Постанова

від 30.01.2024 по справі 2-1001/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1503/24 Справа № 2-1001/11 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.

за участю секретаря Усик А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро В`ячеславович) про визнання дій незаконними та скасування постанов,

-за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2

на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

19.08.2023 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро В`ячеславович) про визнання дій незаконними та скасування постанов.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2023 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересованіособи Акціонерне товариствокомерційний банк«Приватбанк»,приватний виконавецьвиконавчого округуХарківської областіКудряшов ДмитроВ`ячеславович)про визнаннядій незаконними та скасування постанов відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

28.11.2023 року від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування зазначеної ухвали та прийняття нового рішення про задоволення вимог, з якими заявники звернулись до суду.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що в рахунок погашення боргу за Кредитною Угодою № 183/Р-07 від 19.09.2008 року була продана квартира у м. Харків за 259995 грн., а також до Банку надійшли кошти з Фрунзенського ВДВС, які були розподілені наступним чином: 17.03.2009 року 15730, 53 доларів США, 30.07.2012 року 21853, 5 долара США, 17.06.2014 року 16344, 22 долара США. Таким чином, всього було надано 53928, 25 долара США, що по курсу до гривні - 36, 90 є сумою 1989952, 43 грн., тобто борг повністю погашений, а тому всі виконавчі дії є незаконними.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзив на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходив.

В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ

Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.117-119), у судове засідання не з`явились, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. перебувають виконавчі провадження № 72335389 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № 183/Р-07 від 19.07.2007р. станом на 20.05.2009р. у розмірі 1304033грн. 31коп. та № 72335220 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № 183/Р-07 від 19.07.2007р. станом на 20.05.2009р. у розмірі 1304033грн. 31коп.

Постановами від 24.07.2023р. було відкрито виконавче провадження № 72335389 (а.с.№36), накладений арешт на майно боржника ОСОБА_1 (а.с.№38), стягнуто з ОСОБА_1 основну винагороду 130403грн. 33коп. (а.с.№42), встановлений розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с.№44).

Постановами від 24.07.2023р. було відкрито виконавче провадження № 72335220 (а.с.№55-56), накладений арешт на майно та кошти боржника ОСОБА_2 (а.с.№61-64), стягнуто з ОСОБА_2 основну винагороду 130403грн. 33коп. (а.с.№57-58), встановлений розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с.№59-60).

Постановою від 15.08.2023р. для боржника ОСОБА_2 визначений поточний рахунок фізичної особи боржника для здійснення видаткових операцій (а.с.№65-66).

Звертаючись до суду зі скаргою, заявники зазначають, що приватним виконавцем не враховано, що рішення суду від 12.10.2011р. фактично виконано, що підтверджується довідкою ПАТ КБ «Приватбанк» від 26.06.2014р. № Э.НА.0.0.0.0/17-4196 (а.с.№6).

Крім того, в рахунок погашення заборгованості було звернуто стягнення на нерухоме майно на суму 259995грн. (а.с.№7).

З матеріалів цивільної справи № 2-1001/11 вбачається, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.10.2011р. позов АТ КБ «ПриватБанк» був задоволений частково та солідарно стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 183/Р-07 від 19.07.2007р. у розмірі 1 304 033грн. 31коп. У задоволенні іншої частини позову було відмовлено (а.с.№68-69 т. № 1).

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.05.2018р. рішення суду від 12.10.2011р. було скасовано та у задоволенні позову відмовлено (а.с.№205-208 т. № 1).

Постановою Верховного Суду від 29.07.2020р. постанова Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.05.2018р. скасована та справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с.№87-91 т. № 2).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03.11.2020р. рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.10.2011р. скасовано та в задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено (а.с.№ 125-132 т. № 2).

Постановою Верховного Суду від 06.10.2021р. постанова Дніпровського апеляційного суду від 03.11.2020р. скасована та залишено в силі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.10.2011р. (а.с.№200-205 т. № 3).

Залишаючи без змін рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.10.2011р., Верховний Суд встановив наступне:

«Між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитну угоду № 183/Р-07, відповідно до умов якої позивач надав ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 200 000 дол. США. Надання кредитних коштів здійснювалось окремими частинами траншами кредиту, після підписання договору про видачу траншу, на термін і на умовах, передбачених кредитною угодою, а також договором про видачу траншу.

Відповідно до договору про видачу траншу № 183/Р-07-01 від 19.07.2007р. банк надав позичальнику 200 000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.07.2012р., рахунок для зарахування коштів № НОМЕР_1 .

Відповідно до договору про видачу траншу № 183/Р-07-02 від 29.01.2008р. банк надав позичальнику 27 700 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.07.2012р., рахунок для зарахування коштів № НОМЕР_2 .

Відповідно до договору про видачу траншу № 183/Р-07-03 від 13.08.2008р. банк надав позичальнику 32 000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.07.2012р., рахунок для зарахування коштів № НОМЕР_3 ».

У справі № 2-1001/11 банк звернувся із позовом про стягнення заборгованості, яка виникла на підставі договору про видачу траншу № 183/Р-07-01 від 19.07.2007р., відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 200 000 дол. США.

Як встановлено рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 12.10.2011р. та постановою Верховного Суду від 06.10.2021р. станом на 20.05.2009р. за спірним кредитним договором банком рахується заборгованість у загальному розмірі 163 562,32 дол. США, яка складається з наступного: 154 110,86 дол. США - заборгованість за кредитом; 1 615,26 дол. США - заборгованість за процентами за користування кредитом; 16,27 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 32,81 дол. США - штраф (фіксована частина); 7 787,12 дол. США - штраф (процентна складова), що за офіційним курсом НБУ складала 1 304 033 грн. 31 коп.

Заявниками не надано суду беззаперечних доказів належного виконання рішення від 12.10.2011р. та фактичної сплати заборгованості у розмірі 1304 033грн. 31коп., а тому у приватного виконавця Кудряшова Д.В. відсутні підстави для закриття провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції не знайшов в діях приватного виконавця порушення прав заявників, а тому відмовив в задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з наступних підстав.

Заявники у скарзі посилаються на довідку з АТ КБ «Приватбанк» на а.с.6, відповідно до якої до Банку надійшли кошти з Фрунзенського ВДВС, які були розподілені наступним чином: 17.03.2009 року 15730, 53 доларів США, 30.07.2012 року 21853, 5 долара США, 17.06.2014 року 16344, 22 долара США.

Заявники долари США, які були сплачені у 2009, 2012 та 2014 року переводили в національну валюту по курсу гривні до долару на момент звернення до суду, тобто по курсу 2023 року (36, 6), що є не коректним та не відповідає дійсності, оскільки перевід у національну валюту требо робити по курсу гривні до долару на момент платежу.

Так 17.03.2009 року курс долару США до гривні був на рівні 8, 20 гривень за 1 долар.

30.07.2012 року курс долару США до гривні був на рівні 7, 99 гривень за 1 долар.

17.06.2014 року курс долару США до гривні був на рівні 11, 90 гривень за 1 долар.

Таким чином, при перерахуванні сплачених сум це буде 498096, 03 гривень, до яких слід додати вартість проданої квартири (259995 грн.), то загальні сума сплати становить 758091, 03 грн., чого явно бракує для погашення заборгованості у розмірі 1 304033 грн. 31 коп.

При таких обставинах апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Судді: