Постанова

від 01.11.2023 по справі 750/4576/15-ц

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

01 листопада 2023 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/4576/15-ц

Головуючий у першій інстанції Логвіна Т. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/101/23

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.

секретар: Поклад Д.В.

сторони:

позивач: Публічне акціонерне товариство Дельта Банк,

правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю

Фінансова компанія Горизонт

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

Приватне підприємство Сівер Ліс

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова у складі судді Логвіної Т.В. від 30 вересня 2015 року, місце ухвалення рішення м.Чернігів, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного підприємства Сівер Ліс про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство Дельта Банк звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного підприємства Сівер Ліс про стягнення у солідарному порядку заборгованості за договором кредиту в розмірі 296 674 грн. 88 коп. Також позивач ставив питання про стягнення на його користь із відповідачів понесених судових витрат. В обґрунтування вимог заявленого позову ПАТ Дельта Банк вказував, що 10.04.2013 року між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк та Приватним підприємством Сівер Ліс було укладено договір кредиту за овердрафтом №КІО-О-2016767, згідно з умовами якого позивач надав позичальнику грошові кошти Овердрафт, у тимчасове користування, на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах максимального ліміту овердрафту в сумі 150 000 грн., зі сплатою процентів за користування овердрафтом в розмірі 28% річних, за весь час фактичного користування кредитом, на строк з 12.12.2012 року до повного погашення заборгованості. Позивач зазначав, що виконання позичальником зобов`язань за умовами укладеного кредитного договору було забезпечено порукою, а саме, відповідно до укладеного між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк та ОСОБА_1 , як поручителем, договору поруки №КІО-О-2016767/1 від 05.06.2014 року, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником - ПП Сівер Ліс, зобов`язань за кредитним договором №КІО-О-2016767 від 10.04.2013 року. Позивач стверджував, що відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язань за укладеним договором. При цьому, поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник. Також на виконання позичальником зобов`язань за укладеним кредитним договором, між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк та ОСОБА_2 , як поручителем, було укладено договір поруки №КІО-О-2016767/2 від 05.06.2014 року, згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником - ПП Сівер Ліс зобов`язань за кредитним договором №КІО-О-2016767 від 10.04.2013 року. Відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язань за укладеним кредитним договором. При цьому, поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник. Позивач вказував, що банком свої зобов`язання за укладеним кредитним договором було виконано повністю, шляхом надання ПП ОСОБА_3 кредиту, у розмірі та строки, передбачені кредитним договором. Позивач стверджував, що позичальник умови кредитного договору належним чином не виконував, у зв`язку з чим, станом на 25.03.2015 року за позичальником наявна заборгованість у сумі: 296 674,88 грн., з яких: сума заборгованості за простроченим кредитом - 84 119,52 грн., сума заборгованості за кредитом строкова - 146 473,90 грн.; сума заборгованості за відсотками - 50 006,71 грн., сума заборгованості за відсотками строкові - 4 422,34 грн., сума заборгованості за відсотками прострочені - 45 584,37 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 9 583,17 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 5 234,37 грн.; сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту - 812,59 грн.; сума трьох процентів річних від суми прострочених відсотків - 444,62 грн.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 30.09.2015 року позовні вимоги ПАТ Дельта Банк було задоволено. Судом стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного підприємства Сівер Ліс на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк заборгованість за кредитним договором №КІО-О-2016767 від 10.04.2013 року в розмірі 296 674 грн. 88 коп. Судом стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного підприємства Сівер Ліс на користь держави по 988 грн. 91 коп., з кожного, судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 30.09.2015 року, та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 вказують, що рішення суду першої інстанції від 30.09.2015 року є незаконним та необґрунтованим. Доводи апеляційної скарги зазначають, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, проте, кредитні кошти позичальнику не надавались, і матеріали справи не містять доказів на підтвердження такої видачі. Апелянт, із посиланням на статті: 525-527, 640, 1046; ч.1 статті 1049; ч.1, ч.2 статті 1054 ЦК України, стверджує, що позивач у даній справі не надав суду жодного належного та допустимого доказу щодо виконання свого обов`язку, згідно умов кредитного договору (п.2.1), в частині надання позичальнику кредитних коштів не тільки у спосіб, визначений договором, але і у будь-який інший спосіб. Апелянт вказує, що також позивачем не надано і заяви позичальника, яка передбачена п.2.1 кредитного договору. За доводами апелянта, матеріали справи не містять жодного первинного бухгалтерського документа (платіжного доручення, видаткового касового ордера, розписки, тощо) щодо перерахування кредитором кредитних коштів на рахунок позичальника. Доводи апеляційної скарги зазначають, що позивачем не надано жодної виписки по рахункам, які були відкриті для обслуговування кредитного договору. Апелянт стверджує, що правильність наданого позивачем розрахунку боргу не може бути перевірена, і відповідачем не може бути наданий власний розрахунок, оскільки матеріали справи не містять в собі доказів надання кредиту, також відсутні докази сплати позичальником боргу за договором, що мало би свідчити про факт визнання позичальником обставин отримання кредитних коштів. Апелянт заперечує надання позивачем кредитних коштів позичальнику ПП Сівер Ліс. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 стверджує, що умови договору поруки, який він підписував, були викладені на двох сторінках одного аркушу паперу, та за змістом відрізнялись від тих, які містяться в матеріалах справи на аркушах справи 24-27. Апелянт ставить під сумнів відповідність поданих позивачем копій доказів їх оригіналам, і тому апелянт заявляє клопотання про витребування судом від позивача оригіналів наданих ним письмових доказів. Апелянт заперечує підписання ним договору поруки від 05.06.2014 року на умовах, які викладені у наданій позивачем копії даного договору, у зв`язку з чим апелянтом заявлено клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої апелянт просить поставити питання: Чи виконано підпис у графі Поручитель договору поруки №КІО-О-2016767/1 від 05 червня 2014 року ОСОБА_1 ?. Проведення даної експертизи апелянт просить доручити експертам Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м.Чернігів, вул. Старобілоуська, 25-А).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також міститься клопотання про витребування у позивача оригіналів письмових доказів, а саме: договору кредиту за овердрафтом №КІО-О-2016767 від 10.04.2013 року, додаткового договору №1 від 26.09.2013 року до договору кредиту за овердрафтом №КІО-О-2016767 від 10.04.2013 року, додаткового договору №2 від 05.06.2014 року до договору кредиту за овердрафтом №КІО-О-2016767 від 10.04.2013 року, договору поруки №КІО-О-2016767/1 від 05.06.2014 року.

