Ухвала

від 18.04.2024 по справі 2-1001/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 2-1001/11

провадження № 61-3133ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро В`ячеславович, про визнання дій незаконними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

29 лютого 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2024 року у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали, а саме - заявникам необхідно було надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, яка має бути оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, та в якій ОСОБА_1 зазначити її місце проживання чи перебування, поштовий індекс, номер засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності) та відомості про наявність або відсутність у неї електронного кабінету; ОСОБА_2 зазначити відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету; зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; надати документ про сплату судового збору, і роз`яснено заявникам про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

На виконання вимог вказаної ухвали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подано до Верховного Суду документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги та уточнену касаційну скаргу, в якій як на підставу скасування судового рішення заявники посилаються на пункти 1, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України - суд не дослідив зібрані у справі докази; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Тлумачення вказаних норм ЦПК України дозволяє зробити висновок, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, посилання у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України (суд не дослідив зібрані у справі докази) має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на пункт 1, 2 або 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Посилання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в касаційній скарзі на те, що суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України) за відсутності обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1, 2 або 3 частини другої статті 389 цього Кодексу не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не усунули в повному обсязі недоліки, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 25 березня 2024 року, а саме - не виконали вимоги пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявнику.

У відведений судом строк та станом на 18 квітня 2024 року вимоги ухвали заявниками не виконано, недоліки касаційної скарги не усунуто, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, а тому наявні підстави для її повернення заявникам.

Одночасно суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2024 року повернути заявникам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев