Ухвала

від 02.11.2023 по справі 2-1001/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-1001/11

Провадження № 4-с/201/64/2023

У Х В А Л А

02 листопада 2023р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді Ткаченко Н.В.

за участю секретаря Покопцевої Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (заінтересовані особи Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро В`ячеславович) про визнання дій незаконними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

09.08.2023р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (заінтересованіособи АТ КБ«ПриватБанк»,приватний виконавецьвиконавчого округуХарківської областіКудряшов Д.В.) провизнання дій незаконними та скасування постанов (а.с.№2-5).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 11.08.2023р. відкрито провадження та витребувано матеріали виконавчого провадження № 72335389 (а.с.№21).

30.08.2023р. заявниками подана уточнена скарга (а.с.№31-33).

В обґрунтування вимог скарги, з урахуванням уточнень від 30.08.2023р., заявники посилалися на те, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. перебувають виконавчі провадження № 7233589 та № 72335220 з примусового виконання виконавчих листів № 2-1001/11, виданих 11.11.2021р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 1304033 грн. 31коп. Постановами від 24.07.2023р. були відкриті виконавчі провадження та приватним виконавцем вчиняються дії щодо примусового виконання. Разом з тим, боржниками в рахунок погашення заборгованості було передано на реалізацію трикімнатну квартиру вартістю 259995грн., а також сплачено в загальному розмірі 53928,25 дол. США, що станом на 27.07.2023р. становить 1 989 952грн. 43коп. Заявники вважають, що виконали рішення суду в повному обсязі, а тому приватний виконавець мав закінчити виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1, ч.2, 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», скасувати накладені арешти та виключити відомості про боржників з Єдиного реєстру боржників. Враховуючи, що приватним виконавцем безпідставно відкриті виконавчі провадження, просили визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження, стягнення з боржників основної винагороди, про арешт коштів боржників, арешт майна боржників у виконавчих провадженнях № 7233589 та № 72335220.

В судове засідання 02.11.2023р. заявники не з`явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є відповідні докази (а.с.№77-78), про причини неявки суд не сповістили.

Представник заінтересованої особи АТ КБ «ПриватБанк» в судові засідання 05.10.2023р. та 02.11.2023р. не з`являвся, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, про що в матеріалах справи є відповідні докази (а.с.№24, 28, 75, 76), про причини неявки суд не сповістив.

Правом на подачу відзиву представник АТ КБ «ПриватБанк» не скористався.

Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Д.В. в судові 05.10.2023р. та 02.11.2023р. засідання не з`являвся, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є відповідні докази (а.с.№25, 29, 75а, 80). Про причини неявки суд не сповістив.

18.09.2023р. до суду надійшли заперечення на скаргу в первинній редакції від 09.08.2023р., в яких приватний виконавець просив відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на те, що виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 не містить відомостей про виконання рішення суду в повному обсязі або про повернення виконавчого листа стягувачу, а тому відсутні підстави вважати, що рішення суду виконано. Станом на 12.09.2023р. від ОСОБА_1 не надходило заяви про виконання рішення суду (а.с.№ 31-34).

Отримавши уточнену скаргу, приватний виконавець Кудряшов Д.В. правом на подачу відзиву не скористався.

На виконання ухвали судді Ткаченко Н.В. від 11.08.2023р. про витребування доказів до суду надійшли матеріали виконавчого провадження № 72335389 (а.с.№35-48).

За таких обставин, суд вважає розглянув скаргу в судовому засіданні 02.11.2023р. за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування судового процесу технічними засобами згідно ч. 2 ст. 450, ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд,вивчивши матеріали скарги,вважає,що в задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 451 ЦПК України визначено, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. перебувають виконавчі провадження № 72335389 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № 183/Р-07 від 19.07.2007р. станом на 20.05.2009р. у розмірі 1304033грн. 31коп. та № 72335220 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № 183/Р-07 від 19.07.2007р. станом на 20.05.2009р. у розмірі 1304033грн. 31коп.

Постановами від 24.07.2023р. було відкрито виконавче провадження № 72335389 (а.с.№36), накладений арешт на майно боржника ОСОБА_1 (а.с.№38), стягнуто з ОСОБА_1 основну винагороду 130403грн. 33коп. (а.с.№42), встановлений розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с.№44).

Постановами від 24.07.2023р. було відкрито виконавче провадження № 72335220 (а.с.№55-56), накладений арешт на майно та кошти боржника ОСОБА_2 (а.с.№61-64), стягнуто з ОСОБА_2 основну винагороду 130403грн. 33коп. (а.с.№57-58), встановлений розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с.№59-60).

Постановою від 15.08.2023р. для боржника ОСОБА_2 визначений поточний рахунок фізичної особи боржника для здійснення видаткових операцій (а.с.№65-66).

Звертаючись до суду зі скаргою, заявники зазначають, що приватним виконавцем не враховано, що рішення суду від 12.10.2011р. фактично виконано, що підтверджується довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» від 26.06.2014р. № Э.НА.0.0.0.0/17-4196 (а.с.№6).

Крім того, в рахунок погашення заборгованості було звернуто стягнення на нерухоме майно на суму 259995грн. (а.с.№7).