Відповідно до приписів ч.1 статті 367 ЦПК України, яка регламентує межі розгляду справи судом апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Приймаючи до уваги, що відповідачі ОСОБА_2 та Приватне підприємство Сівер Ліс рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 30.09.2015 року у даній справі не оскаржують, вказане рішення суду першої інстанції від 30.09.2015 року, апеляційний суд, в контексті положень ч.1 статті 367 ЦПК України, переглядає в межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 .

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Рожко С.М. підтримали вимоги та доводи апеляційної скарги.

В судове засідання апеляційного суду представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт, як правонаступника Публічного акціонерного товариства Дельта Банк, відповідач ОСОБА_2 , представник відповідача Приватного підприємства Сівер Ліс, які належним чином повідомлялися судом про час і місце судового розгляду даної справи, не з`явились.

Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи,перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що 10.04.2013 року між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк та Приватним підприємством Сівер Ліс було укладено договір кредиту за овердрафтом №КІО-О-2016767, згідно з умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти Овердрафт, у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах максимального ліміту овердрафту в сумі 150 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування овердрафтом у розмірі 28% річних, за весь час фактичного користування кредитом, на строк з 12.12.2012 року до повного погашення заборгованості (а.с.4-10, том 1).

Додатковим договором №1 від 26.09.2013 року до договору кредиту за овердрафтом №КІО-О-2016767 від 10.04.2013 року, було викладено підпункти 1.1.1., 1.1.2. пункту 1.1 Статті 1 Предмет договору договору в іншій редакції, зокрема, збільшено максимальний розмір ліміту овердрафту до 300 000,00 грн., та визначено, що станом на дату укладення цього договору, ліміт овердрафту встановлюється в сумі 232 350,00 грн. (а.с.11, том 1).

Додатковим договором №2 від 05.06.2014 року до договору кредиту за овердрафтом №КІО-О-2016767 від 10.04.2013 року, було змінено назву договору з Договір кредиту за овердрафтом №КІО-О-2016767 від 10 квітня 2013 року на Договір кредиту №КІО-О-2016767 від 10 квітня 2013 року, а також викладено договір в іншій редакції, зокрема, підпункт 1.1.1. пункту 1.1 Статті 1 Предмет договору викладено в такій редакції: Надання Кредиту здійснюється в сумі 230 593,42 грн., зі сплатою процентів за користування Кредитом в розмірі 28% річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 04 червня 2016 року включно, на умовах, визначених цим Договором. (а.с.12-17, том 1). Також даним договором було затверджено додаток №1 до договору кредиту №КІО-О-2016767 від 10.04.2013 року - Графік повернення кредиту (а.с.18, том 1).

Виконання позичальником зобов`язань за умовами кредитного договору було забезпечено порукою, відповідно до укладеного між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк та ОСОБА_1 (поручитель), договором поруки № КІО-О-2016767/1 від 05.06.2014 року, відповідно до якого, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником (ПП Сівер Ліс) зобов`язань за кредитним договором №КІО-О-2016767 від 10.04.2013 року. Відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язань за договором. Поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник (а.с.24-27, том 1).

Виконання позичальником зобов`язань за умовами кредитного договору було забезпечено порукою відповідно до укладеного між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк та ОСОБА_2 (поручитель), договору поруки №КІО-О-2016767/2 від 05.06.2014 року, відповідно до якого, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником (ПП Сівер Ліс) зобов`язань за кредитним договором №КІО-О-2016767 від 10.04.2013 року. Відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язань за договором. Поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник (а.с.28-32, том 1).

Задовольняючи вимоги заявленого позову, суд першої інстанції зазначив у рішенні від 30.09.2015 року, що банк свої зобов`язання за кредитним договором повністю виконав, надавши ПП Сівер Ліс кредит, у розмірі та у строки, передбачені укладеним кредитним договором. При цьому, позичальник умови укладеного кредитного договору належним чином не виконував, у зв`язку з чим, станом на 25.03.2015 року за позичальником наявна заборгованість у сумі: 296 674,88 грн., з яких: сума заборгованості за простроченим кредитом - 84 119,52 грн., сума заборгованості за кредитом строкова - 146 473,90 грн.; сума заборгованості за відсотками - 50 006,71 грн., сума заборгованості за відсотками строкові - 4 422,34 грн., сума заборгованості за відсотками прострочені - 45 584,37 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 9 583,17 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 5 234,37 грн.; сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту - 812,59 грн.; сума трьох процентів річних від суми прострочених відсотків - 444,62 грн. (а.с.33, том 1).

Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 30.09.2015 року, задовольняючи позовні вимоги ПАТ Дельта Банк про стягнення заборгованості, суд першої інстанції, на підставі норм права, які регулюють спірні правовідносини та досліджених письмових доказів по справі, дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, розмір заборгованості підтверджується відповідним розрахунком та підлягає стягненню з відповідачів, у солідарному порядку.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 відносно того, що рішення суду першої інстанції від 30.09.2015 року є незаконним та необґрунтованим, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 30.09.2015 року, у оскаржуваній апелянтом частині, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

Доводи апеляційної скарги зазначають, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, проте, кредитні кошти позичальнику не надавались, і матеріали справи не містять доказів на підтвердження такої видачі. Апелянт, із посиланням на статті: 525-527, 640, 1046; ч.1 статті 1049; ч.1, ч.2 статті 1054 ЦК України, стверджує, що позивач у даній справі не надав суду жодного належного та допустимого доказу щодо виконання свого обов`язку, згідно умов кредитного договору (п.2.1), в частині надання позичальнику кредитних коштів не тільки у спосіб, визначений договором, але і у будь-який інший спосіб. Апелянт вказує, що також позивачем не надано і заяви позичальника, яка передбачена п.2.1 кредитного договору. За доводами апелянта, матеріали справи не містять жодного первинного бухгалтерського документа (платіжного доручення, видаткового касового ордера, розписки, тощо) щодо перерахування кредитором кредитних коштів на рахунок позичальника. Доводи апеляційної скарги зазначають, що позивачем не надано жодної виписки по рахункам, які були відкриті для обслуговування кредитного договору. Апелянт стверджує, що правильність наданого позивачем розрахунку боргу не може бути перевірена, і відповідачем не може бути наданий власний розрахунок, оскільки матеріали справи не містять в собі доказів надання кредиту, також відсутні докази сплати позичальником боргу за договором, що мало би свідчити про факт визнання позичальником обставин отримання кредитних коштів.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції від 30.09.2015 року, у оскаржуваній апелянтом частині, виходячи із наступного.

Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 202, частини першої статті 626 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договором є домовленість двох або більше сторін на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частин першої, другої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Позика. Кредит. Банківський вклад ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

За частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до положень частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статей: 525, 629 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписи статті 611 ЦК України регламентують правові наслідки порушення зобов`язання.

Згідно ч.1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Задовольняючи вимоги заявленого позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із фактичних, документально підтверджених обставин справи відносно того, що згідно із наявними в матеріалах справи доказами, станом на час розгляду справи в суді, позичальником зобов`язання за укладеним кредитним договором, належним чином не виконані.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 25.03.2015 року за позичальником наявна заборгованість у сумі: 296 674,88 грн., з яких: сума заборгованості за простроченим кредитом - 84 119,52 грн., сума заборгованості за кредитом строкова - 146 473,90 грн.; сума заборгованості за відсотками - 50 006,71 грн., сума заборгованості за відсотками строкові - 4 422,34 грн., сума заборгованості за відсотками прострочені - 45 584,37 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 9 583,17 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 5 234,37 грн.; сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту - 812,59 грн.; сума трьох процентів річних від суми прострочених відсотків - 444,62 грн. (а.с.33, том 1).

Згідно приписів ч.1, ч.6 статті 81 ЦПК України, яка регламентує обов`язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вищевказаний розмір заборгованості за кредитним договором (а.с.33, том 1) апелянтом ОСОБА_1 в ході судового розгляду даної справи не спростовано.

Як вбачається із матеріалів даної справи (а.с.80, 82-85, том 1), в ході розгляду даної справи в суді першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 , другий поручитель за укладеним кредитним договором, який станом на хронологічний період укладення вищезазначених договорів, був засновником та керівником (директором) Приватного підприємства Сівер Ліс, в судовому засіданні суду першої інстанції 30.09.2015 року визнав вимоги заявленого ПАТ Дельта Банк позову, про що, відповідно, і зазначено у рішенні суду першої інстанції від 30.09.2015 року.

Відповідно до ч.1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1,ч.2 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ч.1 статті 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Приписами ч.5, ч.7 статті 81 ЦПК України регламентовано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, у кожній окремій справі суд має виходити із конкретних обставин справи та фактично, із доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Надаючи відповідну оцінку обставинам даної цивільної справи, в контексті доводів апеляційної скарги, поданої ОСОБА_1 , апеляційний суд враховує, що оскаржуване апелянтом рішення суду першої інстанції від 30.09.2015 року, було ухвалено судом більше 8 років тому.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 30.04.2020 року було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт про заміну сторони у даній цивільній справі, і відповідно, замінено сторону у виконавчому провадженні по справі №750/4576/15-ц , а саме, стягувача - Публічне акціонерне товариство Дельта Банк на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт (а.с.165-166, том 1).

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 14.12.2022 року було задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування оригіналів доказів, та витребувано у Публічного акціонерного товариства Дельта Банк та Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт оригінали: договору кредиту за овердрафтом №КІО-О-2016767 від 10.04.2013 року, додаткового договору №1 від 26.09.2013 року до договору кредиту за овердрафтом №КІО-О-2016767 від 10.04.2013 року, додаткового договору №2 від 05.06.2014 року до договору кредиту за овердрафтом №КІО-О-2016767 від 10.04.2013 року, договору поруки №КІО-О-2016767/1 від 05.06.2014 року (а.с.47-48, том 2).

На виконання даної ухвали апеляційного суду від 14.12.2022 року, Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт було надало оригінали: договору кредиту за овердрафтом №КІО-О-2016767 від 10.04.2013 року, додаткового договору №2 від 05.06.2014 року до договору кредиту за овердрафтом №КІО-О-2016767 від 10.04.2013 року, договору поруки №КІО-О-2016767/1 від 05.06.2014 року. При цьому, Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт було повідомлено апеляційний суд, що у Товариства відсутній додатковий договір №1 від 26.09.2013 року до договору кредиту за овердрафтом №КІО-О-2016767 від 10.04.2013 року (а.с.70-90, том 2).

Публічне акціонерне товариство Дельта Банк листом від 27.12.2022 року повідомило апеляційний суд, що всі наявні матеріали кредитної справи банком було передано новому кредитору, яким з 28.10.2019 року є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт (а.с.55-67, том 2).

Як вбачається із матеріалів даної справи (а.с.80, 82-85, том 1), в ході розгляду даної справи в суді першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 , другий поручитель за укладеним кредитним договором, який станом на хронологічний період укладення вищезазначених договорів, був засновником та керівником (директором) Приватного підприємства Сівер Ліс, в судовому засіданні суду першої інстанції 30.09.2015 року визнав вимоги заявленого ПАТ Дельта Банк позову, про що, відповідно, і зазначено у рішенні суду першої інстанції від 30.09.2015 року.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також те, що розмір заборгованості за укладеним кредитним договором апелянтом ОСОБА_1 не спростовано, доводи апеляційної скарги відносно того, що кредитні кошти позичальнику банком не надавалися, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 30.09.2015 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

В доводах апеляційної скарги апелянт також заперечує підписання ним договору поруки від 05.06.2014 року на умовах, які викладені у наданій позивачем копії даного договору, у зв`язку з чим апелянтом було заявлено клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої апелянт просить поставити питання: Чи виконано підпис у графі Поручитель договору поруки №КІО-О-2016767/1 від 05 червня 2014 року ОСОБА_1 ?. Проведення даної експертизи апелянт просить доручити експертам Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м.Чернігів, вул. Старобілоуська, 25-А).

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 10.05.2023 року за клопотанням відповідача ОСОБА_1 по даній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої було поставлено питання: 1. Чи виконано підпис у графі Поручитель договору поруки №КІО-О-2016767/1 від 05 червня 2014 року ОСОБА_1 ?. Проведення даної судової почеркознавчої експертизи було доручено експертам Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с.110-111, том 2).

В подальшому, на адресу апеляційного суду із експертної установи надійшло клопотання судового експерта Н.Романенко, якій було доручено виконання судово-почеркознавчої експертизи, про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової почеркознавчої експертизи, а саме: достовірних вільних зразків підписів ОСОБА_1 у якомога більшій кількості за 2013-2015 роки (не менш 15 документів), які можуть бути в оригіналах листів, заяв, договорів, квитанцій на оплату тощо (а.с.120, том 2).

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 28.06.2023 року клопотання судового експерта Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Н.Романенко, якій доручено виконання судової почеркознавчої експертизи №1641/23-24 у даній цивільній справі №750/4576/15-ц, про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи, було задоволено частково. У зв`язку із наданими відповідачем ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду поясненнями щодо відсутності у нього будь-яких інших документів із вільними зразками його підпису за 2013-2015 роки, крім тих, які вже надано суду, апеляційний суд вважав за необхідне клопотання судового експерта Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Н.Романенко, якій доручено виконання судової почеркознавчої експертизи №1641/23-24 у даній цивільній справі №750/4576/15-ц, про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи, задовольнити частково. При цьому, ОСОБА_1 було запропоновано не пізніше 10.07.2023 року надати судовому експерту Н.Романенко / експерту Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, оригінал паспорту громадянина України на своє ім`я, якій містить його підпис (а.с.135-136, том 2).

В подальшому, на адресу апеляційного суду із експертної установи надійшли матеріали цивільної справи №750/4576/15-ц, у 2-х томах, із повідомленням судового експерта Н.Романенко №1641/23-24 від 14.07.2023 року про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи у цивільній справі №750/4576/15-ц, у зв`язку із ненаданням додаткових матеріалів (а.с.139-140, том 2).

Із вищенаведеного вбачається, що призначена апеляційним судом судова почеркознавча експертиза у даній цивільній справі, не була проведена, оскільки апелянтом ОСОБА_1 , який заявив клопотання про проведення вказаної експертизи, не було надано судовому експерту всіх документів, необхідних для проведення даної судової експертизи, про що і зазначено судовим експертом Н.Романенко, якій було доручено виконання судово-почеркознавчої експертизи, у повідомленні №1641/23-24 від 14.07.2023 року про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи у цивільній справі №750/4576/15-ц, у зв`язку із ненаданням додаткових матеріалів (а.с.139-140, том 2).

В доводах апеляційної скарги апелянт ОСОБА_1 вказував, що він заперечує підписання ним договору поруки, на умовах, які викладені в договорі поруки №КІО-О-2016767/1 від 05 червня 2014 року.

Приймаючи до уваги вищезазначене, в контексті приписів ч.1,ч.6 статті 81 ЦПК України, яка регламентує обов`язок доказування і подання доказів, у апеляційного суду відсутні підстави для визнання факту того, що підпис у графі Поручитель договору поруки №КІО-О-2016767/1 від 05.06.2014 року виконано не ОСОБА_1 .

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не містять в собі підстав для скасування рішення суду першої інстанції від 30.09.2015 року, у оскаржуваній апелянтом частині, яке ухвалено судом на підставі фактичних, документально підтверджених обставин справи та норм права, які регламентують спірні правовідносини.

За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 30.09.2015 року, у оскаржуваній частині, підлягає залишенню без змін.

Приймаючи до уваги, що відповідачі ОСОБА_2 , Приватне підприємство Сівер Ліс рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 30.09.2015 року у даній справі не оскаржують, вказане рішення суду першої інстанції, в силу приписів ч.1 статті 367 ЦПК України, переглянуто апеляційним судом в межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 30 вересня 2015 року, у оскаржуваній частині, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Дата складення повної постанови - 06.11.2023 року.

Головуючий: Судді: