Постанова

від 06.11.2023 по справі 380/1264/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 380/1264/22 пров. № А/857/12543/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року (головуючий суддя Сакалош В.М., м. Львів) у справі № 2380/1264/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОК» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОК» (позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (відповідач), з вимогами: - скасувати податкове повідомлення - рішення №24495/13-01-0702 від 05.11.2021 року прийняте ГУ ДПС у Львівській області на підставі акту документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «БРОК» № 19496/13-01-07-02/20833498 від 19.10.2021 року; - судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення, вимога та рішення винесені з порушенням норм законодавства та без врахування фактичних обставин здійснення господарської діяльності. Окрім того, зазначає, що позивач повністю розрахувався за надані йому послуги згідно укладених у травні та жовтні 2019 року договорів із ТОВ «Овертрейд Компані». За надані послуги у червні 2019 року розрахунок був проведений з 11.07.2019 по 26.07.2019, а за послуги надані в листопаді 2019 року з 18.12.2019 по 23.12.2019 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №24495/13-01-0702 від 05.11.2021 року прийняте ГУ ДПС у Львівській області на підставі акту документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «БРОК» № 19496/13-01-07-02/20833498 від 19.10.2021 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОК» (ЄДРПОУ 20833498) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 7 255 (сім тисяч двісті п`ятдесят п`ять) гривень 91 копійок.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити повністю. Зокрема ГУ ДПС у Львівські області зазначає, що під час проведення перевірки ТзОВ «БРОК», при перевірці правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 встановлено його завищення на загальну суму 439 52,00 грн., в тому числі червень 2019 - 242 770,00 грн., листопад 2019- 196 982,00грн. Окрім того вказує, що в штаті ТзОВ «Овертрейд Компані» відсутні працівники відповідної професії та кваліфікації, які необхідні для надання послуг з обслуговування рекламних зображень, монтажу та демонтажу рекламних зображень. Відповідач вважає, що докази та обгрунтування, наведені позивачем у позовній заяві не спростовують висновки акта перевірки та не підтверджують неправомірність прийнятого податкового повідомлення- рішення щодо донарахування суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

21.09.2023 року на адресу суду від адвоката ТзОВ Скочипець А.Б. надійшов відзив на апеляційну скаргу від 12.07.2023 року, яка фактично мотивована доводами адміністративного позову. Представник ТзОВ просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступні підстави.

У період з 20.09.2021 року по 08.10.2021 року, на підставі направлень від 20.09.2021 року № 9847,9848,9849,9850 та N9 9851 виданих ГУ ДПС у Львівській області на підставі наказу №2984-ПП від 03.09.2021 року «Про проведення документальної виїзної планової перевірки», була проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОК» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2018 року по 31.12.2020 року.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Львівській області було складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «БРОК» № 19496/13-01-07- 02/20833498 від 19.10.2021 року.

05.11.2021 року ТзОВ «БРОК» отримало податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 24495/13-01-0702 від 05.11.2021 року на суму 483727,20 грн. (439752,00 грн. - основний платіж, 43975,20 грн. - штрафні (фінансові) санкції) оскільки ГУ ДПС у Львівській області прийшло до висновку про порушення ТзОВ «БРОК» п.198.1, п.198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме на думку працівників ДПС, що проводили перевірку, позивачем зменшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» (код платежу 14060100).

Між ТзОВ «БРОК» та ТОВ «Овертрейд Компані» у травні та жовтні 2019 року були укладені договори про надання послуг і по факту надання яких були складені акти здачі- прийняття робіт (надання послуг) та оформлені податкові накладні, а саме: - договір про надання послуг № 27/05 від 27.05.2019 року, акт № ОУ-502/06 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2019 року, податкова накладна № 502 від 30.06.2019 року; - договір про надання послуг № 21/10 від 21.10.2019 року, акт № ОУ-0000011 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 27.11.2019 року, податкова накладна № 357 від 27.11.2019 року; акт № ОУ-0000012 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2019 року, податкова накладна № 404 від 30.11.2019 року.

В Акті про результати документальної виїзної планової перевірки ТзОВ «БРОК» № 19496/13-01-07-02/20833498 від 19.10.2021 року, зазначено:

- в п. 3.1.2 на стор. 8 Акту вказано, що: « 1) Перевіркою відображених показників у рядку 10.1 кол.Б «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України, за основною ставкою» Декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 всього у сумі 415804 грн. встановлено, що на формування цих показників вплинули витрати підприємства з придбання матеріалів, основних засобів, МШП та послуг (робіт), що в подальшому використовувалися у господарській діяльності підприємства, тощо.»

Проте у абз 8. на стор. 20 Акту вказано, що «Перевіркою встановлено безпідставне включення ТзОВ «БРОК» до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 439 752 грн по взаємовідносинах з ТзОВ «Овертрейд Компані» за період червень, листопад 2019 року за рахунок проведення операцій без реального настання правових наслідків.»

В останньому абзаці на стор. 10 Акту вказано, що «Оплата Виконавцю у червні 2019 року по Договору від 27.05.2019 року № 27/05 та в листопаді 2019 року по Договору від 21.10.2019 року №21/10 не проводилась.» Проте відповідач повністю ігнорує наведені ним же у абз. 12 стор. 7 та абз. 8 стор. 8 Акту положення п.3.4 договорів, що укладені між позивачем та ТзОВ «Овертрейд Компані» де чітко зазначено, що оплата за надані послуги проводиться після підписання акту про надання послуг та реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Позивач повністю розрахувався за надані йому послуги згідно укладених у травні та жовтні 2019 року договорів із ТОВ «Овертрейд Компані». За надані послуги у червні 2019 року - розрахунок був проведений з 11.07 по 26.07.2019 року, а за послуги надані в листопаді 2019 року - з 18.12 по 23.12.2019 року.

В абз.7 стор. 20 Акту вказано, що аналізом відомостей з ЄРПН за період з 01.05.2019 року по 30.06.2019 року не встановлено придбання товарів робіт послуг реалізацію яких оформлено у травні-червні 2019 року продавцем ТОВ «Овертрейд Компані». З боку ТзОВ «БРОК», ТОВ «Овертрейд Компані» було вчинено дії, що передбачені чинним законодавством України для подібного типу господарських операцій, було складено необхідні первинні документи, а результати господарських операцій належним чином відображено у звітності.

Від ТОВ «Овертрейд Компані» ТзОВ «БРОК» отримало наступні податкові накладні: № 502 від 30.06.2019 року; № 357 від 27.11.2019 року; № 404 від 30.11.2019 року.

На підставі вказаних висновків, 19.10.2021 року ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення №24495/13-01-0702.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено належними та допустимими доказами правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення, відтак адміністративний позов підлягав до задоволення.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступного.

Д ? , ? ? ? ? ? .

/ , ( ' , ) ( ).

- , , , .

( , ) : , , ; ? , ? ? ?; , ( ).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються Податковим кодексом України.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковим кредитом, є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, окрім іншого, у разі придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (частина 1 пункту 198.3 статті 198).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (частина 2 пункту 198.3 статті 198).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200).

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200, така сума: враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, а в разі відсутності податкового боргу або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника, та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.4 статті 200).

Колегією суддів встановлено що під час проведення перевірки ТОВ «БРОК», при перевірці правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 встановлено його завищення на загальну суму 439752,00 грн., в т.ч. червень 2019 242770,00 грн., листопада 2019 196982,00 грн.

Під час проведення перевірки позивачу було запропоновано надати документи по взаємовідносинах із ТзОВ «Овертрейд Компані».

Позивачем надано відповідачу - Договір про надання послуг від 27.05.2019 № 27/05, укладений між ТзОВ «БРОК» та ТзОВ «Овертрейд Компані».

Відповідно до умов цього Договору (п.1.1) Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги, в порядку та на умовах, визначених Договором. Відповідно до п. 2.1 цього ж Договору Виконавець надає послуги по виготовленню, монтажу, демонтажу, обслуговуванню рекламного зображення на рекламних конструкціях Замовника, послуги з ремонту , виготовлення, демонтажу рекламних конструкцій та рекламоносіїв, інші послуги погоджені із Замовником у період з 01.06.2019 по 30.06.2019;

-Договір про надання послуг від 21.10.2019 № 21/10, укладений між позивачем та ТзОВ «Овертрейд Компані» .