З матеріалів цивільної справи № 2-1001/11 вбачається, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.10.2011р. позов АТ КБ «ПриватБанк» був задоволений частково та солідарно стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 183/Р-07 від 19.07.2007р. у розмірі 1 304 033грн. 31коп. У задоволенні іншої частини позову було відмовлено (а.с.№68-69 т. № 1).

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.05.2018р. рішення суду від 12.10.2011р. було скасовано та у задоволенні позову відмовлено (а.с.№205-208 т. № 1).

Постановою Верховного Суду від 29.07.2020р. постанова Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.05.2018р. скасована та справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с.№87-91 т. № 2).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03.11.2020р. рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.10.2011р. скасовано та в задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено (а.с.№ 125-132 т. № 2).

Постановою Верховного Суду від 06.10.2021р. постанова Дніпровського апеляційного суду від 03.11.2020р. скасована та залишено в силі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.10.2011р. (а.с.№200-205 т. № 3).

Залишаючи без змін рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.10.2011р., Верховний Суд встановив наступне:

«Між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитну угоду № 183/Р-07, відповідно до умов якої позивач надав ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 200 000 дол. США. Надання кредитних коштів здійснювалось окремими частинами траншами кредиту, після підписання договору про видачу траншу, на термін і на умовах, передбачених кредитною угодою, а також договором про видачу траншу.

Відповідно до договору про видачу траншу № 183/Р-07-01 від 19.07.2007р. банк надав позичальнику 200 000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.07.2012р., рахунок для зарахування коштів № 29096052311788.

Відповідно до договору про видачу траншу № 183/Р-07-02 від 29.01.2008р. банк надав позичальнику 27 700 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.07.2012р., рахунок для зарахування коштів № НОМЕР_1 .

Відповідно до договору про видачу траншу № 183/Р-07-03 від 13.08.2008р. банк надав позичальнику 32 000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.07.2012р., рахунок для зарахування коштів № НОМЕР_2 ».

У справі № 2-1001/11 банк звернувся із позовом про стягнення заборгованості, яка виникла на підставі договору про видачу траншу № 183/Р-07-01 від 19.07.2007р., відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 200 000 дол. США.

Як встановлено рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 12.10.2011р. та постановою Верховного Суду від 06.10.2021р. станом на 20.05.2009р. за спірним кредитним договором банком рахується заборгованість у загальному розмірі 163 562,32 дол. США, яка складається з наступного: 154 110,86 дол. США - заборгованість за кредитом; 1 615,26 дол. США - заборгованість за процентами за користування кредитом; 16,27 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 32,81 дол. США - штраф (фіксована частина); 7 787,12 дол. США - штраф (процентна складова), що за офіційним курсом НБУ складала 1 304 033 грн. 31 коп.

Подана, як доказ погашення заборгованості довідка ПАТ КБ «ПриватБанк» № Э.НА.0.0.0.0/17-4196 від 26.06.2014р. містить відомості про розподіл коштів, які надходили на примусове виконання до Фрунзенського ВДВС ХМУЮ за кредитним договором № 183/Р-07 від 19.09.2008р., тоді як рішеннямЖовтневого районногосуду м.Дніпропетровська стягнута заборгованість за кредитним договором № 183/Р-07-01 від 19.07.2007р.

Отже, дана довідка не може бути належним, допустимим та достатнім доказом на підтвердження погашення боржниками заборгованості за кредитним договором № 183/Р-07-01 від 19.07.2007р., яка стягнута рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у розмірі 1304033 грн. 31коп.

Під час розгляду скарги, заявниками не було заявлено клопотання про витребування судом інформації у АТ КБ «ПриватБанк» про наявність та розмір заборгованості за кредитним договором № 183/Р-07-01 від 19.07.2007р. станом на день відкриття виконавчих проваджень № 72335389, № 72335220.

Подана заявниками інформація про повідомлення із Системи реалізації конфіскованого та арештованого майна (а.с.№7) також не містить відомостей в рахунок заборгованості, за яким кредитним договором було звернуто стягнення на кв. АДРЕСА_1 , а тому даний документ не є беззаперечним доказом виконання заявниками саме рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.10.2011р.

Таким чином, заявниками не надано суду беззаперечних доказів належного виконання рішення від 12.10.2011р. та фактичної сплати заборгованості у розмірі 1304 033грн. 31коп., а тому у приватного виконавця Кудряшова Д.В. відсутні підстави для закриття провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає в діях приватного виконавця порушення прав заявників, а тому слід відмовити в задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (заінтересовані особи АТ КБ «ПриватБанк», приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Д.В.) про визнання дій незаконними та скасування постанов.

Доказів понесення сторонами витрат, пов`язаних з розглядом справи, суду не надано, а тому ці витрати не розподіляються відповідно до ст. 452 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 76-81, ч. 2 ст. 247, ст.ст. 260, 353, 447, 451, 452 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (заінтересованіособи Акціонерне товариствокомерційний банк«ПриватБанк»,приватний виконавецьвиконавчого округуХарківської областіКудряшов ДмитроВ`ячеславович)про визнання дій незаконними та скасування постанов відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.