Постанова

від 20.02.2024 по справі 359/3839/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2024 року місто Київ

справа № 359/3839/23

апеляційне провадження № 22-ц/824/1401/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Головачова Я.В.,

суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,

за участю секретаря судового засідання: Осінчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області у складі судді Яковлєвої Л.В. від 8 листопада 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Сетам", приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Трофименка Михайла Михайловича, ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк", товариство з обмеженою відповідальністю "КАН-Стайл", ОСОБА_4 , про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсними протоколу проведення електронних торгів та акту про реалізацію предмета іпотеки,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст обставин справи

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДП "Сетам", приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Трофименка М.М., ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: АТАБ "Укргазбанк", ТОВ "КАН-Стайл", ОСОБА_4 , у якому просить суд: визнати недійсними електроні торги, проведені ДП "Сетам" 15 квітня 2021 року, з реалізації об`єктів нерухомого майна: Іпотека. Садовий будинок площею 269,60 кв. м з надвірними будівлями і спорудами та земельна ділянка площею 0,1220 га кадастровий номер 3220882600:04:002:0368 за адресою: АДРЕСА_1 , місцезнаходження майна: АДРЕСА_1 (реєстраційний лоту 471341);

визнати недійсним протокол № 534579 проведення електронних торгів, сформований ДП "Сетам" за результатами електронних торгів, проведених 15 квітня 2021 року ДП "Сетам" з реалізації об`єктів вищевказаного нерухомого майна (реєстраційний номер лота № 471341); визнати недійсним акт приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименко М.М. про реалізацію предмета іпотеки від 28 квітня 2021 року, складеного за результатами електронних торгів, проведених 15 квітня 2021 року ДП "Сетам" з реалізації вищевказаних об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер лота № 471341).

6 листопада 2023 року ОСОБА_1 , подала повторну заяву про забезпечення позову, у якій просила накласти арешт на нерухоме майно: садовий будинок площею 269,60 кв. м з надвірними будівлями і спорудами та земельна ділянка площею 0,1220 га кадастровий номер 3220882600:04:002:0368 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити будь-яким особам оформляти за собою право власності та здійснювати державну реєстрацію права власності, в тому числі отримувати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, на садовий будинок, площею 269.60 кв.м з надвірними будівлями і спорудами та на земельну ділянку, площею 0.1220 га, кадастровий номер: 3220882600:04:002:0368, за адресою: АДРЕСА_1 , за наслідками проведених електронних торгів, проведених 15 квітня 2021 року ДП "СЕТАМ" з реалізації об`єктів нерухомого майка (реєстраційний номер лота лоту № 471341); заборонити органам державної виконавчої служби та приватним виконавцям реалізацію предмета іпотеки: садовий будинок площею 269.60 кв.м. з надвірними будівлями і спорудами та на земельну ділянку, площею 0.1220 га, кадастровий номер: 3220882600:04:002:0368, за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що за результатами розгляду першої заяви позивача про забезпечення позову, яка була подана разом з позовом, ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року, відмовлено у забезпеченні позову з тих підстав, що на спірне майно, яке є предметом розгляду цієї справи, вже накладено арешт як забезпечення позову в іншій цивільній справі № 359/3016/21, у зв`язку з чим відсутня необхідність накладення повторного арешту на це ж майно, так як відсутні підстави вважати, що існують ризики відчуження майна через вже наявну заборону. Однак, 4 липня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 359/3016/21 скасував зазначені судові рішення, відмовивши у задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі № 359/3016/21.

Дана обставина, на думку позивача ОСОБА_1 підтверджує той факт, що забезпечення позову в іншій справі з іншими сторонами, не може гарантувати реальне виконання позитивно прийнятого рішення в даній справі, а тому в кожній конкретній судовій справі сторона, яка ініціює забезпечення позову, має право на охорону матеріально-правових інтересів проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його) та гарантії реального виконання позитивно прийнятого рішення в конкретній справі. Права та інтереси ОСОБА_1 у цій справі не можуть залежати від забезпечення позову в іншій судовій справі з іншим видом забезпечення, з іншим предметом спору та з іншими учасниками справи.