Відповідно до умов цього Договору (п.2.1) Виконавець налає послуги по виготовленню, послуги по виготовленню, монтажу, демонтажу, обслуговуванню рекламного зображення на рекламних конструкціях Замовника, послуги з ремонту , виготовлення, демонтажу рекламних конструкцій та рекламоносіїв, інші послуги погоджені із Замовником у період з 01.11.2019 по 30.11.2019.

На виконання зазначених вище Договорів ТзОВ «Овертрейд Компані» складено податкові накладні та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 2638512,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними, включеними до складу податкового кредиту за відповідні періоди 439752,00 грн.

Відповідачем, під час проведення перевірки було використано бази даних ГУ ДПС України, Єдиний реєстр податкових накладних, АІС ОР «Податки», АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань, АС «Податковий блок», Архів електронної звітності Центру обробки електронної звітності ДПС України та інші джерела.

За наслідками такої перевірки відповідачем встановлено, що ТзОВ «Овертрейд Компані» стоїть на обліку в 1306. ГУ ДПУ у Львівській області, стан платника припинено, але не знято з обліку.

Вид діяльності 49.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

Свідоцтво платника ПДВ ліквідовано 24.12.2020, причина ліквідація за власним бажанням.

Підприємство за період з 01.01. 2019 по 31.09.2019 не сплачувало до бюджету податок на додану вартість, з квітня по листопад 2020 року подавало звіти з нульовими показниками, а з грудня 2020 року не звітує.

Окрім цього відповідачем доведено матеріалами справи, що в штаті ТзОВ «Овертрейд Компані» відсутні працівники відповідної професій та кваліфікації, які необхідні для надання послуг з обслуговування рекламних зображень, монтажу та демонтажу рекламних зображень.

Відтак, відповідач посилається на той факт, що за результатами проведеної перевірки не можливо підтвердити операції з придбання ТзОВ «БРОК» у червні та листопаді 2019 року послуг з обслуговування рекламних зображень, монтажу та демонтажу рекламних зображень з ТзОВ «Овертрейд Компані». З врахуванням викладеного реальність вчинення господарських операцій по ТзОВ «Овертрейд Компані» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, відтак у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Абзацом одинадцятим статті 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон України № 996-XIV) визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Вимоги до первинного документу встановлені у статті 9 Закону України № 996-XIV.

Отже, будь-які документи (у тому числі акти, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України № 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Водночас, за умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту.

Тому наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності. Це однаковою мірою стосується як витрат із податку на прибуток, так і сум податкового кредиту з податку на додану вартість.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкової вигоди є підставною для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення платником податків операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; здійснення операцій з активом, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податку у документах обліку; постачання активу від інших осіб, ніж зазначені у первинних документах; правові дефекти у правовому статусі учасників господарських правовідносин.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не перинні документи.

Як доведено матеріалами справи - при проведенні перевірки ТОВ «БРОК», з метою здійснення аналізу реального вчинення операцій з ТОВ «Овертрейд Компані», до перевірки надавались документи , які відображають проведені фінансово-господарські операції за червень та листопад 2019 року (договори, додатки до договорів, акти надання послуг та податкові накладні.

У актах надання послуг відсутня інформація щодо витрат людино-годин робітників, використання матеріалів, відсутня інформація щодо адрес де встановлювались конструкції. Враховуючи викладене, за результатами перевірки не можливо підтвердити операції з придбання позивачем у червні та листопаді 2019 року послуг з обслуговування рекламних зображень, монтажу та демонтажу рекламних зображень саме з ТОВ «Овертрейд Компані», що не може бути підставою для податкового обліку зазначених операцій.

Відповідно до п. 44.1, п. 44.3 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до абз. 2, 3 п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно чинного законодавства податкова декларація відображає не тільки задекларовані суми податкового кредиту та податкових зобов`язань, а дає можливість проаналізувати господарську діяльність платника в розрізі його контрагентів, зокрема постачальників.

Встановлені обставини свідчать що у позивача відсутні підстави на формування податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних від ТОВ «Овертрейд Компані».

З урахуванням викладеного надані позивачем документи мають статус формально складених та не підтверджують реальність операцій з контрагентом. Відтак колегія суддів вважає, що ТОВ «БРОК» завищено податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Одночасно суд апеляційної інстанції зважає на положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Доводи апеляційних скарг відповідачів дають підстави для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.

Скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року у справі № 380/1264/22 за адміністративним позовом ТОВ «БРОК» до Головного управління ДРС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний