Ухвала

від 07.11.2023 по справі 335/8468/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 335/8468/20

провадження № 61-15440ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 26 вересня 2023 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвестохіллс Веста» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Бізлайн», приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заїри Арсенівни, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вовк (Бургазли) Ірини Іванівни, Державного підприємства «Сетам», третя особа - приватне підприємство «Новий вимір-2012», про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним акту приватного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвестохіллс Веста» (дала - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста») звернулося до суду з указаним вище позовом.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 січня

2023 року у задоволенні позову ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 26 вересня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» задоволено частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 січня 2023 року скасовано та прийнято нову постанову наступного змісту.

Позов ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» задоволено частково.

Визнано недійсними результати електронних торгів, оформлених Протоколом №476687 проведення електронних торгів від 24 квітня 2020 року щодо реалізації 1/2 адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,40 кв. м., адреса: АДРЕСА_1 .

Визнано недійсними результати електронних торгів, оформлених Протоколом

№ 419444 проведення електронних торгів від 28 травня 2020 року щодо реалізації 1/2 адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,40 кв. м., адреса: АДРЕСА_1 .

Визнано недійсними результати електронних торгів, оформлених Протоколом №487424 проведення електронних торгів від 30 червня 2020 року щодо реалізації 1/2 адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,40 кв. м., адреса: АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним акт приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З. А. про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 31 липня 2020 року у виконавчому провадженні НОМЕР_1.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на 1/2 адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м., адреса:

АДРЕСА_1 , від 07 вересня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І. І., зареєстрованим у реєстрі за №5575.

У задоволенні позовних вимог до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вовк (Бургазли) І. І. відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

31 жовтня 2023 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 26 вересня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

1. Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.

Питання про поновлення строку на касаційне оскарження заявником не порушується.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено

у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та наданням відповідних доказів.

Заявником до касаційної скарги не додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, що не змінює порядок касаційного оскарження, встановлений ЦПК України.

Крім того, заявник хоча посилається на те, що не отримував копію повного тексту оскаржуваної постанови, а касаційну скаргу подав у встановлений законом строк після оприлюднення повного тексту оскаржуваної постанови Запорізького апеляційного суду, проте у змісті прохальної частини касаційної скарги питання про поновлення пропущеного строку ним не порушується.

Таким чином, заявнику необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили,

є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд звертає увагу заявника, що ним до касаційної скарги не додано належних та допустимих доказів на підтвердження дати отримання оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 272 ЦПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності

в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі

у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Як вже зазначалось, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови Запорізького апеляційного суду, а також того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення копії цього судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України.

Таким чином, на підтвердження наведених обставин пропуску строку слід надати відповідні докази, про що зазначено вище.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Таким чином, заявникові необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження.

2. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки

у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору

у встановлених порядку і розмірі.

У змісті касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що є пенсіонером, розмір пенсії якого складає 5 412,60 грн щомісячно, відповідно вказує, що не має можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, розмір якого

є завеликим.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

Згідно із статтею 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність можливості у заявника сплатити судовий збір за оскарження судового рішення, Верховний Суд урахував, що самі по собі зазначені ОСОБА_1 обставини не є безумовними підставами для звільнення його від сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції жодних доказів на підтвердження реального майнового стану, зокрема на підтвердження наявності/відсутності рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо, який перешкоджає заявникові виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.

Крім того, не є беззаперечним доказом скрутного майнового стану та неможливості сплати судового збору саме по собі перебування заявника на пенсійному забезпеченні.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2 102,00 грн.

Згідно із підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

(2 102,00 грн).

У разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви

і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Заявником оскаржуються судові рішення за результатами розгляду п`яти позовних вимог немайнового характеру.

Відповідно, з урахуванням предмета спору та прохальної частини касаційної скарги заявникові необхідно сплатити судовий збір у розмірі 21 020,00 грн

(2 102,00 х 5 х 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку

і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

3. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження також з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 в повній мірі не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник, як на підставу касаційного оскарження судового рішення узагальнено посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Саме по собі цитування змісту постанов Верховного Суду у змісті касаційної скарги не є належним виконанням вимог закону, оскільки не дозволяє встановити підстави касаційного оскарження заявником судових рішень.

Таким чином заявникові необхідно: 1) Звернутися до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження; 2) Сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. На підтвердження сплати судового збору надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку

і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 3) Уточнити касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393, ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 26 вересня 2023 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник