Ухвала

від 25.10.2023 по справі 535/297/23

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/297/23

Провадження № 2/535/621/23

УХВАЛА

25 жовтня 2023 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Шолудько А.В., за участі секретаря судового засідання Мальцевої С.М., розглянувши у підготовчому засіданні справу № 535/297/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі земельної ділянки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк»,

ВСТАНОВИВ:

28.02.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ у натурі позивачу 1/2 частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 5322281900:00:001:0616, загальною площею 6,62 га, що розташована на території Козлівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області, припинивши при такому виділі право спільної часткової власності, та про виділ у натурі ОСОБА_2 1/2 частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 5322281900:00:001:0616, загальною площею 6,62 га, що розташована на території Козлівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області, припинивши при такому виділі право спільної часткової власності.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 03.03.2023 позовну заяву залишено без руху (а.с. 39-40).

Провадження у справі відкрито ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 30.03.2023 за правилами загального позовного провадження (а.с. 48).

17.04.2023 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ «Агрофірма «Маяк», подала до суду письмові пояснення на позовну заяву та заяву про розгляд справи без участі представника ТОВ «Агрофірма «Маяк» (а.с. 56-58, 100).

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 26.04.2023 задоволено клопотання позивача про призначення судової земельно-технічної експертизи. Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено (а.с. 109-110).

Провадження у справі поновлено на підставі ухвали Котелевського районного суду Полтавської області від 29.08.2023 (а.с. 139).

20.10.2023 на електронну пошту суду надійшло спільне клопотання позивача та її представника адвоката Борзовця О.В., який діє на підставі ордера серії ВІ № 1093105 від 25.04.2023 (а.с. 99), про уточнення позовних вимог, підписана кваліфікованим електронним підписом адвоката Борзовця О.В., у якому заявники просять суд:

1) виділити в натурі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1/2 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5322281900:00:001:0616 загальною площею 6,62 га, що розташована на території Козлівщинської сільської ради Котелевського (нині Полтавського) району Полтавської області, належну їй на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 27.07.2018 державним нотаріусом Першої Полтавської державної нотаріальної контори Рой Т.В., відповідно до варіанту розподілу № 1 висновку експерта № СЕ-19/117-23/7264-3Т від 18.08.2023, а саме: співвласнику АДРЕСА_1 (показано жовтим кольором). Загальна площа 3,31 га, що відповідає його частині (6,62х1/2) з межами: А-Д довжина межі становить 79,43 м; Д-Е довжина межі становить 415,44 м (305,81+109,63); Е-Ж довжина межі становить 79,48 м; Ж-А довжина межі становить 418,01 м (138,55+279,46);

2) виділити в натурі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 1/2 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5322281900:00:001:0616 загальною площею 6,62 га, що розташована на території Козлівщинської сільської ради Котелевського (нині Полтавського) району Полтавської області, належну йому на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 09.12.2011 державним нотаріусом Котелевської державної нотаріальної контори Ковпаком В.І., відповідно до варіанту розподілу № 1 висновку експерта № СЕ-19/117-23/7264-3Т від 18.08.2023, а саме: співвласнику АДРЕСА_2 (показано зеленим кольором). Загальна площа 3,31 га, що відповідає його частині (6,62х1/2) з межами: Д-Б довжина межі становить 61,59 м; Б-В довжина межі становить 18,33 м; В-Г довжина межі становить 412,85 м (332,32+80,53); Г-Е довжина межі становить 79,98 м; Е-Д довжина межі становить 415,44 м (305,81+109,63);

припинивши при такому виділі право спільної часткової власності (а.с. 149-152).

Учасники справи у підготовче судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином (а.с. 141-147, 155).

24.10.2023 представник позивача адвокат Борзовець О.В. подав до суду електронною поштою клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника та про задоволення раніше поданого клопотання про уточнення позовних вимог, яке не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в особи, яка подає заяву, та є таким, що подане представником позивача без дотримання вимог ч.6 та ч.8 ст. 14 та п.1 ч.1 ст.183 ЦПК України (а.с. 156).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ «Агрофірма «Маяк» Литвиненко А.А., яка діє на підставі довіреності № 1 від 25.10.2023, подала до суду клопотання про відкладення підготовчого судового засідання у зв`язку із необхідністю надання пояснень на уточнену позовну заяву та надання часу на ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 157-164).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши подані стороною позивача клопотання, приходить до таких висновків.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета та підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

ВС підкреслив, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема устатті 16 Цивільного кодексу України,статті 5 ЦПК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Верховний Суд зазначив, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Отже, враховуючи викладене, позивач у заяві про уточнення позовних вимог, подала заяву про зміну предмету позову. Зміна підстав позову при цьому не відбулася.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з пунктом другим частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки зазначене вище клопотання позивача про уточнення позовних вимог фактично є заявою про зміну предмету позову, надіслане до суду до закінчення підготовчого провадження у справі, тому зміст вказаного клопотання має відповідати вимогам, в тому числі, щодо змісту позовної заяви, визначених статтею 175 ЦПК України, недотримання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені статтею 185 ЦПК України.

Частиною 2 статті 175 встановлено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін та інших учасників справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно з ч. 8 ст. 14 ЦПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

На підставі п.2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» №3200-IX від 29.06.2023, справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після введення в дію цього Закону.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.09.2023 (справа № 204/2321/22) звернула увагу, що фізична особа (за виключенням адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб) при зверненні до суду має чітко розуміти, що в неї є можливість через підсистему «Електронний суд» створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи, проте реєстрація офіційної електронної адреси для фізичної особи в ЄСІТС є добровільною, а кваліфікований електронний підпис має презумпцію його відповідності власноручному підпису, тому у такому випадку звернення до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є аналогічним безпосередньому зверненню до суду.

Спільне клопотання позивача та представника позивача про уточнення позовних вимог, яке надійшло на електронну пошту суду 20.10.2023, не містить електронного підпису фізичної особи ОСОБА_1 .

Також, клопотання про уточнення позовних вимог, про розгляд справи без участі сторони позивача та про задоволення раніше поданого клопотання про уточнення позовних вимог, хоча і містять кваліфікований електронний підпис представника позивача адвоката Борзовця О.В., але, всупереч вимог ч. 6 ст. 14 ЦПК України, подані в електронній формі адвокатом на офіційну електронну адресу суду, а не за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Крім того, в клопотаннях про уточнення позовних вимог, про розгляд справи без участі сторони позивача та про задоволення раніше поданого клопотання про уточнення позовних вимог, відсутня інформація про наявність або відсутність електронного кабінету сторін та інших учасників справи.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст.183 ЦПК України суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостоїстатті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

На підставі абз.2 ч.2 ст.185 ЦПК України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другимчастини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14цього Кодексу.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Враховуючи вище викладене, керуючись ч. 6 ст. 14, ст. 49, 175, 183, 185, ч. 2 ст. 197, ст. 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача адвоката Борзовця Олександра Володимировича про розгляд справи без участі сторони позивача та про задоволення раніше поданого клопотання про уточнення позовних вимог від 24.10.2023 повернути заявнику без розгляду.

Клопотання позивача ОСОБА_1 та представника позивача ОСОБА_3 про уточнення позовних вимог, яка є заявою про зміну предмету позову, залишити без руху.

Повідомити позивача та представника позивача про необхідність виправлення недоліків клопотання у п`ятиденний строк з дня отримання ними ухвали.

Роз`яснити позивачу та представнику позивача, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк заявник виконає вимоги, визначені ст. 175 цього Кодексу, заява вважається поданою у день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Роз`яснити представнику позивача адвокату Борзовцю Олександрові Володимировичу обов`язок зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14цього Кодексу.

Відкласти підготовче засідання у справі № 535/297/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі земельної ділянки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк», до 08.05 год 27.11.2023.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи з сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http:court.gov.ua/fair/sud1613/.

Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.В.Шолудько