Після проведеного аукціону ОСОБА_3 , як переможець торгів, може в будь-який час оформити на себе право власності на об`єкт нерухомості та, в подальшому, відчужити його у власність інших осіб, розпорядитись ним на власний розсуд в будь-який інший спосіб. Наслідком визнання результату електронних торгів недійсними є повернення сторін договору купівлі-продажу до первісного стану. А тому, враховуючи, що переможцю аукціону ще не видано свідоцтво про право власності, очевидною є необхідність забезпечити даний позов шляхом накладення арешту на майно та заборони здійснювати державну реєстрацію речових прав на це майно до набрання сили судовим рішенням за наслідками розгляду даного позову. Ця обставина свідчить також про те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист прав позивача.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 8 листопада 2023 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не зазначено фактів, які б вказували на існування спору між позивачем та відповідачем, відсутні докази порушення матеріального права самої ОСОБА_1 , а тому не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, подання такої заяви фактично спрямоване на перешкоджання виконанню виконавчого провадження, що виходить за межі мети забезпечення позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Скаржник зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист прав позивача, як учасника торгів, яка посіла друге місце. за обставин зазначених у позові, відповідно до вимог чинного законодавства організатор аукціону зобов`язаний був визнати наступного учасника переможцем. Наслідком визнання торгів недійсними є повернення сторін договору купівлі-продажу до первісного стану, а тому враховуючи, що ОСОБА_3 , як переможцю аукціону, ще не видано свідоцтво про право власності, очевидною є необхідність забезпечити даний позов у зазначений в заяві про забезпечення позову спосіб, оскільки він може в будь-який час оформити на себе право власності на об`єкт нерухомого майна, а в подальшому відчужити у власність інших осіб, розпорядитись ним на власний розсуд в будь-який інший спосіб.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник АБ "Укргазбанк", зазначаючи про відсутність підстав до забезпечення позову ОСОБА_1 , просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а судове рішення без змін.

Інші учасники справи не скористалися правом на подання відзиву на апеляційну скрагу.

Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та просила її задовольнити.

Представник АБ "Укргазбанк" - Ткачук О.В. в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити судове рішення без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що у провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ДП "Сетам", приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Трофименка М.М., ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: АБ "Укргазбанк", ТОВ "КАН-Стайл", ОСОБА_4 про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсними протоколу проведення електронних торгів та акту про реалізацію предмета іпотеки.

Позов обґрунтовано тим, що електроні торги з реалізації об`єктів нерухомого майна зазначеного у позові, учасником яких була позивач, та яка посіла друге місце, проведені ДП "Сетам" 15 квітня 2021 року з порушенням норм чинного законодавства, оскільки переможець аукціону ОСОБА_3 не сплатив кошти за придбане майно. Такі обставини прямо порушують права позивача, оскільки в силу законодавства, яке регулює порядок реалізації арештованого майна, після того як переможець не сплатив кошти за лот, організатор аукціону зобов`язаний був визнати наступного учасника переможцем, тобто позивача.

Обґрунтовуючи підстави для забезпечення позову у спосіб наведений вище, позивач вказувала, що після проведеного аукціону ОСОБА_3 може в будь-який час оформити на себе право власності на об`єкт нерухомого майна, а в подальшому відчужити у власність інших осіб, розпорядитись ним на власний розсуд в будь-який інший спосіб, у зв`язку з чим невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист прав позивача.

Позиція суду апеляційної інстанції

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих

недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до частини 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективнийзахист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема: позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1); забороною вчиняти певні дії (пункт 2); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання (пункт 4).

Відповідно до частини 2 статті 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 640/13156/18 (провадження № 61-7314св19) зазначив, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі

невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При розгляді питання щодо забезпечення позову необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду. Застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів. Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов`язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов`язаних з передачею грошових сум чи майна (постанови Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі № 907/268/22, від 24 травня 2021 року у справі № 910/3158/20).

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (постанови Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі № 907/268/22, від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20).

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанова Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18).

Колегія суддів, з огляду на предмет даного спору, який має немайновий характер, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для забезпечення позову ОСОБА_1 у запропонований позивачем спосіб, який відповідає вищенаведеним правовим висновкам Верховного Суду.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки такий захід забезпечення позову як накладення арешту на нерухоме майно не узгоджується з предметом та підставами позову; позовні вимоги у цій справі не стосуються безпосередньо повернення чи витребування нерухомого майна на користь позивача, тобто не мають майнового характеру, за наявності яких суд міг би забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, тобто накладення арешту на нерухоме майно не є співмірним заходом забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами немайнового характеру.

Інші два способи заходів забезпечення позову не відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, оскільки вирішуючи питання про забезпечення позову мають бути взяті до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Також слід зазначити, що такий спосіб забезпечення позову як заборона органам державної виконавчої служби та приватним виконавцям реалізації предмета іпотеки фактично є зупиненням продажу арештованого майна.

Водночас відповідно до пункту 5 частини 1 статті 150 ЦПК України такий спосіб забезпечення позову як зупинення продажу арештованого майна може бути застосований лише у разі якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, а не уразі подачі позову про визнання недійсними електронних торгів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що заборона виконавцям вчиняти будь-які дії щодо реалізації предмета іпотеки призведе до зупинення виконання рішення суду, що є недопустимим у даному випадку.

Отже, обрані заявником способи забезпечення позову не відповідають його меті та завданням цивільного судочинства.

Ураховуючи викладене, підстави для скасування ухвали суду першої інстанції і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 8 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: