 травня 2018 року).

40. При цьому Суд звертає на позицію Комітету міністрів РЄ, висловлену у Рекомендаціях CM/Rec (2007) 7 державам-членам щодо належного адміністрування. Так, у статті 6 вказаних Рекомендацій зазначено, що державні органи діють відповідно до принципу правової визначеності. Вони не можуть вживати жодних заходів із зворотною силою, за винятком юридично обґрунтованих обставин.

41. Крім того, Суд також враховує, що ЄСПЛ навіть допускає ретроактивну дію закону, коли це забезпечує захист суспільних інтересів, у тому числі уточнює початкові наміри законодавця (P. Plaisier B.V. v. the Netherlands, заява № 46184/16).

42. У контексті обставин справи, що розглядається, Суд звертає увагу, що Постанова №124, якою змінено перелік та вимоги до документів для отримання дозволу на користування надрами без проведення аукціону, набрала чинності 25 лютого 2020 року. На цей час розгляд заяви ТОВ «Інвестагро2000» не був завершений, отже правовідносини між заявником та Держгеонадрами були триваючими.

43. Кабінет Міністрів України, приймаючи Постанову №124, не визначив перехідного періоду та особливостей застосування законодавства за заявами, розгляд яких не закінчено. Отже, Постанова №124 і змінений нею Порядок №615 підлягали застосуванню до триваючих правовідносин стосовно заяви ТОВ «Інвестагро 2000», поданої 27.10.2017.

44. З урахуванням наведеного правового регулювання та предмету спору у цій справі, Верховний Суд доходить висновку, що суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин підпункт 1 пункту 8 Порядку №615 у редакції, чинній станом на дату звернення із заявою. В той час, як до спірних відносин слід було застосовувати законодавство, чинне на момент прийняття наказу від 29.11.2021 №916, а саме підпункт 1 пункту 8 Порядку №615 у редакції Постанови №124.

45. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

46. Оскільки на момент прийняття оскаржуваного наказу від 08.11.2021 № 844 заява ТОВ «Інвестагро 2000» та додані до неї документи не відповідали вимогам, встановленим п. 8 Порядку №615 (в редакції Постанови №124), відсутні підстави для прийняття рішення щодо надання позивачу дозволу на використання надр без проведення аукціону.

47. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно розтлумачили положення статті 58 Конституції України, помилково застосували до спірних правовідносин нечинні положення підпункту 1 пункту 8 Порядку №615, не врахували висновку Верховного Сулу, викладеного у постанові від 31.03.2021 у справі №803/1541/16, що було підставою для відкриття касаційного провадження.

48. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню.

49. Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.04.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТАГРО 2000" відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко