Ухвала

від 07.11.2023 по справі 363/1728/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"07" листопада 2023 р. Справа № 363/1728/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., розглянувши заяву керівника Вишгородської оружної прокуратури М.Василенка про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Вишгородського районного суду Київської області, на стадії підготовчого провадження, перебуває цивільна справа за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою.

6 листопада 2023 року, до суду надійшла заява керівника Вишгородської окружної прокуратури М. Василенка про забезпечення позову, у якій просить: вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі реєстрації (перереєстрації), пов`язані з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3221885200:20:283:0302, яка зареєстрована за ОСОБА_2 та розташовувана за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, Лютізька сільська рада, с/т «Майдан»; заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити вирубування дерев та будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 3221885200:20:283:0302, яка розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, Лютізька сільська рада,

с/т «Майдан».

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації №1794 від 6 жовтня 2011 року ОСОБА_1 передано, безоплатно, у власність земельну ділянку для ведення садівництві площею 0,1200 га, яка розташована в адміністративних межах с.Лютіж Вишгородського району Київської області. На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯМ № 086382 на право власності на земельну ділянку площею 0,1200 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221885200:20:283:0302, розташована в адміністративних межах с. Лютіж Вишгородського району Київської області. Факт віднесення спірних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення підтверджується інформацією ДІ «Київська лісова науково-дослідна станція» від 5 вересня 2017 року №189, яке на даний час припинене шляхом приєднання до ДІ «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція» та інформацією наданою Українським державним проектним об`єднанням «Укрдержліспроект» листом № 456 від 13 вересня 2019 року та наданих ним фрагментів Публічної кадастрової карти України згідно яких межі земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:20:283:0302 повністю накладаються на землі лісогосподарського призначення, які перебувають в постійному користуванні ДІ «Київська лісова науково-дослідна станція», а саме на 17, 19 виділ 2 кварталу Старопетрівського лісництва ДПІ «Київська лісова науково-дослідна станція» за матеріалами лісовпорядкування 2003 року. На даний час спірна ділянка обліковується за цільовим призначенням як землі сільськогосподарського призначення для колективного садівництва. Прокурором позов обґрунтовується тим, що спірна ділянка відведена саме за рахунок земель лісогосподарського призначення, які не можуть перебувати в приватній власності та мають використовуватися для ведення лісового господарства. Позивач вважає, що до ухвалення рішення у справі відповідачем чи іншими особами можуть бути вчинені дії щодо відчуження або передачі в користування спірної земельної ділянки, її забудови, що зробить неможливим виконання рішення суду та використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Згідно із частиною першою статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з таких підстав.

Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Як зазначається Пленумом Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановлення судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Зважаючи на наведені норми, враховуючи характер позову, вагомість доданих до нього доказів, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення стороною дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на не можливість виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Подана заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому. У ній не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість відчуження спірної земельної ділянки на користь третіх осіб і це призведе до утруднення виконання можливого рішення суду. Заява про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях, оскільки до заяви не долученого жодного доказу, який би свідчив про реальну можливість відчуження відповідачем спірної земельної ділянки та/або її передання, а також доказів, які б підтверджували, вчинення таких дій на момент звернення прокурором до суду із даною заявою.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, прокурором не надано доказів того, що відповідачем, вживаються заходи того, що може призвести до ускладнення або зробить неможливим виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

За змістом правового висновку Верховного суду, викладеного у постанові від

17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою, а доводи, викладені у ній, свідчити про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Суд також враховує, що застосування заходу забезпечення позову є попередньою і запобіжною мірою і є обмеженням особи у правах ще до встановлення факту порушення, - тому такий захід може бути застосованим лише у виключних і дійсно необхідних випадках, - а такої необхідності прокурором не доведено.

Правові підстави для вчинення заборони відповідачу ОСОБА_1 та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити вирубування дерев та будівельні роботи на спірній земельній ділянці, також відсутні, оскільки прокурором щодо заборони проводити будівельні роботи, та доцільність застосування такого виду забезпечення позову не доведена, доказів проведення робіт на спірній земельній ділянці до суду не надано.

Враховуючи,те щопрокурором ненаведено об`єктивнихданих проте,що невжиттязаходів забезпеченняпозову можеутруднити абоунеможливити виконаннярішення суду,суд невбачає підставдля задоволеннязаяви прозабезпечення позову.

Керуючись статтями149-153, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви керівника Вишгородської оружної прокуратури М.Василенка про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.П. Лукач