Постанова

від 11.10.2023 по справі 359/3839/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа 359/3839/23

головуючий у суді І інстанції Яковлєва Л.В.

провадження № 22-ц/824/10141/2023

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

за участі секретаря судового засідання Сердюк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Коломієць Тетяни Михайлівни на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2023 року про відмову у забезпеченні позову

у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Трофименка Михайла Михайловича, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні - ОСОБА_3 ; Товариство з обмеженою відповідальністю «КАН-Стайл», Акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсними протоколу проведення електронних торгів та акту про реалізацію предмета іпотеки, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , у якому вона просить суд:

визнати недійсними електроні торги, проведені 15 квітня 2021 року, з реалізації садового будинку по АДРЕСА_1 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району та земельної ділянки площею 0,1220 га з кадастровим номером 3220882600:04:002:0368 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташованої в СТ «Святище-2» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району;

визнати недійсним протокол № 534579 проведення електронних торгів сформований державним підприємством «СЕТАМ» за результатами електронних торгів, проведених 15 квітня 2021 року державним підприємством «СЕТАМ» з реалізації об`єктів нерухомого майна, а саме : садовий будинок, площею 269,60 кв.м. з надвірними будівлями і спорудами та земельної ділянки, площею 0,1220 га, з кадастровим номером 3220882600:04:002:0368, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер лота № 471341);

визнати недійсним акт приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименко М.М. про реалізацію предмета іпотеки від 28 квітня 2021 року, складеного за результатами електронних торгів, проведених 15 квітня 2021 року державним підприємством «СЕТАМ» з реалізації вказаних об`єктів нерухомого майна.

26 квітня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Коломієць Т.М. звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просила суд: накласти арешт на садовий будинок по АДРЕСА_1 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району та земельну ділянку площею 0,1220 га з кадастровим номером 3220882600:04:002:0368 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташовану в СТ «Святище-2» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району, а також заборонити будь-яким особам, органам державної виконавчої служби та приватним виконавцям здійснювати державну реєстрацію права власності на вказані об`єкти нерухомого майна.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у цій справі вирішується питання законності аукціону, у якому позивача також було зареєстровано як учасника, а її пропозиція за лот мала найвищу цінову пропозицію за лот після переможця аукціону. Переможець аукціону ОСОБА_2 не сплатив кошти за придбане майно, за нього сплатив кошти інший учасник торгів - ТОВ «КАН-Стайл», що свідчить про порушення принципу змагання між учасниками. Указані обставини порушують права позивача, оскільки після того як переможець не сплатив кошти за лот, організатор аукціону зобов`язаний був визнати наступного учасника переможцем, тобто позивача. ОСОБА_2 , як переможець торгів, може у будь-який час оформити на себе право власності на об`єкт нерухомості та відчужити таке майно.

Указані обставини, на думку позивача, свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнять ефективний захист прав позивача.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Коломієць Т.М. про забезпечення позову залишено без задоволення.

Ухвала мотивована тим, що зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №328920599 від 12 квітня 2023 року вбачається, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 травня 2021 року вже накладений арешт на спірний садовий будинок, що унеможливлює проведення державної реєстрації за ОСОБА_2 права власності на указаний об`єкт нерухомого майна та його відчуження, тому ризики утруднення виконання рішення суду та захисту прав позивача відсутні.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Коломієць Т.М. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою вжити заходів забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не ґрунтується на нормах права, оскільки законом не заборонено накладення кількох арештів (обтяжень) на майно

Суд також не врахував, що арешт, накладений у справі про поділ майна з видом забезпечення - заборони відчуження будинку та земельної ділянки, у той час, як позивач у цій справі просить накласти арешт на нерухоме майно, заборонити будь-яким особам оформляти за собою право власності та здійснювати державну реєстрацію права власності, в тому числі отримувати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, на майно, заборонити органам державної виконавчої служби та приватним виконавцям реалізацію предмета іпотеки.

Відтак, це різні заходи забезпечення позову.

Судом не враховано, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться конкретна справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення в конкретній справі.

Належне виконання судового рішення в одній справі не може забезпечуватися заходами вчиненими в іншій судовій справі в інтересах іншої особи.

Права та інтереси позивача у цій справі не можуть залежати від забезпечення позову в іншій судовій справі з іншим видом забезпечення, з іншим предметом спору та з іншими учасниками справи.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили, а тому забезпечення позову у справі №359/3016/21 із забороною відчуження майна жодним чином не завадить, наприклад, переможцю оскаржуваного аукціону отримати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, яке він ще не отримав.

Від представника третьої особи АТ АБ «Укргазбанк» - Ткачук О.В. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відзив обґрунтовано тим, що вид забезпечення позову, питання про застосування якого порушується позивачем, є неспівмірним заявленим позовним вимогам. Позивач не має прямого майнового інтересу до спірного майна, оскільки є лише учасником торгів.

Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Курочкін О.О. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник третьої особи АТ АБ «Укргазбанк» - Ткачук О.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Від представника ОСОБА_1 - адвоката Коломієць Т.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 11 жовтня 2023 року о 11:15 год., у якому вона посилається на те, що у цей день на 09:50 год. призначено засідання у Печерському районному суді міста Києва з розгляду клопотання потерпілого, інтереси якого представляє адвокат Коломієць Т.М.

На підтвердження указаних обставин адвокатом Коломієць Т.М. до клопотання додано роздруківку із сайту Судової влади про те, що на 11 жовтня 2023 року о 11:15 год. призначена до розгляду справа № 757/37142/23-к, однак із такої роздруківки не вбачається, що адвокат Коломієць Т.М. представляє інтереси учасника цієї справи.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, дійшла висновку про таке.

Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Частиною 1, 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

У справі, що переглядається, предметом спору є визнати недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів та акта приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки.

Звернувшись до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову, позивач просить накласти арешт на майно, реалізоване на електронних торгах, питання про визнання недійсними яких порушується нею у позові, а саме: садового будинку по АДРЕСА_1 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району та земельну ділянку площею 0,1220 га з кадастровим номером 3220882600:04:002:0368.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилається на те, що ОСОБА_4 , як переможець торгів, може в будь який час оформити на себе право власності на об`єкти нерухомості, а у подальшому відчужити у власність інших осіб, розпорядитись ним на власний розсуд в будь який інший спосіб.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 квітня 2023 року № 328920599 ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 24 травня 2021 року у справі № 359/4138/21 вже накладений арешт на садовий будинок по АДРЕСА_1 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району та земельну ділянку площею 0,1220 га з кадастровим номером 3220882600:04:002:0368.

Тому, як правильно зазначено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, ця обставина об`єктивно унеможливлює проведення державної реєстрації за ОСОБА_2 права власності на вказані об`єкти нерухомого майна та, тим більше, їх відчуження у власність інших осіб.

Колегія суддів бере до уваги те, що правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу X Порядку реалізації майна, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Указані висновки відповідають висновкам, які викладені у Постанові Велика Палата Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 910/856/17.

Тобто процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Сторонами договору купівлі-продажу є покупець та продавець (стаття 655 ЦК України).

Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Правило статті 216 ЦК України застосовується виключно до сторін правочину.

Тому у разі ухвалення судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, виникають права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору, а саме: у покупця - повернути придбане майно, у продавця - повернути отримані від покупця кошти.

У зв`язку з цим відсутні підстави вважати, що позивачем, яка є лише учасником торгів, та не має прямого майнового інтересу учасника торгів щодо можливого застосування наслідків недійсності прилюдних торгів, обґрунтовано наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги на спростовують правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Питання щодо стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги на цій стадії апеляційним судом не вирішується, оскільки розглядається лише процесуальне питання, а не вирішується справа по суті.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коломієць Тетяни Михайлівни залишити без задоволення.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська